Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка — найстаріший факультет КНУ.
Філософський факультет КНУ імені Тараса Шевченка | ||||
---|---|---|---|---|
герб філософського факультету | ||||
Основні дані | ||||
Засновано | 1834 | |||
Приналежність | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
Контакт | ||||
Ключові особи | Декан - Конверський Анатолій Євгенович | |||
Країна | Україна | |||
Адреса | Червоний корпус КНУ, вул. Володимирська, 60 Київ | |||
Тип | факультет і d | |||
Вебсторінка | Філософський ф-т КНУ | |||
Історія
Восени 1834 р. першим у Київському університеті розпочав свою роботу філософський факультет, де згідно зі статутом було відкрито 13 кафедр освіти.
Кафедру філософії очолив тоді професор О. М. Новицький, який у своїх поглядах стверджував першорядне значення людини, людського розуму в філософському баченні світу. Обстоюючи істину в оцінці історико-філософського процесу, він одним із перших вітчизняних учених визнавав, що філософія стародавньої Греції виникла не як винятково самостійне, оригінальне західне явище, а в своїх витоках глибоко пов'язана з багатовіковою культурою Єгипту і Вавилонії, стародавніх Індії і Китаю.
Але викладання філософії у новоствореному університеті тривало недовго. Викриття у Києві Кирило-Мефодіївського товариства призвело до того, що в 1849 р. було заборонено викладання філософії.
Внаслідок університетської реформи 1863 р. в Київському університеті знову вводиться викладання філософії, яку було дозволено читати світським викладачам. Студентський курс читав професор С. С. Гогоцький, автор численних праць, зокрема «Критического взгляда на философию Канта», «Введения в историю философии» і «Философского лексикона». Остання з названих праць була однією із перших спроб створення вітчизняного філософського словника. Твори С. С. Гогоцького засвідчують, що він намагався застосувати гегелівську та інші філософські системи до вимог православної церкви, вбачаючи гармонію існуючого світу в діяльності Бога.
Молодший сучасник С. С. Гогоцького — професор філософії був одним із перших прихильників персоналізму у вітчизняній філософії. Протягом київського періоду своєї діяльності вчений видав ряд праць — «Философские этюды», «Философия как наука», «Философия действительности», «Генезис теории пространства и времени Канта», «Критические замечания к философской системе Дюринга», де прагнув використати методологію науки для обґрунтування світогляду, в основі якого лежить розуміння свідомості як субстанційного творчого початку.
Із Київським університетом пов'язане практично все творче життя представника «академічної філософії» О. М. Гілярова, концепція якого ґрунтується на утвердженні ідеї, що платонівське вчення є найвищим проявом філософської культури, а всі наступні філософські системи були або переробкою його вчення, або ж еклектичною сумішшю вчень, що передували йому. У своїх працях О. М. Гіляров обстоював думки позитивістського спрямування, розглядаючи філософію як своєрідну діяльність, що існує поряд із наукою, поезією і релігією. О. М. Гіляров вбачав основне завдання філософії в примиренні, доведенні до злагоди «двох вічно ворожих у нашому житті початків — істини розуму та істини серця». Починаючи з 90-х рр. минулого століття, він еволюціонує від позитивістського заперечення наукового значення філософії до прийняття за основу творчості поглядів Фехнера, німецького вченого-психолога, одного з основоположників психофізики.
З 1892 до 1900 року у Київському університеті працював професор Г. І. Челпанов — відомий філософ, логік та психолог. За своїми філософськими поглядами він належав до академічного неокантіанства, яке у вигляді самостійного напряму сформувалося на вітчизняному терені в 90-ті рр. Г. І. Челпанов зводив завдання філософії до формально-логічного вияву нею достовірності і межі знання. Обмеживши сферу філософії дослідженням знання, він розширив сферу релігії, вважаючи, що віра в Бога є одним із визначних факторів світогляду.
Значний внесок у розвиток філософської думки зробив видатний діяч української культури М. П. Драгоманов, ім"я якого носив Київський інститут народної освіти, що існував на базі ліквідованого Київського університету. Як філософ М. П. Драгоманов був прибічником позитивістського плюралізму у поглядах на суспільство і його розвиток. Учений вважав, що головним чинником соціального руху є економічний прогрес, світська вільна наука та філософія. Без широкого розумового філософського розвитку, стверджував він, не може бути доцільного державного ладу, всеосяжних реформ, розумної участі в державній діяльності.
Багато зробили для розвитку філософської думки в Україні наприкінці XIX — поч. XX ст. математики М. Є. Ващенко-Захарченко і В. П. Єрмаков, фізики М. П. Авенаріус і Й. Й. Косоногов, хімік С. М. Реформатський, біолог О. М. Сєвєрцов, які працювали в Київському університеті. Особливо цінними є їхні ідеї щодо проблеми людини. Усвідомлюючи безмежність людської творчої сили, природодослідники пропагували необхідність вивчення законів природи як неодмінної умови покращання життя людини, людства загалом. Саме життя людини вони розглядали як найвищу цінність на Землі.
Наприкінці XIX — поч. XX ст. поряд із традиційним для університету викладанням філософії у дусі Київської школи російського теїзму відбувається переорієнтація філософської проблематики в плані концепції так званої «нової релігійної свідомості», сформульованої С. М. Булгаковим, М. О. Бердяєвим, Л. І. Шестовим (Шварцманом), В. В. Зеньківським.
Радянсько-комуністичний період
Весна 1920 р. принесла в історію існування Київського університету тринадцятирічну перерву. З відновленням університету був започаткований новий підхід до вивчення та викладання філософії. Його ствердили В. Ф. Асмус (відомий автор праць з історії філософії і логіки), Л. М. Беркут (фахівець із проблем філософії середньовіччя), М. І. Перлін (знавець соціальної філософії), С. Г. Лавров (автор посібника з філософії).
