Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хропотова Хребтова село в Україні у Чемеровецькій селищній громаді Кам янець Подільського району Хмельницької області се

Хропотова

Хропотова

Хропотова́ (Хребтова) — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Хропотова
image
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Чемеровецька селищна громада
Основні дані
Населення 925
Площа 2,767 км²
Густота населення 334,3 осіб/км²
Поштовий індекс 31641
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 48°57′46″ пн. ш. 26°24′30″ сх. д. / 48.96278° пн. ш. 26.40833° сх. д. / 48.96278; 26.40833Координати: 48°57′46″ пн. ш. 26°24′30″ сх. д. / 48.96278° пн. ш. 26.40833° сх. д. / 48.96278; 26.40833
Середня висота
над рівнем моря 		312 м
Водойми р. Муха
Відстань до
районного центру 		11 км
Місцева влада
Адреса ради 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40
Карта
image
image
Хропотова
image
image
Хропотова
Мапа

image Хропотова у Вікісховищі

Назва

На думку Ю. Сорчана, від слова «хребет» і пішла в дещо видозміненому вигляді назва села «Хребтова», пізніше «Хропотова».

Географія

Село розташоване за 45 км від Кам'янця-Подільського та за 11 км від Чемерівців. Розкинулось по обох берегах невеликої річки Муха, яка бере початок біля села Свіршківці та впадає в річку Жванчик. Село охоплюють з півночі і південного-сходу гірські хребти Подільських Товтр, які ще в народі називають медоборами. В центрі поселення знаходиться озеро Вікнина, на східному березі якого були побудовані перші житла.

Клімат

Хропотова знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Пам'ятки

На території села і за його межами зафіксовано ряд археологічних пам'яток. Зокрема, між селами Хропотова і Кугаївці виявлено ранньосередньовічне поселення загальною площею 150 на 70 метрів. На поверхні зібрано фрагменти слов'янської кераміки. Тут же трапляються фрагменти черняхівського посуду II—V ст. [5]. Подібну пам'ятку виявлено у північно-східному напрямку від села на території урочища з місцевою назвою Копанки. На правому березі струмка (притока р. Мухи), спостерігається вихід на поверхню залишків кераміки. Площа поселення становить 180 на 90 метрів, яка досі археологічно не досліджувалася, але засвідчує, що територія Хропотови була заселена ще з часів первісного суспільства.

Історія

Вперше Хропотова згадується в писемних документах під 1493 роком, вміщених в «Архиве ЮЗР» (Cropotova de decem solvit) [1, с.336]. На той час село мало 10 димів. Можна сказати, що Хропотова дуже давнє поселення — одне з найдавніших у Чемеровецькому районі. У 1498 р. село знаходилось у списку тих поселень, на які кам'янецькі біскупи одержали грамоту від короля Яна I Ольбрахта [8, с.455]. Протягом 1530—1583 років зростають земельні ділянки села майже у п'ять разів. У селі працюють два ремісника і священник, є млин та корчма. Але з 1661 р. Хропотова починає занепадати і «была совсем разорена и опустела». Тільки на початок XVIII ст. почалось швидке заселення села [8, с.155-456].

Під час османського панування на Поділлі 1672—1699 років Хропотова була центром нахії. Центрами нахій стали найукріпленіші населені пункти. Те, що Хропотова була у свій час одним з низових адміністративних центрів, вказує сучасний польський дослідник Даріуш Колодзєйчик [5]. З інших населених пунктів сучасної Хмельницької області, які були центрами нахій, можна назвати Сатанів, Китайгород, Проскурів, Чорний Острів, Зіньків, Новий Костянтинів, Деражня та інші.

У 1793 році Хропотова була передана імператрицею Катериною II одній із племінниць князя Григорія Потьомкіна — графині Браницькій. За статистикою, власниці села у 1820 р. належало 362 кріпаки та навколишні землі. Згодом, у 1830 році, село переходить Чайковським і Стройновским [9. с.493]. Яворовський дає опис частини села, яка належала Віктору Болеславовичу Стройновському. Зокрема, зазначає земельні володіння поміщика, в тому числі і соціальні стани. Господарство Стройновського займалося розведенням коней та вирощуванням сільськогосподарської продукції. Інша частина села знаходилася у володінні Євстафія Олімпієвича Чайковського. В селі на той час було 257 дворів, де проживало 715 чоловіків і 692 жінки. На початку XX ст. налічувалося 421 індивідуальне селянське господарство з кількістю населення 1852 чол. [7, с.166] та православною церквою [6, с.8-9]. Жителі села займались переважно заготівлею лісу і землеробством. До сьогодні збереглись назви урочищ в лісі «Корабльова» та «Дубники» у східній частині від села.

