Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Центральні провінції — провінція Британської Індії. Вона охоплювала британські завоювання від Моголів і Маратхів у центральній Індії та охоплювала частини сучасних штатів Мадг'я-Прадеш, Чхаттісгарх і Махараштра. Нагпур був основною зимовою столицею, тоді як Пачмархі служив регулярним літнім місцем відпочинку. У 1903 році провінція реорганізована у .
| Центральні провінції | |
| Дата створення / заснування | 1861 |
|---|---|
| Країна |  Британська Індія |
| Столиця | Наґпур |
| Адміністративна одиниця | Британська Індія |
| Замінений на | d |
| На заміну | d |
Координати: 21°09′00″ пн. ш. 79°05′24″ сх. д. / 21.15000000002777724716906960° пн. ш. 79.09000000002778563° сх. д.
Центральні провінції були утворені в 1861 році шляхом злиття територій Согор і Нербудда та провінції Нагпур. У 1864 році було додано район Німар, яким керувала Центрально-Індійська агенція. Це був майже острів, оточений морем «корінних держав», таких як Бхопал і Рева на півночі, Чота Нагпур і Калаханді на сході, а також території Нізама Гайдарабад на півдні та Берар на заході.
Географія
Центральні провінції не мали виходу до моря, займаючи гірські хребти, плато та річкові долини в центрі індійського субконтиненту.
Найпівнічніша частина штату простягалася на височину Бунделькханд, річки якої, що течуть на північ, є притоками Ямуни та Гангу. Хребет Віндхья тягнеться на схід і захід, утворюючи вододіл між басейном Ганг-Ямуна та басейном річки Нармада, яка займає центр і захід провінції, і тече на захід, щоб впасти в Аравійське море. Верхня долина Нармада утворює центр регіону Махакошал. Джабалпур (колишній Джуббулпор) лежав у верхній частині Нармади і був важливим залізничним вузлом.
Хребет Сатпура відокремлює долину Нармада від плато Декан на півдні. Центральні провінції включали північно-східну частину Декана, дренованого притоками річки Годаварі, включаючи Вайнгангу, Вардху та Індраваті. Вони течуть на схід до Бенгальської затоки. Частина Берара лежала у верхній частині басейну річки Тапті, яка впадає на захід в Аравійське море. Частина центральних провінцій на плато Декан утворила регіон Відарбха, який включає Нагпур, столицю провінції.
Східна частина штату лежить у верхів'ях басейну річки Маханаді, яка утворює родючий рисовий регіон Чхаттісгарх. Хребет Майкал розділяє басейни Нармади і Маханаді. Плато Чота Нагпур простягалося до північно-східного кута провінції.
Демографія
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1866 | 9 000 000 | — |
| 1872 | 9 250 000 | Помилка виразу: неочікуване число |
| 1881 | 11 500 000 | Помилка виразу: неочікуване число |
| 1891 | 13 000 000 | Помилка виразу: неочікуване число |
| 1901 | 11 873 029 | Помилка виразу: неочікуване число |
Загальні переписи населення проводилися в 1866, 1872, 1881, 1891 і 1901 роках. Населення в 1866 році становило понад 9 мільйонів, а в 1872 році — понад 9,25 мільйонів. 1869 рік був голодним. У 1872, 1878 і 1879 роках були епідемії віспи і холери. До 1881 року населення зросло до 11,5 мільйонів, а до 1891 року — майже до 13 мільйонів. У 1901 році населення становило 11 873 029 осіб, що на 800 000 менше, ніж у 1891 році. Відсутність літніх мусонних дощів у 1897 і 1900 роках призвела до масових неврожаїв і величезного голоду в ті роки, а в чотири інші роки цього десятиліття були часткові неврожаї з епідеміями холери в семи з десяти років. Частина зменшення (від однієї восьмої до однієї чверті) була внаслідок еміграції до Ассаму та інших провінцій Індії.
Мовні регіони
Центральні провінції містили два окремі мовні регіони: Махакошал, що складається переважно з хінді-мовних районів, і Відарбха, переважно, але не виключно, маратхі-мовний регіон. Мовні регіони не могли бути повністю інтегровані як єдине ціле.
За переписом 1901 року 6 111 000 (63 % відсотків) населення розмовляли варіантами гінді, головним чином чхаттісгархі (27 %), бунделі (15 %), багелі (10 %) і малві або раджастані (5 %). 2 107 000 (20 %) розмовляли маратхі, мовою більшості районів Вардха, Нагпур, Чанда та Бхандара, а також південних частин районів Німар, Бетул, Чхіндвара та Балагат. Носіїв орії було 1 600 000, або 13,5 %, але передача району Самбалпур Бенгалії в 1905 році зменшила кількість орія до 292 000. Було 94 000 носіїв телугу, переважно в окрузі Чанда. З 730 000, які розмовляли іншими дравідійськими мовами, більшість розмовляли гонді, а 60 000 розмовляли корку. 74 000 розмовляли мовами мунда.
