Целестин — мінерал групи бариту, сульфат стронцію. Іноді зустрічається назва «целестит». Синоніми: апотом, шютцит, целестит.
Целестин | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
IMA-номер | IMA1967 s.p. |
Абревіатура | Clt |
Хімічна формула | SrSO₄ |
Клас мінералу | сульфати |
Nickel-Strunz 10 | 7.AD.35[3] |
Dana 8 | 28.3.1.2 |
Ідентифікація | |
Колір | блакитний, коричневий, безбарвний, зелений, сірий |
Форма кристалів | орторомбічна |
Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
Просторова група | d |
Спайність | досконала |
Злам | неправильний |
Твердість | 3-3,5 |
Блиск | від скляного до перламутрового |
Прозорість | прозорий до просвічуючого |
Колір риси | білий |
Густина | 3,9-4,0. |
Розчинність | майже не розчинюється у воді; повільно розчинюється у гарячих концентрованих кислотах та у розчині гідрокарбонату кальцію |
Оптичні властивості кристалів | |
Показник заломлення | nα = 1,619-1,622 ; nβ = 1,622-1,624 ; nγ = 1,630-1,632 |
Подвійне променезаломлення | δ = 0,011 |
Плеохроїзм | безбарвний |
Інші характеристики | |
Фазові переходи | при 1152°C утворюється гексагональна модифікація |
Плавкість | ~1605°C |
Подібні мінерали | барит, англезит |
Радіоактивність | GRapi = 0 (нерадіоактивний) |
Названо на честь | небо (латина)[5] |
Типова місцевість | Беллвуд[3] |
Целестин у Вікісховищі |
Етимологія та історія
Мінерал був відомий ще в 18 столітті, але ще в 1781 році вважався баритом. Лише аналіз, проведений Мартіном Генріхом Клапротом у 1797 році, показав, що це був матеріал, що містить стронцій, який він назвав стронцієва земля. Через рік Авраам Ґотлоб Вернер (1749—1817) ввів для мінералу назву целестин, яка діє й сьогодні, після латинського слова coelestis, що означає небесно-блакитний, оскільки він дуже часто зустрічається в цьому характерному кольорі. У пізніших роботах Вернера також зустрічається написання celestine, а в інших мінералогічних записах, серед іншого, написання celestine. Проте в професійних колах переважало написання celestite.
Типове місце розташування — Беллс-Міл поблизу Беллвуда в окрузі Блер, штат Пенсільванія.
Загальний опис
Хімічна формула: Sr[SO4]. Містить (%): SrO — 56,42 %, SO3 — 43,58 %. Часто присутні домішки СаО, ВаО. При заміні Sr на Са — . Ізоструктурний з баритом, утворює з ним ізоморфний ряд (проміжні члени — баритоцелестин, целестобарит). Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Спайність по (001) і (210) досконала, по (110) ясна. Утворює таблитчасті або призматичні кристали, зернисті, жердиноподібні (подовжені по (011)) і шкаралупчасті масивні зернисті аґреґати, волокнисті прожилки.
Твердість 3-3,5. Густина 3,9-4,0. Блиск перламутровий до скляного. Прозорий до просвічуючого. Буває безбарвним або білим, але нерідкі різновиди, пофарбовані у світлий сірувато-блакитний колір. Риса біла. Злам нерівний. Крихкий. Забарвлює полум'я в червоний колір. Утворюється в тріщинах і друзових порожнинах. Кристали (ромбічної сингонії) багаті гранями. Бувають стовпчастими, таблитчатими, зустрічаються і зернисті агрегати.
Представлений подовжено-призматичними або (набагато рідше) таблитчатими кристалами із забарвленням від безбарвного та молочно-білого до блакитного і буро-жовтого. Зазвичай целестин утворює агрегати з променисто- або паралельно розташованими кристалами або масивні скупчення щільної або конкреційної будови. Часто утворює псевдоморфози по кальциту. Не дуже твердий і важкий, целестин володіє досконалою спайністю, паралельної основі кристалів. Частіше він прозорий, має скляний і перламутровий блиском.
Стронцієвий аналог бариту.