Новий якісний виток у розвитку філософії в Київському університеті починається з 1944/45 навчального року, коли відроджується філософський факультет у складі трьох кафедр: діалектичного та історичного матеріалізму (завідувач проф. Ф. Ф. Єневич), педагогіки (завідувач проф. С. Х. Чавдаров), психології (завідувач проф. О. М. Раєвський). На факультеті вивчалися латинська, грецька, англійська, французька й німецька мови, дарвінізм, історія стародавніх Греції та Риму, логіка, математика, психологія.
У 1945/46 навчальному році була створена ще одна кафедра — історії філософії (завідувач проф. М. С. Шлепаков). Загалом у цьому навчальному році на факультеті працювало 12 викладачів, із них — 3 професори, 7 доцентів, 2 асистенти. Діяли наукові студентські гуртки: філософії, історії філософії, психології.
Уже в 1946 р. на факультеті розроблялося 18 наукових тем. З-поміж них — «Світогляд Т. Г. Шевченка», «Предмет і завдання логіки», «Емоційно-вольові компоненти мислення», «Історія матеріалізму в Росії».
Того ж року філософський факультет став готувати фахівців за спеціальностями філософія, психологія і логіка. Діяло п'ять кафедр: історії філософії, логіки, діалектичного та історичного матеріалізму, педагогіки, психології.
У 1955 р. кафедра логіки була об'єднана з кафедрою психології. У 1956 р. викладання логіки передається кафедрі діалектичного та історичного матеріалізму, яка забезпечувала курси діалектичного та історичного матеріалізму, логіки та естетики на всіх факультетах університету.
Деканами факультету в 1944—1955 рр. були професор М. С. Шлепаков, доценти М. Є. Овандер, І. І. Підгрушний, В. К. Танчер. За ці роки значно зріс науково-педагогічний потенціал факультету. Якщо у 1947 р. на факультеті працювали 24 викладачі, то в 1955 — 42, з них професорів — 5, доцентів і старших викладачів — 31, асистентів — 6.
У перші повоєнні роки університетські філософи досліджували проблеми вітчизняної філософії (А. О. Пашкова, В. І. Шинкарук), зарубіжної філософії (М. С. Шлепаков, М. Я. Щербін), філософської спадщини Г. В. Плеханова (Ф. Я. Москаленко, Є. Г. Федоренко, Ю. К. Савельєв, В. О. Кудін), закони і категорії матеріалістичної діалектики, їх функції у науковому і суспільному пізнанні (М. С. Шлепаков, Ф. Ф. Єневич, М. Є. Овандер), питання єдності і відмінності діалектики, логіки і теорії пізнання (В. І. Шинкарук), проблеми співвідношення діалектичного методу з методами природничих і гуманітарних наук (Н. Т. Костюк, Т. К. Мартиненко, І. І. Підгрушний, А. М. Петрусенко).
У 1955 р. за наказом міністра вищої освіти республіки філософський та історичний факультети університету були об'єднані в один — історико-філософський, який проіснував до 1964 р., а потім його знову розділено на два окремих підрозділи. У складі історико-філософського факультету існували відділення історії та філософії, з окремими вченими і редакційними радами, але без чіткого адміністративного поділу. 1959 р. на факультеті було створено кафедру історії та теорії атеїзму, на яку покладалося завдання координації науково-дослідних робіт у галузі атеїзму в усіх вищих і середніх спеціальних навчальних закладах України.
З 1960 р. на факультеті діють кафедри етики, естетики і логіки, новітньої філософії, лабораторія конкретно-соціальних досліджень.
За 1955—1964 рр. тільки на денній формі навчання відділення філософії було підготовлено 339 фахівців з філософських спеціальностей.
Водночас на відділенні філософії велася активна наукова робота. Вчені концентрували увагу на дослідженні основних політичних документів та філософських праць Київської Русі, України, Росії, Білорусі та Молдови до XVIII ст., на аналізі творчості українських революційних демократів XIX — поч. XX ст. П. А. Грабовського, І. Я. Франка, Лесі Українки (В. С. Дмитриченко, А. О. Пашкова, М. І. Третяк, М. І. Сундирева), на вивченні філософської спадщини стародавнього Китаю та німецької класичної філософії (В. С. Дмитриченко, В. І. Шинкарук).
Вагомий внесок у розвиток філософії в університеті у цей період вніс видатний філософ П. В. Копнін, який особливу увагу приділяв обґрунтуванню єдності онтологічного і гносеологічного аспектів філософії. Праці вченого сприяли розвиткові нового напряму філософських досліджень — логіки науки, а також нових аспектів теорії пізнання.
Необхідність розв'язання значного кола питань, пов'язаних з дослідженням філософських проблем науки, зумовила створення в 1963 р. на відділенні філософії кафедри філософії природничих факультетів. Склалися сприятливі умови для зміцнення зв'язків кафедри з природничими факультетами, цілеспрямованої навчально-методичної роботи з урахуванням їх профілю.
Створення в 1963 р. кафедри філософії гуманітарних факультетів сприяло активізації фундаментальних досліджень у галузі філософських проблем суспільних і гуманітарних наук. Кафедра підготувала багато висококваліфікованих фахівців, що пізніше очолили велику кількість філософських кафедр республіки.
На відділенні філософії діяла аспірантура. Багато її випускників згодом стали професорами відновленого у 1965 р. філософського факультету — А. М. Алексюк, І. В. Бичко, В. О. Босенко, , , В. С. Дмитриченко, М. В. , В. О. Кудін, Л. Т. Левчук, І. Ф. Надольний, А. Т. Нелеп, В. Т. Павлов, О. І. Фортова та ін. Відновлений філософський факультет нараховував 8 кафедр: історії філософії, філософії гуманітарних факультетів, філософії природничих факультетів, етики, естетики і логіки, психології, педагогіки, історії і теорії атеїзму, наукового комунізму. Деканом факультету став професор В. І. Шинкарук, який керував ним до 1968 р. — часу переведення на посаду директора Інституту філософії НАН України.