Політика та адміністрування
Центральними провінціями з 1861 по 1920 рік керував головний комісар.
Адміністративно Центральні провінції складалися з чотирьох округів (Нербудда, Джуббулпор, Нагпур і Чхаттісгарх), які далі були поділені на 18 округів — по п'ять округів у кожному відділі, за винятком Чхаттісгарха, який мав три округи. Берар підпорядковувався головному комісару центральних провінцій, але керувався окремо. Центральні провінції також містили 15 князівств, які займали 31 188 квадратних миль і населення в 1901 році становило 1 631 140 осіб, приблизно 15 % від загальної кількості населення. Найбільшим був Бастар з площею 13 062 милі, а найменшим був Саткі з площею 138 квадратних миль. Княжі держави входили до дивізії Чхаттісгарх, за винятком Макраї, який входив до округу Хошангабад.
Див. також
Посилання
- Pateriya, Raghaw Raman (12 серпня 1991). Provincial Legislatures and the National Movement. New Delhi: Northern Book Centre. ISBN .
- Philip F. McEldowney (1980). . University of Virginia. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 18 квітня 2024.
- Imperial Gazetteer of India, (New ed.), Oxford: Clarendon Press, 1908—1909. Vol. 10, Page 19.
- Raghaw Raman Pateriya, Provincial Legislatures and the National Movement. Northern Book Centre, 1992. pg. 9
- Imperial Gazetteer of India, (New ed.), Oxford: Clarendon Press, 1908—1909. Vol. 10, pp. 24-25.
- Imperial Gazetteer of India, (New ed.), Oxford: Clarendon Press, 1908—1909. Vol. 10, Page 65.
- Markovits, Claude (ed.) (2004). A History of Modern India: 1480—1950. Anthem Press, London.
21°09′ пн. ш. 79°05′ сх. д. / 21.15° пн. ш. 79.09° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralni provinciyi provinciya Britanskoyi Indiyi Vona ohoplyuvala britanski zavoyuvannya vid Mogoliv i Marathiv u centralnij Indiyi ta ohoplyuvala chastini suchasnih shtativ Madg ya Pradesh Chhattisgarh i Maharashtra Nagpur buv osnovnoyu zimovoyu stoliceyu todi yak Pachmarhi sluzhiv regulyarnim litnim miscem vidpochinku U 1903 roci provinciya reorganizovana u Centralni provinciyi Data stvorennya zasnuvannya1861 Krayina Britanska Indiya StolicyaNagpur Administrativna odinicyaBritanska Indiya Zaminenij nad Na zaminud Koordinati 21 09 00 pn sh 79 05 24 sh d 21 15000000002777724716906960 pn sh 79 09000000002778563 sh d 21 15000000002777724716906960 79 09000000002778563Urazheni golodom diti v Dzhubbulpuri Centralni provinciyi 1897 rik Centralni provinciyi buli utvoreni v 1861 roci shlyahom zlittya teritorij Sogor i Nerbudda ta provinciyi Nagpur U 1864 roci bulo dodano rajon Nimar yakim keruvala Centralno Indijska agenciya Ce buv majzhe ostriv otochenij morem korinnih derzhav takih yak Bhopal i Reva na pivnochi Chota Nagpur i Kalahandi na shodi a takozh teritoriyi Nizama Gajdarabad na pivdni ta Berar na zahodi GeografiyaCentralni provinciyi ne mali vihodu do morya zajmayuchi girski hrebti plato ta richkovi dolini v centri indijskogo subkontinentu Najpivnichnisha chastina shtatu prostyagalasya na visochinu Bundelkhand richki yakoyi sho techut na pivnich ye pritokami Yamuni ta Gangu Hrebet Vindhya tyagnetsya na shid i zahid utvoryuyuchi vododil mizh basejnom Gang Yamuna ta basejnom richki Narmada yaka zajmaye centr i zahid provinciyi i teche na zahid shob vpasti v Aravijske more Verhnya dolina Narmada utvoryuye centr regionu Mahakoshal Dzhabalpur kolishnij Dzhubbulpor lezhav u verhnij chastini Narmadi i buv vazhlivim zaliznichnim vuzlom Hrebet Satpura vidokremlyuye dolinu Narmada vid plato Dekan na pivdni Centralni provinciyi vklyuchali pivnichno shidnu chastinu Dekana drenovanogo pritokami richki Godavari vklyuchayuchi Vajngangu Vardhu ta Indravati Voni techut na shid do Bengalskoyi zatoki Chastina Berara lezhala u verhnij chastini basejnu richki Tapti yaka vpadaye na zahid v Aravijske more Chastina centralnih provincij na plato Dekan