Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква святого Миколая Ця стаття містить правописні лексичні грамат

Церква Святого Миколая (Берлін)

Церква Святого Миколая (Берлін)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Миколая.

Церква Святого Миколая (нім. St. Nikolai-Kirche) — церква у східній частині центрального Берліна, район Мітте. Побудована між 1220 та 1230 роками разом з церквою Св. Марії неподалік Александерплатц.

Церква Святого Миколая
St. Nikolai-Kirche
image
Укріплений вестверк церкви (зліва) та капела Діви Марії (справа, додана 1452 року)
52°31′00″ пн. ш. 13°24′27″ сх. д. / 52.516804° пн. ш. 13.407547° сх. д. / 52.516804; 13.407547
Тип спорудицерква[1]
історичний музей і d
Сучасний статусз листопада 1938 року не діюча
РозташуванняНімеччина, Берлін
Архітекторпочатковий - невідомий, (1877-1879 рр.)
Перша згадка1292
Початок будівництва1220 або 1230
Кінець будівництвабл. 1243
Зруйновано11 серпня 1380, 1945-1949
Відбудовано1470, 1877-1879, з 1981
Висота84,4 м
Будівельна системацегла
Стильцегляна готика
Належністьлютеранство
ЄпархіяПрусська унія
Станпам’ятка архітектури[2]
Адреса, Мітте
Оригінальна названім. Nikolaikirche
ЕпонімМиколай Чудотворець
ПрисвяченняМиколай Чудотворець
ВебсайтВебсайт музею церкви
image
image
Церква Святого Миколая (Берлін) (Німеччина)
image Церква Святого Миколая у Вікісховищі
image
Вид на церкву та Ніколаіфіртель з Берлінської телевежі, січень 2015

Територія довкола обмежена вулицями Шпандауерштрассе, Ратхаусштрассе, річкою Шпрее та вулицею Мюлендам, ще відома як (квартал Миколая)

Історія будівництва та відбудови

Сучасній церкві Св. Миколая передують принаймні дві будівлі. Перша була зведена близько 1230 року та була характерною для регіону пізньороманською трьохнавною базилікою з пласкими колонами та дахом довжиною 40 метрів, побудованою з каміння. Вестверк, що був побудований у 1230 році й зберігся з того часу, вже мав загострені риси ранньої готики. Назву церква отримала на честь Святого Миколая, а його опіка означала, що церква була церквою торгового поселення. Довкола найстарішої будівлі та Молочного ринку виросло середньовічне місто Старий Берлін, а на іншому березі Шпрее, довкола вже зруйнованої церкви Св. Петра, виросло поселення Кельн.

image
Церква у Ніколаіфіртель, 1827 р.

Уже наприкінці XIII сторіччя продольний неф базиліки з каміння був зруйнований та замінений на трьохнавну залу в стилі цегляної готики, і базиліка стала зальним храмом. Після пожежі 1379 року почалася заміна пізньороманських хорів початкової будівлі на значно збільшений поперечний неф перед хорами та деамбулаторієм. Перебудова була закінчена не пізніше початку XV сторіччя. Однак плани щодо будівництва нового провздовжногонефа, який би відповідав новому деамбулаторію, були реалізовані лише близько 1460 року.. До нового нефа не було включено ніяких суттєвих елементів попереднього ранньоготичного нефа.

Будівництво на південнозахідному куті нового нефа храму двоповерхової капели Діви Марії з характерним для цегляної готики сходинковим фронтоном було завершено бл. 1465 року і пов'язується з заснованим 1452 року об'єднанням Братів Марії через шеф-кухаря маркграфа Ульріха Цевшеля. Червона цегла капели сильно контрастує з сірим камінням вестверку храму.

В 1470/1480 рр. було здійснено останнє середньовічне будівництво — двоповерхова прибудова захристя та каплиці на північній стороні деамбулаторію. Пізньосередньовічна верхівка південної сторони, яка стала результатом всіх етапів будівництва, більше не існує — у 1876–1878 рр. вона була замінена на нову, яка відповідає неоготичному фасаду двох веж.

