Михайло Васильович Фрунзе (рос. Михаил Васильевич Фрунзе, 21 січня (2 лютого) 1885, Бішкек, Семиріченська область, Туркестанський край, Російська імперія — 31 жовтня 1925, Москва, РРФСР, СРСР) — російський революціонер, радянський державний і військовий діяч, військовий теоретик, один з основних воєначальників у Червоній армії під час громадянської війни в Росії та радянсько-української війни. Член ЦК КП(б)У в листопаді 1920 — травні 1924 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в грудні 1921 — травні 1924 р. Член ЦК РКП(б) в березні 1921 — жовтні 1925 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК РКП(б) в червні 1924 — жовтні 1925 р. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК РКП(б) в червні 1924 — жовтні 1925 р. Батько Тимура Фрунзе.
Михайло Васильович Фрунзе рос.Михаил Васильевич Фрунзе | |||
| |||
---|---|---|---|
січень 1925 року — жовтень 1925 року | |||
Попередник: | Троцький Лев Давидович | ||
Наступник: | Ворошилов Климент Єфремович | ||
| |||
січень 1925 року — жовтень 1925 року | |||
Попередник: | Троцький Лев Давидович | ||
Наступник: | Ворошилов Климент Єфремович | ||
Народження: | 21 січня (2 лютого) 1885 Бішкек, d, Семиріченська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія | ||
Смерть: | 31 жовтня 1925 (40 років) Москва, СРСР[1] | ||
Причина смерті: | хлороформ | ||
Поховання: | Некрополь біля Кремлівської стіни | ||
Країна: | Російська імперія → СРСР | ||
Освіта: | Санкт-Петербурзький політехнічний інститут[d] | ||
Партія: | РКП(б) з 1904 року | ||
Батько: | Фрунзе Василь Михайлович | ||
Мати: | Бочкарова Мавра Юхимівна | ||
Діти: | Фрунзе Тимур Михайлович і d | ||
Наукова діяльність | |||
Наукова сфера: | Військова справа | ||
Відомий як: | революціонер, командуючий фронтів РСЧА | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Висловлювання у Вікіцитатах | |||
Роботи у Вікіджерелах |
Діяльність до революції
З міщан, син фельдшера родом із Бессарабії. Одружений на З. А. Поповій, дочці народовольця. Вперше познайомився з революційними ідеями в гуртку самоосвіти в гімназії в м. Вірному (тепер Алмати). У 1904 поступив в Петербурзький політехнічний інститут, вступив в Російську соціал-демократичну робочу партію. У листопаді вперше заарештований.
У «Криваву неділю» 9 січня 1905 брав участь в маніфестації на Палацовій площі в Петербурзі, був поранений у руку. Пізніше Михайло Васильович визнавав, що саме ця подія привела його в «генерали від революції».
В період революції 1905—1907 вів партійну роботу в Москві, з травня — в Іваново-Вознесенську і Шуї (під псевдонімом «Товариш Арсеній»), член комітету РСДРП. Один з керівників Іваново-Вознесенського загального страйку текстильників (травень-липень 1905). На чолі бойової дружини іваново-вознесенських та шуйських робітників брав участь у Грудневому озброєному повстанні 1905 в Москві. Делегат 4-го з'їзду РСДРП від Іваново-Вознесенської окружної організації.
24 березня 1907 арештований в Шуї, двічі (27 січня 1909 і 22-23 вересня 1910) засуджувався до страти, заміненої 10-ма роками каторжних робіт. Після 7 років ув'язнення у Володимирській, Миколаївській і Олександрівській каторжних в'язницях, у квітні 1914 вийшов на поселення в село Манзурка Іркутської губернії. У серпні 1915, після арешту за створення організації засланців, утік до Чити, де проживав за паспортом на ім'я В. Р. Василенка, працював у статистичному відділі переселенського управління і в редакції щотижневої газети «Забайкальський огляд». У 1916 переїхав до Москви, а потім на початку квітня з паспортом на ім'я М. А. Михайлова і скеруванням від Всеросійського земського союзу — до Білорусі. Створював підпільні партійні осередки в 3-й та 10-й арміях Західного фронту.
