Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стрілянина в посольстві Югославії 1971 року (англ. 1971 Yugoslav Embassy shooting) — терористичний напад, який скоїли хорватські сепаратисти, пов'язані з рухом усташів. Трапився 7 квітня 1971 року в Стокгольмі, у посольстві Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії в Королівстві Швеція. Жертвою став югославський посол Владимир Ролович, якого підстрелили нападники і який помер через тиждень.
| Стрілянина у посольстві Югославії 1971 року | |
|---|---|
| Частина хорватського питання | |
 | |
| Місце атаки | Страндвеген, 7B, Посольство Югославії, Стокгольм, Швеція |
| Координати | 59°19′57″ пн. ш. 18°04′50″ сх. д. / 59.332485° пн. ш. 18.080624° сх. д. |
| Мета атаки | Владимир Ролович |
| Дата | 7 квітня 1971 |
| Зброя | пістолет |
| Загиблі | 1 (тиждень по тому) |
| Поранені | 2 |
| Терористи | Міро Барешич, Анджелко Брайкович, Анте Стоянов, Маринко Лемо, Станіслав Миличевич |
Передісторія
10 лютого 1971 року два югослави увійшли в югославське консульство в Гетеборзі. Погрожуючи ножем і вогнепальною зброєю, вони зібрали та утримували весь персонал консульства в приміщенні. Ці двоє, Благо Микулич та Іван Вуїчевич, зажадали від югославської влади звільнити засудженого й ув'язненого в Югославії бомбіста Мілєнка Хркача та перевезти його на територію контрольованої Франко Іспанії з 20 000 доларів у кишені. В разі незадоволення вимог ці два нападники погрожували стратити співробітників консульства. Після трохи більш ніж одноденної облоги та безрезультатних переговорів зі шведською поліцією вони здалися та були заарештовані.
Микулич і Вуїчевич, що належали до організації «Чорний легіон», пізніше були засуджені на три з половиною роки ув'язнення. Югославський посол у Стокгольмі Владимир Ролович розкритикував у засобах масової інформації шведську поліцію, заявивши, що вона недостатньо серйозно сприйняла терористичну загрозу, та стверджуючи, що хорватські сепаратисти належать до усташів — організації, яка співробітничала з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Нападників тоді в народі називали усташами.
Перебіг
Кількома місяцями пізніше, 7 квітня 1971 року, у посольстві Югославії в Стокгольмі Міро Барешич і Анджелко Брайкович, проникши в будівлю, захопили в заручники посла Владимира Роловича (колишнього полковника ОЗНА). Його вдарили по обличчю пістолетом і затягли до кімнати. Чоловіки прив'язали Роловича до стільця, натягнули йому на шию шкіряний ремінь і вистрілили в обличчя та живіт. Одна з кількох випущених куль прострелила двері, поранивши секретаря посольства Міру Штемпілгар. Один із чоловіків помочився на руки, щоб змити кров Роловича, другий викинув у вікно портрет Тіто. Одного співробітника посольства, який намагався втекти через вікно, відвезли в лікарню. Поліція, прибувши, відразу ж узяла будівлю приступом, змусивши терористів здатися. Смертельно поранений посол лежав у калюжі крові на підлозі. Барешич і Брайкович стояли в кутку з піднятими руками. Виходячи з будівлі, вони вигукували «Хай живе Незалежна Держава Хорватія!» та «Хай живе Анте Павелич!». Барешич і Брайкович заявляли, що належать до усташів , та виголошували, що хотіли покарати Роловича за його візит до столиці Австралії Канберри, куди його направило югославське зовнішньополітичне відомство, щоб поінформувати австралійський уряд про членів руху усташів, які готували терористичні дії в Югославії з її території.