Діагностичні ознаки
Целестин іноді можна сплутати з іншими сульфатами, наприклад з баритом, чия питома вага, однак, значно більше. Для перевірки можна провести нескладне хімічне випробування — взяти порошок мінералу на кінчик платинової голки і помістити в полум'я газового пальника. Він забарвиться в карміново-червоний колір завдяки присутності стронцію.
Походження
Целестин може мати гідротермальне походження. Але для нього типовіший осадовий евапорітовий генезис. Спільно з ним відкладалися сірка, арагоніт і комплекс типових евапоритових мінералів.
Відомий переважно в хемогенобіогенних осадових породах (вапняках, доломітах, ґіпсах, кам'яній і калійній солях, глинистих сланцях, мергелях, пісковиках); зустрічається також в гідротермальних жилах і в порожнинах основних вивержених порід. Рідше — в постмагматичних парагенезисах. Супутні мінерали: кальцит, арагоніт, ґіпс, сірка, галіт, флюорит, стронціаніт. Головна руда стронцію.
Різновиди
Розрізняють:
- целестин баріїстий (різновид целестину з родов. Лердвіл, США, який містить 7,28 % ВаО),
- целестин волокнистий (різновид целестину у вигляді волокнистих аґреґатів),
- целестин кальціїстий (різновид целестину, який містить до 2 % СаО).
Розповсюдження
Блакитні кристали знайдені в базальтах (провінція Віченца) і в пегматитах Мадагаскару. В областях Сицилія і Романья (Італія) в породах, що містять гіпс і сірку, целестин зазвичай білий. Близько м. Єна (Німеччина) він зустрічається у вигляді жилок волокнистої будови блакитного кольору. Родовища, придатні для промислової розробки, є в Англії, Росії та Тунісі. Дуже крупні кристали, сірувато-білі і майже непрозорі, довжиною до 75 см і вагою до 2 кг знайдені в Сполучених Штатах. Прекрасні екземпляри, хоча і невеликих розмірів, зустрічаються в італійських родовищах. В Енні і (область Сицилія) і в (область Марке) виявлені чудові групи кристалів по більшій частині білого кольору в асоціації із сіркою та гіпсом.
Знахідки: Північний Рейн-Вестфалія, Гессен (ФРН), Шпанія Доліна (Словаччина), графство Глостершир (Англія), провінція Ґранада (Іспанія), Венеція і острів Сицилія (Італія), штат Тенессі (США), Мокаттам (Єгипет), Росен (Болгарія), Сьєрра-Мохада (Мексика), Джетим-Тау (Таджикистан), річка (Киргизстан), масив Покрово-Киреївський (Приазов'я), річка Арпа (Вірменія).
Застосування
Целестин — основна руда на стронцій, який використовується в піротехніці і виробництві (оскільки стронцій забарвлює полум'я в карміново-червоний колір). Стронцій застосовується також у ядерній енергетиці, у виробництві лаків та ін. У домашніх колекціях зберігати не рекомендується.
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. —
- Helmut Schröcke, Karl-Ludwig Weiner: Mineralogie. Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage. de Gruyter, Berlin; New York 1981, , S. 575—576.
- Hans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, , S. 350.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Целестин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Целестин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
- Celestine // Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/celestine.pdf
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. II, 415–420.
