Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фінля́ндське генера́л-губерна́торство — адміністративно-територіальна одиниця у складі Російської імперії (столиця — місто Гельсінгфорс).
| Великое княжество Финляндское Suomen suuriruhtinaskunta Storfurstendömet Finland Велике князівство Фінляндське | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Турку (до 1812) Гельсінкі (з 1812) | ||||||||||
| Мови | шведська фінська (з 1863) російська (до 1863; з 1900) | ||||||||||
| Форма правління | парламентська монархія | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засновано | 5 вересня | ||||||||||
| - Ліквідовано | 6 грудня | ||||||||||
| Площа | 360 000 км² км2 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Історія
У 1556—1568 рр. Фінляндія мала у складі Шведського Королівства статус герцогства, у 1568—1808 рр. — великого герцогства (шведський король був одночасно великим герцогом Фінляндським; країна мала власний парламент (дієт), власний прапор — біле полотнище із синім прямим хрестом — і користувалася внутрішньою автономією).
Інкорпорація окремих частин Фінляндії до складу Російської імперії почалася під час Великої Північної (шведсько-російської) війни 1700—1721 рр. Згідно з Ніштадтським мирним договором 1721 р., Швеція поступилася Російській імперії частиною шведської Карелії з містом Виборг. За Абоським мирним трактатом 1743, до імперії Романових перейшла решта шведської Карелії (з містами Вільманстранд, Нейшлот та Фрідрихсгамн). Із цих земель росіяни сформували Виборзьку губернію (згодом була також відома як «Стара Фінляндія»).
Повна інкорпорація Фінляндії до Російської імперії відбулася після поразки Швеції у війні 1808—1809 рр.
27 березня 1809 р. російський імператор Олександр I, проголосивши себе Великим князем Фінляндським, підписав маніфест про недоторканість дотеперішньої релігії, прав і законів Фінляндії.
28 березня 1809 р. у Порвоо (Борго) відбувся сейм станів Фінляндії, який затвердив персональну унію країни з Російською імперією. Делегати склали присягу Олександру I як Великому князю Фінляндському та ухвалили головні засади державного устрою, після чого сейм не скликали до 1863 р.
Таким чином, Фінляндію було проголошено великим князівством у складі Російської імперії. Її монархами тепер ставали імператори з династії Романових, представником яких у Фінляндії був генерал-губернатор. У Санкт-Петербурзі створили міністерство у справах Фінляндії. Цей статус зберігався впродовж понад століття. На практиці це означало досить широку автономію законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.
23 грудня 1811 р. імператорським маніфестом зі складу суто імперських земель до Великого князівства Фінляндського було повернуто територію «Старої Фінляндії» з м. Виборг.
1809—1812 — столицею князівства залишалося місто Або (Турку), потім її перенесено до Гельсінфорсу (Гельсінкі), на 150 км ближчого до Санкт-Петербургу.
Країною поруч з генерал-губернатором керував уряд — Імператорський Фінляндський сенат.
1811 — створено Фінляндський банк.
Вересень 1863 року — імператор дозволив регулярно скликати фінляндський сейм (парламент). Його перше засідання відкрив особисто імператор Олександр II промовою, виголошеною по-французьки.
Державною мовою у ВКФ була шведська, у 1809—1863 та 1900—1917 рр. — також російська, з 1863 р. статус державної отримала й фінська.
1860 — за указом Олександра II, на території Великого князівства Фінляндського було введено власну валюту — фінляндську марку.
За часів Олександра III та Миколи II Петербург намагався обмежити автономію ВКФ. Було ліквідовано автономні фінські війська, робилися спроби примусити фінляндців до служби в загальноімперській армії, русифікувати освіту та державні установи тощо. Найзатятішим русифікатором Фінляндії був генерал-губернатор М.Бобриков, який 1904 року загинув внаслідок замаху.
Певні зміни настали після російської революції 1905—1907 рр.. 20 червня 1906 фінляндський сейм навіть зміг затвердити конституцію країни (Сеймовий устав) підписом імператора Миколи ІІ.
1906 — замість застарілого станового сейму відбулися вибори до нового демократичного парламенту (Eduskunta), сформованого на засадах загального виборчого права. Саме тоді фінські жінки першими в Європі отримали право голосу на виборах.
Проте 1909 року імператорським указом конституцію Фінляндії було скасовано, 1910-го — розпущено парламент.
