Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хо́лмське (до 1944 — Селіогло) — село Арцизької міської громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Населення становить 2856 осіб.
| село Холмське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Болградський район | ||||
| Громада | Арцизька міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51060010120050172 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1830 | ||||
| Перша згадка | 1830 (194 роки) | ||||
| Населення | 2856 | ||||
| Площа | 41,1 км² | ||||
| Густота населення | 69,49 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68443 | ||||
| Телефонний код | +380 4845 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°45′42″ пн. ш. 29°13′43″ сх. д. / 45.76167° пн. ш. 29.22861° сх. д.Координати: 45°45′42″ пн. ш. 29°13′43″ сх. д. / 45.76167° пн. ш. 29.22861° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 21 м | ||||
| Відстань до районного центру | 30 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Аліяга | ||||
| Відстань до залізничної станції | 6 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68443, с. Холмське, вул. Шкільна, 37 | ||||
| Карта | |||||
  Холмське | |||||
 Холмське | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
За три кілометри на захід від села протікає річка Аліяга, за 4 км на півдні від села проходить автодорога Одеса—Ізмаїл. Найближча залізнична станція знаходиться за 6 кілометрів від села — станція Аліяга. Село розташоване у степовій зоні України. Рослинний і тваринний світ степової зони, з корисних копалин розроблені родовища будівельних матеріалів. Населення складає головним чином болгари.
Історія
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2016) |
Заснування
Населений пункт Селіогло виник в 1806 році при переселенні болгарського населення з села провінції Румелія в Османській імперії.
Першими переселенцями були сім'ї Іванових/Перу і Проданових/Панчу. Населення головним чином займалося землеробством, вирощували пшеницю, ячмінь, овес, також було розвинене виноградарство і городництво. Переселенцям уряд Російської імперії обіцяв ряд пільг, але обіцянки ці виконані не були. Тільки після масових виступів болгар в 1819-20 роках були видані акти, які охороняли вихідців з Балкан від закріпачення, повинностей і різних поборів. Населеному пункту належало 5500 десятин з них: 1500 десятин належало — 1700 середнякам і 2300 біднякам, багато селян були безземельні, вони орендували землю у і за договором, половину врожаю віддавали господарям, друга половина залишалася селянинові. У 1830 році невелика частина переселенців болгар в кількості 113 родин оселилися на балці Ташлик і склала прихід під назвою Селіогло. Найменування Селіогло перенесено переселенцями з їх рідного села.
У 1852 році побудована кам'яна церква, крита деревом, з дзвіницею на двох стовпах. У 1855 році підняті стіни і побудована до неї мурована дзвіниця, крита залізом разом із церквою, поставлені вікна та двері, підлогу у вівтарі. З 1831 по 1836 рр. прихід Селіогло був приписаний до церкви колонії Яник, що залишилася за межею кордону з Молдовою.
Молдовський та румунський періоди
Під час розпаду Російської імперії село у грудні 1917 року увійшло до складу Молдовської демократичної республіки. Унаслідок Великої румунської унії 1918 року МДР стало частиною Румунії. 28 червня 1940 СРСР анексував Бесарабію. В регіоні розпочалась радянізація. В селі були утворені три колгоспи: «Серп і молот», «Червоний прапор», «Прапор рад». Частина мешканців була депортована або арештована. У червні 1941 - серпні 1944 р. село перебувало під контролем румунських військ.
У 1945 році Селіогло перейменовано в Холмське.
Радянська доба
У 1946 році почалася повна колективізація, село сильно постраждало від голоду. У 1965 році побудовано дорогу до траси Одеса-Ізмаїл. У 1966 році побудований літній кінотеатр на 800 місць, в 1967 році побудована чотириповерхова школа на 960 місць, в 1972 році - торговий комплекс на 25 робочих місць, в 1975 році - громадська лазня, в 1976 році - АТС на 100 номерів, 1978 року - Будинок культури на 650 місць.