Облаштування церкви

  • image
    Вид на центральну наву
  • image
    Орган церкви Св. Миколая

У 1461 році багатий цех берлінських пекарів подарував церкві Св. Миколая вівтар та щорічну ренту для оплати послуг парафіяльного вікарія.

Після приходу до Берліна Реформації, починаючи з 1539 року, у нішах хорів та бокових нефів було поховано близько 150 берлінських державних діячів, вчених та багатих жителів, надгробні плити яких частково збереглися. У цей час внутрішній простір церкви був заповнений цінними скарбами мистецтва: це і створена 1563 року купіль, і різьблена кафедра 1680 року і вівтар 1715 року. Крім тогта, були і картини з часів пізньоїтаготики і бароко.

Сучасний орган побудований у 1997 році органною фірмою Jehmlich Orgelbau Dresden.

Руйнація та відбудова

Під час Другої світової війни церква Св. Миколая втратила у пожежі верхівки веж, дах та частину склепіння біля хорів внаслідок бомбардування Берліна союзниками у 1944 році. Подальшу шкоду церкві принесла пожежа всередині церкви наприкінці війни, а також вплив погодних умов та пограбування кольорових металів, поки церква стояла в занепаді. У 1949 році обвалилися всі склепіння і північний ряд колон, однак суттєву частину внутрішнього облаштування вдалося врятувати. До церкви Св. Марії було передано 16 картин та романський потир церкви Св. Миколая.

Лише з 1957 року почався захист частини деталей церкви. Руїни церкви перебували у Східному Берліні, а влада НДР лише на початку 1980-х років дозволила відбудову церкви, разом з рішенням про історичну відбудову Ніколаіфільтель до святкування 750-річчя Берліна.

  • image
    Руїна церкви після обвалу 1949 року, фото 1951 р.
  • image
    Руїна церкви перед початком реконструкції, 1982 р.
  • image
    Церква Св.Миколая незадовго до кінця реконструкції, 1983 р.

Церква була відбудована з використанням старих малюнків та планів та відкрита для відвідувань у 1987 році. Хрестоподібне склепіння центральної нави висотою 18 метрів, яке обвалилося, було повністю відбудовано.

Вежі

У 1880 році над середньовічною кам'яною основою західного фасаду було зведено дві нові цегляні вежі з металевими шпилями однакової висоти, які замінили історичну одну вежу. Під час бомбардувань Берліна наприкінці Другої світової війни вежі були зруйновані. Під час підготовки до святкування 750-річчя Берліна було прийнято рішення про відбудову двох шпилів. Їх відбудували за старовинними кресленнями якомога ближче до оригіналів. На спеціальній бетонній основі було змонтовано сталеву конструкцію веж, покриту шаром міді, висотою 44 метри. Після цього вежі були підняті та встановлені у серпні 1982 року. Південний шпиль отримав флюгер у вигляді історичного герба Берліна на верхівці — для нагадування, що у Середньовіччі існувала лише ця вежа. На другій вежі встановлено позолочену кулю, яка діє як блискавковідвід. Перед встановленням шпилів вагою 53 тонн, на реконструйовані вежі були встановлені спеціальні анкери з армованого бетону. Насамкінець відбудови на вежі церкви встановлено 41 дзвін.

Використання

Спочатку церква була римо-католицькою, однак з 1539 року, з часу Реформації стала лютеранською протестантською.

Кількість парафіян зменшувалась через комерціалізацію старого міста, де житлові помешкання поступалися офісам та магазинам. Останнє богослужіння у церкві відбулося 31 жовтня 1938 року. Після цього найстаріша споруда у основній частині Берліні була передана уряду для використання її як концертної зали та церковного музею. Паства була приєднана до пастви церкви Св. Марії.

Сучасна церква Св. Миколая переважно є реконструкцією та знову використовується переважно як музей маркграфства та деколи як концертна зала, перебуваючи в управлінні Stiftung Stadtmuseum Berlin (Landesmuseum für Kultur und Geschichte Berlins).