З 1968 р. до 1971 р. деканом філософського факультету був професор В. К. Танчер — відомий фахівець з проблем історії та теорії релігії, атеїзму та вільнодумства. У цей час було відкрито відділення психології, завідувачем якого стала професор Л. Й. Марісова. У 1971 р. створено кафедру логіки, яка забезпечувала читання курсу логіки на всіх гуманітарних факультетах університету. Особлива увага приділялась дослідженням фундаментальних проблем історії та філософії релігії, наданню методичної допомоги з цих питань викладачам навчальних закладів та наукових установ України.
З 1971 р. до 1977 р. факультет очолював професор П. С. Дишлевий, який до цього працював на посаді заступника директора Інституту філософії НАН України. У ці роки на факультеті розгорнулась активна науково-дослідна робота з аналізу філософських проблем природознавства, яка сприяла зміцненню зв'язків з вченими-природознавцями. В центрі уваги науковців факультету були також проблеми логіки і методології наукового пізнання.
З 1977 р. до 1987 р. деканом факультету був професор І. Ф. Надольний. У 1979 р. на факультеті було створено кафедру соціології, а у 1986 р. — відділення соціології. Особливої ваги в цей період набули дослідження проблем соціології особистості, морально-філософських засад функціонування суспільства, структури матеріального і духовного виробництва тощо.
Особливих структурних та змістовних змін факультет зазнав за часів керівництва професора М. Ф. Тарасенка (1987—1995 рр.). Ці зміни були зумовлені тими перетвореннями, що мали місце в суспільстві, а відтак — і у філософії. З 1989 р. на факультеті ведеться підготовка фахівців-політологів. У 1991 р. було відкрито кафедру української філософії та культури. Того ж року на базі відділень соціології та психології був створений окремий факультет соціології та психології. У ці роки на філософському факультеті розроблювались і впроваджуавались у навчальний процес нові навчальні плани і програми з усіх філософських дисциплін. Перебудова фахової філософської освіти відбувалась на основі розробки нової номенклатури наукових спеціальностей. Відповідно до цього в навчальний процес було впроваджено цілий ряд нових нормативних і спеціальних курсів, які раніше не читалися на факультеті. Для реалізації таких нововведень було організовано філію кафедри філософії факультету при Інституті філософії НАН України, що дало можливість забезпечити проведення навчального процесу провідними науковцями вищих навчальних закладів Києва та Інституту філософії НАН України. Всі навчальні плани та програми обговорювались і затверджувались на спільних розширених засіданнях Вчених Рад філософського факультету та Інституту філософії, що забезпечило їх високий теоретичний рівень.
За післявоєнні роки випускниками факультету стали 4 тис. студентів, тут підготовлено 60 докторів і 400 кандидатів наук. Філософський факультет — це єдиний факультет університету, який готує викладачів філософії, етики, естетики, логіки, риторики, політології, релігієзнавства, історії та теорії культури для вищих навчально-освітніх закладів України.
Випускники філософського факультету працюють в органах державної влади та управління, засобах масової інформації, науково-дослідних установах. Серед них є народні депутати України, відповідальні працівники адміністрації Президента України, керівні працівники міністерств і відомств, дипломатичні представники України в зарубіжних країнах, політичні діячі, політичні оглядачі в редакціях газет, на радіо і телебаченні. /Дивись нижче — Персоналії/
Сучасний стан
Нині в структурі філософського факультету — Центр українознавства та 11 кафедр:
- історії філософії (завідувач проф. Т. П. Кононенко),
- філософії (завідувач проф. Л. О. Шашкова),
- української філософії та культури (завідувач проф. М. Ю. Русин),
- етики, естетики і культурології (завідувач проф. В. І. Панченко),
- логіки (завідувач проф. А. Є. Конверський),
- філософії гуманітарних наук (в минулому філософії гуманітарних факультетів) (завідувач проф. А. О. Приятельчук),
- філософії та методології науки (завідувач проф. І. С. Добронравова),
- релігієзнавства (завідувач проф. Є. А. Харьковщенко),
- політичних наук (завідувач проф. П. П. Шляхтун),
- політології (завідувач проф. В. Ф. Цвих),
- державного управління (завідувач доц. Д. В. Неліпа).
На факультеті працює понад 100 викладачів і співробітників, із них професорів та докторів наук — 25, доцентів та кандидатів наук — 67.
Зовнішні зображення | |
---|---|
Факультет діє в головному корпусі КНУ понад 180-т років | |
Засідання вченої ради факультету | |
Наразі Деканом факультету є академік Конверський А.Є. |
Факультет готує фахівців за чотирма спеціальностями: філософія, релігієзнавство, політологія, державна служба. На денній формі навчання навчається 326 студентів, на заочній — 298. В аспірантурі навчається 147 аспірантів. Очолює факультет його випускник професор А. Є. Конверський.
Випускниками філософського факультету укомплектована більшість посад викладачів філософії та філософських дициплін у вищих навчальних закладах України. Колектив створеного в 1946 р. Інституту філософії НАН України практично складається з науковців — випускників філософського факультету.
Факультет має плідні наукові зв'язки із зарубіжними навчальними закладами та науковими установами.
