Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сеїтджелі́ль Усеї́нович Хатта́тов (крим. Seitcelil Üsein oğlu Hattat, 1873, м. Бахчисарай, Таврійська губернія — невідомо (ймовірно 1941, Каннські табори Красноярського краю на станції Решоти або, за іншими даними, 17 квітня 1938) — кримськотатарський педагог, політик і просвітитель; після революції 1905—1907 років долучається до руху младотатар, бере участь в суспільно-політичному житті Криму. У 1917 році бере активну участь в організації Тимчасового Кримського Мусульманського Виконавчого Комітету (ТКМВК), був репресований у так званій справі про «націоналістичну партію „Міллі Фірка“» та двічі відбував покарання в системі ГУЛАГ. Реабілітований постановою Кримського обласного суду 18 червня 1957 року.
| Сеїтджеліль Усеїнович Хаттатов | |
|---|---|
| крим. Seitcelil Üsein oğlu Hattat | |
 | |
| Директор фінансів і вакфів Директорії КДР | |
| грудень 1917 — січень 1918 | |
| Народився | 1873 Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 17 квітня 1938 або 1941 Красноярський край, СРСР |
| Відомий як | діяч кримськотатарського національного руху |
| Громадянство |  Російська імперія СРСР |
| Національність | кримський татарин |
| Освіта | Сімферопольська татарська вчительська школа (1894) |
| Політична партія | Міллі Фірка |
| Професія | педагог |
| Релігія | сунізм |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Дитинство та юність
Майбутній педагог народився в 1873 році (за іншими даними, в 1874 році, а відповідно до книги «Реабілітовані історією. Автономна Республіка Крим» у 1887 році) в родині службовців у Бахчисараї. В 1894 році закінчив Сімферопольську татарську вчительську школу.
Політична діяльність. Участь в організації республіки кримських татар
Вітав Першу російську революцію. У період після революції активно бере участь в русі младотатар (лідером був видатний громадсько-політичний діяч, депутат Державної Думи Росії другого скликання Абдурешит Медієв; політичним центром младотатар був місто Карасубазар, друкованим органом руху виступала газета «Ветан хадімі» («Слуга Батьківщини»), займається педагогічною діяльністю. Хаттатов стає гласним Бахчисарайської міської думи та в 1913 році подає на розгляд членів думи проект відкриття повноцінного інституту для мусульман у Криму; в своєму зверненні до членів думи 20 лютого 1913 року він також зазначив, що тодішнє становище мектебов в Криму «більш ніж жалюгідне» як в навчальному, так і у виховному плані, а відкриття нового навчального закладу дозволило б здійснювати значно більш якісну підготовку педагогічних кадрів спеціально для кримськотатарських шкіл.
Кримська народна республіка
У результаті його агітаційної та організаційної діяльності 25 березня 1917 року під його головуванням відбувся з'їзд мусульман Криму, визнаний Тимчасовим урядом Росії, на якому Сеїтджеліль Хаттатов був обраний членом Тимчасового Кримського мусульманського виконкому, делегатом Всеросійського мусульманського з'їзду. ТКМВК прийняв «Політичну програму татарської демократії», де поряд із загальнодемократичними вимогами йшлося про створення «федеративної демократичної республіки в єднанні з іншими народами, що населяють Крим». У цей період Хаттатов — одна з найбільш значущих, нарівні з Номаном Челебіджіханом і Джафером Сейдаметом, фігур у національному русі кримських татар. За його активної участі готувався перший Курултай кримськотатарського народу.
У Директорії Кримської Демократичної Республіки в грудні 1917 року Хаттатов обійняв пост директора (з повноваженнями міністра) фінансів і вакфів. У січні 1918 року Кримська Демократична республіка та її сили були розігнані силами Севастопольської ради, утворилася Радянська Соціалістична Республіка Тавриди, яку в свою чергу розігнали в квітні 1918 року німецькі війська. Під їх владою в Криму до листопада 1918 року діяв Перший кримський крайовий уряд, де кримські татари отримали частину керівних посад.