Археологічні розкопки

У 1956–1958 рр. та перед відбудовою церкви у 1980–1983 рр. проводились великі археологічні розкопки з метою дослідити історію будівництва церкви святого Миколая. Під час розкопок були ідентифіковані залишки романської базиліки з трьома нефами та ранньоготичної зальної церкви, які передували сучасному храму. Нижче цих залишків археологи знайшли поховання старого кладовища (від 120 до 150 поховань), яке було датовано кінцем XII — початку XIII сторіччя і знаходилось на вершині острова з намитого піску на річці Шпрее. Ці знахідки вказують на те, що Берлін принаймні на 50 років старіший, ніж традиційно вважається.

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Berlin cultural heritage database / за ред. Senate Department for Urban Development and the Environment
    d:Track:Q21776846d:Track:Q21776837
  3. Belinsky, Andrei (2021). ТЕНЬ АНКАРЫ НАД ШПРЕЕ. ПОЛИТИКА РЕДЖЕПА ТАЙИПА ЭРДОГАНА В ОТНОШЕНИИ ТУРЕЦКОЙ ОБЩИНЫ ФРГ. Russia and the moslem world. № 4. с. 102—109. doi:10.31249/rimm/2020.04.07. ISSN 1998-1813. Процитовано 22 травня 2022.
  4. Bachev, Hrabrin (2019). Дигитализация на селското стопанство и райони в България (Digitalisation of Bulgarian Agriculture and Rural Areas). SSRN Electronic Journal. doi:10.2139/ssrn.3476696. ISSN 1556-5068. Процитовано 22 травня 2022.
  5. N., Berlin, V. (2011). Кривий Ріг : фотоальбом. Art-Press. ISBN . OCLC 785986349.
  6. Zhukovskyy, Viktor (16 грудня 2018). Святий-“єретик” Григорій Палама про внутрішнє буття пресвятої трійці. Vox Patrum (українська) . Т. 68. с. 569—592. doi:10.31743/vp.3388. ISSN 0860-9411. Процитовано 16 травня 2022.
  7. Дегтярев В.В. Архитектор Огастес Уэлби Пьюджин и готика как неостиль. Культура и искусство. Т. 4, № 4. 2018-04. с. 8—16. doi:10.7256/2454-0625.2018.4.25654. ISSN 2454-0625. Процитовано 17 травня 2022.
  8. Eva Börsch-Supan, Helmut Börsch-Supan, Günther Kühne, Hella Reelfs: Kunstführer Berlin. Philipp Reclam jr., 4. Auflage Stuttgart 1991, , S. 37 f.
  9. Horst Ulrich, Uwe Prell, Ernst Luuk: Nikolaikirche. In: Berlin Handbuch. Das Lexikon der Bundeshauptstadt. FAB-Verlag, Berlin 1992, , S. 886.
  10. Ernst Badstübner: Die Nikolaikirche in Berlin, Leipzig 1991; Georg Dehio: Handbuch der deutschen Kunstdenkmäler, Berlin, Neubearbeitung durch die Dehio-Vereinigung, München 2000, S. 41 ff
  11. Ernst Badstübner: Die Nikolaikirche in Berlin, Leipzig 1991, S. 4
  12. Ernst Badstübner: Berlin und Königsberg in der Neumark — Stationen des Heinrich Brunsberg? In: Ernst Badstübner, Dirk Schumann (Hrsg.): Hallenumgangschöre in der Mark Brandenburg, Berlin 2000; Dirk Schumann: Zur mittelalterlichen Baugeschichte der Berliner Nikolaikirche, in: Tobias Kunz, Dirk Schumann (Hrsg.): Werk und Rezeption, Berlin 2011
  13. Henkys, Albrecht: Die Berliner Nikolaikirche. Gotteshaus — Denkmal — Museum. Verlag M, Berlin, 2010, S. 23
  14. Henkys, Albrecht: Die Berliner Nikolaikirche. Gotteshaus — Denkmal — Museum. Verlag M, Berlin, 2010, S. 28
  15. Dirk Schumann: Zur mittelalterlichen Baugeschichte der Berliner Nikolaikirche, in: Tobias Kunz, Dirk Schumann (Hrsg.): Werk und Rezeption, Berlin 2011
  16. Henkys, Albrecht: Die Berliner Nikolaikirche. Gotteshaus — Denkmal — Museum. Verlag M, Berlin, 2010, S. 55
  17. Horst Ulrich, Uwe Prell, Ernst Luuk: Nikolaikirche. In: Berlin Handbuch. Das Lexikon der Bundeshauptstadt. FAB-Verlag, Berlin 1992, , S. 887
  18. Orgel Berlin Nikolaikirche Jehmlich Orgelbau. Архів оригіналу за 25 жовтня 2007. Процитовано 18 вересня 2014. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |offline= () [Архівовано 2007-10-25 у Wayback Machine.]
  19. Götz Eckardt (Hrsg.): Schicksale deutscher Baudenkmale im zweiten Weltkrieg. Eine Dokumentation der Schäden und Totalverluste auf dem Gebiet der Deutschen Demokratischen Republik. Band 1. Berlin — Hauptstadt der DDR, Bezirke Rostock, Schwerin, Neubrandenburg, Potsdam, Frankfurt/Oder, Cottbus, Magdeburg, Henschelverlag, Berlin 1980, S. 10 f.
  20. Knut Brehm: Die Grabplastik der Nikolaikirche, in: Märkisches Museum Berlin (Hrsg.): Grabmalskunst aus vier Jahrhunderten, S. 8-10
  21. Розширена інформація щодо передачі місту церкви Св. Миколая [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], прес-реліз, Senatsverwaltung für Stadtentwicklung, 19 March 2010 (нім.) (pdf)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Святого Миколая (Берлін)

