Олекса́ндр Леопо́льдович Хви́ля (* 2 (15) липня 1905, Олександро-Шультине — † 17 жовтня 1976, справжнє прізвище — Брессе́м) — український і радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1945). Народний артист РРФСР (1963). Член КПРС з 1955 року.
Олександр Леопольдович Хвиля | ||||
---|---|---|---|---|
Олександр Хвиля | ||||
Ім'я при народженні | Олександр Леопольдович Брессем | |||
Народився | 2 (15) липня 1905 (118 років) Олександро-Шультине, Сантуринівська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 17 жовтня 1976 (71 рік) Москва, СРСР | |||
Поховання | Кунцевський цвинтар | |||
Національність | швед | |||
Громадянство | СРСР Російська імперія | |||
Діяльність | актор театру і кіно | |||
Заклад | Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Державний театр кіноактора | |||
Роки діяльності | 1924—1976 | |||
IMDb | nm0404832 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Родом із села Олександро-Шультине на Донеччині. За етнічним походженням швед
Сценічну діяльність розпочав у самодіяльній студії, згодом у Музично-Драматичному Театрі ім. М. Заньковецької (1924–1926), у «Березолі» (1926–1934) і Харківському Драматичному Театрі ім. Т. Шевченка (до 1941).
Головні ролі: Гусак («Диктатура» Івана Микитенка), Балтієць («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука), Кудряш («Гроза» Олександра Островського) та ін.
У 1932 році Хвиля дебютував у фільмі «Іван» (О. Довженка) у ролі Оратора. З 1941 року працював на різних кіностудіях країни. З 1946 року — актор Театру-студії кіноактора в Москві.
Знімався у провідних кінорежисерів, багато грав у фільмах-казках. Зіграв у декількох випусках (1964—1967) сатиричного кіножурналу «Фитиль».
Працював на озвучуванні мультфільмів («Дочка сонця» і «Казка про старий кедр» — 1963 року) і дубляжі кінокартин.
Протягом багатьох років був найголовнішим Дідом Морозом країни, виступаючи в цій ролі на ялинці в Кремлі.
Помер 17 жовтня 1976 року. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.
Фільмографія
- «Іван» (1932, військовий оратор; реж. О. Довженко, Українфільм)
- «Кармелюк» (1938, Устим Кармелюк; реж. Г. Тасін)
- «Щорс» (1939, Савка Троян; реж. О. Довженко, Київська кінофабрика)
- «Богдан Хмельницький» (1941, Кобзар; Київська кіностудія)
- «Перша кінна» (1941, Семен Будьонний)
- «Мати» (1941, к/м)
- «Бойова кіносборка № 8» (1941, комендант обер-лейтенант Фішер)
- «Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (1941, епізод)
- «Олександр Пархоменко» (1942, Олександр Пархоменко; реж. Л. Луков)
- «Дорога до зірок» (1942, Єлісєєв, полковник)
- «Чудова скрипка» (1942, к/м, Василь Іванович Шумхін)
- (1942, Семен Будьонний)
- «Непереможні» (1942, Дмитро Пронін, батальйонний комісар)
- «Рідні береги» (1943)
- «П'ятнадцятирічний капітан» (1945, капітан Гуль)
- «Клятва» (1946, працівник Кремля; Тбіліська кіностудія)
- (1947 актор, який грає генерала (немає в титрах)
- «Три зустрічі» (1948, Ходоров)
- «Червона краватка» (1948, Вишняков, директор заводу)
- «Молода гвардія» (1948, підпільник Матвій Костіевіч Шульга (роль вирізана після зауваження Сталіна)
