Front de Libération de la Côte des Somalis ( англ . Front for the Liberation of the Somali Coast ) — націоналістична організація, а згодом партизанське угруповання на французькій території Афар і Іссас у сучасному Джибуті. Він конкурувала з Визвольним рухом Джибуті (MLD), який підтримувала Ефіопія. FLCS був визнаний національно-визвольним рухом Організацією африканської єдності (ОАЄ), яка брала участь у його фінансуванні.
Фронт звільнення узбережжя Сомалі | |
---|---|
На службі | 1960–1977 |
Країни | Французьке Сомалі Джибуті |
Тип | Напіввійськова організація (до незалежності) Армія (після незалежності) |
Історія
FLCS була заснована в 1960 році Махамудом Харбі. Її президентом-засновником був Адан Абдулле. 25–26 серпня 1966 року в місті Джибуті відбулися зіткнення французьких урядових поліцейських і джибутійських націоналістів, у результаті яких загинуло десять цивільних осіб і один урядовий поліцейський. Двадцять сім осіб було заарештовано за участь у демонстраціях . Французький уряд депортував близько 6000 етнічних сомалійців до Сомалі в період із серпня 1966 року до березня 1967 року. Націоналісти Джибуті провели демонстрацію за незалежність 13–21 вересня 1966 року, в результаті якої загинула 21 особа. Організація в основному отримувала підтримку від сомалійських кланів. 21 вересня 1966 року генерал-губернатор Луї Саже оголосив про рішення французького уряду провести референдум щодо статусу Французького Сомалі . У період з 1 жовтня по 21 листопада 1966 року французькі урядові війська вбили шістьох людей поблизу Джибуті . Абдурахман Ахмед Хасан, також відомий як Габуде, став генеральним секретарем у 1966 році після дворічного ув'язнення. Вісімнадцять осіб було заарештовано за участь у демонстраціях.
Близько 60 відсотків виборців, в основному етнічні афари, під час референдуму, що відбувся 19 березня 1967 року, виступили за те, щоб залишитися заморською територією Франції (відома як французька територія Афар і Іссас ) . Французькі урядові війська придушили демонстрації в місті Джибуті 20 березня 1967 року, в результаті чого загинули одинадцять осіб. Чотири людини були вбиті французькими урядовими військами 6 квітня 1967 року. 3 липня 1967 року Французьке Сомалі було перейменовано у Французьку територію Афар і Іссас. Законодавчі вибори відбулися 17 листопада 1968 року, і Афарське демократичне об'єднання (Rassemblement Démocratique Afar–RDA) отримало 20 із 32 місць в асамблеї.
FLCS почала збройну діяльність за межами Джибуті в 1968 році. З травня 1969 року її генеральним секретарем є Аден Робле Авале . У січні 1970 року Фронт визволення Сомалійського берега заявив про напад на популярний бар Palm in Zinc у Джибуті.
Вибори до парламенту відбулися 18 листопада 1973 року. Коаліція, що складається переважно з етнічних афарів, отримала більшість місць в парламенті . 25–26 травня 1975 року в Джибуті під час політичного насильства було вбито 11 осіб. У 1975 році Фронт визволення Сомалійського узбережжя викрав посла Франції в Могадішо ( Сомалі ) Жана Гері для обміну на двох активістів членів FLCS, які були ув'язнені на материковій частині Франції. У грудні 1975 року він заявив про невдалу атаку на Алі Арефа Бурхана.
31 грудня 1975 року Генеральна Асамблея ООН закликала французький уряд вийти з колонії . У лютому 1976 року FLCS заявляє про викрадення шкільного автобуса, що закінчилося смертю заручників і двох дітей. З 29 квітня по 11 травня 1976 року Організація африканської єдності (ОАЄ) направила в регіон дослідницьку місію з 15 осіб ( Єгипет, Гвінея, Ліберія, Мозамбік, Сенегал, Танзанія, Уганда, Заїр).
Французькі урядові війська обстріляли демонстрантів у Таджурі 2 травня 1976 року, в результаті чого одна людина загинула. Тринадцять людей були вбиті під час політичного насильства в Джибуті 10 липня 1976 року. Абдалла Мохамед Каміль був обраний прем'єр-міністром Палатою депутатів 29 липня 1976 року. Починаючи з 28 лютого 1977 року в Парижі відбулися переговори представників французького уряду і націоналістів Джибуті. ОАЄ сприяла переговорам між представниками французького уряду та націоналістами Джибуті в Аккрі, Гана, з 28 березня по 1 квітня 1977 року. Вибори до Установчих зборів відбулися 8 травня 1977 року, і Народне об'єднання за незалежність (Rassemblement Populaire pour Independence-RPI) отримало 65 із 65 місць у зборах. Близько 99 відсотків виборців Джибуті підтримали незалежність від Франції на референдумі, що відбувся 8 травня 1977 року. 27 червня 1977 року офіційно відзначається незалежність Джибуті.
