Василь Хома (слов. Vasil Choma; 18 травня 1927, Микова, окрес Стропков, Чехословаччина — 21 квітня, 2017, Братислава, Словаччина) — чехословацький дипломат, літературознавець, педагог, громадський активіст русинського руху.
Біографія
Навчання
Народився у родині землеробів. Спочатку відвідував школу у рідному селі, потім закінчив горожанську школу в Меджилабірцях, потім навчався у гімназії в Пряшові, а диплом отримав у гімназії в Гуменному 1949 р. Вивчав російську мову та літературу на філософському факультеті Університету Коменського в Братиславі (1949—1951) та в Ленінградському університеті в Ленінграді (1951—1956). Ще в гімназичні роки зацікавився літературою, і це визначило його майбутній фах.
Фахова робота и подальше навчання
По закінченні вищої освіти влаштувався асистентом у Вищій педагогічній школі в Пряшові, де читав курс російської літератури (1956—1958). 1958—1960 рр був головним шкільним інспектором. З 1960 р. продовжив навчання на філософському факультеті Університету Коменського в Братиславі.
Дипломатична служба
В рр. 1969—1973 був заступником міністра культури Чехословацької республіки в Празі. Потім перейшов у Міністерство закордонних справ, де обіймав різні посади:
- перший радник (заступник посла) посольства ЧССР в Бельгії (1973—1977),
- керівник відділення Бенелюкс/південна Європа (1977—1980),
- посол ЧССР в Республіці Заїр (1980—1984),
- радник міністра (1984—1985).
Після звільнення з дипломатичної служби надалі 3 роки працював у Словацькому парламенті (Народній раді), звідки звільнився через політичну позицію, повернувся до викладацької діяльності на педагогічний факультет Університету Коменського в Братиславі, де працював до вересня 1993 р.
З середини 1990-х — активний учасник русинського громадського руху.
Наукова праця
Наукові праці представлені понад 200 статтями, рецензіями, науковими оглядами, 6 монографіями, переважно в області російської літератури радянської доби та української літератури Пряшівщини. Був автором підручників русинської літератури, редагував три річних випуски «Русинського літературного альманаху». Автор книжки «Розвиток русинської поезії в Словаччині з 20-х до 90-х років ХХ. століття», написаної українською мовою.
Громадська праця
Був ініціатором створення і першим головою «Спілки русинських письменників Словаччини». Був співзасновником літературної премії імені Олександра Павловича для русинських письменників Словаччини від імені та на кошти Спілки словацьких письменників. Разом з дружиною Марією Хомовою, народженою Дупканич, видали монографію «Возроджѣня Русинох».
Посилання
- Магочій П. Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010.
- НН інфоРУСИН: Умер Василь Хома. [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Медвѣдь П. Умер Василь Хома. [ 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Таня Рундесова о Миковскых фестивалах [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Homa Ne plutati z Homa Vasil Platonovich Vasil Homa slov Vasil Choma 18 travnya 1927 Mikova okres Stropkov Chehoslovachchina 21 kvitnya 2017 Bratislava Slovachchina chehoslovackij diplomat literaturoznavec pedagog gromadskij aktivist rusinskogo ruhu BiografiyaNavchannya Narodivsya u rodini zemlerobiv Spochatku vidviduvav shkolu u ridnomu seli potim zakinchiv gorozhansku shkolu v Medzhilabircyah potim navchavsya u gimnaziyi v Pryashovi a diplom otrimav u gimnaziyi v Gumennomu 1949 r Vivchav rosijsku movu ta literaturu na filosofskomu fakulteti Universitetu Komenskogo v Bratislavi 1949 1951 ta v Leningradskomu universiteti v Leningradi 1951 1956 She v gimnazichni roki zacikavivsya literaturoyu i ce viznachilo jogo majbutnij fah Fahova robota i podalshe navchannya Po zakinchenni vishoyi osviti vlashtuvavsya asistentom u Vishij pedagogichnij shkoli v Pryashovi de chitav kurs rosijskoyi literaturi 1956 1958 1958 1960 rr buv golovnim shkilnim inspektorom Z 1960 r prodovzhiv navchannya na filosofskomu fakulteti Universitetu Komenskogo v Bratislavi Diplomatichna sluzhba V rr 1969 1973 buv zastupnikom ministra kulturi Chehoslovackoyi respubliki v Prazi Potim perejshov u Ministerstvo zakordonnih sprav de obijmav rizni posadi pershij radnik zastupnik posla posolstva ChSSR v Belgiyi 1973 1977 kerivnik viddilennya Benelyuks pivdenna Yevropa 1977 1980 posol ChSSR v Respublici Zayir 1980 1984 radnik ministra 1984 1985 Pislya zvilnennya z diplomatichnoyi sluzhbi nadali 3 roki pracyuvav u Slovackomu parlamenti Narodnij radi zvidki zvilnivsya cherez politichnu poziciyu povernuvsya do vikladackoyi diyalnosti na pedagogichnij fakultet Universitetu Komenskogo v Bratislavi de pracyuvav do veresnya 1993 r Z seredini 1990 h aktivnij uchasnik rusinskogo gromadskogo ruhu Naukova pracyaNaukovi praci predstavleni ponad 200 stattyami recenziyami naukovimi oglyadami 6 monografiyami perevazhno v oblasti rosijskoyi literaturi radyanskoyi dobi ta ukrayinskoyi literaturi Pryashivshini Buv avtorom pidruchnikiv rusinskoyi literaturi redaguvav tri richnih vipuski Rusinskogo literaturnogo almanahu Avtor knizhki Rozvitok rusinskoyi poeziyi v Slovachchini z 20 h do 90 h rokiv HH stolittya napisanoyi ukrayinskoyu movoyu Gromadska pracyaBuv iniciatorom stvorennya i pershim golovoyu Spilki rusinskih pismennikiv Slovachchini Buv spivzasnovnikom literaturnoyi premiyi imeni Oleksandra Pavlovicha dlya rusinskih pismennikiv Slovachchini vid imeni ta na koshti Spilki slovackih pismennikiv Razom z druzhinoyu Mariyeyu Homovoyu narodzhenoyu Dupkanich vidali monografiyu Vozrodzhѣnya Rusinoh PosilannyaMagochij P R Pop I uklad Enciklopediya istoriyi ta kulturi karpatskih rusiniv Vid vo V Padyaka Uzhgorod 2010 NN infoRUSIN Umer Vasil Homa 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Medvѣd P Umer Vasil Homa 25 grudnya 2019 u Wayback Machine Tanya Rundesova o Mikovskyh festivalah 8 travnya 2021 u Wayback Machine Primitki