Церква святого Миколая (Меджибіж)

Це́рква свято́го Микола́я, або За́мкова це́рква — центральна будівля стародавньої Меджибізької фортеці, розташовується посеред замкового двору. Діючий православний храм Православної церкви України. Тривалий час діяла як латинська церква (костел), коротший — як мечеть.

Церква Святого Миколая Меджибізького замку
Замкова церква
49°26′11″ пн. ш. 27°25′07″ сх. д. / 49.4366000° пн. ш. 27.4187000° сх. д. / 49.4366000; 27.4187000
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, м.Меджибіж
Засновник	Рафал Сенявський
Відбудовано	1586/1591(?)
Стиль	/Ренесанс
Належність	Православна церква України
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	вул. Замкова 1, Меджибіж, Хмельницька область
Епонім	Миколай Чудотворець
Присвячення	Миколай Чудотворець
Церква святого Миколая (Меджибіж) (Україна)
Церква святого Миколая у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Миколая.

Ця культова споруда протягом чотирьох століть служила місцем молитви для людей різного віросповідання.

Історія

Каплиця у Меджибізькому замку. Стан у 1966 році

Замкова церква у Меджибожі. Вигляд з Лицарської башти

Храм на території фортеці існував вже в часи першого давньоруського форпосту, який був зведений на місці замку до навали орди. У XIII столітті за наказом завойовників церква разом з замком і іншими оборонними спорудами Межибожа була знищена.

У XIV сторіччі після звільнення Поділля від татар, подільські князі брати Коріятовичі відновили фортецю і перед її первісним ядром наново звели церкву.

У XIV—XV століттях у замковому храмі відбувались поховання. Після 1432 року храм, що стояв на замковому подвір'ї, почав слугувати як костел (латинський храм).

Дата постання мурованої каплиці, яка нині є Замковою церквою, має розбіжності. У поширених публікаціях без зазначення першоджерел стверджується, що 1586 року після реконструкції проведеної коштом власників замку Сенявських, костел почав служити каплицею. Однак, в акті постання парафії, який складено 4 травня 1632 року, єпископ П'ясецький подає інші відомості: «Спорохнявілий від старості, дерев'яний костел в Меджибожі під час „шаленіючої єресі“ не мав вже плебана, а іновірці загарбали його дотації. У зв'язку з тим властитель Меджибожа Рафаїл Сенявський, каштелян Кам'янецький у 1588—1593 роках, зафундував у 1591 р. муровану замкову каплицю св. Станіслава, яку хотів передати францисканцям. Нову бенефіцію, однак, отримали капелани з дієцезіяльного кліру». Таким чином Рафаїл Сенявський задекларував перехід до католицької церкви від кальвінізму, який сповідував його батько Миколай Сенявський, і в якому був вихований він сам.

В роки існування Подільського еялету християнська святиня була перетворена на мечеть. Коли в кінці XVII ст. було відновлено Подільське воєводство, храм знову став костелом.

В якості католицького костелу при Меджибізькій повітовій школі храм діяв до 1841 року, про що згадує Леонард Совінський у мемуарах «Wspomnienia szkolne» (пол. «Шкільні спогади»). Після передачі Меджибізького замку у відання російського військового відомства був переосвячений на православну церкву, у тому числі слугував полковою церквою 12-го Охтирського гусарського полку. Чітка дата переосвячення наразі невідома.

Храм закрили 1919 року. В радянський період приміщення храму використовували як цех маслозаводу і склад яйцебази, а у 1968—1969 роках проводили дослідницькі роботи.

18 липня 2005 року розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації (№ 228/2005 р.) культову споруду передали у користування Української православної церкви Київського патріархату.

22 травня 2007 року у день храмового празника відбувся перший вхід та освячення церкви. На запрошення настоятеля храму Петра Леськіва на святкову літургію прибули 11 священиків з Хмельницької, Тернопільської та Вінницької єпархії, їм співслужив церковний хор з м. Бережани.

Після Об'єднавчого собору 15 грудня 2018 року став частиною автокефальної Православної церкви України.

Архітектура

Споруду зведено наприкінці XVI ст. у змішаному стилі, який поєднує в собі пізньоготичну основу з елементами східноєвропейського ренесансного декору. Така запізніла стилістика, позбавлена пишних декоративних форм, «виразно утворених потребами католицької пропаганди чито у маньєристичній, чи то у ранньобароковій версії» була характерною для храмів на периферії Речі Посполитої періоду Контрреформації, в яких втілювалася релігійна ревність заможних верств суспільства.

Храм розташований в центрі двору фортеці. Складений з каменю-вапняку. Являє собою прямокутну будівлю з п'ятигранною абсидою на сході. Перекриття — хрестові склепіння. У північній стіні розташований . Із заходу нава відділена від нартекса балконом на стовпах для хорів. Під будівлею — крипта, перекрита напівциркульним склепінням. Наприкінці XX століття храм був перекритий ґонтою, на даху відновлено сиґнатурку.

Суворий характер замкової церкви з гладкими, позбавленими декору стінами пом'якшується стрункими пропорціями, ренесансним фронтоном, шатровим дахом, завершеним башточкою, білокам'яним південним порталом.

У 2005 році храм передали громаді УПЦ КП. До 2007 року храм перекрили мідною бляхою, встановили позолочені хрести.

Цікаві факти

• 10 жовтня 2017 року Національним банком України випущено в обіг монету «80 років Хмельницькій області» номіналом 5 грн. Одним із зображень на аверсі монети є зображення замкової церкви св. Миколая в Меджибожі.

Див. також

• Меджибізький замок

Примітки

1. . Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 2 вересня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. http://ua.dorogovkaz.com/stati_medzhibozhskij_zamok.php
3. Замки Поділля: Меджибіж. BBC News. 18 липня 2008. оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 9 червня 2021.
4. http://www.castles.com.ua/n21n.html
5. Trajdos, Tadeusz (1994/4). Parafie diecezji kamienieckiej w średniowieczu [w:] Przegląd Historyczny [Парафії кам'янецької дієцезії у середньовіччі] (PDF) (польська) . с. 421.
6. Sowiński, Leonard (1885). Wspomnienia szkolne (польська) . Warszawa.
7. Западенко, Ігор (2021). Особливості архітектурного стилю замкової церкви в Меджибожі [в:] Хмельницькі краєзнавчі студії. Випуск 31. Хмельницький: Стрихар А. М. с. 145—150.
8. Miłobędzki, Adam (1968). Zarys dziejów architektury w Polsce (Polski) . Warszawa: Wiedza powszechna. с. 158—159.

Література

• Жарких М. Храми Поділля.
• Лопушинська Є. «Меджибізька фортеця» // Пам'ятки України. — 1996. — № 3-4. — С. 42 — 47.
• ПГА. — Т. 4. — С. 220.
• Сіцінський Ю. Оборонні замки західного Поділля 14–17 ст. — К., 1928. — С. 39.
• Западенко І. Особливості архітектурного стилю замкової церкви у Меджибожі // Хмельницькі краєзнавчі студії. Випуск 31. / Хмельницький: ФОП Стрихар А. М., 2021. — С. 145—150.

Посилання