Восени 1919 року, коли ліве крило Міллі-Фірка на чолі з Алі Боданінським уже співпрацювало з більшовиками, денікінською контррозвідкою були ненадовго заарештовані Сеїтджеліль Хаттатов, Аблякім Ільмій, молодший брат Алі Усеїн Боданінський, Мустафа Бадраклі, Халіль Чапчакчи, Сейдамет Кезлевлі та дружина Алі Боданінського Аніфе.
Після остаточного захоплення Криму більшовиками в листопаді 1920 року багато активістів Міллі-Фірка стали учасниками «радянського державного будівництва». У 1921 році в Сімферополі на I Всекримському установчому з'їзді Рад Сеїтджеліль Хаттатов був обраний кандидатом в члени КримЦВК.
Репресії та смерть
У 1928 році після незаконного розстрілу Велі Ібраїмова (реабілітований у СРСР у 1990 році та в Україні в 1993 році) було розпочато справу № 64513 «про контрреволюційну організацію „Міллі Фірка“», зокрема в ній говорилося:
«Після ліквідації найбільш сильної та авторитетної опори кримінально-політичного бандитизму в Криму — веліібраїмовської групи — відкрилася можливість проведення подальшої поглибленої розробки з остаточної ліквідації бандитизму та його коріння серед кримських татар. У результаті цієї розробки виявилося існування в Криму організованого ядра, цілком оформленої політичної контрреволюційної партії «Міллі-Фірка», яка зберегла свій основний кістяк із моменту свого зародження в 1917—1918 роках.» Оригінальний текст (рос.)«После ликвидации наиболее сильной и авторитетной опоры уголовно-политического бандитизма в Крыму — велиибраимовской группы — открылась возможность к проведению дальнейшей углубленной разработки по окончательной ликвидации бандитизма и его корней среди крымских татар. В результате этой разработки выявилось существование в Крыму организованного ядра, вполне оформленной политической контрреволюционной партии «Милли-Фирка», сохранившей свой основной костяк с момента своего зарождения в 1917—1918 годах.»
У цій справі були арештовані 63 людини, серед них 27 червня 1928 року був і Сеїтджеліль Хаттатов. У звинуваченні про нього було сказано так:
«Активний діяч Курултаю в Криму та нацдіректорії в 1917—1918 рр., за завданнями якої їздив до Туреччини для отримання підтримки в боротьбі з більшовиками, й один з організаторів «М-Ф».» Оригінальний текст (рос.)«Активный деятель Курултая в Крыму и нацдиректории в 1917—1918 гг., по заданиям которой ездил в Турцию для получения поддержки по борьбе с большевиками и один из организаторов «М-Ф».»
Спочатку Хаттатов був засуджений до вищої міри покарання, однак згодом вирок було замінено на 10 років таборів. Покарання Сеїтджеліль Усеїнович відбував на Біломорканалі, потім на Соловках. Звільнився достроково восени 1936 року. З міркувань безпеки вирішив не повертатися до Криму й тому оселився спочатку в Мелітополі, а потім на станції Сокологірне, де влаштувався на роботу в залізничному буфеті. Однак незабаром, у червні 1937 року, він був заарештований у Сокологірному та відправлений до Сімферопольської тюрми. Хаттатова звинувачували за статтею 58-6, 8, 11 КК РРФСР — як керівника контрреволюційної пантюркістської шпигунської організації — партії Міллі Фірка. Йому засудили до вищої міри покарання — розстрілу, який відбувся 17 квітня 1938 року.
Реабілітація
Постановою Кримського обласного суду 18 червня 1957 року Сеїтджеліль Хаттатов був реабілітований. Політик був повторно реабілітований на початку 1990-х років, відповідно до Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 року, «в зв'язку з відсутністю сукупності доказів, що підтверджують обґрунтованість притягнення його до кримінальної відповідальності».
