Мечеть Мала Софія (тур. Küçük Ayasofya Camii), колишня Церква Святих Сергія і Вакха (грец. Ἐκκλησία τῶν Ἁγίων Σεργίου καὶ Βάκχου ἐν τοῖς Ὁρμίσδου) — мечеть у Стамбулі, Туреччина. Була однією з найдавніших церков Константинополя, що зберігала та послужила прообразом для базиліки Сан-Вітале (центричний храм) і собору Святої Софії (купольна базиліка), звідси й друга назва церкви — «Мала Ая-Софія». Храм присвячений святим мученикам Сергію і Вакху та розташований в південній частині Стамбулу, поруч з іподромом (район Фатіх).
Церква Святих Сергія і Вакха тур. Küçük Ayasofya Camii | |
---|---|
Церква Святих Сергія і Вакха Мала Софійська мечеть Кючюк Ая-Софія Православний храм згодом мечеть | |
41°01′10″ пн. ш. 28°58′19″ сх. д. / 41.01944° пн. ш. 28.97194° сх. д. | |
Тип споруди | церква мечеть і пам'ятка |
Розташування | Туреччина, Стамбул |
Архітектор | Ісідор Мілетський Анфемій Траллський |
Засновник | імператор Юстиніан |
Початок будівництва | 527 |
Кінець будівництва | 529 |
Відбудовано | 1831 (після землетрусу) |
Будівельна система | цегла |
Стиль | Візантійська архітектура |
Належність | іслам |
Адреса | район Фатіх |
Оригінальна назва | тур. Küçük Ayasofya Camii |
Епонім | d |
Присвячення | d |
Церква Святих Сергія і Вакха (Стамбул) (Туреччина) | |
Церква Святих Сергія і Вакха у Вікісховищі |
Історія
За наказом імператора Юстиніана I та його дружини Феодори православна церква Святих Сергія і Вакха була побудована у першій половині 6 століття. Турки в період правління султана Баязида II перетворили храм у мечеть та дали назву Кючюк Айя-Софія (Мала Свята Софія, або Мала Софіївська мечеть).
Храм був зведений у 527—529 роках поблизу палацу де імператор Юстиніан провів молоді роки свого життя. Його архітекторами були Ісідор Мілетський та Анфемій Траллський. Він складав разом із більш давньою церквою Святих Петра та Павла єдиний ансамбль.
Після завойовування Константинополя османами, під час правління султана Баязида II, церква була перетворена в мечеть наглядачем гарему султана Хусейном-ага. З часом біля двору мечеті були споруджені усипальниця Хусейна-ага та келії для медитації. Церква Святих Сергія і Вакха зазнала пошкоджень під час землетрусів у 1648 та 1763 роках. Відновили її у 1831 році. У 1860 році неподалік від храму була побудована залізниця, яка пошкодила будівлю церкви.
Архітектура
Церква Святих Сергія і Вакха зразок ранньої візантійської архітектури, особливість якої проявилася в наявності великого центрального купола, поставленого на восьмигранну основу. Вона має розміри — 34 на 30 метрів, при апсиді глибиною 3,60 м і двометровому нартексі. Церква неправильної чотирикутної форми увінчана зниженим куполом, внутрішня висота якого 16,33 м. Купол стоїть на восьмикутному барабані по тій же системі, що вжита в архітектурі собору Святій Софії.
Підтримують його чотири потужних опори та шістнадцять колон із каменю, лиштві та зеленого мармуру з прожилками і з червоного сіннадського мармуру. По верхньому ярусу, подібним же чином чергуючись, стоять вісімнадцять колон. Над нижніми колонами йде фриз з написом на честь Юстиніана і Феодори, творіння придворного поета. Навколо центрального нефа мечеті зберігся напис грецькою, на самій будівлі також є чимало ініціалів Юстиніана і Феодори, які часто відвідували цю церкву.