Ролович, не приходячи до тями, помер через тиждень у Каролінській лікарні. Югославська спецслужба завжди твердила, що Анте Стоянов, якого Стокгольмський окружний суд засудив за співучасть у вбивстві, насправді був організатором нападу та викрадення літака, що Стоянов пізніше визнав. Він керував операцією з бару на Страндвеген. Анте Стоянов був засуджений за співучасть у вбивстві югославського посла, а його тодішній двадцятирічний двоюрідний брат Міро Барешич разом із Анджелком Брайковичем були засуджені на довічне ув'язнення. Стоянова та двох інших нападників Маринка Лемо та Станіслава Миличевича було засуджено на тому ж судовому процесі на від двох до чотирьох років позбавлення волі та депортацію.Шведський уряд опинився під сильним тиском. Президент Югославії Йосип Броз Тіто негайно відрядив до Швеції свого заступника міністра закордонних справ. Розлюченого Мілорада Пешича в аеропорту зустрів держсекретар Таге Г. Петерсон. У дорозі до Стокгольма і до прем'єр-міністра Улофа Пальме, який на них чекав, приголомшеному Петерсону розповіли, як заступник міністра вимагає, щоб заарештованих порізали на шматки. Він хотів, щоб їх якомога швидше стратили у Швеції або принаймні віддали Югославії для вбивства.
Розслідування шведської поліції в 1971 році не змогло виявити, що викрадення Роловича не було метою нападу на посольство Югославії. Шведсько-хорватський журналіст Тончі Перкан після ретельного вивчення архівних матеріалів у Стокгольмі 45 років по тому та після розмови з організатором нападу Анте Стояновим засвідчив, що це справді був акт помсти. Роловича належало стратити. 1969 року югославський агент Ілія Станич убив усташівського генерала В'єкослава Лубурича в Іспанії, куди той утік після Другої світової війни і де брав участь у Хорватському національному опорі. Управління державної безпеки вело посилений розшук хорватських націоналістів по всьому світу. Теракт у Стокгольмі був помстою за вбивство Лубурича. Перед вбивством Роловича Барешич поклав фотографію Іллі Станича на стіл посла. Вона слугувала повідомленням для УДБА і Тіто, що звершено помсту.
Подальші події
15 вересня 1972 року в старому аеропорту Мальме Буллтофта на рейсі 130 Scandinavian Airlines System трапилося перше і поки що єдине викрадення літака у Швеції. Його умкнули з метою вимагати звільнення шести хорватів, ув'язнених за вбивство югославського посла Роловича в Стокгольмі 1971 року. Викрадення було сплановано ще до нападу на посольство Югославії. Стоянов сказав в інтерв'ю в 2004 році, що на випадок, якби їх спіймали, їхні товариші звільнили б їх, захопивши літак.
Троє хорватів Томіслав Ребрина (36), Нікола Лисац (44) і Рудольф Прскало (29) з фашистського руху «Усташі» взяли в заручники 86 пасажирів і 4 членів екіпажу. Зрештою, шестеро затриманих терористів, доправлених у Мальме, обміняли на заручників, яких звільнили. Викрадачі також отримали півмільйона шведських крон, які вони вимагали. Сьомий із причетних до вбивства посла відмовився їхати з ними. Літак злетів і полетів на Мадрид. В Іспанії, яка тоді перебувала під авторитарним режимом на чолі з Франциско Франко, викрадачі та їхні товариші були заарештовані та отримали надзвичайно символічне покарання — радше захист. Зрештою їх звільнили, розкидавши по всьому світу. Деякі повернулися в Хорватію у зв'язку з розпадом Югославії.
Після звільнення з іспанської в'язниці Барешич кілька років жив приємним життям. Пару років він працював охоронцем під вигаданим іменем президента Парагваю Альфредо Стресснера. Коли 1979 року він прибув у Сполучені Штати, його викрили та екстрадували до Швеції. Він знову потрапив у заголовки, коли неодноразово голодував, щоб домогтися довічного ув'язнення та уникнути одиночної в'язниці. 1985 року вирок було замінено на 18 років позбавлення волі, а в 1987 році Барешич зміг покинути тюрму Естерокер, де відбував свій останній строк покарання. Його депортували зі Швеції до Парагваю. Звідти він урешті повернувся до Хорватії.
Барешич загинув у бою в липні 1991 року, але хорватський уряд понад рік тримав його смерть у таємниці, щоб не знижувати моральний дух хорватського війська. Його посмертно призначили чи то генералом, чи то майором. Анджелко Брайкович теж повернувся в Хорватію і після війни вийшов у відставку в чині полковника.