  • Церква Св. Миколая
  • Stiftung Stadtmuseum Berlin
  • Музей церкви Св. Миколая

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Mikolaya Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2017 Cerkva Svyatogo Mikolaya nim St Nikolai Kirche cerkva u shidnij chastini centralnogo Berlina rajon Mitte Pobudovana mizh 1220 ta 1230 rokami razom z cerkvoyu Sv Mariyi nepodalik Aleksanderplatc Cerkva Svyatogo MikolayaSt Nikolai KircheUkriplenij vestverk cerkvi zliva ta kapela Divi Mariyi sprava dodana 1452 roku 52 31 00 pn sh 13 24 27 sh d 52 516804 pn sh 13 407547 sh d 52 516804 13 407547Tip sporudicerkva 1 istorichnij muzej i dSuchasnij statusz listopada 1938 roku ne diyuchaRoztashuvannyaNimechchina BerlinArhitektorpochatkovij nevidomij 1877 1879 rr Persha zgadka1292Pochatok budivnictva1220 abo 1230Kinec budivnictvabl 1243Zrujnovano11 serpnya 1380 1945 1949Vidbudovano1470 1877 1879 z 1981Visota84 4 mBudivelna sistemaceglaStilceglyana gotikaNalezhnistlyuteranstvoYeparhiyaPrusska uniyaStanpam yatka arhitekturi 2 Adresa MitteOriginalna nazvanim NikolaikircheEponimMikolaj ChudotvorecPrisvyachennyaMikolaj ChudotvorecVebsajtVebsajt muzeyu cerkviCerkva Svyatogo Mikolaya Berlin Nimechchina Cerkva Svyatogo Mikolaya u Vikishovishi Vid na cerkvu ta Nikolaifirtel z Berlinskoyi televezhi sichen 2015 Teritoriya dovkola obmezhena vulicyami Shpandauershtrasse Rathausshtrasse richkoyu Shpree ta vuliceyu Myulendam she vidoma yak kvartal Mikolaya Istoriya budivnictva ta vidbudoviSuchasnij cerkvi Sv Mikolaya pereduyut prinajmni dvi budivli Persha bula zvedena blizko 1230 roku ta bula harakternoyu dlya regionu piznoromanskoyu trohnavnoyu bazilikoyu z plaskimi kolonami ta dahom dovzhinoyu 40 metriv pobudovanoyu z kaminnya Vestverk sho buv pobudovanij u 1230 roci j zberigsya z togo chasu vzhe mav zagostreni risi rannoyi gotiki Nazvu cerkva otrimala na chest Svyatogo Mikolaya a jogo opika oznachala sho cerkva bula cerkvoyu torgovogo poselennya Dovkola najstarishoyi budivli ta Molochnogo rinku viroslo serednovichne misto Starij Berlin a na inshomu berezi Shpree dovkola vzhe zrujnovanoyi cerkvi Sv Petra viroslo poselennya Keln Cerkva u Nikolaifirtel 1827 r Uzhe naprikinci XIII storichchya prodolnij nef baziliki z kaminnya buv zrujnovanij ta zaminenij na trohnavnu zalu v stili ceglyanoyi gotiki i bazilika stala zalnim hramom Pislya pozhezhi 1379 roku pochalasya zamina piznoromanskih horiv pochatkovoyi budivli na znachno zbilshenij poperechnij nef pered horami ta deambulatoriyem Perebudova bula zakinchena ne piznishe pochatku XV storichchya Odnak plani shodo budivnictva novogo provzdovzhnogonefa yakij bi vidpovidav novomu deambulatoriyu buli realizovani lishe blizko 1460 roku Do novogo nefa ne bulo vklyucheno niyakih suttyevih elementiv poperednogo rannogotichnogo nefa Budivnictvo na pivdennozahidnomu kuti novogo nefa hramu dvopoverhovoyi kapeli Divi Mariyi z harakternim