Передбачається, що у другій половині 18 ст. був встановлений старий мінарет мечеті у стилі бароко. За невідомою причиною у 1936 році мінарет був знесений. Сучасний мінарет мечеті був зведений у 1955 році. Восьмигранний історичний шадирван (фонтан для ритуальних умивань) виконаний з мармуру був знесений у 1938 році.
Біле забарвлення з арабесками закриває візантійську обробку, яка ймовірно не містила мозаїк, оскільки від них не виявилось слідів. У святині зроблена спеціальна галерея, розташована біля входу, на яку можна піднятися по сходах. З цієї частини мечеті відкривається красивий вид на тепер вже мусульманську молитовну залу.
Сучасність
За довгі роки існування храму її нижня частина опинилася під ґрунтом. Тому зовні вона виглядає порівняно невеликою за розміром. Зараз у храмі регулярно проходять богослужіння, які чути на кілька сотень метрів. Поряд з мечеттю розташоване мусульманське кладовище.
Галерея
Примітки
- Всё о Турции / Ю.В. Белочкина, А.Н. Домановский, О.Б. кульчинский, И.А. Логвиненко. — Харьков : Фолио, 2018. — С. 234. — . (рос.)
- Стамбул: путеводитель / И.Тимофеев. — М : Эксмо, 2011. — С. 69. — . (рос.)
- . https://turk-in.ru. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019 року.(рос.)
- Стамбул: путеводитель / И.Тимофеев. — М : Эксмо, 2011. — С. 70. — . (рос.)
- . http://travelermap.ru. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019 року.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mechet Mala Sofiya tur Kucuk Ayasofya Camii kolishnya Cerkva Svyatih Sergiya i Vakha grec Ἐkklhsia tῶn Ἁgiwn Sergioy kaὶ Bakxoy ἐn toῖs Ὁrmisdoy mechet u Stambuli Turechchina Bula odniyeyu z najdavnishih cerkov Konstantinopolya sho zberigala ta posluzhila proobrazom dlya baziliki San Vitale centrichnij hram i soboru Svyatoyi Sofiyi kupolna bazilika zvidsi j druga nazva cerkvi Mala Aya Sofiya Hram prisvyachenij svyatim muchenikam Sergiyu i Vakhu ta roztashovanij v pivdennij chastini Stambulu poruch z ipodromom rajon Fatih Cerkva Svyatih Sergiya i Vakha tur Kucuk Ayasofya CamiiCerkva Svyatih Sergiya i Vakha Mala Sofijska mechet Kyuchyuk Aya Sofiya Pravoslavnij hram zgodom mechet41 01 10 pn sh 28 58 19 sh d 41 01944 pn sh 28 97194 sh d 41 01944 28 97194Tip sporudicerkva mechet i pam yatkaRoztashuvannya Turechchina StambulArhitektorIsidor Miletskij Anfemij TrallskijZasnovnikimperator YustinianPochatok budivnictva527Kinec budivnictva529Vidbudovano1831 pislya zemletrusu Budivelna sistemaceglaStilVizantijska arhitekturaNalezhnistislamAdresarajon FatihOriginalna nazvatur Kucuk Ayasofya CamiiEponimdPrisvyachennyadCerkva Svyatih Sergiya i Vakha Stambul Turechchina Cerkva Svyatih Sergiya i Vakha u VikishovishiIstoriyaZa nakazom imperatora Yustiniana I ta jogo druzhini Feodori pravoslavna cerkva Svyatih Sergiya i Vakha bula pobudovana u pershij polovini 6 stolittya Turki v period pravlinnya sultana Bayazida II peretvorili hram u mechet ta dali nazvu Kyuchyuk Ajya Sofiya Mala Svyata Sofiya abo Mala Sofiyivska mechet Hram buv zvedenij u 527 529 rokah poblizu palacu de imperator Yustinian proviv molodi roki svogo zhittya Jogo arhitektorami