Після Лютневої революції 1917 — начальник мінської міської міліції, організатор комітету РСДРП, Мінської Ради робочих депутатів і Ради селянських депутатів, редактор більшовицької газети «Зірка». З кінця серпня голова Шуйської Ради робочих, селянських і солдатських депутатів, голова земської управи повіту і міської думи; представник Шуї на Демократичній нараді в Петербурзі.
Діяльність після революції
У дні повстання в Москві в жовтні 1917 брав участь в боях у будівлі готелю «Метрополь». Депутат Засновницьких зборів від більшовиків Володимирської губернії. У першій половині 1918 року голова Іваново-Вознесенського губкому РКП(б), губвиконкому, губраднаргоспу і військовий комісар , з серпня 1918 військовий комісар Ярославського військового округу. У лютому-травні 1919 командувач 4-ю, в травні-червні — Туркестанськими арміями, в березні-липні — також Південною групою військ Східного фронту, з липня — всім Східним фронтом; за здійснення успішних наступальних операцій проти головних сил адмірала О. В. Колчака нагороджений орденом Червоного Прапора. У серпні 1919 — вересні 1920 командувач Туркестанським фронтом. Член комісії Туркестану ВЦВК і РНК (жовтень 1919 — липень 1920); прихильник «організації» революції в Бухарському еміраті шляхом вторгнення Червоної Армії, керував штурмом Бухари (30 серпня — 2 вересня 1920).
21 вересня 1920 згідно з наказом ЦК РКП(б), Реввійськрада утворила Південний (Кримський) фронт на чолі з Михайлом Фрунзе. До складу фронту увійшли 6-та, 13-та і 2-га Кінна армії. До листопада 1920 Фрунзе командував Південним фронтом, став організатором вигнання військ генерала П. М. Врангеля з Північної Таврії і Криму. Після надіслав до врангелівських військ телеграму, що пропонувала їм вільно покинути Крим в обмін на припинення опору; відозва, проте, не мала відгуку від Врангеля. 3 грудня 1920 призначений уповноваженим Реввійськради в Україні і командувачем збройними силами України і Криму, одночасно обраний членом Політбюро ЦК КП(б) У. 6 грудня надійшло доповнення — для боротьби з бандитизмом всі війська внутрішньої служби в Україні передавались під керівництво Фрунзе. З лютого 1922 року — заступник голови РНК УРСР.
Керував розгромом Повстанської армії Нестора Махна (за що в 1924 році нагороджений другим орденом Червоного Прапора) і загону Юрія Тютюнника.
Під час наступу військ П. Врангеля у вересні — жовтні 1920 р. Нестор Махно знову пішов на зближення з більшовиками і 2 жовтня 1920 уклав у Старобільську воєнно-політичну угоду з командуванням їхнього Південного фронту, що перебувало під керівництвом Михайла Фрунзе. Під час Перекопсько-Чонгарської операції махновські загони першими форсували р. Сиваш. Проте відразу після прориву до Криму і розгрому військ Врангеля, радянське командування, порушуючи підписану угоду, розпочало раптове оточення та тотальне винищення махновських частин, що разом з ними увійшли на територію Криму. Під час цього загинула найбільш боєздатна частина повстанської армії, лише декілька сотень повстанців зуміли прорватись із Криму і доповісти решті махновців про зраду більшовиків.
У листопаді 1921 року очолював Надзвичайне посольство до Анкари для встановлення відносин між УСРР і Туреччиною, вів переговори з Мустафою Кемалем. 2 січня 1922 року від імені УСРР підписав україно-турецький договір.
З березня 1924 заступник голови Реввійськради СРСР і наркома з військових і морських справ, з квітня 1924 одночасно начальник штабу Червоної Армії і начальник Військової академії. З січня 1925 голова Реввійськради СРСР і нарком з військових і морських справ.
