Хосе Марія Аргедас Альтамірано (ісп. José María Arguedas Altamirano, 18 січня 1911 - 2 грудня 1969) — перуанський прозаїк, поет і антрополог. Арґуедас був письменником іспанського походження, вільно володів рідною мовою кечуа, яку здобув, живучи у двох сім'ях кечуа з 7 до 11 років — спочатку в будинку мачухи, де жили корінні жителі, а потім, рятуючись від її «збоченого і жорстокого» сина, в сім'ї корінних жителів, яку схвалив його батько, — і писав романи, оповідання та вірші іспанською мовою та мовою кечуа.
Хосе Марія Аргедас | |
---|---|
Ім'я при народженні | ісп. José María Arguedas Altamirano |
Народився | 18 січня 1911[3][4][…] d, Апурімак, Перу |
Помер | 2 грудня 1969[1][2] (58 років) Ліма, Перу[6] ·d |
Країна | Перу |
Діяльність | антрополог, поет, прозаїк-романіст, перекладач, етнолог, новеліст, питомець, есеїст, викладач університету, журналіст, політик |
Alma mater | Національний університет Сан-Маркос |
Знання мов | іспанська[3] і кечуа |
Заклад | Національний університет Сан-Маркос і d |
Жанр | поезія і роман |
Magnum opus | d, d, d і d |
Родичі | d |
У шлюбі з | d і d[7] |
IMDb | ID 0034546 |
|
Аргедас, якого зазвичай згадують як одну з найвидатніших постатей перуанської літератури 20-го століття, особливо відомий своїми інтимними зображеннями культури корінних народів Анд. Ключовим моментом у його прагненні більш достовірно зобразити самовираження і погляди корінних народів стало створення ним нової мови, що поєднує іспанську і кечуа, прем'єра якої відбулась у його дебютному романі «Яварська фієста».
Незважаючи на брак перекладів англійською мовою, критик назвав Аргуедаса «найвидатнішим романістом нашого часу», який написав «одні з найпотужніших прозових творів, які знав світ».
Біографія
Хосе Марія Аргедас народився 18 січня 1911 року в , провінції на півдні перуанських Анд. Він народився в заможній родині, але його мати померла, коли йому було два роки. Через відсутність батька, адвоката, який часто подорожував, і погані стосунки з мачухою та зведеним братом, він втішався турботою слуг сім'ї з числа індіанців, що дозволило йому зануритися в мову і звичаї Анд, які стали важливою частиною його особистості. Початкову школу відвідував у Сан-Хуан-де-Лукана, Пукіо та Абанкай, а середню - в Іці, Уанкайо та Лімі.
У 1931 році розпочав навчання в Національному університеті Сан-Маркос (Ліма), який закінчив за спеціальністю «література». Пізніше він зайнявся вивченням етнології, отримавши ступінь в 1957 році, а ступінь доктора в 1963 році. Між 1937 і 1938 роками він був відправлений до в'язниці за протест проти посланця, відправленого до Перу італійським диктатором Беніто Муссоліні.
Аргуедас також працював у Міністерстві освіти, де реалізовував на практиці свої інтереси у збереженні та популяризації перуанської культури, зокрема традиційної андської музики і танців. Був директором Будинку культури (1963 р.) та Національного історичного музею (1964-1966 рр.).
Хосе Марія Аргедас покінчив життя самогубством у 1969 році. На похороні, відповідно до його побажань, Максимо Даміан Уамані разом з Хайме Гвардією, Алехандро Віванко та братами К'ярою виконали твір «Агонія» з «Танцю ножиць», написаного Даміаном, з двома танцюристами-ножицями, які танцювали біля труни.
Посилання
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118645668 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.latercera.com/tendencias/noticia/la-ultima-revolucion-sybila-arredondo/521008/
- Совещание высокого уровня по вопросам ядерной безопасности, 22 сентября 2011 года, Нью-Йорк. Ежегодник Организации Объединенных Наций по Разоружению 2011: Часть II. UN. 31 грудня 2011. с. 279—287. ISBN .