dlya ceglyanoyi gotiki shodinkovim frontonom bulo zaversheno bl 1465 roku i pov yazuyetsya z zasnovanim 1452 roku ob yednannyam Brativ Mariyi cherez shef kuharya markgrafa Ulriha Cevshelya Chervona cegla kapeli silno kontrastuye z sirim kaminnyam vestverku hramu V 1470 1480 rr bulo zdijsneno ostannye serednovichne budivnictvo dvopoverhova pribudova zahristya ta kaplici na pivnichnij storoni deambulatoriyu Piznoserednovichna verhivka pivdennoyi storoni yaka stala rezultatom vsih etapiv budivnictva bilshe ne isnuye u 1876 1878 rr vona bula zaminena na novu yaka vidpovidaye neogotichnomu fasadu dvoh vezh Oblashtuvannya cerkvi Vid na centralnu navu Organ cerkvi Sv Mikolaya U 1461 roci bagatij ceh berlinskih pekariv podaruvav cerkvi Sv Mikolaya vivtar ta shorichnu rentu dlya oplati poslug parafiyalnogo vikariya Pislya prihodu do Berlina Reformaciyi pochinayuchi z 1539 roku u nishah horiv ta bokovih nefiv bulo pohovano blizko 150 berlinskih derzhavnih diyachiv vchenih ta bagatih zhiteliv nadgrobni pliti yakih chastkovo zbereglisya U cej chas vnutrishnij prostir cerkvi buv zapovnenij cinnimi skarbami mistectva ce i stvorena 1563 roku kupil i rizblena kafedra 1680 roku i vivtar 1715 roku Krim togta buli i kartini z chasiv piznoyitagotiki i baroko Suchasnij organ pobudovanij u 1997 roci organnoyu firmoyu Jehmlich Orgelbau Dresden Rujnaciya ta vidbudova Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cerkva Sv Mikolaya vtratila u pozhezhi verhivki vezh dah ta chastinu sklepinnya bilya horiv vnaslidok bombarduvannya Berlina soyuznikami u 1944 roci Podalshu shkodu cerkvi prinesla pozhezha vseredini cerkvi naprikinci vijni a takozh vpliv pogodnih umov ta pograbuvannya kolorovih metaliv poki cerkva stoyala v zanepadi U 1949 roci obvalilisya vsi sklepinnya i pivnichnij ryad kolon odnak suttyevu chastinu vnutrishnogo oblashtuvannya vdalosya vryatuvati Do cerkvi Sv Mariyi bulo peredano 16 kartin ta romanskij potir cerkvi Sv Mikolaya Lishe z 1957 roku pochavsya zahist chastini detalej cerkvi Ruyini cerkvi perebuvali u Shidnomu Berlini a vlada NDR lishe na pochatku 1980 h rokiv dozvolila vidbudovu cerkvi razom z rishennyam pro istorichnu vidbudovu Nikolaifiltel do svyatkuvannya 750 richchya Berlina Ruyina cerkvi pislya obvalu 1949 roku foto 1951 r Ruyina cerkvi pered pochatkom rekonstrukciyi 1982 r Cerkva Sv Mikolaya nezadovgo do kincya rekonstrukciyi 1983 r Cerkva bula vidbudovana z vikoristannyam starih malyunkiv ta planiv ta vidkrita dlya vidviduvan u 1987 roci Hrestopodibne sklepinnya centralnoyi navi visotoyu 18 metriv yake obvalilosya bulo povnistyu vidbudovano Vezhi U 1880 roci nad serednovichnoyu kam yanoyu osnovoyu zahidnogo fasadu bulo zvedeno dvi novi ceglyani vezhi z metalevimi shpilyami odnakovoyi visoti yaki zaminili istorichnu odnu vezhu Pid chas bombarduvan Berlina naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni vezhi buli