Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примітки Франтішек Олехновичбіл Францішак АляхновічІм я при народженнібіл Францішак Каралевіч АляхновічПсевдонімЮрый Мон

Франтишек Олехнович

Франтишек Олехнович

Франтішек Олехнович
біл. Францішак Аляхновіч
image
Ім'я при народженнібіл. Францішак Каралевіч Аляхновіч
ПсевдонімЮрый Монвід, Я. Монвід і І. Монвід
Народився9 (21) березня 1883[1][2]
Вільнюс, Російська імперія
Помер3 березня 1944(1944-03-03)[1][2] (60 років)
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Похованняцвинтар Расу
Країнаimage Російська імперія
image Білоруська Народна Республіка
image Радянська Соціалістична Республіка Білорусі
image Літбіл
image Серединна Литва
image Польська Республіка
image Білоруська РСР
Національністьбілорус
Діяльністьдраматург, журналіст
Сфера роботитеатр[3]
ЗакладГоман (1916), Q13028691?, Q6468665?, Вільнюська білоруська гімназія, Національний академічний драматичний театр імені Якуба Коласа і Q605415?
Мова творівбілоруська
Напрямокдраматургія
Magnum opus«У капцюрох ГПУ»
ЧленствоQ6468470?
ПартіяБілоруська незалежницька партія
Рідd
Батькоd
image Франтишек Олехнович у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Франтишек Олехнович (біл. Францішак Аляхновіч; 9 березня 1883, Вільнюс — 3 березня 1944) — білоруський політичний діяч, драматург, журналіст. Один із лідерів білоруського націоналістичного антинімецького підпілля у часи Другої світової війни. Видавець гумористичного литвомовного часопису «Perkunas».

Жертва московсько-большевицького терору.

Дитинство

Народився у Вільні (нині Вільнюс, Литва) в сім'ї збіднілого шляхтича. З дитинства виховувався в артистичному оточенні, батько працював скрипалем у театрі.

Систематичної освіти не отримав, проте періодично навчався у Віленеській гімназії та Віленській хіміко-технічній школі. У 1903 таємно виїжджає у Краків (Австро-Угорщина), де стає вільним слухачем на історично-філологічному факультеті Краківського університету.

У 1904 повертається у Російську імперію. Поступає у Варшавську театральну школу при музичному товаристві, яку закінчив у 1907. Згодом працював у варшавському театрі. 1908 переїжджає додому. Там влаштовується репортером у польськомовній газеті, видає гумористичний литвомовний часопис «Perkunas».

Діяльність у білоруському відродженні. Переслідування

Активно долучився до білоруського національного руху.

12 лютого 1910 бере участь у Першому білоруському вечері у Вільно, під час разом з драматичним гуртком поставив виставу Марка Кропивницького «По ревізії», в якій також бере участь як актор.

Разом з , та заснував перший білоруський театр.

За антидержавні публікації у часописі «Perkunas» потрапляє під слідство за звинуваченням у закликах до повалення існуючої влади. Змушений виїхати до Кракова.

Працює актором у Кракові та польських театрах Галичини. Задля безпеки бере собі сценічний псевдонім «Юрій Монвід». У 1913, після оголошення амністії в Росії(з нагоди 300-річчя дому Романових) повертається до Вільна, де відразу посаджений до в'язниці.

У в'язниці написав свою першу білоруську п'єсу «На Антокалі».

Після визволення з в'язниці

У 1915 у Вільно входять німецькі війська. У 1916 створено «Білоруський клуб», а при ньому — театральний гурток під керівництвом Олехновича. Ставляться п'єси «На вёсцы», «Бутрым Няміра», «Манька», «Базылішак», «Калісь», написані за 2 попередні роки. У 1918 пішки перебирається з Вільна до Мінська. Долучається до театру . Створив водевіль «Чорт і баба», драму «Страхі жыцьця», драматичну п'єсу зі співами і танцями «Дзядзька Якуб». Видає брошру «Тэатар на вёсцы».

