Борис Еммануїлович Хайкін (1904—1978) — радянський диригент, педагог. Народний артист СРСР (1972). Брат радіоастронома .
Хайкін Борис Еммануїлович | |
---|---|
рос. Борис Хайкин | |
Основна інформація | |
Дата народження | 13 (26) жовтня 1904[1] |
Місце народження | Мінськ, Російська імперія[2] |
Дата смерті | 10 травня 1978[3][1][4] (73 роки) |
Місце смерті | Москва, СРСР[3] |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Громадянство | СРСР |
Професії | диригент, музичний педагог |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Вчителі | Малько Микола Андрійович і Гедіке Олександр Федорович |
Відомі учні | Кондрашин Кирило Петрович, Ермлер Марк Фрідріхович, d і Бінкін Зіновій Юрійович |
Жанри | класична музика |
Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Нагороди | |
Цитати у Вікіцитатах |
Один з найбільших диригентів СРСР. Основні досягнення Хайкіна пов'язані з інтерпретацією російської, італійської та французької оперної класики.
Біографія
Борис Хайкін народився 13 (26 жовтня) 1904 року в Мінську. Навчався в Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського в класах Миколи Малько та Костянтина Сараджева (диригування), Олександра Гедіке (фортепіано).
По закінченні навчання у 1928 році він став диригентом в Оперній студії Станіславського (нині Московський музичний театр імені Станіславського і Немировича-Данченка), де працював протягом семи років (1928—1935). К. С. Станіславський справив значний вплив на творчі принципи молодого диригента. Серед постановок Бориса Хайкіна цього періоду — «Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні і «Кармен» Жоржа Бізе.
У 1936 році Борис Хайкін переїхав до Ленінграда, де змінив Самуїла Самосуда на посаді художнього керівника Ленінградського малого оперного театру, а також став викладати в Ленінградській консерваторії. Під управлінням Бориса Хайкіна відбулися прем'єри опер Дмитра Кабалевського «Кола Брюньон» (1938) та Івана Дзержинського «Піднята цілина» (1937), а також численні постановки російської класики — опер Модеста Мусоргського, Петра Чайковського та Миколи Римського-Корсакова.
В 1943 році Борис Хайкін очолив Ленінградський театр опери та балету імені С. М. Кірова, де також виконував нові твори радянських композиторів, такі як опери «Дуенья» (1946), «Повість про справжню людину» (1948) Сергія Прокоф'єва, «Сім'я Тараса» Д. Б. Кабалевського (1950), «Князь-Озеро» І. І. Дзержинського, «Декабристи» Юрія Шапоріна (1953) та інших.
У 1954 році диригент повертається до Москви, де стає диригентом Великого театру і професором Московської консерваторії, займаючи цю посаду до самої смерті. Серед його учнів — Кирило Кондрашин, Марк Ермлер, Юрій Гамалей.
Помер 10 травня 1978 року. Похований після кремації на Новому Донському кладовищі в Москві.
Творчість
Борис Хайкін володів неперевершеним артистизмом, хорошим виконавським смаком і розумінням стилю. В його оперних постановках органічно поєднувались драматична і музична складові. Кілька разів він отримував запрошення керувати закордонними постановками російських опер: «Хованщини» у Флоренції (1963), «Пікової дами» в Лейпцигу (1964) та інших.Борис Хайкін також успішно виступав як симфонічний диригент — у 1966 році в Італії відбулися гастролі оркестру Ленінградської філармонії під його управлінням.
