Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Борис Олександрович Фітінгоф-Шель (14 серпня 1829, Моршанськ — 13 вересня 1901, Санкт-Петербург) — композитор і музичний критик в Російській імперії, автор музики опери "Мазепа".
| Фітінгоф-Шель Борис Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 серпня 1829 |
| Місце народження | Моршанськ, Тамбовська губернія, Російська імперія[1] |
| Дата смерті | 26 вересня 1901 (72 роки) |
| Місце смерті | Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
| Громадянство | Російська імперія |
| Професії | композитор, військовослужбовець, критик |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Вчителі | Адольф фон Гензельт |
| Жанри | опера |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Барон Фітінгоф-Шель походив із німців Балтії. Його батько служив городничим в Моршанську. Внучатий племінник Петра Папкова, Таганрозького градоначальника.
1810 — 1822 — служив в армії, за одними джерелами в артилерії, за іншими в кавалерії (можливо, в кінній артилерії).
Пішов у відставку штабс-капітаном, після чого зайнявся музикою. Грі на фортепіано навчився у матері, яка була ученицею Джона Філда. Брав уроки у Адольфа фон Гензельта. Теорію композиції вивчав у Фогта, а також користувався порадами Олександра Даргомижського. Інструментування вивчав самостійно, використовуючи підручники Адольфа Маркса і Франсуа-Жозефа Феті.
Написав низку опер і балетів, поставлених в Петербурзі. Тодішня критика відзначала як талановитість композитора, так і недостатнє пропрацювання його творів. Як музичний критик публікувався в «Московських відомостях» та інших виданнях. Написав книгу спогадів «Світові знаменитості (1848 — 1898», яка вийшла окремим виданням в Санкт-Петербурзі в 1899, а також по розділах друкувалася в «Московських відомостях». У книзі розповідається про зустрічі автора з Михайлом Глінкою, Олександром Даргомижським, Гектором Берліозом та ін.
Твори
- опера «Мазепа» за поемою Олександра Пушкіна «Полтава», прем'єра в 1859 в Петербурзькому Великому театрі. Опера була поставлена в московському Великому театрі в 1866 і в Києві в 1879. Деякі виконавці: Любов Кочубей — Емілія Лілеєва (Петербург), Орлик— Володимир Васильєв (Петербург), Козак Паливода — Дар'я Леонова (Петербург), Марія — Олександра Алєксандрова-Кочетова (Москва). Опера піддана критиці в статті композитора Олександра Сєрова: Мазепа. Опера барона Б. А. Фітінгофа, «Театральний і музичний вісник», 1859, No 18.
- опера «Тамара» за лібрето Володимира Соллогуба на тему поеми Михайла Лєрмонтова «Демон», прем'єра 1886, Маріїнський театр. У ролі Демона — Павло Борисов, Тамара — Емілія Павловська.
- опера «Жуан ді-Теноріо» або «Статуя командора» за п'єсою Олексія Толстого, прем'єра 1888 Маріїнський театр. У ролі Дона Октавіо — Григорій Угринович
- фантастичний балет в 3 актах, 4 картинах «Гарлемський тюльпан», прем'єра 4 жовтня 1887 в Маріїнському театрі, балетмейстери Лев Іванов і Маріус Петіпа , Сценарій Льва Іванова, декорації — Генріх Левот, костюми — Євген Пономарьов . В ролях: Емма — Е. Бессоне (пізніше Олена Корнальба, Карлотта Бріанца, Анна Йогансон , Віра Трефілова), Пітерс — Павло Гердт, Андрес — Альфред Бекефі
- Фантастичний балет в 3 актах «Попелюшка», сценарій Л. А. Пашкової на сюжет казки Ш. Перро. Прем'єра 5 грудня 1893 в Маріїнському театрі, балетмейстери Маріус Петіпа , Лев Іванов , Енріко Чекеті, художники Михайло Бочаров, Генріх Левот, Матвій Шишков, Диригент Рікардо Дріго; Сандрільона — П'єріна Леньяні, принц Шарман — Павло Гердт, Король — Н. Аістов, Камергер — Олексій Булгаков.
- ораторія «Іоанн Дамаскін» виконувалася співаком Василем Самусем
- опера «Олоферн» 1883 — не виконувалася
- опера «Марія Стюарт» не закінчена
- опера «Heliodora» — не закінчена
- ораторія Stabat Mater 1876,
- поема для оркестру «Бахчисарайський фонтан»
- музичні картини «Дон Кіхот», «Джини» (по Віктору Гюго),
- Народні сцени, фантастична сюїта; п'єси для фортепіано і для віолончелі, близько 70 романсів, духовні піснеспіви.
Родина
Батько — барон Олександр Адам Йоганн Фітінгоф-Шель (хрещений 20.11.1794- розум. 1862?), Тамбовський поміщик, городничий в Моршанську.
Мати — Софія Папкова — з тамбовського дворянського роду Папкова, донька генерал-майора Полікарпа Папкова (1756 — 1817), племінниця Петра Папкова.