- «Кубанські козаки» (1949, районний керівник Денис Степанович Корінь)
- «Костянтин Заслонов» (1949, секретар Обкому; Білорусьфільм)
- «Тарас Шевченко» (1951, пан Барабаш; Київська кіностудія)
- «Травнева ніч, або Утоплена» (1952, Голова; реж. О. Роу)
- «Тривожна молодість» (1954, петлюрівський сотник)
- «Про це не можна забувати» (1954, Коршун)
- «На підмостках сцени» (1956, актор-жрець)
- «Вольниця» (1956)
- «Кінець Чирви-Козиря» (1957, Андрій Чирва, кулак; Київська кіностудія)
- «Ластівка» (1957, священник; Київська кіностудія)
- «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957, Запорожченко; Київська кіностудія)
- «Борець і клоун» (1957, тренер Буше)
- «Гроза над полями» (1958, Данило Тягно; Київська кіностудія)
- «Над Тисою» (1958, Громада, генерал прикордонних)
- (1958, Семенухін)
- (1958, Бата)
- «Літа молодії» (1959, Дніпров-Задунайський; Київська кіностудія)
- «Марія-майстриня» (1959, мудрець-мовчальник; реж. О. Роу)
- «Хлопчики» (1959, Тарас Бульба; Київська кіностудія)
- (1959, поліцмейстер Арзамаський)
- «Одного разу вночі» (1959, Гуляєнко)
- «Воскресіння» (1960, Петро Баклашов, купець 2-ї гільдії, присяжний (немає в титрах)
- «Шарлатові вітрила» (1961, Меннерс-старший; реж. О. Птушко)
- «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961, козак Чуб; реж. О. Роу)
- «Битва в дорозі» (1961, Рославлєв; реж. В. Басов)
- «Зелена гілка травня» (1961)
- «Дуель» (1961, Олександр Давідич Самойленко)
- «Королева бензоколонки» (1962, піп, пасажир автобуса; Київська кіностудія)
- «Як народжуються тости» (1962, Дмитро Петрович, директор тресту)
- «Мандат» (1963, епізод)
- «Секретар обкому» (1963, директор хімкомбінату Микола Павлович Суходолов)
- «Королівство кривих дзеркал» (1963, королівський обер-кухар; реж. О. Роу)
- «Морозко» (1964, Морозко; реж. О. Роу)
- «Совість» (1965, Цвєтаєв)
- «Рік як життя» (1966, Антуан)
- «Казки російського лісу» (1966, Дід Мороз)
- «Найвища…» (1967, фільм-спектакль)
- «Діамантова рука» (1968, метрдотель Борис Савелійович, спільник контрабандистів; реж. Л. Гайдай)
- «Брати Карамазови» (1968, батько Ферапонт)
- «Вогонь, вода та... мідні труби» (1968, Лисий, перевертень; реж. О. Роу)
- «Варвара-краса, довга коса» (1969, герцог де ля Бик, пірат; реж. О. Роу)
- «12 стільців» (1971, господар крамниці; реж. Л. Гайдай)
- «Зимородок» (1972, Стройло; Білорусьфільм)
- «Золоті роги» (1972, Вітер Вітрович; реж. О. Роу)
- «Інженер Прончатов» (1972, Павло Іванович Ошурков, директор ліспромгоспу)
- «Людина в штатському» (1973, керуючий банком)
- «Хліб пахне порохом» (1973, Микола Яхонтов)
- «До останньої хвилини» (1973, отець Гавриїл (Костельник); Одеська кіностудія)
- «Стара фортеця» (1973, т/с, Василь Гаврилович Науменко; Київська кіностудія)
- «Особисте життя» (1974, ветеран заводу)
- «Сім'я Іванових» (1975, Сергій Петрович Чистохвалов, генерал, фронтовик)
- «Гарантую життя» (1977, дід Михайло — остання роль) та ін.
Виноски
- «Робоча Газета», № 273, 21.02.2009. Архів оригіналу за 14.07.2012. Процитовано 14.07.2012.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — .
Посилання
- Хвиля Олександр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/4613/works/ [ 30 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Leopo ldovich Hvi lya 2 15 lipnya 1905 19050715 Oleksandro Shultine 17 zhovtnya 1976 spravzhnye prizvishe Bresse m ukrayinskij i radyanskij aktor teatru i kino Zasluzhenij artist RRFSR 1945 Narodnij artist RRFSR 1963 Chlen KPRS z 1955 roku Oleksandr Leopoldovich HvilyaOleksandr HvilyaOleksandr HvilyaIm ya pri narodzhenni Oleksandr Leopoldovich BressemNarodivsya 2 15 lipnya 1905 1905 07 15 118 rokiv Oleksandro Shultine Santurinivska volost Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 17 zhovtnya 1976 1976 10 17 71 rik Moskva SRSRPohovannya Kuncevskij cvintarNacionalnist shvedGromadyanstvo SRSR Rosijska imperiyaDiyalnist aktor teatru i kinoZaklad Harkivskij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka i Derzhavnij teatr kinoaktoraRoki diyalnosti 1924 1976IMDb nm0404832 Nagorodi ta premiyiZhittyepisRodom iz sela Oleksandro Shultine na Donechchini Za etnichnim pohodzhennyam shved Scenichnu diyalnist rozpochav u samodiyalnij studiyi zgodom u Muzichno Dramatichnomu Teatri im M Zankoveckoyi 1924 1926 u Berezoli 1926 1934 i Harkivskomu Dramatichnomu Teatri im T Shevchenka do 1941 Golovni roli Gusak Diktatura Ivana Mikitenka Baltiyec Zagibel eskadri Oleksandra Kornijchuka Kudryash Groza Oleksandra Ostrovskogo ta in U 1932 roci Hvilya debyutuvav u filmi Ivan O Dovzhenka u roli Oratora Z 1941 roku pracyuvav na riznih kinostudiyah krayini Z 1946 roku aktor Teatru studiyi kinoaktora v Moskvi Znimavsya u providnih kinorezhiseriv bagato grav u filmah kazkah Zigrav u dekilkoh vipuskah 1964 1967 satirichnogo kinozhurnalu Fitil Pracyuvav na ozvuchuvanni multfilmiv Dochka soncya i Kazka pro starij kedr 1963 roku i dublyazhi kinokartin Protyagom bagatoh rokiv buv najgolovnishim Didom Morozom krayini vistupayuchi v cij roli na yalinci v Kremli Pomer 17 zhovtnya 1976 roku Pohovanij u Moskvi na Kuncevskomu kladovishi Filmografiya Ivan 1932 vijskovij orator rezh O Dovzhenko Ukrayinfilm Karmelyuk 1938 Ustim Karmelyuk rezh G Tasin Shors 1939 Savka Troyan rezh O Dovzhenko Kiyivska kinofabrika Bogdan Hmelnickij 1941 Kobzar Kiyivska kinostudiya Persha kinna 1941 Semen Budonnij Mati 1941 k m Bojova kinosborka 8 1941 komendant ober lejtenant Fisher Yak posvarivsya Ivan Ivanovich z Ivanom Nikiforovichem 1941 epizod Oleksandr Parhomenko 1942 Oleksandr Parhomenko rezh L Lukov Doroga do zirok 1942 Yelisyeyev polkovnik Chudova skripka 1942 k m Vasil Ivanovich Shumhin 1942 Semen Budonnij Neperemozhni 1942 Dmitro Pronin bataljonnij komisar Ridni beregi 1943 P yatnadcyatirichnij kapitan 1945 kapitan Gul Klyatva 1946 pracivnik Kremlya Tbiliska kinostudiya 1947 aktor yakij graye generala nemaye v titrah Tri zustrichi 1948 Hodorov Chervona kravatka 1948 Vishnyakov direktor zavodu Moloda gvardiya 1948 