Як у зв'язку з убивством посла Роловича, так і після викрадення літака дипломатичні зносини між Швецією та Югославією стали напруженими. Багато югославів доводили, що шведський уряд ні в якому разі не повинен був звільняти хорватських терористів. Ті два напади також викликали велике занепокоєння серед багатьох югославських іммігрантів у Швеції. Проте у цій державі внаслідок вбивства Роловича посилилося покарання за незаконне зберігання зброї та злочини, пов'язані зі зброєю. 1973 року було прийнято закон про тероризм, про який багато говорили, що він надав Службі безпеки Швеції (СЕПО) більші повноваження. Крім усього іншого, СЕПО тепер могла легально прослуховувати телефони підозрілих і відкривати їхню пошту. Закон також надав СЕПО право видворити іноземного громадянина «з огляду на те, що відомо про попередню діяльність іноземця».
Стоянов сказав в інтерв'ю 2004 року, що вважав убивство посла і викрадення літака початком боротьби Хорватії за незалежність.
Примітки
- Borg, Martin (8 вересня 2017). Kapardramat på Bulltofta [Bulltofta aircraft hijacking]. Allt om Historia (швед.). Процитовано 20 березня 2019.
- Hansén, Dan; Nordqvist, Jens (2006). Kommando Holger Meins: dramat på västtyska ambassaden och Operation Leo (швед.) (вид. New). Stockholm: Ordfront. с. 77—79. ISBN .
- Pirjevec, Jože (2018). Tito and His Comrades. University of Wisconsin Press. с. 366. ISBN .
- Weiss, Lars (2013). I saknadens tid (швед.). Stockholm: Bonnier. ISBN .
- Ströman, Lars (4 січня 2011). [Коли у Швецію прийшов тероризм]. Nerikes Allehanda (швед.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
- Kumm, Björn (2012). Tito: folkets diktator (швед.) (вид. New). Lund: Historiska media. ISBN .
- Percan, Tonchi (15 грудня 2004). Han ångrar inte Bulltoftadådet [Він не жалкує про викрадення Бултофта]. Sydsvenskan (швед.). Процитовано 20 березня 2019.
- Blom, K. Arne; Bergström, Ulf (1999). Svenska brott: från Salaligan till Mattias Flink : en studie i svenska brott under 1900-talet (швед.). Lund: Boström. ISBN .
- Resic, Sanimir (2018). Jugoslaviens undergång: krigen, freden, framtiden 1991-2017 (швед.). Lund: Historiska Media. ISBN .
- Mördade ambassadör i Sverige – blir staty [Murdered ambassador in Sweden - becomes a statue]. Aftonbladet (швед.). TT News Agency. 3 серпня 2016. Процитовано 20 березня 2019.
- Tko je čovjek kojemu se otkriva spomenik: Smrt Mire Barešića nikad nije razjašnjena [Who is the man to whom the monument is revealed: Mira Barešić's death has never been clarified]. Večernji list (хорватською) . 31 липня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
Посилання
- Відео на YouTube (швед.)