buli Isidor Miletskij ta Anfemij Trallskij Vin skladav razom iz bilsh davnoyu cerkvoyu Svyatih Petra ta Pavla yedinij ansambl Pislya zavojovuvannya Konstantinopolya osmanami pid chas pravlinnya sultana Bayazida II cerkva bula peretvorena v mechet naglyadachem garemu sultana Husejnom aga Z chasom bilya dvoru mecheti buli sporudzheni usipalnicya Husejna aga ta keliyi dlya meditaciyi Cerkva Svyatih Sergiya i Vakha zaznala poshkodzhen pid chas zemletrusiv u 1648 ta 1763 rokah Vidnovili yiyi u 1831 roci U 1860 roci nepodalik vid hramu bula pobudovana zaliznicya yaka poshkodila budivlyu cerkvi ArhitekturaInter yer Maloyi Sofijskoyi mecheti Vseredini Maloyi Sofijskoyi mecheti kupol Cerkva Svyatih Sergiya i Vakha zrazok rannoyi vizantijskoyi arhitekturi osoblivist yakoyi proyavilasya v nayavnosti velikogo centralnogo kupola postavlenogo na vosmigrannu osnovu Vona maye rozmiri 34 na 30 metriv pri apsidi glibinoyu 3 60 m i dvometrovomu narteksi Cerkva nepravilnoyi chotirikutnoyi formi uvinchana znizhenim kupolom vnutrishnya visota yakogo 16 33 m Kupol stoyit na vosmikutnomu barabani po tij zhe sistemi sho vzhita v arhitekturi soboru Svyatij Sofiyi Pidtrimuyut jogo chotiri potuzhnih opori ta shistnadcyat kolon iz kamenyu lishtvi ta zelenogo marmuru z prozhilkami i z chervonogo sinnadskogo marmuru Po verhnomu yarusu podibnim zhe chinom cherguyuchis stoyat visimnadcyat kolon Nad nizhnimi kolonami jde friz z napisom na chest Yustiniana i Feodori tvorinnya pridvornogo poeta Navkolo centralnogo nefa mecheti zberigsya napis greckoyu na samij budivli takozh ye chimalo inicialiv Yustiniana i Feodori yaki chasto vidviduvali cyu cerkvu Peredbachayetsya sho u drugij polovini 18 st buv vstanovlenij starij minaret mecheti u stili baroko Za nevidomoyu prichinoyu u 1936 roci minaret buv znesenij Suchasnij minaret mecheti buv zvedenij u 1955 roci Vosmigrannij istorichnij shadirvan fontan dlya ritualnih umivan vikonanij z marmuru buv znesenij u 1938 roci Bile zabarvlennya z arabeskami zakrivaye vizantijsku obrobku yaka jmovirno ne mistila mozayik oskilki vid nih ne viyavilos slidiv U svyatini zroblena specialna galereya roztashovana bilya vhodu na yaku mozhna pidnyatisya po shodah Z ciyeyi chastini mecheti vidkrivayetsya krasivij vid na teper vzhe musulmansku molitovnu zalu SuchasnistZa dovgi roki isnuvannya hramu yiyi nizhnya chastina opinilasya pid gruntom Tomu zovni vona viglyadaye porivnyano nevelikoyu za rozmirom Zaraz u hrami regulyarno prohodyat bogosluzhinnya yaki chuti na kilka soten metriv Poryad z mechettyu roztashovane musulmanske kladovishe Galereya source source source source source PrimitkiVsyo o Turcii Yu V Belochkina A N Domanovskij O B kulchinskij I A Logvinenko Harkov Folio 2018 S 234 ISBN 978 966 03 7804 9 ros Stambul putevoditel I Timofeev M Eksmo 2011 S 69 ISBN 978 5 699 49299 2 ros https turk in ru Arhiv originalu za 13 travnya 2019 Procitovano 13 travnya 2019 roku ros Stambul putevoditel I Timofeev M Eksmo 2011 S 70 ISBN 978 5 699 49299 2 ros http travelermap ru Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 13 travnya 2019 roku ros