З 1965 р. на факультеті значно активізувалася наукова робота. За цей час він став одним із центрів досліджень історії філософської та суспільно-політичної думки в Україні, проблем історії і теорії діалектики, філософсько-соціологічних проблем науково-технічної революції, філософських проблем формування світогляду, методології соціального передбачення, логіки наукового пізнання, філософських питань природознавства. Вченими факультету у співдружності з провідними фахівцями вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ НАН України видано десятки фундаментальних праць. Серед них — «Будова наукової теорії», «Нариси з історії філософії на Україні», «Логіка і методологія науки», «Соціологія на Україні», «Критические очерки по философии Канта», «Научно-техническая революция и современное естествознание», «Искусство и творческая деятельность», «Практика-познание-мировоззрение», «Очерки по философии Л. Фейербаха», «Взаимосвязь теории и практики», «Модернизм современного православия», «Психоанализ: от бессознательного к усталости от сознания», «Духовне оновлення суспільства», «Історія філософії і культура», «Фольклор: традиції і сучасність», «Українська філософія в іменах», «Людина в сфері гуманітарного пізнання», «Людина і світ», «Философская мысль восточных славян». Філософським факультетом спільно з Інститутом філософії НАН України створено і видано підручник «Історія філософії України» та хрестоматію з історії філософії України (1993).
Персоналії (відомі випускники)
Найбільш відомими випускниками факультету є:
(в алфавітному порядку)
Анатолій Алексюк, Віктор Андрущенко, Василь Барановський, Ірина Бекешкіна, Євген Бистрицький, Ігор Бичко, Іван Бойченко, Володимир Бугров, Вілен Горський, Леонід Губерський, Сергій Дацюк, Володимир Дмитриченко, Тарас Дудко, Анатолій Єрмоленко, Андрій Іллєнко, Оксана Забужко, Іван Зязюн, В'ячеслав Кириленко, Анатолій Конверський, Василь Кремень, Сергій Кримський, Лариса Левчук, Василь Лісовий, Віктор Малахов, Микола Михальченко, Тимофій Мотренко, Іван Надольний, Віктор Небоженко, Олексій Онищенко, Юрій Павленко, Мирослав Попович, Євген Пронюк, Валерій Рилач, Фелікс Рудич, Анатолій Ручка , Петро Саух, Валерій Скотний, Євген Суліма, Віталій Табачковський, Володимир Танчер, Валентин Тарасенко, Микола Тарасенко, Марина Ткачук, Сергій Фареник, Назіп Хамітов, Володимир Цвих, Леонід Чекаль, Юрій Чорноморець, Володимир Шинкарук, Олександр Яценко.
/Примітка: у списку вказані ті випускники, про яких наявні статті у Вікіпедії./
Філософи-письменники
Випускниками філософського факультету, які стали і письменниками є: відома українська письменниця Оксана Забужко, а також філософи-письменники: Назіп Хамітов, який є автором ряду художніх філософсько-психологічних творів, та , який створив: , , , , , а також філософсько-поетичну трагедію , у якій головними героями виступають Людина, Розум, Добро, Зло, Минуле, Майбутнє та Дійсне.
Наукові видання факультету
- (Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Філософія. Державне управління)
- (Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Філософія. Політологія)
Посилання
- Філософський факультет /Енциклопедія КНУ/
- Про філософський факультет
- Філософський факультет в історії вітчизняної науки і освіти
- Святкування Днів філософського факультету в КНУ імені Тараса Шевченка /Новини КНУ, 25.4.2019/
соціальні мережі
- Сторінка факультету у Фейсбук
Примітки
- Науковий профіль Н.Хамітова в Google-Академія
- Науковий профіль В.Кредо в Google-Академія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filosofskij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka najstarishij fakultet KNU Filosofskij fakultet KNU imeni Tarasa Shevchenka gerb filosofskogo fakultetugerb filosofskogo fakultetu Osnovni dani Zasnovano 1834 0 Prinalezhnist KNU imeni Tarasa Shevchenka Kontakt Klyuchovi osobi Dekan Konverskij Anatolij YevgenovichKrayina UkrayinaAdresa Chervonij korpus KNU vul Volodimirska 60 KiyivTip fakultet i dVebstorinka Filosofskij f t KNUIstoriyaVoseni 1834 r pershim u Kiyivskomu universiteti rozpochav svoyu robotu filosofskij fakultet de zgidno zi statutom bulo vidkrito 13 kafedr osviti Kafedru filosofiyi ocholiv todi profesor O M Novickij yakij u svoyih poglyadah stverdzhuvav pershoryadne znachennya lyudini lyudskogo rozumu v filosofskomu bachenni svitu Obstoyuyuchi istinu v ocinci istoriko filosofskogo procesu vin odnim iz pershih vitchiznyanih uchenih viznavav sho filosofiya starodavnoyi Greciyi vinikla ne yak vinyatkovo samostijne originalne zahidne yavishe a v svoyih vitokah gliboko pov yazana z bagatovikovoyu kulturoyu Yegiptu i Vaviloniyi starodavnih Indiyi i Kitayu Ale vikladannya filosofiyi u novostvorenomu universiteti trivalo