Під керівництвом Фрунзе проводилася військова реформа 1924—1925 — скорочення чисельності армії, введення принципу єдиноначальності, реорганізація військового апарату і політичного управління Червоної Армії, поєднання в структурі Озброєних Сил постійної армії і територіальних-міліційних формувань. Автор ряду військово-теоретичних робіт.
Військова доктрина, розроблена Фрунзе, побудована на прикладенні марксизму до військової теорії і приділяє особливе місце в армії політичним відділам і комуністичним осередкам.
Член ВЦВК, президії ЦВК СРСР. З 1921 член ЦК РКП(б), з 1924 кандидат у члени Політбюро ЦК.
Помер після операції виразки шлунку, в радянській періодиці вказувалося, що від паралічу серця. Існує версія, що його смерть не була випадковою, а була організована Сталіним, який особливо наполягав на госпіталізації. Вважають, що цей здогад вперше висловив Борис Андрійович Пільняк в його «Повісті непогашеного місяця». Цю ж версію відбито в творі (книзі і фільмі) Василя Аксьонова «Московська сага».
Похований на Красній площі у Москві.
Енциклопедія українознавства
Фрунзе Михайло (21.1(2.2).1885 — 31.10.1925) — радянський військовий і державний діяч.
Народився у м. Пішпеку (з 1926 р. — Фрунзе, тепер Бішкек, Киргизстан) у сім'ї медичного працівника Василя Михайловича Фрунзе. У 1904 закінчив гімназію у м. Вірному (тепер Алмати, Казахстан). Навчався в Петербурзькому політехнічному інституті. З 1904-член РСДРП. За участь у революційному русі кілька разів заарештовувався. В 1909—1910 роках двічі засуджувався до страти, яку замінили спочатку 10 роками каторги, а згодом — довічним засланням. З 1914—1915 роках перебував на засланні в Іркутській губ. Утік із заслання і до 1917 року проводив революційну роботу в діючій армії.
Брав участь у жовтневому перевороті у Москві. У 1918-голова Іваново-Вознесенського губернського комітету партії, губ-виконкому, військовий комісар Ярославського військового округу. З кінця грудня 1918-командувач 4-ї армії Східного фронту. В 1919 році командував Південною групою Східного фронту. У серпні 1919-вересні 1920 командував Туркестанським фронтом, зайняв Середню Азію, Хіву і Бухару. У кін. вересня призначений командувачем Південного фронту. У жовтні 1920 уклав угоду з Нестором Махном про спільні дії проти білогвардійських військ. У листопаді 1920 після розгрому ген. П.Врангеля Фрунзе, порушивши угоду з махновцями (за розпорядженням із Москви), провів операцію із знищення своїх недавніх союзників. З грудня 1920 — уповноважений Реввійськради республіки в Україні, командувач збройних сил УСРР. У листопаді 1921 — січні 1922 очолював місію УСРР у Туреччині. 2.1.1922 Фрунзе очолював делегацію УСРР, яка в Анкарі підписала угоду про дружбу і братерство між Туреччиною і Україною.
З лютого 1922 до березня 1924 — заст. голови Раднаркому УСРР, одночасно працював заст. голови Української економічної ради. Фрунзе керував боротьбою проти повстанського руху в Україні. У квітні 1924 року призначений начальником Штабу РСЧА і начальником Військової академії. З 25.1.1925 — РВР СРСР, нарком військових і морських справ СРСР, з лютого 1925 — член Ради праці і оборони СРСР.
Фрунзе проводив значну військово-теоретичну роботу, написав ряд праць, в яких розробляв проблеми військової теорії, зокрема місця і ролі армії у функціонуванні тоталітарної держави. Під час хвороби Фрунзе за особистою вказівкою Йосифа Сталіна був госпіталізований в урядовій лікарні, де йому примусово зроблено хірургічну операцію. Після операції, не приходячи до свідомості, Фрунзе помер.
Нагороди
- Орден Червоного Прапора (08.07.1919) — наказ РВР № 133.
