Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хорватський національний опір ХНО хорв Hrvatski narodni odpor HNO терористична хорватська усташівська емігрантська орган

Хорватський національний опір

Хорватський національний опір

Хорватський національний опір, ХНО (хорв. Hrvatski narodni odpor, HNO) — терористична хорватська усташівська емігрантська організація, яка намагалася розвалити Югославію і заснувати самостійну Хорватію в дусі прагнень вождя усташів Анте Павелича та ідеології Міле Будака. Утворена в 1955 р. втікачем Максом Лубуричем, колишнім усташівським управителем концтабору часів Другої світової війни Ясеноваць, перш ніж його вбили югославські органи держбезпеки УДБА.

Хорватський національний опір
Засновано1955
Розпущено1991
Ідеологіяхорватський націоналізм

Діяльність і позиція

ХНО брав активну участь у рекеті, замахах на вбивство, здирствах, викраденнях транспортних засобів, бомбовому тероризмі та інших насильницьких злочинах. Доки організацією керував Лубурич, Опір підтримував зв'язки з нацистськими об'єднаннями ветеранів війни в Німеччині та Іспанії. Був у близьких відносинах з ветеранами іспанської Блакитної дивізії. Після смерті Лубурича його наступники на керівному посту організації налагодили злочинні зв'язки організації з «Коза Нострою», Тимчасовою ірландською республіканською армією та хорватською мафією в Сан-Педро (портовий район Лос-Анджелеса, США). ХНО також колись діяла в Сполучених Штатах, а її цілями були югославські туристичні агентства і дипломатичні установи. Організація тоді заявляла, що:

image Розглядаємо югославізм і Югославію як найбільше і єдине зло, що породило нинішнє лихо [...] Тому ми розцінюємо кожну пряму або непряму допомогу Югославії як зраду хорватського народу [...] Югославію потрібно розвалити — чи то з допомогою росіян, чи американців, комуністів, «некомуністів» чи антикомуністів — з допомогою будь-кого, хто ладен розвалити Югославію: розвалити діалектикою слова або динамітом — але розвалити за всяку ціну, адже, якщо якась держава й не має права на існування, то це тільки й виключно Югославія. image

Відповідно до такого бачення Лубурич аж до своєї смерті в 1969 р. обстоював ідею примирення усташів та хорватських комуністів. Ідею замирення між хорватськими націоналістами та комуністами перейняв у 1990-х рр. від Лубурича і Туджман.

За терористичну діяльність організацію було заборонено в Німеччині, а її функціонування являло щось середнє між діяльністю законних емігрантських організацій та підпільним бандитським світом. Її провідники спробували дистанціюватися від організації діянь так званих відступників, які викрадали літаки на міжнародних рейсах і відбували строки ув'язнення за здирництво. ХНО почала сповідувати радикальну націоналістичну ідеологію, яка лише незначною мірою відрізнялася від ідеології усташів. Так, ця організація причетна до декількох терористичних актів проти Югославії, серед яких було вбивство членом ХНО Міро Барешичем югославського посла в Стокгольмі Владимира Роловича, вибух бомби у белградському кінотеатрі, терористична операція в Країні під час «хорватської весни» та закладення бомби в літак національної авіакомпанії СФРЮ «ЯТ» у 1972 р. Найрезонанснішим терористичним нападом Опору було захоплення 10 вересня 1976 р. американського пасажирського літака компанії TVA на лінії Чикаго—Нью-Йорк п'ятьма викрадачами на чолі зі Звонком Бушичем.

Організація видавала свій власний журнал Drina (Дрина). Існувала до 1991 року.

Примітки

  1. Janke, Peter (1983). Guerrilla and Terrorist Organizations: A World Directory and Bibliography. Macmillan. с. 113. ISBN .
  2. Bogdan Krizman: Pavelić u bjekstvu, Globus Zagreb 1986.
  3. Wolf, John B. (1989). Antiterrorist Initiatives. Plenum Press. с. 30.
  4. Bellamy, Alex J. (2004). The Formation of Croatian National Identity: A Centuries-Old Dream?. Manchester University Press. с. 93. ISBN .
  5. Erasmus: časopis za kulturu demokracije, Issues 1-4 Erasmus Gilda, 1993, str. 14
    Ideju pomirenja između ustaša i partizana prvi je 1964. godine iznio Maks Luburić u svojoj "Adresi Izmirenja Hrvatskog Narodnog Odpora sa Hrvatskim Partizanima"
  6. Globus, Issues 474-481 Globus International d.d., 2000 str. 92: Dr. Franjo Tudjman u Torontu, Kanada - Politika hrvatskog nacionalnog izmirenja
  7. Hockenos, Paul (2003). Homeland Calling: Exile Patriotism and the Balkan Wars. Cornell University Press. с. 23. ISBN .
  8. Grubisa, Damir (14 січня 1989). . New York Times. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 3 грудня 2011.