Незалежна Україна
Зі здобуття Незалежності колгосп перейменовано на СПК «Південне». З 1995 року почалася розпаювання землі та власники земельних паїв почали здавати в оренду свої паї великим фермерським господарствам: ФГ «Промінь», ФГ «Сузір'я», ФГ «Надія», ФГ «Диметра», ФГ «Лан» і т. д.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2948 осіб, з яких 1380 чоловіків та 1568 жінок.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2715 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| болгарська | 91,46 % |
| українська | 3,68 % |
| російська | 3,08 % |
| молдовська | 0,84 % |
| гагаузька | 0,63 % |
| білоруська | 0,04 % |
Герб і прапор
На синьому полі золоте сонце з 24-мя проміннями у вигляді колосків, між якими по два тонких промінця. Зелена вигнута база (тригір'я), яка завершена угорі золотою нитяною облямівкою. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною.
Символіка
Золоте сонце символізує південний край, світло, тепло та достаток. Колос — символ родючості, землеробства та животворної сили. Зелена геральдична база у вигляді пагорбів символізує саму назву села. Золотий колір є символом багатства, благородства, достатку. Лазуровий колір символізує красу, гідність та добро. Зелений — родючість землі та процвітання сільського господарства.
Герб розміщений у золотому картуші, який рекомендований Українським геральдичним товариством, та прикрашений сільською короною, яка вказує на статус села. Знизу на картуші рік заснування села, прикрашений знизу синьою стрічкою із назвою села золотими літерами.
Примітки
- ВРУ
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ho lmske do 1944 Selioglo selo Arcizkoyi miskoyi gromadi v Bolgradskomu rajoni Odeskoyi oblasti v Ukrayini Naselennya stanovit 2856 osib selo HolmskeGerb PraporCerkva Pokrovska Svyato Troyicka Cerkva Pokrovska Svyato Troyicka Krayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Bolgradskij rajonGromada Arcizka miska gromadaKod KATOTTG UA51060010120050172Osnovni daniZasnovane 1830Persha zgadka 1830 194 roki Naselennya 2856Plosha 41 1 km Gustota naselennya 69 49 osib km Poshtovij indeks 68443Telefonnij kod 380 4845Geografichni daniGeografichni koordinati 45 45 42 pn sh 29 13 43 sh d 45 76167 pn sh 29 22861 sh d 45 76167 29 22861 Koordinati 45 45 42 pn sh 29 13 43 sh d 45 76167 pn sh 29 22861 sh d 45 76167 29 22861Serednya visota nad rivnem morya 21 mVidstan do rajonnogo centru 30 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya AliyagaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 6 kmMisceva vladaAdresa radi 68443 s Holmske vul Shkilna 37KartaHolmskeHolmskeMapa Holmske u VikishovishiGeografiyaZa tri kilometri na zahid vid sela protikaye richka Aliyaga za 4 km na pivdni vid sela prohodit avtodoroga Odesa Izmayil Najblizhcha zaliznichna stanciya znahoditsya za 6 kilometriv vid sela stanciya Aliyaga Selo roztashovane u stepovij zoni Ukrayini Roslinnij i tvarinnij svit stepovoyi zoni z korisnih kopalin rozrobleni rodovisha budivelnih materialiv Naselennya skladaye golovnim chinom bolgari IstoriyaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2016 Zasnuvannya Naselenij punkt Selioglo vinik v 1806 roci pri pereselenni bolgarskogo naselennya z sela provinciyi Rumeliya v Osmanskij imperiyi Pershimi pereselencyami buli sim yi Ivanovih Peru i Prodanovih Panchu Naselennya golovnim chinom zajmalosya zemlerobstvom viroshuvali pshenicyu yachmin oves takozh bulo rozvinene vinogradarstvo i gorodnictvo Pereselencyam uryad Rosijskoyi imperiyi obicyav ryad pilg ale obicyanki ci vikonani ne buli Tilki pislya masovih vistupiv bolgar v 1819 20 rokah buli vidani akti yaki ohoronyali vihidciv