- Почесна революційна зброя (30.12.1920) — наказ РВР № 607.
- Орден Червоного Прапора (06.05.1924) — наказ РВР № 113.
Пам′ять
У Чернігові в 1928 році за ініціативи воїнів стрілецької дивізії імені Фрунзе було встановлене погруддя роботи І. А. Менделевича. З початком німецько-радянської війни воно було знищене німцями. Після закінчення війни погруддя було відновлене (автор і скульптор — А. А. Карнабіда, 1948). Увечері 14 жовтня 2014 року, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, група молоді зруйнувала пам′ятку (див. Пам′ятники Чернігова).
У Ніжині встановлено пам′ятник М. В. Фрунзе (скульптор О. О. Тарасенко, 1968)
Ім′я Михайла Фрунзе мало .
Декомунізація
В Україні постать Фрунзе як радянського військового діяча, голови Реввійськради СРСР, наркома з військових і морських справ, учасника встановлення радянської влади в Україні підпадає під Закон про декомунізацію. Відтак, топонімічні назви, що увіковічують пам'ять радянського військового діяча, зникли з карт України, а його пам'ятники — з українських міст.
2 серпня 2019 році у місті Каховка, що на Херсонщині, було декомунізовано пам'ятник Михайлу Фрунзе.
- Погруддя Михайла Фрунзе у Чернігові, знесене 2014 року
- Погруддя Михайла Фрунзе в Сумах, знесене 2015 року
Примітки
- Фрунзе Михаил Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Військовий навігатор України. 2 березня 2019. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
- У Чернігові зруйнували погруддя Михайла Фрунзе
- . www.memory.gov.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 2 серпня 2019.
- На Херсонщині повалили радянський пам'ятник. ТСН.ua (укр.). 2 серпня 2019. Процитовано 20 вересня 2023.
- . ФАКТИ ICTV (укр.). 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
- . dancor.sumy.ua. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
Джерела та література
- Г. В. Папакін. Фрунзе Михайло Васильович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 337-338. — .
Література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фрунзе Михайло Васильович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрунзе Михайло Васильович |
- М. Дорошко. Фрунзе Михайло Васильович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Фрунзе Михаил Васильевич. Избранные произведения. — Москва : Ордена Трудового Красного Знамени Военное издательство Министерства обороны СССР, 1977. — 480 с. — 65 000 прим. (рос.)
Посилання
- Фрунзе Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1995. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Vasilovich Frunze ros Mihail Vasilevich Frunze 21 sichnya 2 lyutogo 1885 Bishkek Semirichenska oblast Turkestanskij kraj Rosijska imperiya 31 zhovtnya 1925 Moskva RRFSR SRSR rosijskij revolyucioner radyanskij derzhavnij i vijskovij diyach vijskovij teoretik odin z osnovnih voyenachalnikiv u Chervonij armiyi pid chas gromadyanskoyi vijni v Rosiyi ta radyansko ukrayinskoyi vijni Chlen CK KP b U v listopadi 1920 travni 1924 r Chlen Politichnogo byuro CK KP b U v grudni 1921 travni 1924 r Chlen CK RKP b v berezni 1921 zhovtni 1925 r Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK RKP b v chervni 1924 zhovtni 1925 r Kandidat u chleni Organizacijnogo byuro CK RKP b v chervni 1924 zhovtni 1925 r Batko Timura Frunze Mihajlo