utvorila region Vidarbha yakij vklyuchaye Nagpur stolicyu provinciyi Shidna chastina shtatu lezhit u verhiv yah basejnu richki Mahanadi yaka utvoryuye rodyuchij risovij region Chhattisgarh Hrebet Majkal rozdilyaye basejni Narmadi i Mahanadi Plato Chota Nagpur prostyagalosya do pivnichno shidnogo kuta provinciyi DemografiyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1866 9 000 000 1872 9 250 000Pomilka virazu neochikuvane chislo1881 11 500 000Pomilka virazu neochikuvane chislo1891 13 000 000Pomilka virazu neochikuvane chislo1901 11 873 029Pomilka virazu neochikuvane chislo Zagalni perepisi naselennya provodilisya v 1866 1872 1881 1891 i 1901 rokah Naselennya v 1866 roci stanovilo ponad 9 miljoniv a v 1872 roci ponad 9 25 miljoniv 1869 rik buv golodnim U 1872 1878 i 1879 rokah buli epidemiyi vispi i holeri Do 1881 roku naselennya zroslo do 11 5 miljoniv a do 1891 roku majzhe do 13 miljoniv U 1901 roci naselennya stanovilo 11 873 029 osib sho na 800 000 menshe nizh u 1891 roci Vidsutnist litnih musonnih doshiv u 1897 i 1900 rokah prizvela do masovih nevrozhayiv i velicheznogo golodu v ti roki a v chotiri inshi roki cogo desyatilittya buli chastkovi nevrozhayi z epidemiyami holeri v semi z desyati rokiv Chastina zmenshennya vid odniyeyi vosmoyi do odniyeyi chverti bula vnaslidok emigraciyi do Assamu ta inshih provincij Indiyi Movni regioni Centralni provinciyi mistili dva okremi movni regioni Mahakoshal sho skladayetsya perevazhno z hindi movnih rajoniv i Vidarbha perevazhno ale ne viklyuchno marathi movnij region Movni regioni ne mogli buti povnistyu integrovani yak yedine cile Za perepisom 1901 roku 6 111 000 63 vidsotkiv naselennya rozmovlyali variantami gindi golovnim chinom chhattisgarhi 27 bundeli 15 bageli 10 i malvi abo radzhastani 5 2 107 000 20 rozmovlyali marathi movoyu bilshosti rajoniv Vardha Nagpur Chanda ta Bhandara a takozh pivdennih chastin rajoniv Nimar Betul Chhindvara ta Balagat Nosiyiv oriyi bulo 1 600 000 abo 13 5 ale peredacha rajonu Sambalpur Bengaliyi v 1905 roci zmenshila kilkist oriya do 292 000 Bulo 94 000 nosiyiv telugu perevazhno v okruzi Chanda Z 730 000 yaki rozmovlyali inshimi dravidijskimi movami bilshist rozmovlyali gondi a 60 000 rozmovlyali korku 74 000 rozmovlyali movami munda Politika ta administruvannyaCentralnimi provinciyami z 1861 po 1920 rik keruvav golovnij komisar Administrativno Centralni provinciyi skladalisya z chotiroh okrugiv Nerbudda Dzhubbulpor Nagpur i Chhattisgarh yaki dali buli podileni na 18 okrugiv po p yat okrugiv u kozhnomu viddili za vinyatkom Chhattisgarha yakij mav tri okrugi Berar pidporyadkovuvavsya golovnomu komisaru centralnih provincij ale keruvavsya okremo Centralni provinciyi takozh mistili 15 knyazivstv yaki zajmali 31 188 kvadratnih mil i naselennya v 1901 roci stanovilo 1 631 140 osib priblizno 15 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Najbilshim buv Bastar z plosheyu 13 062 mili a najmenshim buv Satki z plosheyu 138 kvadratnih mil Knyazhi derzhavi vhodili do diviziyi Chhattisgarh za vinyatkom Makrayi yakij vhodiv do okrugu Hoshangabad Div takozhPosilannyaPateriya Raghaw Raman 12 serpnya 1991 Provincial Legislatures and the National Movement New Delhi Northern Book Centre ISBN 81 85119 58 9 Philip F McEldowney 1980 University of Virginia Arhiv originalu za 21 chervnya 2012 Procitovano 18 kvitnya 2024 Imperial Gazetteer of India New ed Oxford Clarendon Press 1908 1909 Vol 10 Page 19 Raghaw Raman Pateriya Provincial Legislatures and the National Movement Northern Book Centre 1992 pg 9 Imperial Gazetteer of India New ed Oxford Clarendon Press 1908 1909 Vol 10 pp 24 25 Imperial Gazetteer of India New ed Oxford Clarendon Press 1908 1909 Vol 10 Page 65 Markovits Claude ed 2004 A History of Modern India 1480 1950 Anthem Press London 21 09 pn sh 79 05 sh d 21 15 pn sh 79 09 sh d 21 15 79 09