Постановки
- 1946 — «Дуенья» Сергія Прокоф'єва — світова прем'єра
- 1948 — «Повість про справжню людину» С. Прокоф'єва — закрите концертне виконання
опери:
- «Фра-Диявол» Д. Обера (1955)
- «Весілля Фігаро» В. А. Моцарта (1956)
- «Мати» Т. Н. Хреннікова (1957) — перша постановка
- «Джаліль» Н. Г. Жиганова (1959) — перша постановка на російській сцені
- «Русалка» А. С. Даргомижського (1962)
- «Летючий голландець» Р. Вагнера (1963)
- «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1965)
- «Царська наречена» Н. А. Римського-Корсакова (1966)
- «Невідомий солдат» К. В. Молчанова (1967)
- «Руслан і Людмила» М. І. Глінки
- «Іван Сусанін» М. І. Глінки
- «Хованщина» М. П. Мусоргського
- «Борис Годунов» М. П. Мусоргського
- «Чародійка» П. І. Чайковського
- «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського
- «Мазепа» П. Чайковського
- «Пікова дама» П. І. Чайковського
- «Сказання про невидимий град Кітеж і діву Февронію» Н. А. Римського-Корсакова
- «Фауст» Ш. Гуно
- «Кармен» Ж. Бізе
- «Травіата» Дж. Верді
- «Богема» Дж. Пуччіні
балети:
- «Лісова пісня» Г. Л. Жуковського (1961) — перша постановка
- «Спляча красуня» П. І. Чайковського (1963)
Нагороди та звання
- заслужений артист РРФСР (1937)
- заслужений діяч мистецтв РРФСР (1940)
- народний артист РРФСР (1947)
- народний артист СРСР (1972)
- Сталінська премія другого ступеня (1946) — за постановку оперного спектаклю «Іоланта» П. В. Чайковського (1943) на сцені ЛМАТОБ
- Сталінська премія першого ступеня (1946) — за диригування оперним спектаклем «Орлеанська діва» П. В. Чайковського (1945) на сцені ЛАТОБ імені С. М. Кірова
- Сталінська премія другого ступеня (1951) — за диригування оперним спектаклем «Сім'я Тараса» Д. Б. Кабалевского на сцені ЛАТОБ імені С. М. Кірова
- орден Трудового Червоного Прапора (1939)
- орден Жовтневої революції (1974)
- медалі.
Пам'ять
У середині 1980-х років, вже після смерті Бориса Хайкіна, вийшла в світ його книга «Бесіди про диригентське ремесло».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Хайкин Борис Эммануилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #130301906 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- Донское кладбище [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.](Перевірено 16 листопада 2009)
- . Государственный академический Мариинский театр. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- . Государственный академический Мариинский театр. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- Борис Хайкин. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Emmanuyilovich Hajkin 1904 1978 radyanskij dirigent pedagog Narodnij artist SRSR 1972 Brat radioastronoma Hajkin Boris Emmanuyilovichros Boris HajkinOsnovna informaciyaData narodzhennya 13 26 zhovtnya 1904 1 Misce narodzhennya Minsk Rosijska imperiya 2 Data smerti 10 travnya 1978 1978 05 10 3 1 4 73 roki Misce smerti Moskva SRSR 3 Pohovannya Nove Donske kladovisheGromadyanstvo SRSRProfesiyi dirigent muzichnij pedagogOsvita Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoVchiteli Malko Mikola Andrijovich i Gedike Oleksandr FedorovichVidomi uchni Kondrashin Kirilo Petrovich Ermler Mark Fridrihovich d i Binkin Zinovij YurijovichZhanri klasichna muzikaZaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoNagorodiCitati u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Odin z najbilshih dirigentiv SRSR Osnovni dosyagnennya Hajkina pov yazani z interpretaciyeyu rosijskoyi italijskoyi ta francuzkoyi opernoyi klasiki BiografiyaBoris Hajkin narodivsya 13 26 zhovtnya 1904 roku v Minsku Navchavsya v Moskovskij derzhavnij konservatoriyi imeni P I Chajkovskogo v klasah Mikoli Malko ta Kostyantina Saradzheva diriguvannya Oleksandra Gedike fortepiano Po zakinchenni navchannya u 1928 roci vin stav dirigentom v Opernij studiyi Stanislavskogo nini Moskovskij muzichnij teatr imeni Stanislavskogo i Nemirovicha Danchenka de pracyuvav protyagom semi rokiv 1928 1935 K S Stanislavskij spraviv znachnij vpliv na tvorchi principi molodogo dirigenta Sered postanovok Borisa Hajkina cogo periodu Sevilskij cirulnik Dzhoakkino Rossini i Karmen Zhorzha Bize U 1936 roci Boris Hajkin pereyihav do