До нашої ери
- VI—V ст. до н. е. — На місці сучасної Євпаторії грецькі колоністи заснували факторію (торгову базу), а потім поліс (місто, незалежне від метрополії) Каркінітиду. Перші письмові відомості про місто належать Гекатею Мілетському, пізніше про нього згадують Геродот, Птолемей, Арріан. Назва Каркінітида (надалі Керкінітида) відбулася, як припускають, від імені Каркіна — засновника міста. Каркінітида була великим землевласницьким і торговим центром Північно-західного Криму; підтримувала економічні і культурні зв'язки з Афінами, Синопою, Родосом, Гераклеєю, Херсонесом, Пантікапеєм.
- IV—III ст. до н. е. — Втративши незалежність, Керкінітида в IV ст. до н. е. увійшла до складу сільськогосподарської округи (хори) античного Херсонеса, для якої мала важливе торговельне і стратегічне значення. Місто перетворене на фортецю. Удосконалюється будівельна справа, зводяться багаті будинки, чеканиться власна монета.
- 110-109 рік до н. е. — Керкінітида завойована скіфами. У кінці II ст. до н. е. понтійський полководець Діофант відвоював місто. Надалі Керкінітида неодноразово була атакована скіфами.
1—15 століття
- I—III ст. н. е. — Місто увійшло до складу Римської держави.
- III ст. н. е. — Вторгнення готів до Криму. Керкинітида повністю зруйнована.
- IV—XV ст. — Крим атакований гунами, печенігами, хозарами, половцями. На місці Керкінітиди в VIII—X ст. існувало невелике поселення. У X—XII ст. цей район освоювали переселенці з Київської Русі.
- 1475 — Вторгнення турків-османів до Криму.
- Кінець XV ст. — На місці Керкінітиди турки заснували місто-фортецю Гезльов (у російських літописах — Козлов). «Гезльов» у перекладі означає «сто очей», «око-будинок» або походить від турецького слова «гезле» — наглядай, спостерігай.
16—18 століття
- XVI—XVIII ст. — Гезльов — одне із значних міст Кримського ханства, за кількістю будинків поступався тільки Бахчисараю, був великим центром торгівлі, зокрема работоргівлі. На фортецю неодноразово здійснювали походи запорізькі козаки з метою звільнення невільників. До нашого часу збереглися споруди — мечеть Джума Джамі (Ханська мечеть), Текіє дервішів, турецька лазня, житлові будинки караїмів.
- 1675 — під час походу місто здобули загони запорозького кошового Івана Сірка.
- Кінець XVII — початок XVIII ст. — Боротьба Росії за вихід до Чорного моря і приєднання Криму.
- 1736, 1771 — Гезльов завойовували російські війська, у складі яких воювали запорізькі козаки.
- 8 лютого 1784 — Після приєднання Криму до Росії (1783), Гезльов перейменований на Євпаторію, йому наданий статус міста, повіту. Назва походить від грецького слова «евпатрис» — народжена славним батьком, благородна.
- 1798 — Євпаторійська пристань отримала право на безмитне ввезення і вивіз товарів (порто-франко).
19 століття
- На початку XIX ст. — У місті споруджений порт, що незабаром став одним з найбільших у Криму. Євпаторія стала відома знаменитими торговими ярмарками, мала понад тисячу усіляких лавок і близько 20 гостинних дворів для розташування торговців і зберігання їх товарів.
- 1815 — Відкрито училище, повіту, на 30 місць.
- 1834 — Пробурений перший артезіанська свердловина.
- Середина 40-х XIX ст. — У Євпаторії проживає близько 11 тисяч осіб, є 30 майстерень.
- 1840 — Почато будівництво міської набережної.
- 1854 — Побудована земська лікарня.
- 1853—1856 — Кримська війна. Місто окуповане англо-франко-турецькими військами й перетворене в зміцнену військову базу. Безуспішний штурм Євпаторії російськими військами (1855).
- 1866 — Відкрита перша бібліотека «Євпаторійська громадська читальня».