z Balkan vid zakripachennya povinnostej i riznih poboriv Naselenomu punktu nalezhalo 5500 desyatin z nih 1500 desyatin nalezhalo 1700 serednyakam i 2300 bidnyakam bagato selyan buli bezzemelni voni orenduvali zemlyu u i za dogovorom polovinu vrozhayu viddavali gospodaryam druga polovina zalishalasya selyaninovi U 1830 roci nevelika chastina pereselenciv bolgar v kilkosti 113 rodin oselilisya na balci Tashlik i sklala prihid pid nazvoyu Selioglo Najmenuvannya Selioglo pereneseno pereselencyami z yih ridnogo sela U 1852 roci pobudovana kam yana cerkva krita derevom z dzviniceyu na dvoh stovpah U 1855 roci pidnyati stini i pobudovana do neyi murovana dzvinicya krita zalizom razom iz cerkvoyu postavleni vikna ta dveri pidlogu u vivtari Z 1831 po 1836 rr prihid Selioglo buv pripisanij do cerkvi koloniyi Yanik sho zalishilasya za mezheyu kordonu z Moldovoyu Pam yatnik voyinam odnoselcyam zagiblim v roki I svitovoyi vijniMoldovskij ta rumunskij periodi Pid chas rozpadu Rosijskoyi imperiyi selo u grudni 1917 roku uvijshlo do skladu Moldovskoyi demokratichnoyi respubliki Unaslidok Velikoyi rumunskoyi uniyi 1918 roku MDR stalo chastinoyu Rumuniyi 28 chervnya 1940 SRSR aneksuvav Besarabiyu V regioni rozpochalas radyanizaciya V seli buli utvoreni tri kolgospi Serp i molot Chervonij prapor Prapor rad Chastina meshkanciv bula deportovana abo areshtovana U chervni 1941 serpni 1944 r selo perebuvalo pid kontrolem rumunskih vijsk U 1945 roci Selioglo perejmenovano v Holmske Radyanska doba U 1946 roci pochalasya povna kolektivizaciya selo silno postrazhdalo vid golodu U 1965 roci pobudovano dorogu do trasi Odesa Izmayil U 1966 roci pobudovanij litnij kinoteatr na 800 misc v 1967 roci pobudovana chotiripoverhova shkola na 960 misc v 1972 roci torgovij kompleks na 25 robochih misc v 1975 roci gromadska laznya v 1976 roci ATS na 100 nomeriv 1978 roku Budinok kulturi na 650 misc Nezalezhna Ukrayina Zi zdobuttya Nezalezhnosti kolgosp perejmenovano na SPK Pivdenne Z 1995 roku pochalasya rozpayuvannya zemli ta vlasniki zemelnih payiv pochali zdavati v orendu svoyi payi velikim fermerskim gospodarstvam FG Promin FG Suzir ya FG Nadiya FG Dimetra FG Lan i t d NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 2948 osib z yakih 1380 cholovikiv ta 1568 zhinok Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 2715 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokbolgarska 91 46 ukrayinska 3 68 rosijska 3 08 moldovska 0 84 gagauzka 0 63 biloruska 0 04 Gerb i praporNa sinomu poli zolote sonce z 24 mya prominnyami u viglyadi koloskiv mizh yakimi po dva tonkih promincya Zelena vignuta baza trigir ya yaka zavershena ugori zolotoyu nityanoyu oblyamivkoyu Shit rozmishenij u zolotomu kartushi ta uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Simvolika Zolote sonce simvolizuye pivdennij kraj svitlo teplo ta dostatok Kolos simvol rodyuchosti zemlerobstva ta zhivotvornoyi sili Zelena geraldichna baza u viglyadi pagorbiv simvolizuye samu nazvu sela Zolotij kolir ye simvolom bagatstva blagorodstva dostatku Lazurovij kolir simvolizuye krasu gidnist ta dobro Zelenij rodyuchist zemli ta procvitannya silskogo gospodarstva Gerb rozmishenij u zolotomu kartushi yakij rekomendovanij Ukrayinskim geraldichnim tovaristvom ta prikrashenij silskoyu koronoyu yaka vkazuye na status sela Znizu na kartushi rik zasnuvannya sela prikrashenij znizu sinoyu strichkoyu iz nazvoyu sela zolotimi literami PrimitkiVRU Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 14 11 1945 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Izmayilskoyi oblasti database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 Dzherela