zrujnovani Pid chas pidgotovki do svyatkuvannya 750 richchya Berlina bulo prijnyato rishennya pro vidbudovu dvoh shpiliv Yih vidbuduvali za starovinnimi kreslennyami yakomoga blizhche do originaliv Na specialnij betonnij osnovi bulo zmontovano stalevu konstrukciyu vezh pokritu sharom midi visotoyu 44 metri Pislya cogo vezhi buli pidnyati ta vstanovleni u serpni 1982 roku Pivdennij shpil otrimav flyuger u viglyadi istorichnogo gerba Berlina na verhivci dlya nagaduvannya sho u Serednovichchi isnuvala lishe cya vezha Na drugij vezhi vstanovleno pozolochenu kulyu yaka diye yak bliskavkovidvid Pered vstanovlennyam shpiliv vagoyu 53 tonn na rekonstrujovani vezhi buli vstanovleni specialni ankeri z armovanogo betonu Nasamkinec vidbudovi na vezhi cerkvi vstanovleno 41 dzvin VikoristannyaSpochatku cerkva bula rimo katolickoyu odnak z 1539 roku z chasu Reformaciyi stala lyuteranskoyu protestantskoyu Kilkist parafiyan zmenshuvalas cherez komercializaciyu starogo mista de zhitlovi pomeshkannya postupalisya ofisam ta magazinam Ostannye bogosluzhinnya u cerkvi vidbulosya 31 zhovtnya 1938 roku Pislya cogo najstarisha sporuda u osnovnij chastini Berlini bula peredana uryadu dlya vikoristannya yiyi yak koncertnoyi zali ta cerkovnogo muzeyu Pastva bula priyednana do pastvi cerkvi Sv Mariyi Suchasna cerkva Sv Mikolaya perevazhno ye rekonstrukciyeyu ta znovu vikoristovuyetsya perevazhno yak muzej markgrafstva ta dekoli yak koncertna zala perebuvayuchi v upravlinni Stiftung Stadtmuseum Berlin Landesmuseum fur Kultur und Geschichte Berlins Arheologichni rozkopkiU 1956 1958 rr ta pered vidbudovoyu cerkvi u 1980 1983 rr provodilis veliki arheologichni rozkopki z metoyu dosliditi istoriyu budivnictva cerkvi svyatogo Mikolaya Pid chas rozkopok buli identifikovani zalishki romanskoyi baziliki z troma nefami ta rannogotichnoyi zalnoyi cerkvi yaki pereduvali suchasnomu hramu Nizhche cih zalishkiv arheologi znajshli pohovannya starogo kladovisha vid 120 do 150 pohovan yake bulo datovano kincem XII pochatku XIII storichchya i znahodilos na vershini ostrova z namitogo pisku na richci Shpree Ci znahidki vkazuyut na te sho Berlin prinajmni na 50 rokiv starishij nizh tradicijno vvazhayetsya PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Berlin cultural heritage database za red Senate Department for Urban Development and the Environment d Track Q21776846d Track Q21776837 Belinsky Andrei 2021 TEN ANKARY NAD ShPREE POLITIKA REDZhEPA TAJIPA ERDOGANA V OTNOShENII TURECKOJ OBShINY FRG Russia and the moslem world 4 s 102 109 doi 10 31249 rimm 2020 04 07 ISSN 1998 1813 Procitovano 22 travnya 2022 Bachev Hrabrin 2019 Digitalizaciya na selskoto stopanstvo i rajoni v Blgariya Digitalisation of Bulgarian Agriculture and Rural Areas SSRN Electronic Journal doi 10 2139 ssrn 3476696 ISSN 1556 5068 Procitovano 22 travnya 2022 N Berlin V 2011 Krivij Rig fotoalbom Art Press ISBN 978 966 348 