Лютий 1917 — з поваленням Миколи ІІ персональна унія Фінляндії з Росією виявилася автоматично розірваною. Було відновлено конституцію Фінляндії.
Останню спробу придушення автономії Фінляндії зробив російський Тимчасовий уряд у липні 1917 року.
Після жовтневого (листопадового) перевороту 1917 року в Російській республіці новий фінський парламент 15 листопада перебрав на себе всю владу в країні.
6 грудня 1917 р. сейм проголосив створення незалежного «Королівства Фінляндія», перетвореного 1918 року на Фінляндську Республіку.
22 грудня 1917 р. — уряд РРФСР визнав незалежність Фінляндії (серед підписів під цим декретом був і автограф українського більшовика Григорія Петровського).
Державний устрій
Політичний устрій
Очільником Великого князівства Фінляндського був російський імператор, який мав титул Великого князя Фінляндського, генерал-губернатор — голова місцевого уряду, а з 1816 року — , виконував функції намісника. Вища фінська адміністрація підпорядковувалася безпосередньо імператору. У Петербурзі фінськими справами до 1891 року займався Комітет (у 1809—1811 рр. — Комісія) у справах Фінляндії.
Сейм Фінляндії складався з представників чотирьох станів. У його компетенцію входило тільки законодавство в галузі внутрішніх справ. Без згоди Сейму імператор не міг вводити або скасовувати закони і податки.
До 1863 року, оскільки фінляндський Сейм фактично не збирався, Сенат брав активну участь у законодавчому житті краю, хоча формально був наділений лише правом законодавчої ініціативи. Законопроєкт, що виходить від Сенату, за схвалення його імператором, мав передаватися у вигляді найвищої пропозиції на обговорення Сейму, а так як Сейми не скликались, то на ділі відразу ж після схвалення законопроєкт ставав законом.
Адміністративний поділ
-
![image]()
Карта Фінляндії із зазначенням меж Російської імперії та Швеції в різний час за договорами, а також по картах генерального штабу, Гермелін, Лоттера, Аф-Кнорринга та інших. Ордин, Кесарь Филиппович «Покорение Финляндии. Опыт описания по неизданным источникам». Том I. — СПб: Тип. И. Н. Скороходова, 1889 -
![image]()
«Suomenmaan kartta» 1881 року. Ділянка карти виділена білим кольором — проєкт виходу Фінляндії до Північного Льодовитого океану. -
![image]()
Карта зі словника Брокгауза і Ефрона (1900)
8 губерній:
- Або-Б'єрнеборзька (центр — Або)
- Вазаська (центр — Ніколайстад)
- Виборзька (центр — Виборг)
- Куопіоська (центр — Куопіо)
- Нюландська (центр — Гельсінгфорс)
- Свято-Міхельська (центр — Санкт-Михель)
- Тавастгуська (центр — Тавастгус)
- Улеаборзька (центр — Улеаборг)
Економіка
На початку XX століття у Фінляндії переважно розвивалася деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, яка орієнтувалася на західноєвропейський ринок. Провідною галуззю сільського господарства стало тваринництво, продукція якого також в основному вивозилася в Західну Європу. Торгівля Фінляндії з Росією при цьому скорочувалася. Під час Першої світової війни через блокаду і практично повне припинення зовнішніх морських зв'язків були згорнуті як основні експортні галузі, так і галузі внутрішнього ринку, які працювали на привізній сировині.
Грошові одиниці князівства
Коли Фінляндія входила до складу Швеції, в обігу був . Під час російсько-шведських війн використовувалися грошові знаки обох країн, в 1809–1860 роках — тільки російський рубль.
В 1860 році, за указом імператора Олександра II, на території Великого князівства Фінляндського була введена власна валюта — Фінляндська марка, чому немало сприяла активність , фінського сенатора, публіциста, філософа, письменника, журналіста і державного діяча, одного з найвідоміших XIX століття.
Назву для нової валюти придумав Еліас Леннрот, збирач «Калевали». Примітно, що Німеччина назвала свою валюту маркою тільки через 10 років.