Посилання
- http://webmineral.com/data/Celestine.shtml [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
- http://geo.web.ru/druza/m-celes_33_fo.htm [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.catalogmineralov.ru/mineral/94.html# [ 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Celestin mineral grupi baritu sulfat stronciyu Inodi zustrichayetsya nazva celestit Sinonimi apotom shyutcit celestit CelestinZagalni vidomostiStatus IMA zatverdzhenij A d 1 IMA nomer IMA1967 s p Abreviatura CltHimichna formula SrSO Klas mineralu sulfatiNickel Strunz 10 7 AD 35 3 Dana 8 28 3 1 2IdentifikaciyaKolir blakitnij korichnevij bezbarvnij zelenij sirijForma kristaliv ortorombichnaSingoniya rombichna singoniya 4 Prostorova grupa dSpajnist doskonalaZlam nepravilnijTverdist 3 3 5Blisk vid sklyanogo do perlamutrovogoProzorist prozorij do prosvichuyuchogoKolir risi bilijGustina 3 9 4 0 Rozchinnist majzhe ne rozchinyuyetsya u vodi povilno rozchinyuyetsya u garyachih koncentrovanih kislotah ta u rozchini gidrokarbonatu kalciyuOptichni vlastivosti kristalivPokaznik zalomlennya na 1 619 1 622 nb 1 622 1 624 ng 1 630 1 632Podvijne promenezalomlennya d 0 011Pleohroyizm bezbarvnijInshi harakteristikiFazovi perehodi pri 1152 C utvoryuyetsya geksagonalna modifikaciyaPlavkist 1605 CPodibni minerali barit anglezitRadioaktivnist GRapi 0 neradioaktivnij Nazvano na chest nebo latina 5 Tipova miscevist Bellvud 3 Celestin u VikishovishiEtimologiya ta istoriyaMineral buv vidomij she v 18 stolitti ale she v 1781 roci vvazhavsya baritom Lishe analiz provedenij Martinom Genrihom Klaprotom u 1797 roci pokazav sho ce buv material sho mistit stroncij yakij vin nazvav stronciyeva zemlya Cherez rik Avraam Gotlob Verner 1749 1817 vviv dlya mineralu nazvu celestin yaka diye j sogodni pislya latinskogo slova coelestis sho oznachaye nebesno blakitnij oskilki vin duzhe chasto zustrichayetsya v comu harakternomu kolori U piznishih robotah Vernera takozh zustrichayetsya napisannya celestine a v inshih mineralogichnih zapisah sered inshogo napisannya celestine Prote v profesijnih kolah perevazhalo napisannya celestite Tipove misce roztashuvannya Bells Mil poblizu Bellvuda v okruzi Bler shtat Pensilvaniya Zagalnij opisHimichna formula Sr SO4 Mistit SrO 56 42 SO3 43 58 Chasto prisutni domishki SaO VaO Pri zamini Sr na Sa Izostrukturnij z baritom utvoryuye z nim izomorfnij ryad promizhni chleni baritocelestin celestobarit Singoniya rombichna Rombo dipiramidalnij vid Spajnist po 001 i 210 doskonala po 110 yasna Utvoryuye tablitchasti abo prizmatichni kristali zernisti zherdinopodibni podovzheni po 011 i shkaralupchasti masivni zernisti agregati voloknisti prozhilki Tverdist 3 3 5 Gustina 3 9 4 0 Blisk perlamutrovij do sklyanogo Prozorij do prosvichuyuchogo Buvaye bezbarvnim abo bilim ale neridki riznovidi pofarbovani u svitlij siruvato blakitnij kolir Risa bila Zlam nerivnij Krihkij Zabarvlyuye polum ya v chervonij kolir Utvoryuyetsya v trishinah i druzovih porozhninah Kristali rombichnoyi singoniyi bagati granyami Buvayut stovpchastimi tablitchatimi zustrichayutsya i zernisti agregati Predstavlenij podovzheno prizmatichnimi abo nabagato ridshe tablitchatimi kristalami iz zabarvlennyam vid bezbarvnogo ta molochno bilogo do blakitnogo i buro zhovtogo Zazvichaj celestin utvoryuye agregati z promenisto abo paralelno roztashovanimi kristalami abo masivni skupchennya shilnoyi abo konkrecijnoyi budovi Chasto utvoryuye psevdomorfozi po kalcitu Ne duzhe tverdij i vazhkij celestin volodiye doskonaloyu spajnistyu paralelnoyi osnovi kristaliv Chastishe vin prozorij maye sklyanij i perlamutrovij bliskom Stronciyevij analog baritu Diagnostichni oznakiCelestin inodi mozhna splutati z inshimi sulfatami napriklad z baritom chiya pitoma vaga odnak znachno bilshe Dlya perevirki mozhna provesti