pidpilnik Matvij Kostievich Shulga rol virizana pislya zauvazhennya Stalina Kubanski kozaki 1949 rajonnij kerivnik Denis Stepanovich Korin Kostyantin Zaslonov 1949 sekretar Obkomu Bilorusfilm Taras Shevchenko 1951 pan Barabash Kiyivska kinostudiya Travneva nich abo Utoplena 1952 Golova rezh O Rou Trivozhna molodist 1954 petlyurivskij sotnik Pro ce ne mozhna zabuvati 1954 Korshun Na pidmostkah sceni 1956 aktor zhrec Volnicya 1956 Kinec Chirvi Kozirya 1957 Andrij Chirva kulak Kiyivska kinostudiya Lastivka 1957 svyashennik Kiyivska kinostudiya Shtepsel odruzhuye Tarapunku 1957 Zaporozhchenko Kiyivska kinostudiya Borec i kloun 1957 trener Bushe Groza nad polyami 1958 Danilo Tyagno Kiyivska kinostudiya Nad Tisoyu 1958 Gromada general prikordonnih 1958 Semenuhin 1958 Bata Lita molodiyi 1959 Dniprov Zadunajskij Kiyivska kinostudiya Mariya majstrinya 1959 mudrec movchalnik rezh O Rou Hlopchiki 1959 Taras Bulba Kiyivska kinostudiya 1959 policmejster Arzamaskij Odnogo razu vnochi 1959 Gulyayenko Voskresinnya 1960 Petro Baklashov kupec 2 yi gildiyi prisyazhnij nemaye v titrah Sharlatovi vitrila 1961 Menners starshij rezh O Ptushko Vechori na hutori bilya Dikanki 1961 kozak Chub rezh O Rou Bitva v dorozi 1961 Roslavlyev rezh V Basov Zelena gilka travnya 1961 Duel 1961 Oleksandr Davidich Samojlenko Koroleva benzokolonki 1962 pip pasazhir avtobusa Kiyivska kinostudiya Yak narodzhuyutsya tosti 1962 Dmitro Petrovich direktor trestu Mandat 1963 epizod Sekretar obkomu 1963 direktor himkombinatu Mikola Pavlovich Suhodolov Korolivstvo krivih dzerkal 1963 korolivskij ober kuhar rezh O Rou Morozko 1964 Morozko rezh O Rou Sovist 1965 Cvyetayev Rik yak zhittya 1966 Antuan Kazki rosijskogo lisu 1966 Did Moroz Najvisha 1967 film spektakl Diamantova ruka 1968 metrdotel Boris Savelijovich spilnik kontrabandistiv rezh L Gajdaj Brati Karamazovi 1968 batko Ferapont Vogon voda ta midni trubi 1968 Lisij pereverten rezh O Rou Varvara krasa dovga kosa 1969 gercog de lya Bik pirat rezh O Rou 12 stilciv 1971 gospodar kramnici rezh L Gajdaj Zimorodok 1972 Strojlo Bilorusfilm Zoloti rogi 1972 Viter Vitrovich rezh O Rou Inzhener Pronchatov 1972 Pavlo Ivanovich Oshurkov direktor lispromgospu Lyudina v shtatskomu 1973 keruyuchij bankom Hlib pahne porohom 1973 Mikola Yahontov Do ostannoyi hvilini 1973 otec Gavriyil Kostelnik Odeska kinostudiya Stara fortecya 1973 t s Vasil Gavrilovich Naumenko Kiyivska kinostudiya Osobiste zhittya 1974 veteran zavodu Sim ya Ivanovih 1975 Sergij Petrovich Chistohvalov general frontovik Garantuyu zhittya 1977 did Mihajlo ostannya rol ta in Vinoski Robocha Gazeta 273 21 02 2009 Arhiv originalu za 14 07 2012 Procitovano 14 07 2012 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 PosilannyaHvilya Oleksandr Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 https www kino teatr ru kino acter m sov 4613 works 30 bereznya 2018 u Wayback Machine