У селі на той час панами було побудовано два кам'яних млини на воді, які проіснували до 1917 року. Потім їх зруйнували як панське майно, так і маєтки, ґуральню та чотири корчми. Маєтки були дуже красивими. Маєток Стройновських знаходився в саду, у південній частині села. Приміщення двоповерхове, з підвалом, з великою терасою і балюстрадою зі східної сторони, з колонами на два поверхи, з просторими залами і кімнатами, обладнаними коштовними меблями, підлогою з дубового паркету. Виразність архітектури вдало посилювалася ландшафтом і красивим рельєфом місцевості з виглядом на заплаву річки. Перед маєтком доріжка для під'їзду до входу. Алеї висаджені квітучими кущами, які цвіли ціле літо, навкруги сад.

Маєток Чайковського розміщувався із західної частини села в оточенні саду, де тепер медичний пункт. Сад був обнесений насипом і ровом 3 м завширшки та 2 м завглибшки. Палацова будівля де в чому поступалася маєтку Стройновського, але за архітектурою була досить красивою. Навколо сад обсаджений горіхами, які збереглися досі. Поруч, навпроти дороги на Ямпільчик, був будинок, біля нього великий погріб довжиною 15 м і шириною 4 м [2, с.6-11]. У центрі села, з південного сходу, вздовж церкви знаходився сімейний склеп Чайковських з чавунним хрестом без надписів, на території якого сьогодні побудовано новий храм [3, с.508].

image
Національний банк репресованих
image
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Значне місце в історії села займала релігія. Церква в селі була побудована ще наприкінці XVII століття, свідками цьому є 400-літні липи, висаджені навколо старого храму [2, с.6-11]. Проте в 1740 р. відбулась спроба підпалити церкву, залишились цілими лиш стіни. Зусиллями селян вона була реставрована в 1748 р., мала 80 парафіян, два городи та 20 косарів. У 1791 р. була зведена нова однокупольна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці із 875 парафіянами. Але в 1872 р. купол церкви обвалився, хоча наступного року був відреставрований, проте не надійними буди стіни. Тому в 1888 р. збудована нова церква теж дерев'яної конструкції, при якій того ж року відкрито церковно-парафіяльну школу [8, с.456]. Навчання в ній відбувалося переважно взимку. Усіх, хто бажав, навіть людей похилого віку, навчав дяк, за що вони сплачували йому 10 карбованців чистим золотом за учня. В 1889 р. відкрито нове шкільне приміщення, де продовжилось навчання селян грамоти. У школі на той час навчалося 26 дітей. Настоятелі церкви вели «Літопис», в якому записували всі події, що відбувалися в селі до 1934 року [2, с.б-11].

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

В роки Великого терору 1936-1937 було вбито чимало осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

13 травня 2022 року релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.

Населення

Населення становить 925 осіб станом на 2001 рік.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Релігія

  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ)

Відомі люди

Уродженці

  • Пагор Дмитрій Олексійович (10 квітня 1992-19 лютого 2014) — український активіст Євромайдану, боєць Небесної Сотні, Герой України.
  • (10.06.1966) — український історик, журналіст, публіцист. Член Національної спілки журналістів України. Закінчив історичний факультет Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Заступник головного редактора, редактор відділу політики й інформації газети «Молодий буковинець» місто Чернівці. Його ім'я включено до науково-популярного видання «Інформаційний простір Буковини на початку третього тисячоліття».
  • Прус Руслан Анатолійович (1982—2023) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2024, посмертно).

Цікаві факти

Озеро Вікнина в центрі села, не замерзає впродовж 200 років. І за мінусових, і за плюсових температур вода в озері завжди має температуру від +13 до +15 градусів за Цельсієм. Озеро називають Вікнина, від слова вікно, бо за легендою, в озері є вікно, яке веде у потойбічний світ. На озері плаває як свійська птиця, так і дикі качки. І якщо на вулиці сильні морози, десь -20 градусів, то над озером стоїть пара, але воно не замерзає. За словами тутешніх мешканців, є така версія, що воно не замерзає через те, що дуже багато підводних джерел. І ті джерела б’ють із великої глибини, через що є теплими.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

  • image
    Церква Різдва Пресвятої Богородиці
  • image
    Школа

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

  1. Наявна інформація використана з наукової роботи: Пагор В. В. З історії села Хропотова Чемеровецького району Хмельницької області (кінець XV—XIX ст.). // Збірник наукових праць студентів та магістрантів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2008. — Випуск 2. — 174 с. — С. 13-14.
  2. ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. . Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 29 січня 2021.