Навесні 1919 повертається до Вільнюса разом з радянською владою. Видає газету «Беларускае жыцьцё». Пробує організувати театр. Восени 1919 знову повертається до Мінська. Польські війська стояли тим часом на річці Березині. Був директором і режисером театру, який фінансувався польською владою. Пише п'єсу «Цені». Дописує купальську «Паўлінку»--доробляє третій акт «Заручыны Паўлінкі». Разом з польськими військами у липні 1920 виїжджає у Вільно. У ці роки пише п'єси «Птушынае шчасьце», «Няскончаная драма». Пробує організувати білоруський театр. У 1921 Олехнович — один з засновників «Товариства білоруської школи».

У 1921–1923 редагує газету «Беларускі звон». У 1922 видає п'єсу «Шчасьлівы муж». У 1923 — комедію «Пан Міністар».

у 1924 — видає книгу «Беларускі тэатар». У 1926 — додає до ранньої драми «Манькагодзе» 2 акти і називає її «Дрыгвагодзе» (це його 17 п'єса).

У листопаді 1926 виїжджає у Мінськ на Академічну конференцію по реформі білоруського правопису. Вирішує залишитись в БРСР. Працює літературним керівником у щойно відкритому Білоруському державному тетрі(БДТ-2) у Вітебську.

Радянські репресії

1 січня 1927 Франтішека Олехновича було заарештовано за звинуваченням у співробітництві з польською розвідкою та приналежності до контрреволюційної антирадянської організації. Судова колегія ОДПУ СРСР засудила Олехновича до 10 років ув'язнення. Покарання відбував у Соловецькому таборі особливого призначеня («СЛОН»(рос.)).

Визволення. Висилка до Польщі

Після 7 років ув'язнення, 6 вересня 1933, дякуючи родичам, його обміняли на відомого західнобілоруського комуніста Броніслава Тарашкевича. Після повернення у Вільнюс написав спогади про перебування в радянських концтаборах «В лапах ДПУ»(«У кіпцюрох ГПУ»). Твір було вперше надруковано у вільнюській газеті «Słowo». Український переклад надрукувала газета «Діло», редакція якої згодом видала спогади окремою книгою під назвою «7 літ на Соловках». Російський переклад було надруковано у паризькій газеті «Возрождение». У 1935 у Вільнюсі спогади вийшли окремою книгою польською мовою під назвою «Siedem lat w szponach G.P.U.». У 1937 у Варшаві вийшов ще один польський варіант книги під назвою «Prawda o Sowietach». Твір було перекладено на італійську («La verita sulla Russia Bolscevica») та португальську («Sete annos nas garras sovieticas») мови. За декілька років твір вийшов багатьма мовами по всьому світу. Проте лише наприкінці 1937 автор своїм коштом видав книгу білоруською мовою.

У часи Другої світової війни

Після 17 вересня 1939 переховувався від московських окупантів у Вільні, з 1940 — на Віленщині.

Під час німецької присутності був редактором газети «Biełaruski hołas». Входив до складу керівництва Білоруської незалежницької партії, був начальником Віленського окружного комітету БНП. Член .

1942 у Мінську відбулась прем'єра п'єси «На Антокалі». 1943 — у часописі «Новы шлях» друкується комедія «Круці не круці — трэба памярці» У 1944 друкуються його спогади.

В той же час був «правою рукою» Вінсента Годлевського — керівника білоруського націоналістичного антинімецького підпілля.

3 березня 1944 о 8 годині вечора був застрелений на своїй квартирі у Вільнюсі невідомим, з якими незадовго до загибелі розмовляв. Дружина бачила чоловіка, який втікав з квартири. Олехнович з простреленою головою промовляв «Звані, звані…». Вірогідними убивцями могли бути як і бійці Армії Крайової, так і радянські диверсанти.