255 2 OCLC 785986349 Zhukovskyy Viktor 16 grudnya 2018 Svyatij yeretik Grigorij Palama pro vnutrishnye buttya presvyatoyi trijci Vox Patrum ukrayinska T 68 s 569 592 doi 10 31743 vp 3388 ISSN 0860 9411 Procitovano 16 travnya 2022 Degtyarev V V Arhitektor Ogastes Uelbi Pyudzhin i gotika kak neostil Kultura i iskusstvo T 4 4 2018 04 s 8 16 doi 10 7256 2454 0625 2018 4 25654 ISSN 2454 0625 Procitovano 17 travnya 2022 Eva Borsch Supan Helmut Borsch Supan Gunther Kuhne Hella Reelfs Kunstfuhrer Berlin Philipp Reclam jr 4 Auflage Stuttgart 1991 ISBN 3 15010366 5 S 37 f Horst Ulrich Uwe Prell Ernst Luuk Nikolaikirche In Berlin Handbuch Das Lexikon der Bundeshauptstadt FAB Verlag Berlin 1992 ISBN 3 927551 27 9 S 886 Ernst Badstubner Die Nikolaikirche in Berlin Leipzig 1991 Georg Dehio Handbuch der deutschen Kunstdenkmaler Berlin Neubearbeitung durch die Dehio Vereinigung Munchen 2000 S 41 ff Ernst Badstubner Die Nikolaikirche in Berlin Leipzig 1991 S 4 Ernst Badstubner Berlin und Konigsberg in der Neumark Stationen des Heinrich Brunsberg In Ernst Badstubner Dirk Schumann Hrsg Hallenumgangschore in der Mark Brandenburg Berlin 2000 Dirk Schumann Zur mittelalterlichen Baugeschichte der Berliner Nikolaikirche in Tobias Kunz Dirk Schumann Hrsg Werk und Rezeption Berlin 2011 Henkys Albrecht Die Berliner Nikolaikirche Gotteshaus Denkmal Museum Verlag M Berlin 2010 S 23 Henkys Albrecht Die Berliner Nikolaikirche Gotteshaus Denkmal Museum Verlag M Berlin 2010 S 28 Dirk Schumann Zur mittelalterlichen Baugeschichte der Berliner Nikolaikirche in Tobias Kunz Dirk Schumann Hrsg Werk und Rezeption Berlin 2011 Henkys Albrecht Die Berliner Nikolaikirche Gotteshaus Denkmal Museum Verlag M Berlin 2010 S 55 Horst Ulrich Uwe Prell Ernst Luuk Nikolaikirche In Berlin Handbuch Das Lexikon der Bundeshauptstadt FAB Verlag Berlin 1992 ISBN 3 927551 27 9 S 887 Orgel Berlin Nikolaikirche Jehmlich Orgelbau Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2007 Procitovano 18 veresnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr offline dovidka Arhivovano 2007 10 25 u Wayback Machine Gotz Eckardt Hrsg Schicksale deutscher Baudenkmale im zweiten Weltkrieg Eine Dokumentation der Schaden und Totalverluste auf dem Gebiet der Deutschen Demokratischen Republik Band 1 Berlin Hauptstadt der DDR Bezirke Rostock Schwerin Neubrandenburg Potsdam Frankfurt Oder Cottbus Magdeburg Henschelverlag Berlin 1980 S 10 f Knut Brehm Die Grabplastik der Nikolaikirche in Markisches Museum Berlin Hrsg Grabmalskunst aus vier Jahrhunderten S 8 10 Rozshirena informaciya shodo peredachi mistu cerkvi Sv Mikolaya Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine pres reliz Senatsverwaltung fur Stadtentwicklung 19 March 2010 nim pdf PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Svyatogo Mikolaya Berlin Cerkva Sv Mikolaya Stiftung Stadtmuseum Berlin Muzej cerkvi Sv Mikolaya

Дата публікації:
Топ