Джерела та література

  1. Архив ЮЗР. — Ч. VIII. — Т.ІІ. — С. 336.
  2. Вовчок В. П. Нарис з історії села Хропотова. Рукопис (Зберігається в бібліотеці села). — 2002. — С. 6-11.
  3. Гульдман В. Населенные места Подольской губернии. Настольно-справочная книжка для землевладельцев. — Каменец-Подольск, 1893. — С. 508.
  4. Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С.604.
  5. Король П. В. Подих давнини // Нове життя, 2003. — 9 серпня.
  6. Крылов А. Населенные места Подольской губернии. — Каменец-Подольск. 1901. — С. 8-9.
  7. Населенні місця Поділля. Подільське губернське статистичне бюро. — Вінниця, 1925. — С.166.
  8. Труды Подольского епархиального историко-статистичес-кого комитета / под ред. Н. И. Яворовськаго, — Каменец-Подольск, 1895. — Вып.7. — С. 455-456.
  9. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета / под ред. Е. Сецинского. — Каменец-Подольский, 1901. — Вып.9. — С. 493.

Джерело

  1. Пагор В. В. З історії села Хропотова Чемеровецького району Хмельницької області (кінець XV—XIX ст.) // Збірник наукових праць студентів та магістрантів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2008. — Випуск 2. — 174 с. — С. 13-14.