- Маріо Варгас Льйоса (1996). Архаїчна утопія. Хосе Марія Аргедас та фігури індігенізму. Fondo de Cultura Económica. Мексика, 1996, S. 13.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Mariya Argedas Altamirano isp Jose Maria Arguedas Altamirano 18 sichnya 1911 2 grudnya 1969 peruanskij prozayik poet i antropolog Arguedas buv pismennikom ispanskogo pohodzhennya vilno volodiv ridnoyu movoyu kechua yaku zdobuv zhivuchi u dvoh sim yah kechua z 7 do 11 rokiv spochatku v budinku machuhi de zhili korinni zhiteli a potim ryatuyuchis vid yiyi zbochenogo i zhorstokogo sina v sim yi korinnih zhiteliv yaku shvaliv jogo batko i pisav romani opovidannya ta virshi ispanskoyu movoyu ta movoyu kechua Hose Mariya ArgedasIm ya pri narodzhenniisp Jose Maria Arguedas AltamiranoNarodivsya18 sichnya 1911 1911 01 18 3 4 d Apurimak PeruPomer2 grudnya 1969 1969 12 02 1 2 58 rokiv Lima Peru 6 dKrayina PeruDiyalnistantropolog poet prozayik romanist perekladach etnolog novelist pitomec eseyist vikladach universitetu zhurnalist politikAlma materNacionalnij universitet San MarkosZnannya movispanska 3 i kechuaZakladNacionalnij universitet San Markos i dZhanrpoeziya i romanMagnum opusd d d i dRodichidU shlyubi zd i d 7 IMDbID 0034546 Mediafajli u Vikishovishi Argedas yakogo zazvichaj zgaduyut yak odnu z najvidatnishih postatej peruanskoyi literaturi 20 go stolittya osoblivo vidomij svoyimi intimnimi zobrazhennyami kulturi korinnih narodiv And Klyuchovim momentom u jogo pragnenni bilsh dostovirno zobraziti samovirazhennya i poglyadi korinnih narodiv stalo stvorennya nim novoyi movi sho poyednuye ispansku i kechua prem yera yakoyi vidbulas u jogo debyutnomu romani Yavarska fiyesta Nezvazhayuchi na brak perekladiv anglijskoyu movoyu kritik nazvav Arguedasa najvidatnishim romanistom nashogo chasu yakij napisav odni z najpotuzhnishih prozovih tvoriv yaki znav svit BiografiyaHose Mariya Argedas narodivsya 18 sichnya 1911 roku v provinciyi na pivdni peruanskih And Vin narodivsya v zamozhnij rodini ale jogo mati pomerla koli jomu bulo dva roki Cherez vidsutnist batka advokata yakij chasto podorozhuvav i pogani stosunki z machuhoyu ta zvedenim bratom vin vtishavsya turbotoyu slug sim yi z chisla indianciv sho dozvolilo jomu zanuritisya v movu i zvichayi And yaki stali vazhlivoyu chastinoyu jogo osobistosti Pochatkovu shkolu vidviduvav u San Huan de Lukana Pukio ta Abankaj a serednyu v Ici Uankajo ta Limi U 1931 roci rozpochav navchannya v Nacionalnomu universiteti San Markos Lima yakij zakinchiv za specialnistyu literatura Piznishe vin zajnyavsya vivchennyam etnologiyi otrimavshi stupin v 1957 roci a stupin doktora v 1963 roci Mizh 1937 i 1938 rokami vin buv vidpravlenij do v yaznici za protest proti poslancya vidpravlenogo do Peru italijskim diktatorom Benito Mussolini Arguedas takozh pracyuvav u Ministerstvi osviti de realizovuvav na praktici svoyi interesi u zberezhenni ta populyarizaciyi peruanskoyi kulturi zokrema tradicijnoyi andskoyi muziki i tanciv Buv direktorom Budinku kulturi 1963 r ta Nacionalnogo istorichnogo muzeyu 1964 1966 rr Hose Mariya Argedas pokinchiv zhittya samogubstvom u 1969 roci Na pohoroni vidpovidno do jogo pobazhan Maksimo Damian Uamani razom z Hajme Gvardiyeyu Alehandro Vivanko ta bratami K yaroyu vikonali tvir Agoniya z Tancyu nozhic napisanogo Damianom z dvoma tancyuristami nozhicyami yaki tancyuvali bilya truni PosilannyaPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118645668 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www latercera com tendencias noticia la ultima revolucion sybila arredondo 521008 Soveshanie vysokogo urovnya po voprosam yadernoj bezopasnosti 22 sentyabrya 2011 goda Nyu Jork Ezhegodnik Organizacii Obedinennyh Nacij po Razoruzheniyu 2011 Chast II UN 31 grudnya 2011 s 279 287 ISBN 978 92 1 058044 1 Mario Vargas Ljosa 1996 Arhayichna utopiya Hose Mariya Argedas ta figuri indigenizmu Fondo de Cultura Economica Meksika 1996 S 13