- Bulltofta hijacking at (швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strilyanina v posolstvi Yugoslaviyi 1971 roku angl 1971 Yugoslav Embassy shooting teroristichnij napad yakij skoyili horvatski separatisti pov yazani z ruhom ustashiv Trapivsya 7 kvitnya 1971 roku v Stokgolmi u posolstvi Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi v Korolivstvi Shveciya Zhertvoyu stav yugoslavskij posol Vladimir Rolovich yakogo pidstrelili napadniki i yakij pomer cherez tizhden Strilyanina u posolstvi Yugoslaviyi 1971 rokuChastina horvatskogo pitannyaMisce atakiStrandvegen 7B Posolstvo Yugoslaviyi Stokgolm ShveciyaKoordinati59 19 57 pn sh 18 04 50 sh d 59 332485 pn sh 18 080624 sh d 59 332485 18 080624Meta atakiVladimir RolovichData7 kvitnya 1971ZbroyapistoletZagibli1 tizhden po tomu Poraneni2TeroristiMiro Bareshich Andzhelko Brajkovich Ante Stoyanov Marinko Lemo Stanislav MilichevichPeredistoriya10 lyutogo 1971 roku dva yugoslavi uvijshli v yugoslavske konsulstvo v Geteborzi Pogrozhuyuchi nozhem i vognepalnoyu zbroyeyu voni zibrali ta utrimuvali ves personal konsulstva v primishenni Ci dvoye Blago Mikulich ta Ivan Vuyichevich zazhadali vid yugoslavskoyi vladi zvilniti zasudzhenogo j uv yaznenogo v Yugoslaviyi bombista Milyenka Hrkacha ta perevezti jogo na teritoriyu kontrolovanoyi Franko Ispaniyi z 20 000 dolariv u kisheni V razi nezadovolennya vimog ci dva napadniki pogrozhuvali stratiti spivrobitnikiv konsulstva Pislya trohi bilsh nizh odnodennoyi oblogi ta bezrezultatnih peregovoriv zi shvedskoyu policiyeyu voni zdalisya ta buli zaareshtovani Mikulich i Vuyichevich sho nalezhali do organizaciyi Chornij legion piznishe buli zasudzheni na tri z polovinoyu roki uv yaznennya Yugoslavskij posol u Stokgolmi Vladimir Rolovich rozkritikuvav u zasobah masovoyi informaciyi shvedsku policiyu zayavivshi sho vona nedostatno serjozno sprijnyala teroristichnu zagrozu ta stverdzhuyuchi sho horvatski separatisti nalezhat do ustashiv organizaciyi yaka spivrobitnichala z nacistskoyu Nimechchinoyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Napadnikiv todi v narodi nazivali ustashami PerebigKilkoma misyacyami piznishe 7 kvitnya 1971 roku u posolstvi Yugoslaviyi v Stokgolmi Miro Bareshich i Andzhelko Brajkovich pronikshi v budivlyu zahopili v zaruchniki posla Vladimira Rolovicha kolishnogo polkovnika OZNA Jogo vdarili po oblichchyu pistoletom i zatyagli do kimnati Choloviki priv yazali Rolovicha do stilcya natyagnuli jomu na shiyu shkiryanij remin i vistrilili v oblichchya ta zhivit Odna z kilkoh vipushenih kul prostrelila dveri poranivshi sekretarya posolstva Miru Shtempilgar Odin iz cholovikiv pomochivsya na ruki shob zmiti krov Rolovicha drugij vikinuv u vikno portret Tito Odnogo spivrobitnika posolstva yakij namagavsya vtekti cherez vikno vidvezli v likarnyu Policiya pribuvshi vidrazu zh uzyala budivlyu pristupom zmusivshi teroristiv zdatisya Smertelno poranenij posol lezhav u kalyuzhi krovi na pidlozi Bareshich i Brajkovich stoyali v kutku z pidnyatimi rukami Vihodyachi z budivli voni vigukuvali Haj zhive Nezalezhna Derzhava Horvatiya ta Haj zhive Ante Pavelich Bareshich i Brajkovich zayavlyali sho nalezhat do ustashiv ta vigoloshuvali sho hotili pokarati Rolovicha za jogo vizit do stolici Avstraliyi Kanberri kudi jogo napravilo yugoslavske zovnishnopolitichne vidomstvo shob poinformuvati avstralijskij uryad pro chleniv ruhu ustashiv yaki gotuvali teroristichni diyi v Yugoslaviyi z yiyi teritoriyi Zatrimani policiyeyu strilci Rolovich