nedovgo Vikrittya u Kiyevi Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva prizvelo do togo sho v 1849 r bulo zaboroneno vikladannya filosofiyi Vnaslidok universitetskoyi reformi 1863 r v Kiyivskomu universiteti znovu vvoditsya vikladannya filosofiyi yaku bulo dozvoleno chitati svitskim vikladacham Studentskij kurs chitav profesor S S Gogockij avtor chislennih prac zokrema Kriticheskogo vzglyada na filosofiyu Kanta Vvedeniya v istoriyu filosofii i Filosofskogo leksikona Ostannya z nazvanih prac bula odniyeyu iz pershih sprob stvorennya vitchiznyanogo filosofskogo slovnika Tvori S S Gogockogo zasvidchuyut sho vin namagavsya zastosuvati gegelivsku ta inshi filosofski sistemi do vimog pravoslavnoyi cerkvi vbachayuchi garmoniyu isnuyuchogo svitu v diyalnosti Boga Molodshij suchasnik S S Gogockogo profesor filosofiyi buv odnim iz pershih prihilnikiv personalizmu u vitchiznyanij filosofiyi Protyagom kiyivskogo periodu svoyeyi diyalnosti vchenij vidav ryad prac Filosofskie etyudy Filosofiya kak nauka Filosofiya dejstvitelnosti Genezis teorii prostranstva i vremeni Kanta Kriticheskie zamechaniya k filosofskoj sisteme Dyuringa de pragnuv vikoristati metodologiyu nauki dlya obgruntuvannya svitoglyadu v osnovi yakogo lezhit rozuminnya svidomosti yak substancijnogo tvorchogo pochatku Iz Kiyivskim universitetom pov yazane praktichno vse tvorche zhittya predstavnika akademichnoyi filosofiyi O M Gilyarova koncepciya yakogo gruntuyetsya na utverdzhenni ideyi sho platonivske vchennya ye najvishim proyavom filosofskoyi kulturi a vsi nastupni filosofski sistemi buli abo pererobkoyu jogo vchennya abo zh eklektichnoyu sumishshyu vchen sho pereduvali jomu U svoyih pracyah O M Gilyarov obstoyuvav dumki pozitivistskogo spryamuvannya rozglyadayuchi filosofiyu yak svoyeridnu diyalnist sho isnuye poryad iz naukoyu poeziyeyu i religiyeyu O M Gilyarov vbachav osnovne zavdannya filosofiyi v primirenni dovedenni do zlagodi dvoh vichno vorozhih u nashomu zhitti pochatkiv istini rozumu ta istini sercya Pochinayuchi z 90 h rr minulogo stolittya vin evolyucionuye vid pozitivistskogo zaperechennya naukovogo znachennya filosofiyi do prijnyattya za osnovu tvorchosti poglyadiv Fehnera nimeckogo vchenogo psihologa odnogo z osnovopolozhnikiv psihofiziki Z 1892 do 1900 roku u Kiyivskomu universiteti pracyuvav profesor G I Chelpanov vidomij filosof logik ta psiholog Za svoyimi filosofskimi poglyadami vin nalezhav do akademichnogo neokantianstva yake u viglyadi samostijnogo napryamu sformuvalosya na vitchiznyanomu tereni v 90 ti rr G I Chelpanov zvodiv zavdannya filosofiyi do formalno logichnogo viyavu neyu dostovirnosti i mezhi znannya Obmezhivshi sferu filosofiyi doslidzhennyam znannya vin rozshiriv sferu religiyi vvazhayuchi sho vira v Boga ye odnim iz viznachnih faktoriv svitoglyadu Znachnij vnesok u rozvitok filosofskoyi dumki zrobiv vidatnij diyach ukrayinskoyi kulturi M P Dragomanov im ya yakogo nosiv Kiyivskij institut narodnoyi osviti sho isnuvav na bazi likvidovanogo Kiyivskogo universitetu Yak filosof M P Dragomanov buv pribichnikom pozitivistskogo plyuralizmu u poglyadah na suspilstvo i jogo rozvitok Uchenij vvazhav sho golovnim chinnikom socialnogo ruhu ye ekonomichnij progres svitska vilna nauka ta filosofiya Bez shirokogo rozumovogo filosofskogo rozvitku stverdzhuvav vin ne mozhe buti docilnogo derzhavnogo ladu vseosyazhnih reform rozumnoyi uchasti v derzhavnij diyalnosti Bagato zrobili dlya rozvitku filosofskoyi dumki v Ukrayini naprikinci XIX poch XX st matematiki M Ye Vashenko Zaharchenko i V P Yermakov fiziki M P Avenarius i J J Kosonogov himik S M Reformatskij biolog O M Syevyercov yaki pracyuvali v Kiyivskomu universiteti Osoblivo cinnimi ye yihni ideyi shodo problemi lyudini Usvidomlyuyuchi bezmezhnist lyudskoyi tvorchoyi sili prirododoslidniki propaguvali neobhidnist vivchennya zakoniv prirodi yak neodminnoyi umovi pokrashannya zhittya lyudini lyudstva zagalom Same zhittya lyudini voni rozglyadali yak najvishu cinnist na Zemli Naprikinci XIX poch XX st poryad iz tradicijnim dlya universitetu vikladannyam filosofiyi u dusi Kiyivskoyi shkoli rosijskogo teyizmu vidbuvayetsya pereoriyentaciya filosofskoyi problematiki v plani koncepciyi tak zvanoyi novoyi religijnoyi svidomosti sformulovanoyi S M Bulgakovim M O Berdyayevim L I Shestovim Shvarcmanom V V Zenkivskim Radyansko komunistichnij periodVesna 1920 r prinesla v istoriyu isnuvannya Kiyivskogo universitetu trinadcyatirichnu perervu Z vidnovlennyam universitetu buv zapochatkovanij novij pidhid do vivchennya ta vikladannya filosofiyi Jogo stverdili V F Asmus vidomij avtor prac z istoriyi filosofiyi i logiki L M Berkut fahivec iz problem filosofiyi serednovichchya M I Perlin