Leningrada de zminiv Samuyila Samosuda na posadi hudozhnogo kerivnika Leningradskogo malogo opernogo teatru a takozh stav vikladati v Leningradskij konservatoriyi Pid upravlinnyam Borisa Hajkina vidbulisya prem yeri oper Dmitra Kabalevskogo Kola Bryunon 1938 ta Ivana Dzerzhinskogo Pidnyata cilina 1937 a takozh chislenni postanovki rosijskoyi klasiki oper Modesta Musorgskogo Petra Chajkovskogo ta Mikoli Rimskogo Korsakova V 1943 roci Boris Hajkin ocholiv Leningradskij teatr operi ta baletu imeni S M Kirova de takozh vikonuvav novi tvori radyanskih kompozitoriv taki yak operi Duenya 1946 Povist pro spravzhnyu lyudinu 1948 Sergiya Prokof yeva Sim ya Tarasa D B Kabalevskogo 1950 Knyaz Ozero I I Dzerzhinskogo Dekabristi Yuriya Shaporina 1953 ta inshih U 1954 roci dirigent povertayetsya do Moskvi de staye dirigentom Velikogo teatru i profesorom Moskovskoyi konservatoriyi zajmayuchi cyu posadu do samoyi smerti Sered jogo uchniv Kirilo Kondrashin Mark Ermler Yurij Gamalej Pomer 10 travnya 1978 roku Pohovanij pislya kremaciyi na Novomu Donskomu kladovishi v Moskvi TvorchistBoris Hajkin volodiv neperevershenim artistizmom horoshim vikonavskim smakom i rozuminnyam stilyu V jogo opernih postanovkah organichno poyednuvalis dramatichna i muzichna skladovi Kilka raziv vin otrimuvav zaproshennya keruvati zakordonnimi postanovkami rosijskih oper Hovanshini u Florenciyi 1963 Pikovoyi dami v Lejpcigu 1964 ta inshih Boris Hajkin takozh uspishno vistupav yak simfonichnij dirigent u 1966 roci v Italiyi vidbulisya gastroli orkestru Leningradskoyi filarmoniyi pid jogo upravlinnyam Postanovki Teatr operi ta baletu im S M Kirova 1946 Duenya Sergiya Prokof yeva svitova prem yera 1948 Povist pro spravzhnyu lyudinu S Prokof yeva zakrite koncertne vikonannya Velikij teatr operi Fra Diyavol D Obera 1955 Vesillya Figaro V A Mocarta 1956 Mati T N Hrennikova 1957 persha postanovka Dzhalil N G Zhiganova 1959 persha postanovka na rosijskij sceni Rusalka A S Dargomizhskogo 1962 Letyuchij gollandec R Vagnera 1963 Sevilskij cirulnik Dzh Rossini 1965 Carska narechena N A Rimskogo Korsakova 1966 Nevidomij soldat K V Molchanova 1967 Ruslan i Lyudmila M I Glinki Ivan Susanin M I Glinki Hovanshina M P Musorgskogo Boris Godunov M P Musorgskogo Charodijka P I Chajkovskogo Yevgenij Onyegin P I Chajkovskogo Mazepa P Chajkovskogo Pikova dama P I Chajkovskogo Skazannya pro nevidimij grad Kitezh i divu Fevroniyu N A Rimskogo Korsakova Faust Sh Guno Karmen Zh Bize Traviata Dzh Verdi Bogema Dzh Puchchini baleti Lisova pisnya G L Zhukovskogo 1961 persha postanovka Splyacha krasunya P I Chajkovskogo 1963 Nagorodi ta zvannyazasluzhenij artist RRFSR 1937 zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1940 narodnij artist RRFSR 1947 narodnij artist SRSR 1972 Stalinska premiya drugogo stupenya 1946 za postanovku opernogo spektaklyu Iolanta P V Chajkovskogo 1943 na sceni LMATOB Stalinska premiya pershogo stupenya 1946 za diriguvannya opernim spektaklem Orleanska diva P V Chajkovskogo 1945 na sceni LATOB imeni S M Kirova Stalinska premiya drugogo stupenya 1951 za diriguvannya opernim spektaklem Sim ya Tarasa D B Kabalevskogo na sceni LATOB imeni S M Kirova orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1939 orden Zhovtnevoyi revolyuciyi 1974 medali Pam yatU seredini 1980 h rokiv vzhe pislya smerti Borisa Hajkina vijshla v svit jogo kniga Besidi pro dirigentske remeslo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Hajkin Boris Emmanuilovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 130301906 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Arhiv originalu za 8 serpnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2018 Donskoe kladbishe 15 bereznya 2014 u Wayback Machine Perevireno 16 listopada 2009 Gosudarstvennyj akademicheskij Mariinskij teatr Arhiv originalu za 8 veresnya 2017 Procitovano 8 veresnya 2017 Gosudarstvennyj akademicheskij Mariinskij teatr Arhiv originalu za 9 veresnya 2017 Procitovano 8 veresnya 2017 Boris Hajkin Arhiv originalu za 10 bereznya 2013 Procitovano 1 bereznya 2013 Arhiv originalu za 14 travnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2018 Posilannya