Брати: Микола (1826- ?), Модест (1835-12.08.1897), Олексій (17.03.1836-1907)
Борис був одружений двічі:
Першою дружиною була Софія Верігіна (? — 14 квітня 1879, похована в Санкт-Петербурзі), донька генерал-майора Михайла Веригіна (1771-14.01.1848) та Олександри (1790-6.02.1855), племінниці статс-дами Наталії Плещеєвої (1768 — 1855), вдови віце-адмірала Сергія Плещеєва. Деякі з дітей:
- Олександр (1855 — 31.12.1926), дипломат, посол в Багдаді, Греції, у Флоренції. Був одружений (з 1900) з гр. Софією Рібоп'єр (15.03.1849 — 8.06.1919), донькою гр. Івана Рібоп'єра (25.11.1817 — 6.02.1871) і кн. Софії Трубецької (1823 — 1893).
- Вадим Борисович (1858 — 1859)
- Марія, одружена з кн. Олександром Урусовим (1843 — 1897)
Другою дружиною була вдова Ольга Товста, уроджена Дегай (1845 - 14 лютого 1910, Санкт-Петербург, похована на Новодівичому цвинтарі в Санкт-Петербурзі), донька сенатора, статс-секретаря, таємного радника Павла Дегая (1792 — 1849) і Ганни Депрерадович. У першому шлюбі була одружена з інженер-генерал-майором Григорієм Толстим (25.01.1816-23.02.1870). Діти:
- Георгій (11.01.1882- ? )
- Тетяна
Література
- Гурова Я. Ю. «Мировые знаменитости». Воспоминания барона Б. А. Фитингоф-Шеля. — Музыковедение, 2009, стр. 54 — 61.
- Гурова Я. Ю. Фитингоф-Шель Борис Александрович (1829—1901). Биографический очерк. — СПб., 2016. — 100 с.
- Русский балет: Энциклопедия. — М.: Большая Российская энциклопедия; Согласие, 1997. — 632 с. — 10 000 экз. —
- Соловьёв Н. Ф. Фитингоф-Шель, Борис Олександрович / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : в 86 т. (82 т. І 4 доп.). - СПб., 1890-1907.
- Театральная энциклопедия в 6 т. Советская энциклопедия.
Посилання
- Біографічна замітка на сайті Астраханської обласної німецької національно-культурної автономії
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Oleksandrovich Fitingof Shel 14 serpnya 1829 Morshansk 13 veresnya 1901 Sankt Peterburg kompozitor i muzichnij kritik v Rosijskij imperiyi avtor muziki operi Mazepa Fitingof Shel Boris OleksandrovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya26 serpnya 1829 1829 08 26 Misce narodzhennyaMorshansk Tambovska guberniya Rosijska imperiya 1 Data smerti26 veresnya 1901 1901 09 26 72 roki Misce smertiSankt Peterburg Rosijska imperiya 1 GromadyanstvoRosijska imperiyaProfesiyikompozitor vijskovosluzhbovec kritikOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoVchiteliAdolf fon GenzeltZhanriopera Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fitingof ZhittyepisBaron Fitingof Shel pohodiv iz nimciv Baltiyi Jogo batko sluzhiv gorodnichim v Morshansku Vnuchatij pleminnik Petra Papkova Taganrozkogo gradonachalnika 1810 1822 sluzhiv v armiyi za odnimi dzherelami v artileriyi za inshimi v kavaleriyi mozhlivo v kinnij artileriyi Pishov u vidstavku shtabs kapitanom pislya chogo zajnyavsya muzikoyu Gri na fortepiano navchivsya u materi yaka bula ucheniceyu Dzhona Filda Brav uroki u Adolfa fon Genzelta Teoriyu kompoziciyi vivchav u Fogta a takozh koristuvavsya poradami Oleksandra Dargomizhskogo Instrumentuvannya vivchav samostijno vikoristovuyuchi pidruchniki Adolfa Marksa i Fransua Zhozefa Feti Napisav nizku oper i baletiv postavlenih v Peterburzi Todishnya kritika vidznachala yak talanovitist kompozitora tak i nedostatnye propracyuvannya jogo tvoriv Yak muzichnij kritik publikuvavsya v Moskovskih vidomostyah ta inshih vidannyah Napisav knigu spogadiv Svitovi znamenitosti 1848 1898 yaka vijshla okremim vidannyam v Sankt Peterburzi v 1899 a takozh po rozdilah drukuvalasya v Moskovskih vidomostyah U knizi rozpovidayetsya pro zustrichi avtora z Mihajlom Glinkoyu Oleksandrom Dargomizhskim Gektorom Berliozom ta in Tvoriopera Mazepa za poemoyu Oleksandra Pushkina Poltava prem yera v 1859 v Peterburzkomu Velikomu teatri Opera bula postavlena v moskovskomu Velikomu