Примітки
- Велике князівство Фінляндське // " Мегаенціклопедія Кирила і Мефодія "(www.megabook.ru)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велике князівство Фінляндське |
- Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії
- Поділ губерній і областей Російської імперії
- Кримська війна у Балтійському морі — фінляндський вектор [ 2 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Російсько-фінляндські митні взаємини у ХІХ ст. [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Російсько-шведська війна і «фінська авантюра» Єкатєріни ІІ [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Вплив національного відродження на розвиток промисловості у Фінляндії [ 8 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Ковальов Д. В. Вплив царизму на зародження модерної нації у Великому князівстві Фінляндському [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- «Доба гніту»: політика русифікації Фінляндії у 1899—1807 рр. [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Вплив політики русифікації на суспільно-політичну ситуацію у Фінляндії [ 8 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Підпільна організація «Kagaali»: фінляндський опір московському самодержавству [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Фінляндія у вирі Першої світової війни [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Ковальов Д. В. Велике князівство Фінляндське у часи Першої світової війни [ 9 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Фінляндський патріотичний рух єгерів: між німецьким кайзером і російським імператором [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Державну самостійність Фінляндія здобула зі зброєю в руках
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Finlya ndske genera l guberna torstvo administrativno teritorialna odinicya u skladi Rosijskoyi imperiyi stolicya misto Gelsingfors Velikoe knyazhestvo Finlyandskoe Suomen suuriruhtinaskunta Storfurstendomet Finland Velike knyazivstvo Finlyandske 1809 1917Prapor GerbVelike knyazivstvo Finlyandske istorichni kordoni na kartiStolicya Turku do 1812 Gelsinki z 1812 Movi shvedska finska z 1863 rosijska do 1863 z 1900 Forma pravlinnya parlamentska monarhiyaIstoriya Zasnovano 5 veresnya Likvidovano 6 grudnyaPlosha 360 000 km km2Poperednik NastupnikShvedska imperiyaViborzka guberniya Korolivstvo FinlyandiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velike knyazivstvo FinlyandskeIstoriyaU 1556 1568 rr Finlyandiya mala u skladi Shvedskogo Korolivstva status gercogstva u 1568 1808 rr velikogo gercogstva shvedskij korol buv odnochasno velikim gercogom Finlyandskim krayina mala vlasnij parlament diyet vlasnij prapor bile polotnishe iz sinim pryamim hrestom i koristuvalasya vnutrishnoyu avtonomiyeyu Inkorporaciya okremih chastin Finlyandiyi do skladu Rosijskoyi imperiyi pochalasya pid chas Velikoyi Pivnichnoyi shvedsko rosijskoyi vijni 1700 1721 rr Zgidno z Nishtadtskim mirnim dogovorom 1721 r Shveciya postupilasya Rosijskij imperiyi chastinoyu shvedskoyi Kareliyi z mistom Viborg Za Aboskim mirnim traktatom 1743 do imperiyi Romanovih perejshla reshta shvedskoyi Kareliyi z mistami Vilmanstrand Nejshlot ta Fridrihsgamn Iz cih zemel rosiyani sformuvali Viborzku guberniyu zgodom bula takozh vidoma yak Stara Finlyandiya Povna inkorporaciya Finlyandiyi do Rosijskoyi imperiyi vidbulasya pislya porazki Shveciyi u vijni 1808 1809 rr 27 bereznya 1809 r rosijskij imperator Oleksandr I progolosivshi sebe Velikim knyazem Finlyandskim pidpisav manifest pro nedotorkanist doteperishnoyi religiyi prav i zakoniv Finlyandiyi 28 bereznya 1809 r u Porvoo Borgo vidbuvsya sejm staniv Finlyandiyi yakij zatverdiv personalnu uniyu krayini z Rosijskoyu imperiyeyu Delegati sklali prisyagu Oleksandru I yak Velikomu knyazyu Finlyandskomu ta uhvalili golovni zasadi derzhavnogo ustroyu