- 1867 — Затверджено перший генеральний план забудови міста.
- Кінець XIX ст. — Соляні промисли Євпаторії дають 36 % загальної кількості солі, що видобувається в Криму. Розвивається борошномельна промисловість, став до ладу цегляно-черепичний завод, розпочато інтенсивний видобуток каменю-черепашника в Мамайських каменоломнях.
- 1886 — На березі Мойнакського озера споруджена приватна «Рапо- і грязелікувальна установа»
- 1891 — Обладнана перша в місті метеорологічна станція. Почата забудова дачами території між старою частиною міста і Мойнакським озером. Завершено благоустрій Приморського бульвару ((сад ім. Караєва)).
20 століття
- 1903 — Побудований чавунолітейний завод.
- 1904 — У Євпаторії діяли 4 православних церкви, 14 мечетей, костел, 4 синагоги, 2 чоловічих і одна жіноча гімназії.
- 1905 — Побудований перший приватний санаторій «Приморський». Жителі Євпаторії взяли участь у загальному страйку.
- 1910 — Відкритий міський театр. Гастролі трупи Петербурзького Олександринського театру.
- 1914 — У місті прокладено трамвайні колії від центру до грязелікувальниці. З початком Першої Світової Війни в Євпаторії відкриті військові шпиталі.
- 1915 — Підведена залізнична гілка Сарабуз—Євпаторія, яка з'єднала Євпаторію з магістраллю Севастополь—Москва.
- 1918 — В Євпаторії проголошена Радянська влада. Місто окуповане німецькими військами.
- 1920 — В Євпаторії поновлена Радянська влада.
- 1921 — Заснований краєзнавчий музей.
- 1924 — Пройшла перша науково-практична конференція лікарів, присвячена проблемам курортології.
- 1926 — На базі санаторія «Таласса» заснована перша в СРСР біокліматична станція.
- 1932 — Введена в дію нова водогрязелікарня «Мойнаки».
- 1940 — У місті діють 36 санаторіїв і будинків відпочинку, 17 дитячих санаторіїв.
- 1941 — Населення Євпаторії становить 47 000 осіб.
- 31 жовтня 1941—13 квітня 1944 — Євпаторія окупована німецько-фашистськими військами.
- 1953 — Зведено нову будівлю залізничного вокзалу.
- 1965 — Споруджений морський вокзал.
- 1966 — Здана в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води «Мойнаки».
- 1977 — У місті проживають 100 000 осіб.
- 1979 — Побудована загальнокурортна водолікарня. Створений філіал Центрального науково-дослідницького інституту курортології і фізіотерапії.
- 1985 — 1-й дитячий музичний фестиваль.
- 1991 — 1-й Міжнародний фестиваль дитячих театрів.
- 1995 — Відкрита регулярна морська лінія Євпаторія—Стамбул.
- 1997 — Указом Президента України місту Євпаторії наданий статус Всеукраїнської дитячої здравниці.
21 століття
- 2001 — Населення Євпаторії становить 105 900 осіб.
- 2007 — Євпаторійською міською радою прийнято рішення «Про затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року».
- 2008 — У результаті вибуху газових балонів обрушилися 2 під'їзди будинку № 67 по вулиці Некрасова, загинуло 27 чоловік.