znavec socialnoyi filosofiyi S G Lavrov avtor posibnika z filosofiyi Novij yakisnij vitok u rozvitku filosofiyi v Kiyivskomu universiteti pochinayetsya z 1944 45 navchalnogo roku koli vidrodzhuyetsya filosofskij fakultet u skladi troh kafedr dialektichnogo ta istorichnogo materializmu zaviduvach prof F F Yenevich pedagogiki zaviduvach prof S H Chavdarov psihologiyi zaviduvach prof O M Rayevskij Na fakulteti vivchalisya latinska grecka anglijska francuzka j nimecka movi darvinizm istoriya starodavnih Greciyi ta Rimu logika matematika psihologiya U 1945 46 navchalnomu roci bula stvorena she odna kafedra istoriyi filosofiyi zaviduvach prof M S Shlepakov Zagalom u comu navchalnomu roci na fakulteti pracyuvalo 12 vikladachiv iz nih 3 profesori 7 docentiv 2 asistenti Diyali naukovi studentski gurtki filosofiyi istoriyi filosofiyi psihologiyi Uzhe v 1946 r na fakulteti rozroblyalosya 18 naukovih tem Z pomizh nih Svitoglyad T G Shevchenka Predmet i zavdannya logiki Emocijno volovi komponenti mislennya Istoriya materializmu v Rosiyi Togo zh roku filosofskij fakultet stav gotuvati fahivciv za specialnostyami filosofiya psihologiya i logika Diyalo p yat kafedr istoriyi filosofiyi logiki dialektichnogo ta istorichnogo materializmu pedagogiki psihologiyi U 1955 r kafedra logiki bula ob yednana z kafedroyu psihologiyi U 1956 r vikladannya logiki peredayetsya kafedri dialektichnogo ta istorichnogo materializmu yaka zabezpechuvala kursi dialektichnogo ta istorichnogo materializmu logiki ta estetiki na vsih fakultetah universitetu Dekanami fakultetu v 1944 1955 rr buli profesor M S Shlepakov docenti M Ye Ovander I I Pidgrushnij V K Tancher Za ci roki znachno zris naukovo pedagogichnij potencial fakultetu Yaksho u 1947 r na fakulteti pracyuvali 24 vikladachi to v 1955 42 z nih profesoriv 5 docentiv i starshih vikladachiv 31 asistentiv 6 U pershi povoyenni roki universitetski filosofi doslidzhuvali problemi vitchiznyanoyi filosofiyi A O Pashkova V I Shinkaruk zarubizhnoyi filosofiyi M S Shlepakov M Ya Sherbin filosofskoyi spadshini G V Plehanova F Ya Moskalenko Ye G Fedorenko Yu K Savelyev V O Kudin zakoni i kategoriyi materialistichnoyi dialektiki yih funkciyi u naukovomu i suspilnomu piznanni M S Shlepakov F F Yenevich M Ye Ovander pitannya yednosti i vidminnosti dialektiki logiki i teoriyi piznannya V I Shinkaruk problemi spivvidnoshennya dialektichnogo metodu z metodami prirodnichih i gumanitarnih nauk N T Kostyuk T K Martinenko I I Pidgrushnij A M Petrusenko U 1955 r za nakazom ministra vishoyi osviti respubliki filosofskij ta istorichnij fakulteti universitetu buli ob yednani v odin istoriko filosofskij yakij proisnuvav do 1964 r a potim jogo znovu rozdileno na dva okremih pidrozdili U skladi istoriko filosofskogo fakultetu isnuvali viddilennya istoriyi ta filosofiyi z okremimi vchenimi i redakcijnimi radami ale bez chitkogo administrativnogo podilu 1959 r na fakulteti bulo stvoreno kafedru istoriyi ta teoriyi ateyizmu na yaku pokladalosya zavdannya koordinaciyi naukovo doslidnih robit u galuzi ateyizmu v usih vishih i serednih specialnih navchalnih zakladah Ukrayini Z 1960 r na fakulteti diyut kafedri etiki estetiki i logiki novitnoyi filosofiyi laboratoriya konkretno socialnih doslidzhen Za 1955 1964 rr tilki na dennij formi navchannya viddilennya filosofiyi bulo pidgotovleno 339 fahivciv z filosofskih specialnostej Vodnochas na viddilenni filosofiyi velasya aktivna naukova robota Vcheni koncentruvali uvagu na doslidzhenni osnovnih politichnih dokumentiv ta filosofskih prac Kiyivskoyi Rusi Ukrayini Rosiyi Bilorusi ta Moldovi do XVIII st na analizi tvorchosti ukrayinskih revolyucijnih demokrativ XIX poch XX st P A Grabovskogo I Ya Franka Lesi Ukrayinki V S Dmitrichenko A O Pashkova M I Tretyak M I Sundireva na vivchenni filosofskoyi spadshini starodavnogo Kitayu ta nimeckoyi klasichnoyi filosofiyi V S Dmitrichenko V I Shinkaruk Vagomij vnesok u rozvitok filosofiyi v universiteti u cej period vnis vidatnij filosof P V Kopnin yakij osoblivu uvagu pridilyav obgruntuvannyu yednosti ontologichnogo i gnoseologichnogo aspektiv filosofiyi Praci vchenogo spriyali rozvitkovi novogo napryamu filosofskih doslidzhen logiki nauki a takozh novih aspektiv teoriyi piznannya Neobhidnist rozv yazannya znachnogo kola pitan pov yazanih z doslidzhennyam filosofskih problem nauki zumovila stvorennya v 1963 r na viddilenni filosofiyi kafedri filosofiyi prirodnichih fakultetiv Sklalisya spriyatlivi umovi dlya zmicnennya zv yazkiv kafedri z prirodnichimi fakultetami cilespryamovanoyi navchalno metodichnoyi roboti z urahuvannyam yih profilyu Stvorennya v 1963 r kafedri filosofiyi gumanitarnih fakultetiv spriyalo aktivizaciyi fundamentalnih doslidzhen