Урочисто похований на кальвіністському кладовищі у Вільнюсі. Могила була знищена московитами під час чергової окупації.

Автор 20 п'єс. Його твори були заборонені до друку у часи московсько-большевицької окупації Біларусі, їх змогли надрукувати та поставити лише після відновлення Білоруссю незалежності 1991.

Див. також

Посилання

  • Оригінальна стаття[недоступне посилання з липня 2019]
  • У капцюрох ГПУ. Мн., 1994.

Література

  • Францішак Аляхновіч. Беларускі тэатр. Вільня, 1924;
  • Францішак Аляхновіч. У капцюрох ГПУ. Менск, 1994.
  • Крывіцкі Л. (Луцкевіч Л.). Францішак Аляхновіч // Ніва (Беласток).1990, № 2-3;
  • Сабалеўскі А. Адметны сьлед // Спадчына. 1990, № 3;
  • Сабалеўскі А. На адраджэнскай хвалі // Полымя. 1992, № 5;
  • Бяляцкі А. «Як я памру…» // Маладосць. 1990, № 10;
  • Няфёд У. І. Францішак Аляхновіч: Тэатральная і грамадзка-палітычная дзейнасьць. Менск, 1996;
  • БП, т.1;
  • ЭГБ, т. 1.
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119518899 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Primitki Frantishek Olehnovichbil Francishak AlyahnovichIm ya pri narodzhennibil Francishak Karalevich AlyahnovichPsevdonimYuryj Monvid Ya Monvid i I MonvidNarodivsya9 21 bereznya 1883 1 2 Vilnyus Rosijska imperiyaPomer3 bereznya 1944 1944 03 03 1 2 60 rokiv Vilnyus Litovska Radyanska Socialistichna Respublika SRSRPohovannyacvintar RasuKrayina Rosijska imperiya Biloruska Narodna Respublika Radyanska Socialistichna Respublika Bilorusi Litbil Seredinna Litva Polska Respublika Biloruska RSRNacionalnistbilorusDiyalnistdramaturg zhurnalistSfera robotiteatr 3 ZakladGoman 1916 Q13028691 Q6468665 Vilnyuska biloruska gimnaziya Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Yakuba Kolasa i Q605415 Mova tvorivbiloruskaNapryamokdramaturgiyaMagnum opus U kapcyuroh GPU ChlenstvoQ6468470 PartiyaBiloruska nezalezhnicka partiyaRiddBatkod Frantishek Olehnovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Frantishek Olehnovich bil Francishak Alyahnovich 9 bereznya 1883 Vilnyus 3 bereznya 1944 biloruskij politichnij diyach dramaturg zhurnalist Odin iz lideriv biloruskogo nacionalistichnogo antinimeckogo pidpillya u chasi Drugoyi svitovoyi vijni Vidavec gumoristichnogo litvomovnogo chasopisu Perkunas Zhertva moskovsko bolshevickogo teroru DitinstvoNarodivsya u Vilni nini Vilnyus Litva v sim yi zbidnilogo shlyahticha Z ditinstva vihovuvavsya v artistichnomu otochenni batko pracyuvav skripalem u teatri Sistematichnoyi osviti ne otrimav prote periodichno navchavsya u Vileneskij gimnaziyi ta Vilenskij himiko tehnichnij shkoli U 1903 tayemno viyizhdzhaye u Krakiv Avstro Ugorshina de staye vilnim sluhachem na istorichno filologichnomu fakulteti Krakivskogo universitetu U 1904 povertayetsya u Rosijsku imperiyu Postupaye u Varshavsku teatralnu shkolu pri muzichnomu tovaristvi yaku zakinchiv u 1907 Zgodom pracyuvav u varshavskomu teatri 