Vasilovich Frunze ros Mihail Vasilevich FrunzeMihajlo Vasilovich FrunzePrapor Golova Revvijskradi SRSRsichen 1925 roku zhovten 1925 rokuPoperednik Trockij Lev DavidovichNastupnik Voroshilov Kliment YefremovichPrapor Narodnij komisar po vijskovim i morskim spravam SRSRsichen 1925 roku zhovten 1925 rokuPoperednik Trockij Lev DavidovichNastupnik Voroshilov Kliment Yefremovich Narodzhennya 21 sichnya 2 lyutogo 1885 1885 02 02 Bishkek d Semirichenska oblast Turkestanske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaSmert 31 zhovtnya 1925 1925 10 31 40 rokiv Moskva SRSR 1 Prichina smerti hloroformPohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina Rosijska imperiya SRSROsvita Sankt Peterburzkij politehnichnij institut d Partiya RKP b z 1904 rokuBatko Frunze Vasil MihajlovichMati Bochkarova Mavra YuhimivnaDiti Frunze Timur Mihajlovich i d Naukova diyalnistNaukova sfera Vijskova spravaVidomij yak revolyucioner komanduyuchij frontiv RSChAAvtograf Nagorodi Pochesna revolyucijna zbroya Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRoboti u VikidzherelahDiyalnist do revolyuciyiZ mishan sin feldshera rodom iz Bessarabiyi Odruzhenij na Z A Popovij dochci narodovolcya Vpershe poznajomivsya z revolyucijnimi ideyami v gurtku samoosviti v gimnaziyi v m Virnomu teper Almati U 1904 postupiv v Peterburzkij politehnichnij institut vstupiv v Rosijsku social demokratichnu robochu partiyu U listopadi vpershe zaareshtovanij U Krivavu nedilyu 9 sichnya 1905 brav uchast v manifestaciyi na Palacovij ploshi v Peterburzi buv poranenij u ruku Piznishe Mihajlo Vasilovich viznavav sho same cya podiya privela jogo v generali vid revolyuciyi V period revolyuciyi 1905 1907 viv partijnu robotu v Moskvi z travnya v Ivanovo Voznesensku i Shuyi pid psevdonimom Tovarish Arsenij chlen komitetu RSDRP Odin z kerivnikiv Ivanovo Voznesenskogo zagalnogo strajku tekstilnikiv traven lipen 1905 Na choli bojovoyi druzhini ivanovo voznesenskih ta shujskih robitnikiv brav uchast u Grudnevomu ozbroyenomu povstanni 1905 v Moskvi Delegat 4 go z yizdu RSDRP vid Ivanovo Voznesenskoyi okruzhnoyi organizaciyi 24 bereznya 1907 areshtovanij v Shuyi dvichi 27 sichnya 1909 i 22 23 veresnya 1910 zasudzhuvavsya do strati zaminenoyi 10 ma rokami katorzhnih robit Pislya 7 rokiv uv yaznennya u Volodimirskij Mikolayivskij i Oleksandrivskij katorzhnih v yaznicyah u kvitni 1914 vijshov na poselennya v selo Manzurka Irkutskoyi guberniyi U serpni 1915 pislya areshtu za stvorennya organizaciyi zaslanciv utik do Chiti de prozhivav za pasportom na im ya V R Vasilenka pracyuvav u statistichnomu viddili pereselenskogo upravlinnya i v redakciyi shotizhnevoyi gazeti Zabajkalskij oglyad U 1916 pereyihav do Moskvi a potim na pochatku kvitnya z pasportom na im ya M A Mihajlova i skeruvannyam vid Vserosijskogo zemskogo soyuzu do Bilorusi Stvoryuvav pidpilni partijni oseredki v 3 j ta 10 j armiyah Zahidnogo frontu Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 nachalnik minskoyi miskoyi miliciyi organizator komitetu RSDRP Minskoyi Radi robochih deputativ i Radi selyanskih deputativ redaktor bilshovickoyi gazeti Zirka Z kincya serpnya golova Shujskoyi Radi robochih selyanskih i soldatskih deputativ golova zemskoyi upravi povitu i miskoyi dumi predstavnik