Примітки
- . krymr.com. Крим.Реалії. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2019.
- . ana-yurt.com. Ана юрт. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2019.
- Реабилитированные историей. Автономная Республика Крым. Книга шестая. Симферополь. 2009. с. 261.
- Селим Али. . ana-yurt.com. Ана юрт. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 11 квітня 2021.
- Айдын Шемьи-заде. Али Боданинский — просветитель и революционер // Милли Фирка. — 2009. — Число 17. — Март. з джерела 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- Абдульвапов Н. КрымЦИК и Совнарком Крымской АССР в первой половине 20-х гг. ХХ в. // Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар / гл. ред. Р. С. Хакимов. — Белгород : Константа, 2018. — Т. III. г. Симферополь. — С. 151. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seyitdzheli l Useyi novich Hatta tov krim Seitcelil Usein oglu Hattat 1873 m Bahchisaraj Tavrijska guberniya nevidomo jmovirno 1941 Kannski tabori Krasnoyarskogo krayu na stanciyi Reshoti abo za inshimi danimi 17 kvitnya 1938 krimskotatarskij pedagog politik i prosvititel pislya revolyuciyi 1905 1907 rokiv doluchayetsya do ruhu mladotatar bere uchast v suspilno politichnomu zhitti Krimu U 1917 roci bere aktivnu uchast v organizaciyi Timchasovogo Krimskogo Musulmanskogo Vikonavchogo Komitetu TKMVK buv represovanij u tak zvanij spravi pro nacionalistichnu partiyu Milli Firka ta dvichi vidbuvav pokarannya v sistemi GULAG Reabilitovanij postanovoyu Krimskogo oblasnogo sudu 18 chervnya 1957 roku Seyitdzhelil Useyinovich Hattatovkrim Seitcelil Usein oglu HattatSeyitdzhelil Useyinovich HattatovDirektor finansiv i vakfiv Direktoriyi KDRgruden 1917 sichen 1918Narodivsya1873 Bahchisaraj Simferopolskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer17 kvitnya 1938 abo 1941 Krasnoyarskij kraj SRSRVidomij yakdiyach krimskotatarskogo nacionalnogo ruhuGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistkrimskij tatarinOsvitaSimferopolska tatarska vchitelska shkola 1894 Politichna partiyaMilli FirkaProfesiyapedagogReligiyasunizm Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Majbutnij pedagog narodivsya v 1873 roci za inshimi danimi v 1874 roci a vidpovidno do knigi Reabilitovani istoriyeyu Avtonomna Respublika Krim u 1887 roci v rodini sluzhbovciv u Bahchisarayi V 1894 roci zakinchiv Simferopolsku tatarsku vchitelsku shkolu Politichna diyalnist Uchast v organizaciyi respubliki krimskih tatar Vitav Pershu rosijsku revolyuciyu U period pislya revolyuciyi aktivno bere uchast v rusi mladotatar liderom buv vidatnij gromadsko politichnij diyach deputat Derzhavnoyi Dumi Rosiyi drugogo sklikannya Abdureshit Mediyev politichnim centrom mladotatar buv misto Karasubazar drukovanim organom ruhu vistupala gazeta Vetan hadimi Sluga Batkivshini zajmayetsya pedagogichnoyu diyalnistyu Hattatov staye glasnim Bahchisarajskoyi miskoyi dumi ta v 1913 roci podaye na rozglyad chleniv dumi proekt vidkrittya povnocinnogo institutu dlya musulman u Krimu v svoyemu zvernenni do chleniv dumi 20 lyutogo 