1908 pereyizhdzhaye dodomu Tam vlashtovuyetsya reporterom u polskomovnij gazeti vidaye gumoristichnij litvomovnij chasopis Perkunas Diyalnist u biloruskomu vidrodzhenni PeresliduvannyaAktivno doluchivsya do biloruskogo nacionalnogo ruhu 12 lyutogo 1910 bere uchast u Pershomu biloruskomu vecheri u Vilno pid chas razom z dramatichnim gurtkom postaviv vistavu Marka Kropivnickogo Po reviziyi v yakij takozh bere uchast yak aktor Razom z ta zasnuvav pershij biloruskij teatr Za antiderzhavni publikaciyi u chasopisi Perkunas potraplyaye pid slidstvo za zvinuvachennyam u zaklikah do povalennya isnuyuchoyi vladi Zmushenij viyihati do Krakova Pracyuye aktorom u Krakovi ta polskih teatrah Galichini Zadlya bezpeki bere sobi scenichnij psevdonim Yurij Monvid U 1913 pislya ogoloshennya amnistiyi v Rosiyi z nagodi 300 richchya domu Romanovih povertayetsya do Vilna de vidrazu posadzhenij do v yaznici U v yaznici napisav svoyu pershu bilorusku p yesu Na Antokali Pislya vizvolennya z v yazniciU 1915 u Vilno vhodyat nimecki vijska U 1916 stvoreno Biloruskij klub a pri nomu teatralnij gurtok pid kerivnictvom Olehnovicha Stavlyatsya p yesi Na vyoscy Butrym Nyamira Manka Bazylishak Kalis napisani za 2 poperedni roki U 1918 pishki perebirayetsya z Vilna do Minska Doluchayetsya do teatru Stvoriv vodevil Chort i baba dramu Strahi zhyccya dramatichnu p yesu zi spivami i tancyami Dzyadzka Yakub Vidaye broshru Teatar na vyoscy Navesni 1919 povertayetsya do Vilnyusa razom z radyanskoyu vladoyu Vidaye gazetu Belaruskae zhyccyo Probuye organizuvati teatr Voseni 1919 znovu povertayetsya do Minska Polski vijska stoyali tim chasom na richci Berezini Buv direktorom i rezhiserom teatru yakij finansuvavsya polskoyu vladoyu Pishe p yesu Ceni Dopisuye kupalsku Paylinku doroblyaye tretij akt Zaruchyny Paylinki Razom z polskimi vijskami u lipni 1920 viyizhdzhaye u Vilno U ci roki pishe p yesi Ptushynae shchasce Nyaskonchanaya drama Probuye organizuvati biloruskij teatr U 1921 Olehnovich odin z zasnovnikiv Tovaristva biloruskoyi shkoli U 1921 1923 redaguye gazetu Belaruski zvon U 1922 vidaye p yesu Shchaslivy muzh U 1923 komediyu Pan Ministar u 1924 vidaye knigu Belaruski teatar U 1926 dodaye do rannoyi drami Mankagodze 2 akti i nazivaye yiyi Drygvagodze ce jogo 17 p yesa U listopadi 1926 viyizhdzhaye u Minsk na Akademichnu konferenciyu po reformi biloruskogo pravopisu Virishuye zalishitis v BRSR Pracyuye literaturnim kerivnikom u shojno vidkritomu Biloruskomu derzhavnomu tetri BDT 2 u Vitebsku Radyanski represiyi1 sichnya 1927 Frantisheka Olehnovicha bulo zaareshtovano za zvinuvachennyam u spivrobitnictvi z polskoyu rozvidkoyu ta prinalezhnosti do kontrrevolyucijnoyi antiradyanskoyi organizaciyi Sudova kolegiya ODPU SRSR zasudila Olehnovicha do 10 rokiv uv yaznennya Pokarannya vidbuvav u Soloveckomu tabori osoblivogo priznachenya SLON ros Vizvolennya Visilka do PolshiPislya 7 