Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Федір Федорович Єневич | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 13 (26) квітня 1905 Глібки | ||||
| Помер | 5 грудня 1976 (71 рік) Київ | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Діяльність | філософ | ||||
| Alma mater | Московський педагогічний інститут імені В. І. Леніна | ||||
| Галузь | філософія | ||||
| Заклад | Київський університет | ||||
| Вчене звання | професор | ||||
| Науковий ступінь | доктор філософських наук | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| У шлюбі з | Єневич Лідія Степанівна | ||||
| Нагороди |
| ||||
Федір Федорович Єневич (нар. 13 (26) квітня 1905, Глібки — 5 грудня 1976, Київ) — український філософ, комсомольський і партійний функціонер, доктор філософських наук, професор.
Біографія
Народився 13 (26 квітня) 1905 року в селі Глібках Старокостянтинівського повіту Подільської губернії (нині Хмельницької області) у бідній селянській родині. В 1911 році його батьки переселилися в селище Новорешетилівське (тепер Новосибірської області). У 1921–1931 роках — функціонер повітових комсомольських та партійних органів, секретар сільради та інше. Член ВКП(б) з 1928 року.
В 1931 році закінчив історичний факультет Московського педагогічного інституту імені В. І. Леніна. У 1931–1932 роках — доцент Вищого педагогічного фінансово-економічного інституту в Ленінграді, був слухачем філоського сектора аспірантури при Ленінградському відділі Комуністичної академії. У 1932–1935 роки — керівник кафедри філософії Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. В 1937 році закінчив філософський відділ Українського (Київського) інституту червоної професури і з того ж року викладач Київського державного університету.
У 1941 році в захистив кандидатську дисертацію на тему «Марксизм-ленінінізм теорія понять». У 1941–1942 роках — головний редактор Українського політітичного видавництва при ЦК КП(б)У, у 1942–1943 роках — керівник лекторської групи при Башкирському обласному комітеті ВКП(б), у 1943–1944 роках — лектор ЦК КП(б)У. У 1944 — серпні 1947 року — директор Українського філіалу Інституту Маркса—Енгельса—Леніна при ЦК ВКП(б). З серпня 1947 року — заступник директора Українського філіалу Інституту Маркса—Енгельса—Леніна при ЦК ВКП(б).
У 1951 році захистив докторську дисертацію на тему «Світогляд Т. Г. Шевченка». З 1952 року — доктор філософських наук, професор. З 1958 року — професор кафедри філософії інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті. У 1969–1976 роках — професор та професор-консультант кафедри філософії природничих факультетів.
Помер 5 грудня 1976 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Наукова діяльність
Вів наукову роботу в області діалектичного і історичного матеріалізму, а також з історії української філософії і суспільно-політичної думки. Автор понад 60 наукових публікацій, серед яких:
- Комуністичне виховання трудящих і подолання пережитків капіталізму в свідомості людей, К., 1940;
- Суспільно-філософські погляди Г. С. Сковороди, «Пропагандіст і агітатор», 1946, No 4;
- Американський фальсифікатор ідейної спадщини Т. Г. Шевченко, «Більшовик України», 1949, No 8;
- Деякі теоретичні проблеми категорії матеріалістичної діалектики, «Киів. держ. ун-т. Наукові зап.», 1957, т. 16, вип. 4. Зб. філос. фак-ту, No 3;
- Матеріалістична діалектика та конкретні методи природничих і гуманітарних наук, там же, т. 16, вип. 8;
- Стан і розвиток філософської науки в СРСР за 40 років, «Вісник Київського університету. Сер. історії та філософії», 1958, вип. 1;
- Діяльність комуністичних і робітничих партій — живе втілення ленінських ідей, в зб.: Теоретична зброя комунізму, К., 1959;
- Творчий вклад у марксистсько-ленінську теорію, в зб.: Питання комуністичного будівництва в рішеннях XXI з' ізду КПРС, К., 1960;
- Т. Г. Шевченко і сучасність, в зб.: Тарас Шевченко, К., 1962;
- Закономірності становлення комуністичної формації, в зб.: Розвиток КПРС наукового комунізму (1953–1962), К., 1962.
Нагороди
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1953), медалями: «За доблесну працю під час ВВВ», «За оборону Києва», «За доблесну працю. В ознаменування 100-ліття з дня народження В. І. Леніна».
Література
- Философская Энциклопедия. В 5-х т. — М.: Советская энциклопедия. Под редакцией Ф. В. Константинова. 1960–1970.