- 2014 — окупована російськими військами, а 18 березня - анексована Російською федерацією.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do nashoyi eriVI V st do n e Na misci suchasnoyi Yevpatoriyi grecki kolonisti zasnuvali faktoriyu torgovu bazu a potim polis misto nezalezhne vid metropoliyi Karkinitidu Pershi pismovi vidomosti pro misto nalezhat Gekateyu Miletskomu piznishe pro nogo zgaduyut Gerodot Ptolemej Arrian Nazva Karkinitida nadali Kerkinitida vidbulasya yak pripuskayut vid imeni Karkina zasnovnika mista Karkinitida bula velikim zemlevlasnickim i torgovim centrom Pivnichno zahidnogo Krimu pidtrimuvala ekonomichni i kulturni zv yazki z Afinami Sinopoyu Rodosom Gerakleyeyu Hersonesom Pantikapeyem IV III st do n e Vtrativshi nezalezhnist Kerkinitida v IV st do n e uvijshla do skladu silskogospodarskoyi okrugi hori antichnogo Hersonesa dlya yakoyi mala vazhlive torgovelne i strategichne znachennya Misto peretvorene na fortecyu Udoskonalyuyetsya budivelna sprava zvodyatsya bagati budinki chekanitsya vlasna moneta 110 109 rik do n e Kerkinitida zavojovana skifami U kinci II st do n e pontijskij polkovodec Diofant vidvoyuvav misto Nadali Kerkinitida neodnorazovo bula atakovana skifami 1 15 stolittyaI III st n e Misto uvijshlo do skladu Rimskoyi derzhavi III st n e Vtorgnennya gotiv do Krimu Kerkinitida povnistyu zrujnovana IV XV st Krim atakovanij gunami pechenigami hozarami polovcyami Na misci Kerkinitidi v VIII X st isnuvalo nevelike poselennya U X XII st cej rajon osvoyuvali pereselenci z Kiyivskoyi Rusi 1475 Vtorgnennya turkiv osmaniv do Krimu Kinec XV st Na misci Kerkinitidi turki zasnuvali misto fortecyu Gezlov u rosijskih litopisah Kozlov Gezlov u perekladi oznachaye sto ochej oko budinok abo pohodit vid tureckogo slova gezle naglyadaj sposterigaj 16 18 stolittyaXVI XVIII st Gezlov odne iz znachnih mist Krimskogo hanstva za kilkistyu budinkiv postupavsya tilki Bahchisarayu buv velikim centrom torgivli zokrema rabotorgivli Na fortecyu neodnorazovo zdijsnyuvali pohodi zaporizki kozaki z metoyu zvilnennya nevilnikiv Do nashogo chasu zbereglisya sporudi mechet Dzhuma Dzhami Hanska mechet Tekiye dervishiv turecka laznya zhitlovi budinki karayimiv 1675 pid chas pohodu misto zdobuli zagoni zaporozkogo koshovogo Ivana Sirka Kinec XVII pochatok XVIII st Borotba Rosiyi za vihid do Chornogo morya i priyednannya Krimu 1736 1771 Gezlov zavojovuvali rosijski vijska u skladi yakih voyuvali zaporizki kozaki 8 lyutogo 1784 Pislya priyednannya Krimu do Rosiyi 1783 Gezlov perejmenovanij na Yevpatoriyu jomu nadanij status mista povitu Nazva pohodit vid greckogo slova evpatris narodzhena slavnim batkom blagorodna 1798 Yevpatorijska pristan otrimala pravo na bezmitne vvezennya i viviz tovariv porto franko 19 stolittyaNa pochatku XIX st U misti sporudzhenij port sho nezabarom stav odnim z najbilshih u Krimu Yevpatoriya stala vidoma znamenitimi torgovimi yarmarkami mala ponad tisyachu usilyakih lavok i blizko 20 gostinnih dvoriv dlya roztashuvannya torgovciv i zberigannya yih tovariv 1815 Vidkrito uchilishe povitu na 30 misc 1834 Proburenij pershij artezianska sverdlovina Seredina 40 h XIX st U Yevpatoriyi prozhivaye blizko 11 tisyach osib ye 30 majsteren 1840 Pochato budivnictvo miskoyi