ne prihodyachi do tyami pomer cherez tizhden u Karolinskij likarni Yugoslavska specsluzhba zavzhdi tverdila sho Ante Stoyanov yakogo Stokgolmskij okruzhnij sud zasudiv za spivuchast u vbivstvi naspravdi buv organizatorom napadu ta vikradennya litaka sho Stoyanov piznishe viznav Vin keruvav operaciyeyu z baru na Strandvegen Ante Stoyanov buv zasudzhenij za spivuchast u vbivstvi yugoslavskogo posla a jogo todishnij dvadcyatirichnij dvoyuridnij brat Miro Bareshich razom iz Andzhelkom Brajkovichem buli zasudzheni na dovichne uv yaznennya Stoyanova ta dvoh inshih napadnikiv Marinka Lemo ta Stanislava Milichevicha bulo zasudzheno na tomu zh sudovomu procesi na vid dvoh do chotiroh rokiv pozbavlennya voli ta deportaciyu Shvedskij uryad opinivsya pid silnim tiskom Prezident Yugoslaviyi Josip Broz Tito negajno vidryadiv do Shveciyi svogo zastupnika ministra zakordonnih sprav Rozlyuchenogo Milorada Peshicha v aeroportu zustriv derzhsekretar Tage G Peterson U dorozi do Stokgolma i do prem yer ministra Ulofa Palme yakij na nih chekav prigolomshenomu Petersonu rozpovili yak zastupnik ministra vimagaye shob zaareshtovanih porizali na shmatki Vin hotiv shob yih yakomoga shvidshe stratili u Shveciyi abo prinajmni viddali Yugoslaviyi dlya vbivstva Rozsliduvannya shvedskoyi policiyi v 1971 roci ne zmoglo viyaviti sho vikradennya Rolovicha ne bulo metoyu napadu na posolstvo Yugoslaviyi Shvedsko horvatskij zhurnalist Tonchi Perkan pislya retelnogo vivchennya arhivnih materialiv u Stokgolmi 45 rokiv po tomu ta pislya rozmovi z organizatorom napadu Ante Stoyanovim zasvidchiv sho ce spravdi buv akt pomsti Rolovicha nalezhalo stratiti 1969 roku yugoslavskij agent Iliya Stanich ubiv ustashivskogo generala V yekoslava Luburicha v Ispaniyi kudi toj utik pislya Drugoyi svitovoyi vijni i de brav uchast u Horvatskomu nacionalnomu opori Upravlinnya derzhavnoyi bezpeki velo posilenij rozshuk horvatskih nacionalistiv po vsomu svitu Terakt u Stokgolmi buv pomstoyu za vbivstvo Luburicha Pered vbivstvom Rolovicha Bareshich poklav fotografiyu Illi Stanicha na stil posla Vona sluguvala povidomlennyam dlya UDBA i Tito sho zversheno pomstu Podalshi podiyi15 veresnya 1972 roku v staromu aeroportu Malme Bulltofta na rejsi 130 Scandinavian Airlines System trapilosya pershe i poki sho yedine vikradennya litaka u Shveciyi Jogo umknuli z metoyu vimagati zvilnennya shesti horvativ uv yaznenih za vbivstvo yugoslavskogo posla Rolovicha v Stokgolmi 1971 roku Vikradennya bulo splanovano she do napadu na posolstvo Yugoslaviyi Stoyanov skazav v interv yu v 2004 roci sho na vipadok yakbi yih spijmali yihni tovarishi zvilnili b yih zahopivshi litak Troye horvativ Tomislav Rebrina 36 Nikola Lisac 44 i Rudolf Prskalo 29 z fashistskogo ruhu Ustashi vzyali v zaruchniki 86 pasazhiriv i 4 chleniv ekipazhu Zreshtoyu shestero zatrimanih teroristiv dopravlenih u Malme obminyali na zaruchnikiv yakih zvilnili Vikradachi takozh otrimali pivmiljona shvedskih kron yaki voni vimagali Somij iz prichetnih do vbivstva posla vidmovivsya yihati z nimi Litak zletiv i poletiv na Madrid V Ispaniyi yaka todi perebuvala pid avtoritarnim rezhimom na choli z Francisko Franko vikradachi ta yihni tovarishi buli zaareshtovani ta otrimali nadzvichajno simvolichne pokarannya radshe zahist Zreshtoyu yih zvilnili rozkidavshi po vsomu svitu Deyaki povernulisya v Horvatiyu u zv yazku z rozpadom Yugoslaviyi Pislya zvilnennya z ispanskoyi v yaznici Bareshich kilka rokiv zhiv priyemnim zhittyam Paru rokiv vin pracyuvav ohoroncem