Хадим Сулейман-паша (осман. خادم سلیمان پاشا тур. Hadım Süleyman Paşa 1467 — вересень 1547) — бейлербей османського Єгипту (1525-1535) і великий візир Османської імперії (1541-1544).
Хадим Сулейман-паша | |
---|---|
Hadım Süleyman Paşa | |
Народився | 1467 |
Помер | вересень 1547 d, Туреччина |
Країна | Османська імперія |
Діяльність | політик |
Посада | Великий візир Османської імперії[d], d і d |
Військове звання | адмірал |
Конфесія | іслам |
|
Біографія
Народився в 1467 році. Імовірно був угорського походження. В дитинстві потрапив в султанський палац, де навчався в Ендеруні. В історії відомий як візир-євнух (тур. Hadım — євнух).
Кар'єра
У 1524 році був призначений бейлербеем Дамаска. 14 червня 1525 року після придушення повстання Ахмед-паші, великий візир Ібрагім-паша призначив Хадима Сулеймана-пашу на пост бейлербея Єгипту. На цій посаді він пробув 10 років.
В цей час, внаслідок відкриття португальцями морського шляху в Індію, виникла потужна загроза торговим відносинам Єгипту з Індією з боку Португалії. Султан почав османсько-португальську війну, відправивши з єгипетського Суеца під командуванням Хадима Сулеймана-паші в Індійський океан велику османську ескадру з метою витіснення португальців з Індії. В Індії османи невдало взяли в облогу португальську фортецю Діу і були змушені повернутися назад, але в ході експедиції було захоплено Аден і поширено владу Османської імперії на Ємен. Розвиток флоту було припинено через війну, що почалася проти Ірану. За наказом султана, Сулейман-паша залишив Єгипет і вирушив в похід до Персії. 26 лютого 1535 року на посаду бейлербея Єгипту був призначений Хюсрев-паша. Після повернення з походу в 1535 році Сулейман-паша був призначений бейлербеем Анатолії.
У 1539 році Хадим Сулейман-паша покликаний в столицю і призначений візиром дивана. У квітні 1541 року, після зняття з посади Лютфі-паші, Султан Сулейман призначає Сулеймана-пашу великим візиром.
У 1544 році між Сулейман-пашею і Хюсрев-пашею відбулася перепалка на раді дивана на очах у султана. Справа дійшла до бійки, в результаті обидва паші були зняті зі своїх посад. Хюсрев-паша оголосив голодування і через 17 днів помер. Хадим Сулейман-паша був висланий в Малкару.
Смерть
Хадим Сулейман-паша помер у вересні 1547 в віці 80 років в Малкарі.
Кіновтілення
У турецькому телесеріалі "Чудовий вік" роль Сулеймана-паші виконав Ібрагім Раджі Оксюз.
Див. також
Примітки
- Aslan, Adnan. Yaşamları ve Yapıtlarıyla Osmanlılar Ansiklopedisi. Süleyman Paşa (Hadım). — İstanbul:Yapı Kredi Kültür Sanat Yayıncılık A.Ş, 1999. — Т. 2. — С. 567—668. — .
- Mehmed Süreyya (haz. Nuri Akbayar). Sicill-i Osmani. — İstanbul : Tarih Vakfı Yurt Yayınları, 1996. — Т. 1II. — С. 78—79. — .
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 9 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 9 липня 2021.
- Ana Britannica. Hadim Süleyman Paşa Maddesi.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hadim Sulejman pasha osman خادم سلیمان پاشا tur Hadim Suleyman Pasa 1467 veresen 1547 bejlerbej osmanskogo Yegiptu 1525 1535 i velikij vizir Osmanskoyi imperiyi 1541 1544 Hadim Sulejman pashaHadim Suleyman PasaNarodivsya1467Pomerveresen 1547 d TurechchinaKrayinaOsmanska imperiyaDiyalnistpolitikPosadaVelikij vizir Osmanskoyi imperiyi d d i dVijskove zvannyaadmiralKonfesiyaislam Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v 1467 roci Imovirno buv ugorskogo pohodzhennya V ditinstvi potrapiv v sultanskij palac de navchavsya v Enderuni V istoriyi vidomij yak vizir yevnuh tur Hadim yevnuh Kar yeraU 1524 roci buv priznachenij bejlerbeem Damaska 14 chervnya 1525 roku pislya pridushennya povstannya Ahmed pashi velikij vizir Ibragim pasha priznachiv Hadima Sulejmana pashu na post bejlerbeya Yegiptu Na cij posadi vin probuv 10 rokiv V cej chas vnaslidok vidkrittya portugalcyami morskogo shlyahu v Indiyu vinikla potuzhna zagroza torgovim vidnosinam Yegiptu z Indiyeyu z boku Portugaliyi Sultan pochav osmansko portugalsku vijnu vidpravivshi z yegipetskogo Sueca pid komanduvannyam Hadima Sulejmana pashi v Indijskij okean veliku osmansku eskadru z metoyu vitisnennya portugalciv z Indiyi V Indiyi osmani nevdalo vzyali v oblogu portugalsku fortecyu Diu i buli zmusheni povernutisya nazad ale v hodi ekspediciyi bulo zahopleno Aden i poshireno vladu Osmanskoyi imperiyi na Yemen Rozvitok flotu bulo pripineno cherez vijnu sho pochalasya proti Iranu Za nakazom sultana Sulejman pasha zalishiv Yegipet i virushiv v pohid do Persiyi 26 lyutogo 1535 roku na posadu bejlerbeya Yegiptu buv priznachenij Hyusrev pasha Pislya povernennya z pohodu v 1535 roci Sulejman pasha buv priznachenij bejlerbeem Anatoliyi U 1539 roci Hadim Sulejman pasha poklikanij v stolicyu i priznachenij vizirom divana U kvitni 1541 roku pislya znyattya z posadi Lyutfi pashi Sultan Sulejman priznachaye Sulejmana pashu velikim vizirom U 1544 roci mizh Sulejman pasheyu i Hyusrev pasheyu vidbulasya perepalka na radi divana na ochah u sultana Sprava dijshla do bijki v rezultati obidva pashi buli znyati zi svoyih posad Hyusrev pasha ogolosiv goloduvannya i cherez 17 dniv pomer Hadim Sulejman pasha buv vislanij v Malkaru SmertHadim Sulejman pasha pomer u veresni 1547 v vici 80 rokiv v Malkari KinovtilennyaU tureckomu teleseriali Chudovij vik rol Sulejmana pashi vikonav Ibragim Radzhi Oksyuz Div takozhOsmanski vijskovo morski ekspediciyi v Indijskomu okeaniPrimitkiAslan Adnan Yasamlari ve Yapitlariyla Osmanlilar Ansiklopedisi Suleyman Pasa Hadim Istanbul Yapi Kredi Kultur Sanat Yayincilik A S 1999 T 2 S 567 668 ISBN 975 08 0072 9 Mehmed Sureyya haz Nuri Akbayar Sicill i Osmani Istanbul Tarih Vakfi Yurt Yayinlari 1996 T 1II S 78 79 ISBN 975 333 0383 Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 9 lipnya 2021 Arhiv originalu za 11 grudnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2021 Ana Britannica Hadim Suleyman Pasa Maddesi