1913 roku vin takozh zaznachiv sho todishnye stanovishe mektebov v Krimu bilsh nizh zhalyugidne yak v navchalnomu tak i u vihovnomu plani a vidkrittya novogo navchalnogo zakladu dozvolilo b zdijsnyuvati znachno bilsh yakisnu pidgotovku pedagogichnih kadriv specialno dlya krimskotatarskih shkil Krimska narodna respublika Delegati Kurultayu listopad 1917 roku hanskij palac Hattatov sidit u drugomu ryadu mizh imamom Ozenbashli i Asanom Sabri Ajvazovim U rezultati jogo agitacijnoyi ta organizacijnoyi diyalnosti 25 bereznya 1917 roku pid jogo golovuvannyam vidbuvsya z yizd musulman Krimu viznanij Timchasovim uryadom Rosiyi na yakomu Seyitdzhelil Hattatov buv obranij chlenom Timchasovogo Krimskogo musulmanskogo vikonkomu delegatom Vserosijskogo musulmanskogo z yizdu TKMVK prijnyav Politichnu programu tatarskoyi demokratiyi de poryad iz zagalnodemokratichnimi vimogami jshlosya pro stvorennya federativnoyi demokratichnoyi respubliki v yednanni z inshimi narodami sho naselyayut Krim U cej period Hattatov odna z najbilsh znachushih narivni z Nomanom Chelebidzhihanom i Dzhaferom Sejdametom figur u nacionalnomu rusi krimskih tatar Za jogo aktivnoyi uchasti gotuvavsya pershij Kurultaj krimskotatarskogo narodu U Direktoriyi Krimskoyi Demokratichnoyi Respubliki v grudni 1917 roku Hattatov obijnyav post direktora z povnovazhennyami ministra finansiv i vakfiv U sichni 1918 roku Krimska Demokratichna respublika ta yiyi sili buli rozignani silami Sevastopolskoyi radi utvorilasya Radyanska Socialistichna Respublika Tavridi yaku v svoyu chergu rozignali v kvitni 1918 roku nimecki vijska Pid yih vladoyu v Krimu do listopada 1918 roku diyav Pershij krimskij krajovij uryad de krimski tatari otrimali chastinu kerivnih posad Voseni 1919 roku koli live krilo Milli Firka na choli z Ali Bodaninskim uzhe spivpracyuvalo z bilshovikami denikinskoyu kontrrozvidkoyu buli nenadovgo zaareshtovani Seyitdzhelil Hattatov Ablyakim Ilmij molodshij brat Ali Useyin Bodaninskij Mustafa Badrakli Halil Chapchakchi Sejdamet Kezlevli ta druzhina Ali Bodaninskogo Anife Pislya ostatochnogo zahoplennya Krimu bilshovikami v listopadi 1920 roku bagato aktivistiv Milli Firka stali uchasnikami radyanskogo derzhavnogo budivnictva U 1921 roci v Simferopoli na I Vsekrimskomu ustanovchomu z yizdi Rad Seyitdzhelil Hattatov buv obranij kandidatom v chleni KrimCVK Represiyi ta smert U 1928 roci pislya nezakonnogo rozstrilu Veli Ibrayimova reabilitovanij u SRSR u 1990 roci ta v Ukrayini v 1993 roci bulo rozpochato spravu 64513 pro kontrrevolyucijnu organizaciyu Milli Firka zokrema v nij govorilosya Pislya likvidaciyi najbilsh silnoyi ta avtoritetnoyi opori kriminalno politichnogo banditizmu v Krimu veliibrayimovskoyi grupi vidkrilasya mozhlivist provedennya podalshoyi pogliblenoyi rozrobki z ostatochnoyi likvidaciyi banditizmu ta jogo korinnya sered krimskih tatar U rezultati ciyeyi rozrobki viyavilosya isnuvannya v Krimu organizovanogo yadra cilkom oformlenoyi politichnoyi kontrrevolyucijnoyi partiyi Milli Firka yaka zberegla svij osnovnij kistyak iz momentu