Джерела
- Енциклопедія сучасної України: Біографія [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Batko Posada Diti Druzhina Mati Fedir Fedorovich YenevichNarodivsya13 26 kvitnya 1905 1905 04 26 GlibkiPomer5 grudnya 1976 1976 12 05 71 rik KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnistfilosofAlma materMoskovskij pedagogichnij institut imeni V I LeninaGaluzfilosofiyaZakladKiyivskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofskih naukPartiyaKPRSU shlyubi zYenevich Lidiya StepanivnaNagorodiMedal Za oboronu Kiyeva Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Fedir Fedorovich Yenevich nar 13 26 kvitnya 1905 19050426 Glibki 5 grudnya 1976 Kiyiv ukrayinskij filosof komsomolskij i partijnij funkcioner doktor filosofskih nauk profesor BiografiyaNarodivsya 13 26 kvitnya 1905 roku v seli Glibkah Starokostyantinivskogo povitu Podilskoyi guberniyi nini Hmelnickoyi oblasti u bidnij selyanskij rodini V 1911 roci jogo batki pereselilisya v selishe Novoreshetilivske teper Novosibirskoyi oblasti U 1921 1931 rokah funkcioner povitovih komsomolskih ta partijnih organiv sekretar silradi ta inshe Chlen VKP b z 1928 roku V 1931 roci zakinchiv istorichnij fakultet Moskovskogo pedagogichnogo institutu imeni V I Lenina U 1931 1932 rokah docent Vishogo pedagogichnogo finansovo ekonomichnogo institutu v Leningradi buv sluhachem filoskogo sektora aspiranturi pri Leningradskomu viddili Komunistichnoyi akademiyi U 1932 1935 roki kerivnik kafedri filosofiyi Dnipropetrovskogo institutu inzheneriv zaliznichnogo transportu V 1937 roci zakinchiv filosofskij viddil Ukrayinskogo Kiyivskogo institutu chervonoyi profesuri i z togo zh roku vikladach Kiyivskogo derzhavnogo universitetu U 1941 roci v zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Marksizm lenininizm teoriya ponyat U 1941 1942 rokah golovnij redaktor Ukrayinskogo polititichnogo vidavnictva pri CK KP b U u 1942 1943 rokah kerivnik lektorskoyi grupi pri Bashkirskomu oblasnomu komiteti VKP b u 1943 1944 rokah lektor CK KP b U U 1944 serpni 1947 roku direktor Ukrayinskogo filialu Institutu Marksa Engelsa Lenina pri CK VKP b Z serpnya 1947 roku zastupnik direktora Ukrayinskogo filialu Institutu Marksa Engelsa Lenina pri CK VKP b U 1951 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Svitoglyad T G Shevchenka Z 1952 roku doktor filosofskih nauk profesor Z 1958 roku profesor kafedri filosofiyi institutu pidvishennya kvalifikaciyi vikladachiv suspilnih nauk pri Kiyivskomu universiteti U 1969 1976 rokah profesor ta profesor konsultant kafedri filosofiyi prirodnichih fakultetiv Mogila Fedora Yenevicha Pomer 5 grudnya 1976 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Naukova diyalnistViv naukovu robotu v oblasti dialektichnogo i istorichnogo materializmu a takozh z istoriyi ukrayinskoyi filosofiyi i suspilno politichnoyi dumki Avtor ponad 60 naukovih publikacij sered yakih Komunistichne vihovannya trudyashih i podolannya perezhitkiv kapitalizmu v svidomosti lyudej K 1940 Suspilno filosofski poglyadi G S Skovorodi Propagandist i agitator 1946 No 4 Amerikanskij falsifikator idejnoyi spadshini T G Shevchenko Bilshovik Ukrayini 1949 No 8 Deyaki teoretichni problemi kategoriyi materialistichnoyi dialektiki Kiiv derzh un t Naukovi zap 1957 t 16 vip 4 Zb filos fak tu No 3 Materialistichna dialektika ta konkretni metodi prirodnichih i gumanitarnih nauk tam zhe t 16 vip 8 Stan i rozvitok filosofskoyi nauki v SRSR za 40 rokiv Visnik Kiyivskogo universitetu Ser istoriyi ta filosofiyi 1958 vip 1 Diyalnist komunistichnih i robitnichih partij zhive vtilennya leninskih idej v zb Teoretichna zbroya komunizmu K 1959 Tvorchij vklad u marksistsko leninsku teoriyu v zb Pitannya komunistichnogo budivnictva v rishennyah XXI z izdu KPRS K 1960 T G Shevchenko i suchasnist v zb Taras Shevchenko K 1962 Zakonomirnosti stanovlennya komunistichnoyi formaciyi v zb Rozvitok KPRS naukovogo komunizmu 1953 1962 K 1962 NagorodiNagorodzhenij ordenom Znak Poshani 1953 medalyami Za doblesnu pracyu pid chas VVV Za oboronu Kiyeva Za doblesnu pracyu V oznamenuvannya 100 littya z dnya narodzhennya V I Lenina LiteraturaFilosofskaya Enciklopediya V 5 h t M Sovetskaya enciklopediya Pod redakciej F V Konstantinova 1960 1970 DzherelaEnciklopediya suchasnoyi Ukrayini Biografiya 19 serpnya 2016 u Wayback Machine