u galuzi filosofskih problem suspilnih i gumanitarnih nauk Kafedra pidgotuvala bagato visokokvalifikovanih fahivciv sho piznishe ocholili veliku kilkist filosofskih kafedr respubliki Na viddilenni filosofiyi diyala aspirantura Bagato yiyi vipusknikiv zgodom stali profesorami vidnovlenogo u 1965 r filosofskogo fakultetu A M Aleksyuk I V Bichko V O Bosenko V S Dmitrichenko M V V O Kudin L T Levchuk I F Nadolnij A T Nelep V T Pavlov O I Fortova ta in Vidnovlenij filosofskij fakultet narahovuvav 8 kafedr istoriyi filosofiyi filosofiyi gumanitarnih fakultetiv filosofiyi prirodnichih fakultetiv etiki estetiki i logiki psihologiyi pedagogiki istoriyi i teoriyi ateyizmu naukovogo komunizmu Dekanom fakultetu stav profesor V I Shinkaruk yakij keruvav nim do 1968 r chasu perevedennya na posadu direktora Institutu filosofiyi NAN Ukrayini Z 1968 r do 1971 r dekanom filosofskogo fakultetu buv profesor V K Tancher vidomij fahivec z problem istoriyi ta teoriyi religiyi ateyizmu ta vilnodumstva U cej chas bulo vidkrito viddilennya psihologiyi zaviduvachem yakogo stala profesor L J Marisova U 1971 r stvoreno kafedru logiki yaka zabezpechuvala chitannya kursu logiki na vsih gumanitarnih fakultetah universitetu Osobliva uvaga pridilyalas doslidzhennyam fundamentalnih problem istoriyi ta filosofiyi religiyi nadannyu metodichnoyi dopomogi z cih pitan vikladacham navchalnih zakladiv ta naukovih ustanov Ukrayini Z 1971 r do 1977 r fakultet ocholyuvav profesor P S Dishlevij yakij do cogo pracyuvav na posadi zastupnika direktora Institutu filosofiyi NAN Ukrayini U ci roki na fakulteti rozgornulas aktivna naukovo doslidna robota z analizu filosofskih problem prirodoznavstva yaka spriyala zmicnennyu zv yazkiv z vchenimi prirodoznavcyami V centri uvagi naukovciv fakultetu buli takozh problemi logiki i metodologiyi naukovogo piznannya Z 1977 r do 1987 r dekanom fakultetu buv profesor I F Nadolnij U 1979 r na fakulteti bulo stvoreno kafedru sociologiyi a u 1986 r viddilennya sociologiyi Osoblivoyi vagi v cej period nabuli doslidzhennya problem sociologiyi osobistosti moralno filosofskih zasad funkcionuvannya suspilstva strukturi materialnogo i duhovnogo virobnictva tosho Osoblivih strukturnih ta zmistovnih zmin fakultet zaznav za chasiv kerivnictva profesora M F Tarasenka 1987 1995 rr Ci zmini buli zumovleni timi peretvorennyami sho mali misce v suspilstvi a vidtak i u filosofiyi Z 1989 r na fakulteti vedetsya pidgotovka fahivciv politologiv U 1991 r bulo vidkrito kafedru ukrayinskoyi filosofiyi ta kulturi Togo zh roku na bazi viddilen sociologiyi ta psihologiyi buv stvorenij okremij fakultet sociologiyi ta psihologiyi U ci roki na filosofskomu fakulteti rozroblyuvalis i vprovadzhuavalis u navchalnij proces novi navchalni plani i programi z usih filosofskih disciplin Perebudova fahovoyi filosofskoyi osviti vidbuvalas na osnovi rozrobki novoyi nomenklaturi naukovih specialnostej Vidpovidno do cogo v navchalnij proces bulo vprovadzheno cilij ryad novih normativnih i specialnih kursiv yaki ranishe ne chitalisya na fakulteti Dlya realizaciyi takih novovveden bulo organizovano filiyu kafedri filosofiyi fakultetu pri Instituti filosofiyi NAN Ukrayini sho dalo mozhlivist zabezpechiti provedennya navchalnogo procesu providnimi naukovcyami vishih navchalnih zakladiv Kiyeva ta Institutu filosofiyi NAN Ukrayini Vsi navchalni plani ta programi obgovoryuvalis i zatverdzhuvalis na spilnih rozshirenih zasidannyah Vchenih Rad filosofskogo fakultetu ta Institutu filosofiyi sho zabezpechilo yih visokij teoretichnij riven Za pislyavoyenni roki vipusknikami fakultetu stali 4 tis studentiv tut pidgotovleno 60 doktoriv i 400 kandidativ nauk Filosofskij fakultet ce yedinij fakultet universitetu yakij gotuye vikladachiv filosofiyi etiki estetiki logiki ritoriki politologiyi religiyeznavstva istoriyi ta teoriyi kulturi dlya vishih navchalno osvitnih zakladiv Ukrayini Vipuskniki filosofskogo fakultetu pracyuyut v organah derzhavnoyi vladi ta upravlinnya zasobah masovoyi informaciyi naukovo doslidnih ustanovah Sered nih ye narodni deputati Ukrayini vidpovidalni pracivniki administraciyi Prezidenta Ukrayini kerivni pracivniki ministerstv i vidomstv diplomatichni predstavniki Ukrayini v zarubizhnih krayinah politichni diyachi politichni oglyadachi v redakciyah gazet na radio i telebachenni Divis nizhche Personaliyi Suchasnij stanNini v strukturi filosofskogo fakultetu Centr ukrayinoznavstva ta 11 kafedr istoriyi filosofiyi zaviduvach prof T P Kononenko filosofiyi zaviduvach prof L O Shashkova ukrayinskoyi filosofiyi ta kulturi zaviduvach prof M Yu Rusin etiki estetiki i kulturologiyi zaviduvach prof V I Panchenko logiki zaviduvach prof A Ye Konverskij filosofiyi