Shuyi na Demokratichnij naradi v Peterburzi M V Frunze vruchaye prapor najkrashij vijskovij chastini Moskovskogo vijskovogo okrugu persha polovina 1920 h Diyalnist pislya revolyuciyiU dni povstannya v Moskvi v zhovtni 1917 brav uchast v boyah u budivli gotelyu Metropol Deputat Zasnovnickih zboriv vid bilshovikiv Volodimirskoyi guberniyi U pershij polovini 1918 roku golova Ivanovo Voznesenskogo gubkomu RKP b gubvikonkomu gubradnargospu i vijskovij komisar z serpnya 1918 vijskovij komisar Yaroslavskogo vijskovogo okrugu U lyutomu travni 1919 komanduvach 4 yu v travni chervni Turkestanskimi armiyami v berezni lipni takozh Pivdennoyu grupoyu vijsk Shidnogo frontu z lipnya vsim Shidnim frontom za zdijsnennya uspishnih nastupalnih operacij proti golovnih sil admirala O V Kolchaka nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora U serpni 1919 veresni 1920 komanduvach Turkestanskim frontom Chlen komisiyi Turkestanu VCVK i RNK zhovten 1919 lipen 1920 prihilnik organizaciyi revolyuciyi v Buharskomu emirati shlyahom vtorgnennya Chervonoyi Armiyi keruvav shturmom Buhari 30 serpnya 2 veresnya 1920 21 veresnya 1920 zgidno z nakazom CK RKP b Revvijskrada utvorila Pivdennij Krimskij front na choli z Mihajlom Frunze Do skladu frontu uvijshli 6 ta 13 ta i 2 ga Kinna armiyi Do listopada 1920 Frunze komanduvav Pivdennim frontom stav organizatorom vignannya vijsk generala P M Vrangelya z Pivnichnoyi Tavriyi i Krimu Pislya nadislav do vrangelivskih vijsk telegramu sho proponuvala yim vilno pokinuti Krim v obmin na pripinennya oporu vidozva prote ne mala vidguku vid Vrangelya 3 grudnya 1920 priznachenij upovnovazhenim Revvijskradi v Ukrayini i komanduvachem zbrojnimi silami Ukrayini i Krimu odnochasno obranij chlenom Politbyuro CK KP b U 6 grudnya nadijshlo dopovnennya dlya borotbi z banditizmom vsi vijska vnutrishnoyi sluzhbi v Ukrayini peredavalis pid kerivnictvo Frunze Z lyutogo 1922 roku zastupnik golovi RNK URSR Keruvav rozgromom Povstanskoyi armiyi Nestora Mahna za sho v 1924 roci nagorodzhenij drugim ordenom Chervonogo Prapora i zagonu Yuriya Tyutyunnika Pid chas nastupu vijsk P Vrangelya u veresni zhovtni 1920 r Nestor Mahno znovu pishov na zblizhennya z bilshovikami i 2 zhovtnya 1920 uklav u Starobilsku voyenno politichnu ugodu z komanduvannyam yihnogo Pivdennogo frontu sho perebuvalo pid kerivnictvom Mihajla Frunze Pid chas Perekopsko Chongarskoyi operaciyi mahnovski zagoni pershimi forsuvali r Sivash Prote vidrazu pislya prorivu do Krimu i rozgromu vijsk Vrangelya radyanske komanduvannya porushuyuchi pidpisanu ugodu rozpochalo raptove otochennya ta totalne vinishennya mahnovskih chastin sho razom z nimi uvijshli na teritoriyu Krimu Pid chas cogo zaginula najbilsh boyezdatna chastina povstanskoyi armiyi lishe dekilka soten povstanciv zumili prorvatis iz Krimu i dopovisti reshti mahnovciv pro zradu bilshovikiv U listopadi 1921 roku ocholyuvav Nadzvichajne posolstvo do Ankari dlya vstanovlennya vidnosin mizh USRR i Turechchinoyu viv peregovori z Mustafoyu Kemalem 2 sichnya 1922 roku vid imeni USRR pidpisav ukrayino tureckij dogovir Narada komanduvachiv pri RVRR Provodit zastupnik golovi RVRR Mihajlo Frunze Listopad 1924 roku Z bereznya 1924 zastupnik golovi Revvijskradi SRSR i narkoma z vijskovih i