rokiv uv yaznennya 6 veresnya 1933 dyakuyuchi rodicham jogo obminyali na vidomogo zahidnobiloruskogo komunista Bronislava Tarashkevicha Pislya povernennya u Vilnyus napisav spogadi pro perebuvannya v radyanskih konctaborah V lapah DPU U kipcyuroh GPU Tvir bulo vpershe nadrukovano u vilnyuskij gazeti Slowo Ukrayinskij pereklad nadrukuvala gazeta Dilo redakciya yakoyi zgodom vidala spogadi okremoyu knigoyu pid nazvoyu 7 lit na Solovkah Rosijskij pereklad bulo nadrukovano u parizkij gazeti Vozrozhdenie U 1935 u Vilnyusi spogadi vijshli okremoyu knigoyu polskoyu movoyu pid nazvoyu Siedem lat w szponach G P U U 1937 u Varshavi vijshov she odin polskij variant knigi pid nazvoyu Prawda o Sowietach Tvir bulo perekladeno na italijsku La verita sulla Russia Bolscevica ta portugalsku Sete annos nas garras sovieticas movi Za dekilka rokiv tvir vijshov bagatma movami po vsomu svitu Prote lishe naprikinci 1937 avtor svoyim koshtom vidav knigu biloruskoyu movoyu U chasi Drugoyi svitovoyi vijniPislya 17 veresnya 1939 perehovuvavsya vid moskovskih okupantiv u Vilni z 1940 na Vilenshini Pid chas nimeckoyi prisutnosti buv redaktorom gazeti Bielaruski holas Vhodiv do skladu kerivnictva Biloruskoyi nezalezhnickoyi partiyi buv nachalnikom Vilenskogo okruzhnogo komitetu BNP Chlen 1942 u Minsku vidbulas prem yera p yesi Na Antokali 1943 u chasopisi Novy shlyah drukuyetsya komediya Kruci ne kruci treba pamyarci U 1944 drukuyutsya jogo spogadi V toj zhe chas buv pravoyu rukoyu Vinsenta Godlevskogo kerivnika biloruskogo nacionalistichnogo antinimeckogo pidpillya 3 bereznya 1944 o 8 godini vechora buv zastrelenij na svoyij kvartiri u Vilnyusi nevidomim z yakimi nezadovgo do zagibeli rozmovlyav Druzhina bachila cholovika yakij vtikav z kvartiri Olehnovich z prostrelenoyu golovoyu promovlyav Zvani zvani Virogidnimi ubivcyami mogli buti yak i bijci Armiyi Krajovoyi tak i radyanski diversanti Urochisto pohovanij na kalvinistskomu kladovishi u Vilnyusi Mogila bula znishena moskovitami pid chas chergovoyi okupaciyi Avtor 20 p yes Jogo tvori buli zaboroneni do druku u chasi moskovsko bolshevickoyi okupaciyi Bilarusi yih zmogli nadrukuvati ta postaviti lishe pislya vidnovlennya Bilorussyu nezalezhnosti 1991 Div takozhMihajlo Vitushko Vincent GodlevskijPosilannyaOriginalna stattya nedostupne posilannya z lipnya 2019 U kapcyuroh GPU Mn 1994 LiteraturaFrancishak Alyahnovich Belaruski teatr Vilnya 1924 Francishak Alyahnovich U kapcyuroh GPU Mensk 1994 Kryvicki L Luckevich L Francishak Alyahnovich Niva Belastok 1990 2 3 Sabaleyski A Admetny sled Spadchyna 1990 3 Sabaleyski A Na adradzhenskaj hvali Polymya 1992 5 Byalyacki A Yak ya pamru Maladosc 1990 10 Nyafyod U I Francishak Alyahnovich Teatralnaya i gramadzka palitychnaya dzejnasc Mensk 1996 BP t 1 EGB t 1 Deutsche Nationalbibliothek Record 119518899 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863

Дата публікації:
Топ