Див. також

Список терористичних організацій

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Horvatskij nacionalnij opir HNO horv Hrvatski narodni odpor HNO teroristichna horvatska ustashivska emigrantska organizaciya yaka namagalasya rozvaliti Yugoslaviyu i zasnuvati samostijnu Horvatiyu v dusi pragnen vozhdya ustashiv Ante Pavelicha ta ideologiyi Mile Budaka Utvorena v 1955 r vtikachem Maksom Luburichem kolishnim ustashivskim upravitelem konctaboru chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Yasenovac persh nizh jogo vbili yugoslavski organi derzhbezpeki UDBA Horvatskij nacionalnij opirZasnovano1955Rozpusheno1991Ideologiyahorvatskij nacionalizmDiyalnist i poziciyaHNO brav aktivnu uchast u reketi zamahah na vbivstvo zdirstvah vikradennyah transportnih zasobiv bombovomu terorizmi ta inshih nasilnickih zlochinah Doki organizaciyeyu keruvav Luburich Opir pidtrimuvav zv yazki z nacistskimi ob yednannyami veteraniv vijni v Nimechchini ta Ispaniyi Buv u blizkih vidnosinah z veteranami ispanskoyi Blakitnoyi diviziyi Pislya smerti Luburicha jogo nastupniki na kerivnomu postu organizaciyi nalagodili zlochinni zv yazki organizaciyi z Koza Nostroyu Timchasovoyu irlandskoyu respublikanskoyu armiyeyu ta horvatskoyu mafiyeyu v San Pedro portovij rajon Los Andzhelesa SShA HNO takozh kolis diyala v Spoluchenih Shtatah a yiyi cilyami buli yugoslavski turistichni agentstva i diplomatichni ustanovi Organizaciya todi zayavlyala sho Rozglyadayemo yugoslavizm i Yugoslaviyu yak najbilshe i yedine zlo sho porodilo ninishnye liho Tomu mi rozcinyuyemo kozhnu pryamu abo nepryamu dopomogu Yugoslaviyi yak zradu horvatskogo narodu Yugoslaviyu potribno rozvaliti chi to z dopomogoyu rosiyan chi amerikanciv komunistiv nekomunistiv chi antikomunistiv z dopomogoyu bud kogo hto laden rozvaliti Yugoslaviyu rozvaliti dialektikoyu slova abo dinamitom ale rozvaliti za vsyaku cinu adzhe yaksho yakas derzhava j ne maye prava na isnuvannya to ce tilki j viklyuchno Yugoslaviya Vidpovidno do takogo bachennya Luburich azh do svoyeyi smerti v 1969 r obstoyuvav ideyu primirennya ustashiv ta horvatskih komunistiv Ideyu zamirennya mizh horvatskimi nacionalistami ta komunistami perejnyav u 1990 h rr vid Luburicha i Tudzhman Za teroristichnu diyalnist organizaciyu bulo zaboroneno v Nimechchini a yiyi funkcionuvannya yavlyalo shos serednye mizh diyalnistyu zakonnih emigrantskih organizacij ta pidpilnim banditskim svitom Yiyi providniki sprobuvali distanciyuvatisya vid organizaciyi diyan tak zvanih vidstupnikiv yaki vikradali litaki na mizhnarodnih rejsah i vidbuvali stroki uv yaznennya za zdirnictvo HNO pochala spoviduvati radikalnu nacionalistichnu ideologiyu yaka lishe neznachnoyu miroyu vidriznyalasya vid ideologiyi ustashiv Tak cya organizaciya prichetna do dekilkoh teroristichnih aktiv proti Yugoslaviyi sered yakih bulo vbivstvo chlenom HNO Miro Bareshichem yugoslavskogo posla v Stokgolmi Vladimira Rolovicha vibuh bombi u belgradskomu kinoteatri teroristichna operaciya v Krayini pid chas horvatskoyi vesni ta zakladennya bombi v litak nacionalnoyi aviakompaniyi SFRYu YaT u 1972 r Najrezonansnishim teroristichnim napadom Oporu bulo zahoplennya 10 veresnya 1976 r amerikanskogo pasazhirskogo litaka kompaniyi TVA na liniyi Chikago Nyu Jork p yatma vikradachami na choli zi Zvonkom Bushichem Organizaciya vidavala svij vlasnij zhurnal Drina Drina Isnuvala do 1991 roku PrimitkiJanke Peter 1983 Guerrilla and Terrorist Organizations A World Directory and Bibliography Macmillan s 113 ISBN 0029161509 Bogdan Krizman Pavelic u bjekstvu Globus Zagreb 1986 Wolf John B 1989 Antiterrorist Initiatives Plenum Press s 30 Bellamy Alex J 2004 The Formation of Croatian National Identity A Centuries Old Dream Manchester University Press s 93 ISBN 071906502X Erasmus casopis za kulturu demokracije Issues 1 4 Erasmus Gilda 1993 str 14 Ideju pomirenja između ustasa i partizana prvi je 1964 godine iznio Maks Luburic u svojoj Adresi Izmirenja Hrvatskog Narodnog Odpora sa Hrvatskim Partizanima Globus Issues 474 481 Globus International d d 2000 str 92 Dr Franjo Tudjman u Torontu Kanada Politika hrvatskog nacionalnog izmirenja Hockenos Paul 2003 Homeland Calling Exile Patriotism and the Balkan Wars Cornell University Press s 23 ISBN 9780801441585 Grubisa Damir 14 sichnya 1989 New York Times Arhiv originalu za 25 travnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2011 Div takozhSpisok teroristichnih organizacij

Дата публікації:
Топ