pislya chogo sejm ne sklikali do 1863 r Takim chinom Finlyandiyu bulo progolosheno velikim knyazivstvom u skladi Rosijskoyi imperiyi Yiyi monarhami teper stavali imperatori z dinastiyi Romanovih predstavnikom yakih u Finlyandiyi buv general gubernator U Sankt Peterburzi stvorili ministerstvo u spravah Finlyandiyi Cej status zberigavsya vprodovzh ponad stolittya Na praktici ce oznachalo dosit shiroku avtonomiyu zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi gilok vladi 23 grudnya 1811 r imperatorskim manifestom zi skladu suto imperskih zemel do Velikogo knyazivstva Finlyandskogo bulo povernuto teritoriyu Staroyi Finlyandiyi z m Viborg 1809 1812 stoliceyu knyazivstva zalishalosya misto Abo Turku potim yiyi pereneseno do Gelsinforsu Gelsinki na 150 km blizhchogo do Sankt Peterburgu Krayinoyu poruch z general gubernatorom keruvav uryad Imperatorskij Finlyandskij senat 1811 stvoreno Finlyandskij bank Veresen 1863 roku imperator dozvoliv regulyarno sklikati finlyandskij sejm parlament Jogo pershe zasidannya vidkriv osobisto imperator Oleksandr II promovoyu vigoloshenoyu po francuzki Derzhavnoyu movoyu u VKF bula shvedska u 1809 1863 ta 1900 1917 rr takozh rosijska z 1863 r status derzhavnoyi otrimala j finska 1860 za ukazom Oleksandra II na teritoriyi Velikogo knyazivstva Finlyandskogo bulo vvedeno vlasnu valyutu finlyandsku marku Za chasiv Oleksandra III ta Mikoli II Peterburg namagavsya obmezhiti avtonomiyu VKF Bulo likvidovano avtonomni finski vijska robilisya sprobi primusiti finlyandciv do sluzhbi v zagalnoimperskij armiyi rusifikuvati osvitu ta derzhavni ustanovi tosho Najzatyatishim rusifikatorom Finlyandiyi buv general gubernator M Bobrikov yakij 1904 roku zaginuv vnaslidok zamahu Pevni zmini nastali pislya rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rr 20 chervnya 1906 finlyandskij sejm navit zmig zatverditi konstituciyu krayini Sejmovij ustav pidpisom imperatora Mikoli II 1906 zamist zastarilogo stanovogo sejmu vidbulisya vibori do novogo demokratichnogo parlamentu Eduskunta sformovanogo na zasadah zagalnogo viborchogo prava Same todi finski zhinki pershimi v Yevropi otrimali pravo golosu na viborah Prote 1909 roku imperatorskim ukazom konstituciyu Finlyandiyi bulo skasovano 1910 go rozpusheno parlament Lyutij 1917 z povalennyam Mikoli II personalna uniya Finlyandiyi z Rosiyeyu viyavilasya avtomatichno rozirvanoyu Bulo vidnovleno konstituciyu Finlyandiyi Ostannyu sprobu pridushennya avtonomiyi Finlyandiyi zrobiv rosijskij Timchasovij uryad u lipni 1917 roku Pislya zhovtnevogo listopadovogo perevorotu 1917 roku v Rosijskij respublici novij finskij parlament 15 listopada perebrav na sebe vsyu vladu v krayini 6 grudnya 1917 r sejm progolosiv stvorennya nezalezhnogo Korolivstva Finlyandiya peretvorenogo 1918 roku na Finlyandsku Respubliku 22 grudnya 1917 r uryad RRFSR viznav nezalezhnist Finlyandiyi sered pidpisiv pid cim dekretom buv i avtograf ukrayinskogo bilshovika Grigoriya Petrovskogo Derzhavnij ustrijPolitichnij ustrij Ochilnikom Velikogo knyazivstva Finlyandskogo buv rosijskij imperator yakij mav titul Velikogo knyazya Finlyandskogo general gubernator golova miscevogo uryadu a z 1816 roku vikonuvav funkciyi namisnika Visha finska administraciya pidporyadkovuvalasya bezposeredno imperatoru U Peterburzi finskimi spravami do 1891 roku zajmavsya Komitet u 1809 1811 rr Komisiya u spravah Finlyandiyi Sejm Finlyandiyi skladavsya z predstavnikiv chotiroh staniv U jogo kompetenciyu vhodilo tilki zakonodavstvo v galuzi vnutrishnih sprav Bez zgodi Sejmu imperator ne mig vvoditi abo skasovuvati zakoni i podatki Do 1863 roku oskilki finlyandskij Sejm faktichno ne zbiravsya Senat brav aktivnu uchast u zakonodavchomu zhitti krayu hocha formalno buv nadilenij lishe pravom zakonodavchoyi iniciativi Zakonoproyekt sho vihodit vid Senatu za shvalennya jogo