neskladne himichne viprobuvannya vzyati poroshok mineralu na kinchik platinovoyi golki i pomistiti v polum ya gazovogo palnika Vin zabarvitsya v karminovo chervonij kolir zavdyaki prisutnosti stronciyu PohodzhennyaCelestin mozhe mati gidrotermalne pohodzhennya Ale dlya nogo tipovishij osadovij evaporitovij genezis Spilno z nim vidkladalisya sirka aragonit i kompleks tipovih evaporitovih mineraliv Vidomij perevazhno v hemogenobiogennih osadovih porodah vapnyakah dolomitah gipsah kam yanij i kalijnij solyah glinistih slancyah mergelyah piskovikah zustrichayetsya takozh v gidrotermalnih zhilah i v porozhninah osnovnih viverzhenih porid Ridshe v postmagmatichnih paragenezisah Suputni minerali kalcit aragonit gips sirka galit flyuorit stroncianit Golovna ruda stronciyu RiznovidiRozriznyayut celestin bariyistij riznovid celestinu z rodov Lerdvil SShA yakij mistit 7 28 VaO celestin voloknistij riznovid celestinu u viglyadi voloknistih agregativ celestin kalciyistij riznovid celestinu yakij mistit do 2 SaO RozpovsyudzhennyaBlakitni kristali znajdeni v bazaltah provinciya Vichenca i v pegmatitah Madagaskaru V oblastyah Siciliya i Romanya Italiya v porodah sho mistyat gips i sirku celestin zazvichaj bilij Blizko m Yena Nimechchina vin zustrichayetsya u viglyadi zhilok voloknistoyi budovi blakitnogo koloru Rodovisha pridatni dlya promislovoyi rozrobki ye v Angliyi Rosiyi ta Tunisi Duzhe krupni kristali siruvato bili i majzhe neprozori dovzhinoyu do 75 sm i vagoyu do 2 kg znajdeni v Spoluchenih Shtatah Prekrasni ekzemplyari hocha i nevelikih rozmiriv zustrichayutsya v italijskih rodovishah V Enni i oblast Siciliya i v oblast Marke viyavleni chudovi grupi kristaliv po bilshij chastini bilogo koloru v asociaciyi iz sirkoyu ta gipsom Znahidki Pivnichnij Rejn Vestfaliya Gessen FRN Shpaniya Dolina Slovachchina grafstvo Glostershir Angliya provinciya Granada Ispaniya Veneciya i ostriv Siciliya Italiya shtat Tenessi SShA Mokattam Yegipet Rosen Bolgariya Syerra Mohada Meksika Dzhetim Tau Tadzhikistan richka Kirgizstan masiv Pokrovo Kireyivskij Priazov ya richka Arpa Virmeniya ZastosuvannyaCelestin osnovna ruda na stroncij yakij vikoristovuyetsya v pirotehnici i virobnictvi oskilki stroncij zabarvlyuye polum ya v karminovo chervonij kolir Stroncij zastosovuyetsya takozh u yadernij energetici u virobnictvi lakiv ta in U domashnih kolekciyah zberigati ne rekomenduyetsya Div takozhSpisok mineralivPrimitkiInternational Mineralogical Association Commission on new minerals nomenclature and classification The IMA List of Minerals February 2013 2013 d Track Q26224004d Track Q13651104 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 rruff Mizhnarodna mineralogichna asociaciya Universitet Arizoni d Track Q268771d Track Q15222042d Track Q503419 Chester A H A Dictionary of the Names of Minerals Including their History and Etymology Forgotten Books ISBN 978 1 333 71917 3 d Track Q4710517d Track Q53857848d Track Q53857737 Helmut Schrocke Karl Ludwig Weiner Mineralogie Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage de Gruyter Berlin New York 1981 ISBN 3 11 006823 0 S 575 576 Hans Luschen Die Namen der Steine Das Mineralreich im Spiegel der Sprache 2 Auflage Ott Verlag Thun 1979 ISBN 3 7225 6265 1 S 350 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Celestin Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Celestin Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Celestine Handbook of Mineralogy https rruff info doclib hom celestine pdf Palache C H Berman and C Frondel 1951 Dana s system of mineralogy 7th edition v II 415 420 Posilannyahttp webmineral com data Celestine shtml 11 sichnya 2014 u Wayback Machine http geo web ru druza m celes 33 fo htm 27 travnya 2014 u Wayback Machine http www catalogmineralov ru mineral 94 html 28 travnya 2014 u Wayback Machine