Хоа в єт Hoa Han Xa Phang кит 華人 народність яка проживає у В єтнамі в основному на півдні країни Ареал розселення на пів

Хоа (в'єт. Hoa, Han, Xa Phang; кит. 華人) — народність, яка проживає у В'єтнамі, в основному на півдні країни. Ареал розселення на півдні — міста Нячанг, Камрань, Хошимін, на півночі — Ханой. Загальна чисельність близько 862 371 чол. за даними на 1999 рік. Відносяться до китайської етнічної групи.

Телон — центр активності хоа в Хошиміні. На фотографії — ринок Биньтей

Мова

Належать до народу хань. Говорять на мові юе (кантонський діалект).

Історія

На території В'єтнаму хоа почали селитися з XVII століття, однак найбільша китайська імміграція відбувалася наприкінці XIX і на початку XX століття.

Релігія

Як і все в'єтнамське суспільство, народ хоа схильний до релігійного синкретизму. В общинному будинку (дінь), який служить також сільським храмом, представлені вівтарі різних місцевих духів-покровителів і численні зображення будд і бодхісаттв, Конфуція та історичних персонажів. Хоа сповідують і буддизм, проте в буддійських храмах часто поклоняються не тільки Будді, але і місцевим божествам і духам. Серед усіх народностей В'єтнаму поширений культ предків, майже в кожному сільському будинку можна бачити два вівтарі — один присвячений батькам, а другий — Духу Землі.

Культура

У кожному селі є своя пагода, храм.

У хоа є національна опера — «шон ка» (son ca). У хоа дуже великий набір музичних інструментів, якими вони славляться: дудки, флейти, барабани, струнні, гонги.

Шлюбні відносини

Дружина селиться в будинку чоловіка. Наречену і нареченого своїм дітям батьки у відповідності з економічним станом родини і її соціальним становищем.

Соціальна організація

Для народності хоа характерно, що споріднені сім'ї проживають на одній території. Батько голова родини, рахунок спорідненості — патрілінійний. Сини мають право на спадщину, старшому синові дістається більша частка.

Економіка

Хоа займаються торговим і промисловим підприємництвом, сільським господарством, а також кустарними промислами. Водночас є і робітники, службовці, вчителі і викладачі. Хоа вирощують водний рис; вони дуже вмілі ремісничі майстри, відомі по всій країні.

Примітки

Деопик Д. В. Вьетнам, статья с. 2
Добровольский А. В. Хоа. Народы и религии мира. С. 358
Мурашева Г.
энциклопедия «Кругосвет»
Вьетнам Бизнес Консалтинг^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Колесник Н. Н. Вьетнам, который нельзя забыть. С. 13-14

Див. також

Коханець (фільм, 1992)
Народи В'єтнаму

Посилання

В'єтнам Бізнес Консалтинг^{[недоступне посилання з травня 2019]} (рос.)
(рос.)
Нят-Нам.ру (рос.)

Література

Добровольский А. В. Хоа // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1998. С. 358.
Колесник Н. Н. Вьетнам, который нельзя забыть // Народы и страны. — 1996. — № 10. — С. 13-14
Деопик Д. В. Вьетнам, статья в СИЭ, т. 3. с.2.
Мурашева Г. Ф. Вьетнамо-китайские отношения в XVII—XIX вв. М., 1973. С.19-22.
Страны и народы Востока. Вып. 29: Борис Иванович Панкратов: Монголистика. Синология. Буддология: [Впервые публ. труды и ст. о нём] / Сост. и отв. ред. Ю. Л. Кроль. СПб.: Центр «Петербург. востоковедение», 1998. с.326-327.
Итс Р. Ф. Этническая история Юга-Восточной Азии. Л.: Наука, 1972. c. 69

[1] Деопик Д. В. Вьетнам, статья с. 2

[2] Добровольский А. В. Хоа. Народы и религии мира. С. 358

[3] Мурашева Г.

[4] энциклопедия «Кругосвет»

[autogenerated1-5] Вьетнам Бизнес Консалтинг^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[6] Колесник Н. Н. Вьетнам, который нельзя забыть. С. 13-14