morskih sprav z kvitnya 1924 odnochasno nachalnik shtabu Chervonoyi Armiyi i nachalnik Vijskovoyi akademiyi Z sichnya 1925 golova Revvijskradi SRSR i narkom z vijskovih i morskih sprav Pid kerivnictvom Frunze provodilasya vijskova reforma 1924 1925 skorochennya chiselnosti armiyi vvedennya principu yedinonachalnosti reorganizaciya vijskovogo aparatu i politichnogo upravlinnya Chervonoyi Armiyi poyednannya v strukturi Ozbroyenih Sil postijnoyi armiyi i teritorialnih milicijnih formuvan Avtor ryadu vijskovo teoretichnih robit Vijskova doktrina rozroblena Frunze pobudovana na prikladenni marksizmu do vijskovoyi teoriyi i pridilyaye osoblive misce v armiyi politichnim viddilam i komunistichnim oseredkam Chlen VCVK prezidiyi CVK SRSR Z 1921 chlen CK RKP b z 1924 kandidat u chleni Politbyuro CK Pomer pislya operaciyi virazki shlunku v radyanskij periodici vkazuvalosya sho vid paralichu sercya Isnuye versiya sho jogo smert ne bula vipadkovoyu a bula organizovana Stalinim yakij osoblivo napolyagav na gospitalizaciyi Vvazhayut sho cej zdogad vpershe visloviv Boris Andrijovich Pilnyak v jogo Povisti nepogashenogo misyacya Cyu zh versiyu vidbito v tvori knizi i filmi Vasilya Aksonova Moskovska saga Pohovanij na Krasnij ploshi u Moskvi Enciklopediya ukrayinoznavstvaFrunze Mihajlo 21 1 2 2 1885 31 10 1925 radyanskij vijskovij i derzhavnij diyach Narodivsya u m Pishpeku z 1926 r Frunze teper Bishkek Kirgizstan u sim yi medichnogo pracivnika Vasilya Mihajlovicha Frunze U 1904 zakinchiv gimnaziyu u m Virnomu teper Almati Kazahstan Navchavsya v Peterburzkomu politehnichnomu instituti Z 1904 chlen RSDRP Za uchast u revolyucijnomu rusi kilka raziv zaareshtovuvavsya V 1909 1910 rokah dvichi zasudzhuvavsya do strati yaku zaminili spochatku 10 rokami katorgi a zgodom dovichnim zaslannyam Z 1914 1915 rokah perebuvav na zaslanni v Irkutskij gub Utik iz zaslannya i do 1917 roku provodiv revolyucijnu robotu v diyuchij armiyi Brav uchast u zhovtnevomu perevoroti u Moskvi U 1918 golova Ivanovo Voznesenskogo gubernskogo komitetu partiyi gub vikonkomu vijskovij komisar Yaroslavskogo vijskovogo okrugu Z kincya grudnya 1918 komanduvach 4 yi armiyi Shidnogo frontu V 1919 roci komanduvav Pivdennoyu grupoyu Shidnogo frontu U serpni 1919 veresni 1920 komanduvav Turkestanskim frontom zajnyav Serednyu Aziyu Hivu i Buharu U kin veresnya priznachenij komanduvachem Pivdennogo frontu U zhovtni 1920 uklav ugodu z Nestorom Mahnom pro spilni diyi proti bilogvardijskih vijsk U listopadi 1920 pislya rozgromu gen P Vrangelya Frunze porushivshi ugodu z mahnovcyami za rozporyadzhennyam iz Moskvi proviv operaciyu iz znishennya svoyih nedavnih soyuznikiv Z grudnya 1920 upovnovazhenij Revvijskradi respubliki v Ukrayini komanduvach zbrojnih sil USRR U listopadi 1921 sichni 1922 ocholyuvav misiyu USRR u Turechchini 2 1 1922 Frunze ocholyuvav delegaciyu USRR yaka v Ankari pidpisala ugodu pro druzhbu i braterstvo mizh Turechchinoyu i Ukrayinoyu Z lyutogo 1922 do bereznya 1924 zast golovi Radnarkomu USRR odnochasno pracyuvav zast golovi Ukrayinskoyi ekonomichnoyi radi Frunze keruvav borotboyu proti povstanskogo ruhu v Ukrayini U kvitni 1924 roku priznachenij nachalnikom Shtabu RSChA i nachalnikom Vijskovoyi akademiyi Z 25 1 1925 RVR SRSR narkom