teatri v 1866 i v Kiyevi v 1879 Deyaki vikonavci Lyubov Kochubej Emiliya Lileyeva Peterburg Orlik Volodimir Vasilyev Peterburg Kozak Palivoda Dar ya Leonova Peterburg Mariya Oleksandra Alyeksandrova Kochetova Moskva Opera piddana kritici v statti kompozitora Oleksandra Syerova Mazepa Opera barona B A Fitingofa Teatralnij i muzichnij visnik 1859 No 18 opera Tamara za libreto Volodimira Solloguba na temu poemi Mihajla Lyermontova Demon prem yera 1886 Mariyinskij teatr U roli Demona Pavlo Borisov Tamara Emiliya Pavlovska opera Zhuan di Tenorio abo Statuya komandora za p yesoyu Oleksiya Tolstogo prem yera 1888 Mariyinskij teatr U roli Dona Oktavio Grigorij Ugrinovich fantastichnij balet v 3 aktah 4 kartinah Garlemskij tyulpan prem yera 4 zhovtnya 1887 v Mariyinskomu teatri baletmejsteri Lev Ivanov i Marius Petipa Scenarij Lva Ivanova dekoraciyi Genrih Levot kostyumi Yevgen Ponomarov V rolyah Emma E Bessone piznishe Olena Kornalba Karlotta Brianca Anna Joganson Vira Trefilova Piters Pavlo Gerdt Andres Alfred Bekefi Fantastichnij balet v 3 aktah Popelyushka scenarij L A Pashkovoyi na syuzhet kazki Sh Perro Prem yera 5 grudnya 1893 v Mariyinskomu teatri baletmejsteri Marius Petipa Lev Ivanov Enriko Cheketi hudozhniki Mihajlo Bocharov Genrih Levot Matvij Shishkov Dirigent Rikardo Drigo Sandrilona P yerina Lenyani princ Sharman Pavlo Gerdt Korol N Aistov Kamerger Oleksij Bulgakov oratoriya Ioann Damaskin vikonuvalasya spivakom Vasilem Samusem opera Olofern 1883 ne vikonuvalasya opera Mariya Styuart ne zakinchena opera Heliodora ne zakinchena oratoriya Stabat Mater 1876 poema dlya orkestru Bahchisarajskij fontan muzichni kartini Don Kihot Dzhini po Viktoru Gyugo Narodni sceni fantastichna syuyita p yesi dlya fortepiano i dlya violoncheli blizko 70 romansiv duhovni pisnespivi RodinaBatko baron Oleksandr Adam Jogann Fitingof Shel hreshenij 20 11 1794 rozum 1862 Tambovskij pomishik gorodnichij v Morshansku Mati Sofiya Papkova z tambovskogo dvoryanskogo rodu Papkova donka general majora Polikarpa Papkova 1756 1817 pleminnicya Petra Papkova Brati Mikola 1826 Modest 1835 12 08 1897 Oleksij 17 03 1836 1907 Sestra Adelayida 1838 1913 Boris buv odruzhenij dvichi Pershoyu druzhinoyu bula Sofiya Verigina 14 kvitnya 1879 pohovana v Sankt Peterburzi donka general majora Mihajla Verigina 1771 14 01 1848 ta Oleksandri 1790 6 02 1855 pleminnici stats dami Nataliyi Plesheyevoyi 1768 1855 vdovi vice admirala Sergiya Plesheyeva Deyaki z ditej Oleksandr 1855 31 12 1926 diplomat posol v Bagdadi Greciyi u Florenciyi Buv odruzhenij z 1900 z gr Sofiyeyu Ribop yer 15 03 1849 8 06 1919 donkoyu gr Ivana Ribop yera 25 11 1817 6 02 1871 i kn Sofiyi Trubeckoyi 1823 1893 Vadim Borisovich 1858 1859 Mariya odruzhena z kn Oleksandrom Urusovim 1843 1897 Drugoyu druzhinoyu bula vdova Olga Tovsta urodzhena Degaj 1845 14 lyutogo 1910 Sankt Peterburg pohovana na Novodivichomu cvintari v Sankt Peterburzi donka senatora stats sekretarya tayemnogo radnika Pavla Degaya 1792 1849 i Ganni Depreradovich U pershomu shlyubi bula odruzhena z inzhener general majorom Grigoriyem Tolstim 25 01 1816 23 02 1870 Diti Georgij 11 01 1882 TetyanaLiteraturaGurova Ya Yu Mirovye znamenitosti Vospominaniya barona B A Fitingof Shelya Muzykovedenie 2009 str 54 61 Gurova Ya Yu Fitingof Shel Boris Aleksandrovich 1829 1901 Biograficheskij ocherk SPb 2016 100 s Russkij balet Enciklopediya M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya Soglasie 1997 632 s 10 000 ekz ISBN 5 85370 099 1 Solovyov N F Fitingof Shel Boris Oleksandrovich Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t I 4 dop SPb 1890 1907 Teatralnaya enciklopediya v 6 t Sovetskaya enciklopediya PosilannyaBiografichna zamitka na sajti Astrahanskoyi oblasnoyi nimeckoyi nacionalno kulturnoyi avtonomiyi Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644