Посилання

  • Погода в селі Хропотова [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • с. Хропотова [ 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (Грудень 2008)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2020)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hropotova Hrebtova selo v Ukrayini u Chemeroveckij selishnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo HropotovaCerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciCerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Chemerovecka selishna gromadaOsnovni daniNaselennya 925Plosha 2 767 km Gustota naselennya 334 3 osib km Poshtovij indeks 31641Telefonnij kod 380 3859Geografichni daniGeografichni koordinati 48 57 46 pn sh 26 24 30 sh d 48 96278 pn sh 26 40833 sh d 48 96278 26 40833 Koordinati 48 57 46 pn sh 26 24 30 sh d 48 96278 pn sh 26 40833 sh d 48 96278 26 40833Serednya visota nad rivnem morya 312 mVodojmi r MuhaVidstan do rajonnogo centru 11 kmMisceva vladaAdresa radi 31600 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n smt Chemerivci vul Centralna 40KartaHropotovaHropotovaMapa Hropotova u VikishovishiNazvaNa dumku Yu Sorchana vid slova hrebet i pishla v desho vidozminenomu viglyadi nazva sela Hrebtova piznishe Hropotova GeografiyaSelo roztashovane za 45 km vid Kam yancya Podilskogo ta za 11 km vid Chemerivciv Rozkinulos po oboh beregah nevelikoyi richki Muha yaka bere pochatok bilya sela Svirshkivci ta vpadaye v richku Zhvanchik Selo ohoplyuyut z pivnochi i pivdennogo shodu girski hrebti Podilskih Tovtr yaki she v narodi nazivayut medoborami V centri poselennya znahoditsya ozero Viknina na shidnomu berezi yakogo buli pobudovani pershi zhitla Klimat Hropotova znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya Pam yatkiNa teritoriyi sela i za jogo mezhami zafiksovano ryad arheologichnih pam yatok Zokrema mizh selami Hropotova i Kugayivci viyavleno rannoserednovichne poselennya zagalnoyu plosheyu 150 na 70 metriv Na poverhni zibrano fragmenti slov yanskoyi keramiki Tut zhe traplyayutsya fragmenti chernyahivskogo posudu II V st 5 Podibnu pam yatku viyavleno u pivnichno shidnomu napryamku vid sela na teritoriyi urochisha z miscevoyu nazvoyu Kopanki Na pravomu berezi strumka pritoka r Muhi sposterigayetsya vihid na poverhnyu zalishkiv keramiki Plosha poselennya stanovit 180 na 90 metriv yaka dosi arheologichno ne doslidzhuvalasya ale zasvidchuye sho teritoriya Hropotovi bula zaselena she z chasiv pervisnogo suspilstva IstoriyaVpershe Hropotova zgaduyetsya v pisemnih dokumentah pid 1493 rokom vmishenih v Arhive YuZR Cropotova de decem solvit 1 s 336 Na toj chas selo malo 10 dimiv Mozhna skazati sho Hropotova duzhe davnye poselennya odne z najdavnishih u Chemeroveckomu rajoni U 1498 r selo znahodilos u spisku tih poselen na yaki kam yanecki biskupi oderzhali gramotu vid korolya Yana I Olbrahta 8 s 455 Protyagom 1530 1583 rokiv zrostayut zemelni dilyanki sela majzhe u p yat raziv U seli pracyuyut dva remisnika i svyashennik ye mlin ta korchma Ale z 1661 r Hropotova pochinaye zanepadati i byla sovsem razorena i opustela Tilki na pochatok XVIII st pochalos shvidke zaselennya sela 8 s 155 456 Pid chas osmanskogo panuvannya na Podilli 1672 1699 rokiv Hropotova bula centrom nahiyi Centrami nahij stali najukriplenishi naseleni punkti Te sho Hropotova bula u svij chas odnim z nizovih administrativnih centriv vkazuye suchasnij polskij doslidnik Dariush Kolodzyejchik 5 Z inshih naselenih punktiv suchasnoyi Hmelnickoyi oblasti yaki buli centrami nahij mozhna nazvati Sataniv Kitajgorod Proskuriv Chornij Ostriv Zinkiv Novij Kostyantiniv Derazhnya ta inshi U 1793 roci Hropotova bula peredana imperatriceyu Katerinoyu II odnij iz pleminnic knyazya Grigoriya Potomkina grafini Branickij Za statistikoyu vlasnici sela u 1820 r nalezhalo 362 kripaki ta navkolishni zemli Zgodom u 1830 roci selo perehodit Chajkovskim i Strojnovskim 9 s 493 Yavorovskij daye opis chastini sela yaka nalezhala Viktoru Boleslavovichu Strojnovskomu Zokrema zaznachaye zemelni volodinnya pomishika v tomu chisli i socialni stani Gospodarstvo Strojnovskogo zajmalosya rozvedennyam konej ta viroshuvannyam silskogospodarskoyi produkciyi Insha chastina sela znahodilasya u volodinni Yevstafiya Olimpiyevicha Chajkovskogo V seli na toj chas bulo 257 dvoriv de prozhivalo 715 cholovikiv i 692 zhinki Na pochatku XX st nalichuvalosya 421 individualne selyanske gospodarstvo z kilkistyu naselennya 1852 chol 7 s 166 ta pravoslavnoyu cerkvoyu 6 s 8 9 Zhiteli sela zajmalis perevazhno zagotivleyu lisu i zemlerobstvom Do sogodni zbereglis nazvi urochish v lisi Korablova ta Dubniki u shidnij chastini vid sela U seli na toj chas panami bulo pobudovano dva kam yanih mlini na vodi yaki proisnuvali do 1917 roku Potim yih zrujnuvali yak panske majno tak i mayetki guralnyu ta chotiri korchmi Mayetki buli duzhe krasivimi Mayetok Strojnovskih znahodivsya v sadu u pivdennij chastini sela Primishennya dvopoverhove z pidvalom z velikoyu terasoyu i balyustradoyu zi shidnoyi storoni z kolonami na dva poverhi z prostorimi zalami i kimnatami obladnanimi koshtovnimi meblyami pidlogoyu z dubovogo parketu Viraznist arhitekturi vdalo posilyuvalasya landshaftom i krasivim relyefom miscevosti z viglyadom na zaplavu richki Pered mayetkom dorizhka dlya pid yizdu do vhodu Aleyi visadzheni kvituchimi kushami yaki cvili cile lito navkrugi sad Mayetok Chajkovskogo rozmishuvavsya iz zahidnoyi chastini sela v otochenni sadu de teper medichnij punkt Sad