vijskovih i morskih sprav SRSR z lyutogo 1925 chlen Radi praci i oboroni SRSR Frunze provodiv znachnu vijskovo teoretichnu robotu napisav ryad prac v yakih rozroblyav problemi vijskovoyi teoriyi zokrema miscya i roli armiyi u funkcionuvanni totalitarnoyi derzhavi Pid chas hvorobi Frunze za osobistoyu vkazivkoyu Josifa Stalina buv gospitalizovanij v uryadovij likarni de jomu primusovo zrobleno hirurgichnu operaciyu Pislya operaciyi ne prihodyachi do svidomosti Frunze pomer NagorodiOrden Chervonogo Prapora 08 07 1919 nakaz RVR 133 Pochesna revolyucijna zbroya 30 12 1920 nakaz RVR 607 Orden Chervonogo Prapora 06 05 1924 nakaz RVR 113 Pam yat M V Frunze na manevrah Robota Isaaka Brodskogo 1929 r U Chernigovi v 1928 roci za iniciativi voyiniv strileckoyi diviziyi imeni Frunze bulo vstanovlene pogruddya roboti I A Mendelevicha Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni vono bulo znishene nimcyami Pislya zakinchennya vijni pogruddya bulo vidnovlene avtor i skulptor A A Karnabida 1948 Uvecheri 14 zhovtnya 2014 roku na svyato Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici grupa molodi zrujnuvala pam yatku div Pam yatniki Chernigova U Nizhini vstanovleno pam yatnik M V Frunze skulptor O O Tarasenko 1968 Im ya Mihajla Frunze malo DekomunizaciyaV Ukrayini postat Frunze yak radyanskogo vijskovogo diyacha golovi Revvijskradi SRSR narkoma z vijskovih i morskih sprav uchasnika vstanovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini pidpadaye pid Zakon pro dekomunizaciyu Vidtak toponimichni nazvi sho uvikovichuyut pam yat radyanskogo vijskovogo diyacha znikli z kart Ukrayini a jogo pam yatniki z ukrayinskih mist 2 serpnya 2019 roci u misti Kahovka sho na Hersonshini bulo dekomunizovano pam yatnik Mihajlu Frunze Pogruddya Mihajla Frunze u Chernigovi znesene 2014 roku Pogruddya Mihajla Frunze v Sumah znesene 2015 rokuPrimitkiFrunze Mihail Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Vijskovij navigator Ukrayini 2 bereznya 2019 Arhiv originalu za 2 serpnya 2019 Procitovano 2 serpnya 2019 U Chernigovi zrujnuvali pogruddya Mihajla Frunze www memory gov ua Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 2 serpnya 2019 Na Hersonshini povalili radyanskij pam yatnik TSN ua ukr 2 serpnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2023 FAKTI ICTV ukr 15 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2022 dancor sumy ua Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2022 Dzherela ta literaturaG V Papakin Frunze Mihajlo Vasilovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 337 338 ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Frunze Mihajlo VasilovichVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Frunze Mihajlo VasilovichM Doroshko Frunze Mihajlo Vasilovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Frunze Mihail Vasilevich Izbrannye proizvedeniya Moskva Ordena Trudovogo Krasnogo Znameni Voennoe izdatelstvo Ministerstva oborony SSSR 1977 480 s 65 000 prim ros PosilannyaFrunze Mihajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 1995 1000 ekz Poperednik Trockij Lev Davidovich 1925 Narodnij Komisar z vijskovih ta morskih sprav SRSR 26 sichnya 31 zhovtnya 1925 Nastupnik Marshal Radyanskogo Soyuzu Voroshilov Kliment Yefremovich 1925 1940