naberezhnoyi 1854 Pobudovana zemska likarnya 1853 1856 Krimska vijna Misto okupovane anglo franko tureckimi vijskami j peretvorene v zmicnenu vijskovu bazu Bezuspishnij shturm Yevpatoriyi rosijskimi vijskami 1855 1866 Vidkrita persha biblioteka Yevpatorijska gromadska chitalnya 1867 Zatverdzheno pershij generalnij plan zabudovi mista Kinec XIX st Solyani promisli Yevpatoriyi dayut 36 zagalnoyi kilkosti soli sho vidobuvayetsya v Krimu Rozvivayetsya boroshnomelna promislovist stav do ladu ceglyano cherepichnij zavod rozpochato intensivnij vidobutok kamenyu cherepashnika v Mamajskih kamenolomnyah 1886 Na berezi Mojnakskogo ozera sporudzhena privatna Rapo i gryazelikuvalna ustanova 1891 Obladnana persha v misti meteorologichna stanciya Pochata zabudova dachami teritoriyi mizh staroyu chastinoyu mista i Mojnakskim ozerom Zaversheno blagoustrij Primorskogo bulvaru sad im Karayeva 20 stolittya1903 Pobudovanij chavunolitejnij zavod 1904 U Yevpatoriyi diyali 4 pravoslavnih cerkvi 14 mechetej kostel 4 sinagogi 2 cholovichih i odna zhinocha gimnaziyi 1905 Pobudovanij pershij privatnij sanatorij Primorskij Zhiteli Yevpatoriyi vzyali uchast u zagalnomu strajku 1910 Vidkritij miskij teatr Gastroli trupi Peterburzkogo Oleksandrinskogo teatru 1914 U misti prokladeno tramvajni koliyi vid centru do gryazelikuvalnici Z pochatkom Pershoyi Svitovoyi Vijni v Yevpatoriyi vidkriti vijskovi shpitali 1915 Pidvedena zaliznichna gilka Sarabuz Yevpatoriya yaka z yednala Yevpatoriyu z magistrallyu Sevastopol Moskva 1918 V Yevpatoriyi progoloshena Radyanska vlada Misto okupovane nimeckimi vijskami 1920 V Yevpatoriyi ponovlena Radyanska vlada 1921 Zasnovanij krayeznavchij muzej 1924 Projshla persha naukovo praktichna konferenciya likariv prisvyachena problemam kurortologiyi 1926 Na bazi sanatoriya Talassa zasnovana persha v SRSR bioklimatichna stanciya 1932 Vvedena v diyu nova vodogryazelikarnya Mojnaki 1940 U misti diyut 36 sanatoriyiv i budinkiv vidpochinku 17 dityachih sanatoriyiv 1941 Naselennya Yevpatoriyi stanovit 47 000 osib 31 zhovtnya 1941 13 kvitnya 1944 Yevpatoriya okupovana nimecko fashistskimi vijskami 1953 Zvedeno novu budivlyu zaliznichnogo vokzalu 1965 Sporudzhenij morskij vokzal 1966 Zdana v ekspluataciyu sverdlovina termalnoyi mineralnoyi vodi Mojnaki 1977 U misti prozhivayut 100 000 osib 1979 Pobudovana zagalnokurortna vodolikarnya Stvorenij filial Centralnogo naukovo doslidnickogo institutu kurortologiyi i fizioterapiyi 1985 1 j dityachij muzichnij festival 1991 1 j Mizhnarodnij festival dityachih teatriv 1995 Vidkrita regulyarna morska liniya Yevpatoriya Stambul 1997 Ukazom Prezidenta Ukrayini mistu Yevpatoriyi nadanij status Vseukrayinskoyi dityachoyi zdravnici 21 stolittya2001 Naselennya Yevpatoriyi stanovit 105 900 osib 2007 Yevpatorijskoyu miskoyu radoyu prijnyato rishennya Pro zatverdzhennya strategichnogo planu ekonomichnogo i socialnogo rozvitku mista Yevpatoriya na period do 2015 roku 2008 U rezultati vibuhu gazovih baloniv obrushilisya 2 pid yizdi budinku 67 po vulici Nekrasova zaginulo 27 cholovik 2014 okupovana rosijskimi vijskami a 18 bereznya aneksovana Rosijskoyu federaciyeyu Div takozhYevpatoriya u sestrinskih VikiproyektahPortal Yevpatoriya Portal Krim Kerkinitida Istoriya Yevpatoriyi