Військова боротьба FLCS активно підтримувалася урядом Сомалі . Група також отримувала допомогу від ОАЄ як національно-визвольного руху. У період 1971-1972 рр. FLCS отримав 1500 фунтів стерлінгів від ОАЄ, 0,14% від загальної суми, пожертвуваної органом різним африканським визвольним рухам того часу. FLCS змінює свої вимоги між запитом на інтеграцію в можливе «Велике Сомалі» або простою незалежністю території. У 1975 році FLCS вступає в Африканську народну лігу за незалежність і нарешті обирає шлях незалежності, що спричиняє напруженість у відносинах з Могадішо, Сомалі . Після здобуття територією незалежності 27 червня 1977 року від 2000 до 2500 бойовиків FLCS були інтегровані до нових Збройних сил Джибуті, але не до складу MLD, незважаючи на прохання Ахмеда Діні.
Література
- La Nation
- Alwan, Daoud Aboubaker; Aboubaker, Daoud Alwan; Mibrathu, Yohanis (2000). Historical Dictionary of Djibouti. ISBN .
- Abir, Mordechai. Oil, power and politics: conflict in Arabia, the Red Sea and the Gulf. London: Cass, 1974. p. 144
- Barrington, Lowell W. (ed.). After independence : making and protecting the nation in postcolonial & postcommunist states. : Univ. of Michigan Press, 2006. p. 117-118
- Gonidec, Pierre François. African Politics. The Hague: Matinus Nijhoff, 1981. p. 272
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Front de Liberation de la Cote des Somalis angl Front for the Liberation of the Somali Coast nacionalistichna organizaciya a zgodom partizanske ugrupovannya na francuzkij teritoriyi Afar i Issas u suchasnomu Dzhibuti Vin konkuruvala z Vizvolnim ruhom Dzhibuti MLD yakij pidtrimuvala Efiopiya FLCS buv viznanij nacionalno vizvolnim ruhom Organizaciyeyu afrikanskoyi yednosti OAYe yaka brala uchast u jogo finansuvanni Front zvilnennya uzberezhzhya SomaliNa sluzhbi1960 1977KrayiniFrancuzke Somali DzhibutiTipNapivvijskova organizaciya do nezalezhnosti Armiya pislya nezalezhnosti IstoriyaFLCS bula zasnovana v 1960 roci Mahamudom Harbi Yiyi prezidentom zasnovnikom buv Adan Abdulle 25 26 serpnya 1966 roku v misti Dzhibuti vidbulisya zitknennya francuzkih uryadovih policejskih i dzhibutijskih nacionalistiv u rezultati yakih zaginulo desyat civilnih osib i odin uryadovij policejskij Dvadcyat sim osib bulo zaareshtovano za uchast u demonstraciyah Francuzkij uryad deportuvav blizko 6000 etnichnih somalijciv do Somali v period iz serpnya 1966 roku do bereznya 1967 roku Nacionalisti Dzhibuti proveli demonstraciyu za nezalezhnist 13 21 veresnya 1966 roku v rezultati yakoyi zaginula 21 osoba Organizaciya v osnovnomu otrimuvala pidtrimku vid somalijskih klaniv 21 veresnya 1966 roku general gubernator Luyi Sazhe ogolosiv pro rishennya francuzkogo uryadu provesti referendum shodo statusu Francuzkogo Somali U period z 1 zhovtnya po 21 listopada 1966 roku francuzki uryadovi vijska vbili shistoh lyudej poblizu Dzhibuti Abdurahman Ahmed Hasan takozh vidomij yak Gabude stav generalnim sekretarem u 1966 roci pislya dvorichnogo uv yaznennya Visimnadcyat osib bulo zaareshtovano za uchast u demonstraciyah Spilna delegaciya FLCS LPAI v Kampali v 1976 roci Blizko 60 vidsotkiv viborciv v osnovnomu etnichni afari pid chas referendumu sho vidbuvsya 19 bereznya 1967 roku vistupili za te shob zalishitisya zamorskoyu teritoriyeyu Franciyi vidoma yak francuzka teritoriya Afar i Issas Francuzki uryadovi vijska pridushili demonstraciyi v misti Dzhibuti 20 bereznya 1967 roku v rezultati chogo zaginuli odinadcyat osib Chotiri lyudini buli vbiti francuzkimi uryadovimi vijskami 6 kvitnya 1967 roku 3 lipnya 1967 roku Francuzke Somali bulo