svogo zarodzhennya v 1917 1918 rokah Originalnij tekst ros Posle likvidacii naibolee silnoj i avtoritetnoj opory ugolovno politicheskogo banditizma v Krymu veliibraimovskoj gruppy otkrylas vozmozhnost k provedeniyu dalnejshej uglublennoj razrabotki po okonchatelnoj likvidacii banditizma i ego kornej sredi krymskih tatar V rezultate etoj razrabotki vyyavilos sushestvovanie v Krymu organizovannogo yadra vpolne oformlennoj politicheskoj kontrrevolyucionnoj partii Milli Firka sohranivshej svoj osnovnoj kostyak s momenta svoego zarozhdeniya v 1917 1918 godah U cij spravi buli areshtovani 63 lyudini sered nih 27 chervnya 1928 roku buv i Seyitdzhelil Hattatov U zvinuvachenni pro nogo bulo skazano tak Aktivnij diyach Kurultayu v Krimu ta nacdirektoriyi v 1917 1918 rr za zavdannyami yakoyi yizdiv do Turechchini dlya otrimannya pidtrimki v borotbi z bilshovikami j odin z organizatoriv M F Originalnij tekst ros Aktivnyj deyatel Kurultaya v Krymu i nacdirektorii v 1917 1918 gg po zadaniyam kotoroj ezdil v Turciyu dlya polucheniya podderzhki po borbe s bolshevikami i odin iz organizatorov M F Spochatku Hattatov buv zasudzhenij do vishoyi miri pokarannya odnak zgodom virok bulo zamineno na 10 rokiv taboriv Pokarannya Seyitdzhelil Useyinovich vidbuvav na Bilomorkanali potim na Solovkah Zvilnivsya dostrokovo voseni 1936 roku Z mirkuvan bezpeki virishiv ne povertatisya do Krimu j tomu oselivsya spochatku v Melitopoli a potim na stanciyi Sokologirne de vlashtuvavsya na robotu v zaliznichnomu bufeti Odnak nezabarom u chervni 1937 roku vin buv zaareshtovanij u Sokologirnomu ta vidpravlenij do Simferopolskoyi tyurmi Hattatova zvinuvachuvali za statteyu 58 6 8 11 KK RRFSR yak kerivnika kontrrevolyucijnoyi pantyurkistskoyi shpigunskoyi organizaciyi partiyi Milli Firka Jomu zasudili do vishoyi miri pokarannya rozstrilu yakij vidbuvsya 17 kvitnya 1938 roku Reabilitaciya Postanovoyu Krimskogo oblasnogo sudu 18 chervnya 1957 roku Seyitdzhelil Hattatov buv reabilitovanij Politik buv povtorno reabilitovanij na pochatku 1990 h rokiv vidpovidno do Zakonu Ukrayinskoyi RSR Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij na Ukrayini vid 17 kvitnya 1991 roku v zv yazku z vidsutnistyu sukupnosti dokaziv sho pidtverdzhuyut obgruntovanist prityagnennya jogo do kriminalnoyi vidpovidalnosti Primitki krymr com Krim Realiyi Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 30 kvitnya 2019 ana yurt com Ana yurt Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 30 kvitnya 2019 Reabilitirovannye istoriej Avtonomnaya Respublika Krym Kniga shestaya Simferopol 2009 s 261 Selim Ali ana yurt com Ana yurt Arhiv originalu za 19 chervnya 2019 Procitovano 11 kvitnya 2021 Ajdyn Shemi zade Ali Bodaninskij prosvetitel i revolyucioner Milli Firka 2009 Chislo 17 Mart z dzherela 11 kvitnya 2021 Procitovano 11 kvitnya 2021 Abdulvapov N KrymCIK i Sovnarkom Krymskoj ASSR v pervoj polovine 20 h gg HH v Svod pamyatnikov istorii arhitektury i kultury krymskih tatar gl red R S Hakimov Belgorod Konstanta 2018 T III g Simferopol S 151 ISBN 978 5 906952 68 4