imperatorom mav peredavatisya u viglyadi najvishoyi propoziciyi na obgovorennya Sejmu a tak yak Sejmi ne sklikalis to na dili vidrazu zh pislya shvalennya zakonoproyekt stavav zakonom Administrativnij podilKarta Finlyandiyi iz zaznachennyam mezh Rosijskoyi imperiyi ta Shveciyi v riznij chas za dogovorami a takozh po kartah generalnogo shtabu Germelin Lottera Af Knorringa ta inshih Ordin Kesar Filippovich Pokorenie Finlyandii Opyt opisaniya po neizdannym istochnikam Tom I SPb Tip I N Skorohodova 1889 Suomenmaan kartta 1881 roku Dilyanka karti vidilena bilim kolorom proyekt vihodu Finlyandiyi do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Karta zi slovnika Brokgauza i Efrona 1900 8 gubernij Abo B yerneborzka centr Abo Vazaska centr Nikolajstad Viborzka centr Viborg Kuopioska centr Kuopio Nyulandska centr Gelsingfors Svyato Mihelska centr Sankt Mihel Tavastguska centr Tavastgus Uleaborzka centr Uleaborg Ekonomika25 penni 1916 roku Na aversi moneti gerb velikogo knyazivstva Finlyandskogo Na pochatku XX stolittya u Finlyandiyi perevazhno rozvivalasya derevoobrobna i celyulozno paperova promislovist yaka oriyentuvalasya na zahidnoyevropejskij rinok Providnoyu galuzzyu silskogo gospodarstva stalo tvarinnictvo produkciya yakogo takozh v osnovnomu vivozilasya v Zahidnu Yevropu Torgivlya Finlyandiyi z Rosiyeyu pri comu skorochuvalasya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni cherez blokadu i praktichno povne pripinennya zovnishnih morskih zv yazkiv buli zgornuti yak osnovni eksportni galuzi tak i galuzi vnutrishnogo rinku yaki pracyuvali na priviznij sirovini Groshovi odinici knyazivstva Koli Finlyandiya vhodila do skladu Shveciyi v obigu buv Pid chas rosijsko shvedskih vijn vikoristovuvalisya groshovi znaki oboh krayin v 1809 1860 rokah tilki rosijskij rubl V 1860 roci za ukazom imperatora Oleksandra II na teritoriyi Velikogo knyazivstva Finlyandskogo bula vvedena vlasna valyuta Finlyandska marka chomu nemalo spriyala aktivnist finskogo senatora publicista filosofa pismennika zhurnalista i derzhavnogo diyacha odnogo z najvidomishih XIX stolittya Nazvu dlya novoyi valyuti pridumav Elias Lennrot zbirach Kalevali Primitno sho Nimechchina nazvala svoyu valyutu markoyu tilki cherez 10 rokiv PrimitkiVelike knyazivstvo Finlyandske Megaenciklopediya Kirila i Mefodiya www megabook ru PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velike knyazivstvo FinlyandskeAdministrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Podil gubernij i oblastej Rosijskoyi imperiyi Krimska vijna u Baltijskomu mori finlyandskij vektor 2 sichnya 2015 u Wayback Machine Rosijsko finlyandski mitni vzayemini u HIH st 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Rosijsko shvedska vijna i finska avantyura Yekatyerini II 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Vpliv nacionalnogo vidrodzhennya na rozvitok promislovosti u Finlyandiyi 8 travnya 2017 u Wayback Machine Kovalov D V Vpliv carizmu na zarodzhennya modernoyi naciyi u Velikomu knyazivstvi Finlyandskomu 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Doba gnitu politika rusifikaciyi Finlyandiyi u 1899 1807 rr 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Vpliv politiki rusifikaciyi na suspilno politichnu situaciyu u Finlyandiyi 8 travnya 2017 u Wayback Machine Pidpilna organizaciya Kagaali finlyandskij opir moskovskomu samoderzhavstvu 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine Finlyandiya u viri Pershoyi svitovoyi vijni 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Kovalov D V Velike knyazivstvo Finlyandske u chasi Pershoyi svitovoyi vijni 9 travnya 2016 u Wayback Machine Finlyandskij patriotichnij ruh yegeriv mizh nimeckim kajzerom i rosijskim imperatorom 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Derzhavnu samostijnist Finlyandiya zdobula zi zbroyeyu v rukah