perejmenovano u Francuzku teritoriyu Afar i Issas Zakonodavchi vibori vidbulisya 17 listopada 1968 roku i Afarske demokratichne ob yednannya Rassemblement Democratique Afar RDA otrimalo 20 iz 32 misc v asambleyi FLCS pochala zbrojnu diyalnist za mezhami Dzhibuti v 1968 roci Z travnya 1969 roku yiyi generalnim sekretarem ye Aden Roble Avale U sichni 1970 roku Front vizvolennya Somalijskogo berega zayaviv pro napad na populyarnij bar Palm in Zinc u Dzhibuti Vibori do parlamentu vidbulisya 18 listopada 1973 roku Koaliciya sho skladayetsya perevazhno z etnichnih afariv otrimala bilshist misc v parlamenti 25 26 travnya 1975 roku v Dzhibuti pid chas politichnogo nasilstva bulo vbito 11 osib U 1975 roci Front vizvolennya Somalijskogo uzberezhzhya vikrav posla Franciyi v Mogadisho Somali Zhana Geri dlya obminu na dvoh aktivistiv chleniv FLCS yaki buli uv yazneni na materikovij chastini Franciyi U grudni 1975 roku vin zayaviv pro nevdalu ataku na Ali Arefa Burhana 31 grudnya 1975 roku Generalna Asambleya OON zaklikala francuzkij uryad vijti z koloniyi U lyutomu 1976 roku FLCS zayavlyaye pro vikradennya shkilnogo avtobusa sho zakinchilosya smertyu zaruchnikiv i dvoh ditej Z 29 kvitnya po 11 travnya 1976 roku Organizaciya afrikanskoyi yednosti OAYe napravila v region doslidnicku misiyu z 15 osib Yegipet Gvineya Liberiya Mozambik Senegal Tanzaniya Uganda Zayir Francuzki uryadovi vijska obstrilyali demonstrantiv u Tadzhuri 2 travnya 1976 roku v rezultati chogo odna lyudina zaginula Trinadcyat lyudej buli vbiti pid chas politichnogo nasilstva v Dzhibuti 10 lipnya 1976 roku Abdalla Mohamed Kamil buv obranij prem yer ministrom Palatoyu deputativ 29 lipnya 1976 roku Pochinayuchi z 28 lyutogo 1977 roku v Parizhi vidbulisya peregovori predstavnikiv francuzkogo uryadu i nacionalistiv Dzhibuti OAYe spriyala peregovoram mizh predstavnikami francuzkogo uryadu ta nacionalistami Dzhibuti v Akkri Gana z 28 bereznya po 1 kvitnya 1977 roku Vibori do Ustanovchih zboriv vidbulisya 8 travnya 1977 roku i Narodne ob yednannya za nezalezhnist Rassemblement Populaire pour Independence RPI otrimalo 65 iz 65 misc u zborah Blizko 99 vidsotkiv viborciv Dzhibuti pidtrimali nezalezhnist vid Franciyi na referendumi sho vidbuvsya 8 travnya 1977 roku 27 chervnya 1977 roku oficijno vidznachayetsya nezalezhnist Dzhibuti Vijskova borotba FLCS aktivno pidtrimuvalasya uryadom Somali Grupa takozh otrimuvala dopomogu vid OAYe yak nacionalno vizvolnogo ruhu U period 1971 1972 rr FLCS otrimav 1500 funtiv sterlingiv vid OAYe 0 14 vid zagalnoyi sumi pozhertvuvanoyi organom riznim afrikanskim vizvolnim ruham togo chasu FLCS zminyuye svoyi vimogi mizh zapitom na integraciyu v mozhlive Velike Somali abo prostoyu nezalezhnistyu teritoriyi U 1975 roci FLCS vstupaye v Afrikansku narodnu ligu za nezalezhnist i nareshti obiraye shlyah nezalezhnosti sho sprichinyaye napruzhenist u vidnosinah z Mogadisho Somali Pislya zdobuttya teritoriyeyu nezalezhnosti 27 chervnya 1977 roku vid 2000 do 2500 bojovikiv FLCS buli integrovani do novih Zbrojnih sil Dzhibuti ale ne do skladu MLD nezvazhayuchi na prohannya Ahmeda Dini LiteraturaLa Nation Alwan Daoud Aboubaker Aboubaker Daoud Alwan Mibrathu Yohanis 2000 Historical Dictionary of Djibouti ISBN 9780810838734 Abir Mordechai Oil power and politics conflict in Arabia the Red Sea and the Gulf London Cass 1974 p 144 Barrington Lowell W ed After independence making and protecting the nation in postcolonial amp postcommunist states Univ of Michigan Press 2006 p 117 118 Gonidec Pierre Francois African Politics The Hague Matinus Nijhoff 1981 p 272