pid vigadanim imenem prezidenta Paragvayu Alfredo Stressnera Koli 1979 roku vin pribuv u Spolucheni Shtati jogo vikrili ta ekstraduvali do Shveciyi Vin znovu potrapiv u zagolovki koli neodnorazovo goloduvav shob domogtisya dovichnogo uv yaznennya ta uniknuti odinochnoyi v yaznici 1985 roku virok bulo zamineno na 18 rokiv pozbavlennya voli a v 1987 roci Bareshich zmig pokinuti tyurmu Esteroker de vidbuvav svij ostannij strok pokarannya Jogo deportuvali zi Shveciyi do Paragvayu Zvidti vin ureshti povernuvsya do Horvatiyi Bareshich zaginuv u boyu v lipni 1991 roku ale horvatskij uryad ponad rik trimav jogo smert u tayemnici shob ne znizhuvati moralnij duh horvatskogo vijska Jogo posmertno priznachili chi to generalom chi to majorom Andzhelko Brajkovich tezh povernuvsya v Horvatiyu i pislya vijni vijshov u vidstavku v chini polkovnika Yak u zv yazku z ubivstvom posla Rolovicha tak i pislya vikradennya litaka diplomatichni znosini mizh Shveciyeyu ta Yugoslaviyeyu stali napruzhenimi Bagato yugoslaviv dovodili sho shvedskij uryad ni v yakomu razi ne povinen buv zvilnyati horvatskih teroristiv Ti dva napadi takozh viklikali velike zanepokoyennya sered bagatoh yugoslavskih immigrantiv u Shveciyi Prote u cij derzhavi vnaslidok vbivstva Rolovicha posililosya pokarannya za nezakonne zberigannya zbroyi ta zlochini pov yazani zi zbroyeyu 1973 roku bulo prijnyato zakon pro terorizm pro yakij bagato govorili sho vin nadav Sluzhbi bezpeki Shveciyi SEPO bilshi povnovazhennya Krim usogo inshogo SEPO teper mogla legalno prosluhovuvati telefoni pidozrilih i vidkrivati yihnyu poshtu Zakon takozh nadav SEPO pravo vidvoriti inozemnogo gromadyanina z oglyadu na te sho vidomo pro poperednyu diyalnist inozemcya Stoyanov skazav v interv yu 2004 roku sho vvazhav ubivstvo posla i vikradennya litaka pochatkom borotbi Horvatiyi za nezalezhnist PrimitkiBorg Martin 8 veresnya 2017 Kapardramat pa Bulltofta Bulltofta aircraft hijacking Allt om Historia shved Procitovano 20 bereznya 2019 Hansen Dan Nordqvist Jens 2006 Kommando Holger Meins dramat pa vasttyska ambassaden och Operation Leo shved vid New Stockholm Ordfront s 77 79 ISBN 9170372349 Pirjevec Joze 2018 Tito and His Comrades University of Wisconsin Press s 366 ISBN 9780299317706 Weiss Lars 2013 I saknadens tid shved Stockholm Bonnier ISBN 9789100132682 Stroman Lars 4 sichnya 2011 Koli u Shveciyu prijshov terorizm Nerikes Allehanda shved Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 20 bereznya 2019 Kumm Bjorn 2012 Tito folkets diktator shved vid New Lund Historiska media ISBN 978 91 87031 01 4 Percan Tonchi 15 grudnya 2004 Han angrar inte Bulltoftadadet Vin ne zhalkuye pro vikradennya Bultofta Sydsvenskan shved Procitovano 20 bereznya 2019 Blom K Arne Bergstrom Ulf 1999 Svenska brott fran Salaligan till Mattias Flink en studie i svenska brott under 1900 talet shved Lund Bostrom ISBN 91 7231 046 4 Resic Sanimir 2018 Jugoslaviens undergang krigen freden framtiden 1991 2017 shved Lund Historiska Media ISBN 9789175454078 Mordade ambassador i Sverige blir staty Murdered ambassador in Sweden becomes a statue Aftonbladet shved TT News Agency 3 serpnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2019 Tko je covjek kojemu se otkriva spomenik Smrt Mire Baresica nikad nije razjasnjena Who is the man to whom the monument is revealed Mira Baresic s death has never been clarified Vecernji list horvatskoyu 31 lipnya 2016 Procitovano 24 veresnya 2016 PosilannyaVideo na YouTube shved Bulltofta hijacking at shved