gumanitarnih nauk v minulomu filosofiyi gumanitarnih fakultetiv zaviduvach prof A O Priyatelchuk filosofiyi ta metodologiyi nauki zaviduvach prof I S Dobronravova religiyeznavstva zaviduvach prof Ye A Harkovshenko politichnih nauk zaviduvach prof P P Shlyahtun politologiyi zaviduvach prof V F Cvih derzhavnogo upravlinnya zaviduvach doc D V Nelipa Na fakulteti pracyuye ponad 100 vikladachiv i spivrobitnikiv iz nih profesoriv ta doktoriv nauk 25 docentiv ta kandidativ nauk 67 Zovnishni zobrazhennya Fakultet diye v golovnomu korpusi KNU ponad 180 t rokiv Zasidannya vchenoyi radi fakultetu Narazi Dekanom fakultetu ye akademik Konverskij A Ye Fakultet gotuye fahivciv za chotirma specialnostyami filosofiya religiyeznavstvo politologiya derzhavna sluzhba Na dennij formi navchannya navchayetsya 326 studentiv na zaochnij 298 V aspiranturi navchayetsya 147 aspirantiv Ocholyuye fakultet jogo vipusknik profesor A Ye Konverskij Vipusknikami filosofskogo fakultetu ukomplektovana bilshist posad vikladachiv filosofiyi ta filosofskih diciplin u vishih navchalnih zakladah Ukrayini Kolektiv stvorenogo v 1946 r Institutu filosofiyi NAN Ukrayini praktichno skladayetsya z naukovciv vipusknikiv filosofskogo fakultetu Fakultet maye plidni naukovi zv yazki iz zarubizhnimi navchalnimi zakladami ta naukovimi ustanovami Z 1965 r na fakulteti znachno aktivizuvalasya naukova robota Za cej chas vin stav odnim iz centriv doslidzhen istoriyi filosofskoyi ta suspilno politichnoyi dumki v Ukrayini problem istoriyi i teoriyi dialektiki filosofsko sociologichnih problem naukovo tehnichnoyi revolyuciyi filosofskih problem formuvannya svitoglyadu metodologiyi socialnogo peredbachennya logiki naukovogo piznannya filosofskih pitan prirodoznavstva Vchenimi fakultetu u spivdruzhnosti z providnimi fahivcyami vishih navchalnih zakladiv ta naukovo doslidnih ustanov NAN Ukrayini vidano desyatki fundamentalnih prac Sered nih Budova naukovoyi teoriyi Narisi z istoriyi filosofiyi na Ukrayini Logika i metodologiya nauki Sociologiya na Ukrayini Kriticheskie ocherki po filosofii Kanta Nauchno tehnicheskaya revolyuciya i sovremennoe estestvoznanie Iskusstvo i tvorcheskaya deyatelnost Praktika poznanie mirovozzrenie Ocherki po filosofii L Fejerbaha Vzaimosvyaz teorii i praktiki Modernizm sovremennogo pravoslaviya Psihoanaliz ot bessoznatelnogo k ustalosti ot soznaniya Duhovne onovlennya suspilstva Istoriya filosofiyi i kultura Folklor tradiciyi i suchasnist Ukrayinska filosofiya v imenah Lyudina v sferi gumanitarnogo piznannya Lyudina i svit Filosofskaya mysl vostochnyh slavyan Filosofskim fakultetom spilno z Institutom filosofiyi NAN Ukrayini stvoreno i vidano pidruchnik Istoriya filosofiyi Ukrayini ta hrestomatiyu z istoriyi filosofiyi Ukrayini 1993 Personaliyi vidomi vipuskniki Najbilsh vidomimi vipusknikami fakultetu ye v alfavitnomu poryadku Anatolij Aleksyuk Viktor Andrushenko Vasil Baranovskij Irina Bekeshkina Yevgen Bistrickij Igor Bichko Ivan Bojchenko Volodimir Bugrov Vilen Gorskij Leonid Guberskij Sergij Dacyuk Volodimir Dmitrichenko Taras Dudko Anatolij Yermolenko Andrij Illyenko Oksana Zabuzhko Ivan Zyazyun V yacheslav Kirilenko Anatolij Konverskij Vasil Kremen Sergij Krimskij Larisa Levchuk Vasil Lisovij Viktor Malahov Mikola Mihalchenko Timofij Motrenko Ivan Nadolnij Viktor Nebozhenko Oleksij Onishenko Yurij Pavlenko Miroslav Popovich Yevgen Pronyuk Valerij Rilach Feliks Rudich Anatolij Ruchka Petro Sauh Valerij Skotnij Yevgen Sulima Vitalij Tabachkovskij Volodimir Tancher Valentin Tarasenko Mikola Tarasenko Marina Tkachuk Sergij Farenik Nazip Hamitov Volodimir Cvih Leonid Chekal Yurij Chornomorec Volodimir Shinkaruk Oleksandr Yacenko Primitka u spisku vkazani ti vipuskniki pro yakih nayavni statti u Vikipediyi Filosofi pismennikiVipusknikami filosofskogo fakultetu yaki stali i pismennikami ye vidoma ukrayinska pismennicya Oksana Zabuzhko a takozh filosofi pismenniki Nazip Hamitov yakij ye avtorom ryadu hudozhnih filosofsko psihologichnih tvoriv ta yakij stvoriv a takozh filosofsko poetichnu tragediyu u yakij golovnimi geroyami vistupayut Lyudina Rozum Dobro Zlo Minule Majbutnye ta Dijsne Naukovi vidannya fakultetuVisnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Seriya Filosofiya Derzhavne upravlinnya Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Seriya Filosofiya PolitologiyaPosilannyaFilosofskij fakultet Enciklopediya KNU Pro filosofskij fakultet Filosofskij fakultet v istoriyi vitchiznyanoyi nauki i osviti Svyatkuvannya Dniv filosofskogo fakultetu v KNU imeni Tarasa Shevchenka Novini KNU 25 4 2019 socialni merezhi Storinka fakultetu u FejsbukPrimitkiNaukovij profil N Hamitova v Google Akademiya Naukovij profil V Kredo v Google Akademiya