buv obnesenij nasipom i rovom 3 m zavshirshki ta 2 m zavglibshki Palacova budivlya de v chomu postupalasya mayetku Strojnovskogo ale za arhitekturoyu bula dosit krasivoyu Navkolo sad obsadzhenij gorihami yaki zbereglisya dosi Poruch navproti dorogi na Yampilchik buv budinok bilya nogo velikij pogrib dovzhinoyu 15 m i shirinoyu 4 m 2 s 6 11 U centri sela z pivdennogo shodu vzdovzh cerkvi znahodivsya simejnij sklep Chajkovskih z chavunnim hrestom bez nadpisiv na teritoriyi yakogo sogodni pobudovano novij hram 3 s 508 Nacionalnij bank represovanihSpisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Znachne misce v istoriyi sela zajmala religiya Cerkva v seli bula pobudovana she naprikinci XVII stolittya svidkami comu ye 400 litni lipi visadzheni navkolo starogo hramu 2 s 6 11 Prote v 1740 r vidbulas sproba pidpaliti cerkvu zalishilis cilimi lish stini Zusillyami selyan vona bula restavrovana v 1748 r mala 80 parafiyan dva gorodi ta 20 kosariv U 1791 r bula zvedena nova odnokupolna derev yana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici iz 875 parafiyanami Ale v 1872 r kupol cerkvi obvalivsya hocha nastupnogo roku buv vidrestavrovanij prote ne nadijnimi budi stini Tomu v 1888 r zbudovana nova cerkva tezh derev yanoyi konstrukciyi pri yakij togo zh roku vidkrito cerkovno parafiyalnu shkolu 8 s 456 Navchannya v nij vidbuvalosya perevazhno vzimku Usih hto bazhav navit lyudej pohilogo viku navchav dyak za sho voni splachuvali jomu 10 karbovanciv chistim zolotom za uchnya V 1889 r vidkrito nove shkilne primishennya de prodovzhilos navchannya selyan gramoti U shkoli na toj chas navchalosya 26 ditej Nastoyateli cerkvi veli Litopis v yakomu zapisuvali vsi podiyi sho vidbuvalisya v seli do 1934 roku 2 s b 11 Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor V roki Velikogo teroru 1936 1937 bulo vbito chimalo osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viseleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Chemeroveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 13 travnya 2022 roku religijna gromada hramu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici sela perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu NaselennyaNaselennya stanovit 925 osib stanom na 2001 rik Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu ReligiyaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici PCU Vidomi lyudiUrodzhenci Pagor Dmitrij Oleksijovich 10 kvitnya 1992 19 lyutogo 2014 ukrayinskij aktivist Yevromajdanu boyec Nebesnoyi Sotni Geroj Ukrayini 10 06 1966 ukrayinskij istorik zhurnalist publicist Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Zakinchiv istorichnij fakultet Cherniveckogo nacionalnogo universitetu im Yuriya Fedkovicha Zastupnik golovnogo redaktora redaktor viddilu politiki j informaciyi gazeti Molodij bukovinec misto Chernivci Jogo im ya vklyucheno do naukovo populyarnogo vidannya Informacijnij prostir Bukovini na pochatku tretogo tisyacholittya Prus Ruslan Anatolijovich 1982 2023 starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini 2024 posmertno Cikavi faktiOzero Viknina v centri sela ne zamerzaye vprodovzh 200 rokiv I za minusovih i za plyusovih temperatur voda v ozeri zavzhdi maye temperaturu vid 13 do 15 gradusiv za Celsiyem Ozero nazivayut Viknina vid slova vikno bo za legendoyu v ozeri ye vikno yake vede u potojbichnij svit Na ozeri plavaye yak svijska pticya tak i diki kachki I yaksho na vulici silni morozi des 20 gradusiv to nad ozerom stoyit para ale vono ne zamerzaye Za slovami tuteshnih meshkanciv ye taka versiya sho vono ne zamerzaye cherez te sho duzhe bagato pidvodnih dzherel I ti dzherela b yut iz velikoyi glibini cherez sho ye teplimi Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici ShkolaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiNayavna informaciya vikoristana z naukovoyi roboti Pagor V V Z istoriyi sela Hropotova Chemeroveckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti kinec XV XIX st Zbirnik naukovih prac studentiv ta magistrantiv Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka 2008 Vipusk 2 174 s S 13 14 VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 29 sichnya 2021 Dzherela ta literaturaArhiv YuZR Ch VIII T II S 336 Vovchok V P Naris z istoriyi sela Hropotova Rukopis Zberigayetsya v biblioteci sela 2002 S 6 11 Guldman V Naselennye mesta Podolskoj gubernii Nastolno spravochnaya knizhka dlya zemlevladelcev Kamenec Podolsk 1893 S 508 Istoriya mist i sil URSR Hmelnicka oblast K 1971 S 604 Korol P V Podih davnini Nove zhittya 2003 9 serpnya Krylov A Naselennye mesta Podolskoj gubernii Kamenec Podolsk 1901 S 8 9 Naselenni miscya Podillya Podilske gubernske statistichne byuro Vinnicya 1925 S 166 Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statistiches kogo komiteta pod red N I Yavorovskago Kamenec Podolsk 1895 Vyp 7 S 455 456 Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta pod red E Secinskogo Kamenec Podolskij 1901 Vyp 9 S 493 DzhereloPagor V V Z istoriyi sela Hropotova Chemeroveckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti kinec XV XIX st Zbirnik naukovih prac studentiv ta magistrantiv Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka 2008 Vipusk 2 174 s S 13 14 PosilannyaPogoda v seli Hropotova 20 grudnya 2011 u Wayback Machine s Hropotova 30 sichnya 2019 u Wayback Machine Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Gruden 2008 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2020

Дата публікації:
Топ