Франс Тама́йо Сола́рес (ісп. Franz Tamayo Solares; 28 лютого 1878, Ла-Пас, Болівія — 29 липня 1956, там же) — болівійський державний діяч, політик, дипломат, поет і письменник-публіцист; міністр закордонних справ Болівії (1931—1934). Ідеолог теорії індіанізма й критик іспанського впливу на культуру Болівії.
Франс Тамайо | |
---|---|
ісп. Franz Tamayo | |
Франс Тамайо | |
Ім'я при народженні | ісп. Franz Tamayo Solares |
Народився | 28 лютого 1879[1][3] Ла-Пас, Болівія |
Помер | 29 липня 1956[1] (77 років) або 28 липня 1956[2] (77 років) Ла-Пас, Болівія |
Поховання | d |
Країна | Болівія |
Діяльність | політик, дипломат, письменник, поет |
Знання мов | іспанська[1], грецька[4] і латина[4] |
Посада | d |
Партія | Ліберальна партія (Болівія) |
|
Відомий своїм красномовством; інтелектуал, філософ.
З життєпису
Метис за походженням. В його жилах текла кров іспанців і індіанців Аймара. Народився в заможній родині. Його батько був дипломатичним представником у Бразилії, а після громадянської війни 1899 року оселився зі своєю сім'єю в Європі.
У дитинстві багато подорожував із сім'єю по Європі, провів декілька місяців у Франції та Великій Британії, де й почали формуватися його літературні уподобання.
Тамайо повернувся в Болівію 1904 року, але в 1908 знову покинув країну й вирушив навчатись у Сорбонні й Лондоні. Здобув диплом юриста в Університеті Сан-Андрес.
У 1911 році був одним із засновників Болівійської радикальної партії. Пізніше підтримував Ліберальну партію Болівії, потім перейшов на бік опозиції, став членом Республіканської партії.
Автор освітніх трактатів, також практикував як адвокат, журналіст і дипломат.
За предиденства Даніеля Саламанки Урея в 1931 році був призначений міністром закордонних справ Болівії.
Беручи участь у президентських виборах 1934 року, фактично переміг у них, однак результати виборів анулювали лідери воєнного заколоту, які змістили в силовий спосіб Д. Саламанку Урея з посади президента.
З доробку
Расові поняття Форанса Тамайо вплинули і продовжують впливати на болівійську суспільну думку й культурне життя країни. У книзі «Створення національної педагогіки» (Creación de la pedagogía nacional, 1910) висунув тезу про індіанське населення, як основу болівійської нації.
Мав визначний вплив на розвиток націоналістичного руху Болівії, що підготувало революцію 1952 року.
Автор збірок віршів «Оди» (Odas, 1898), «Нові рубаї» (Los nuevos rubayat, 1927), «Скерцо» (Scherzos, 1932).
Бібліографія
- Поезія
- 1898:Odas
- 1905:Proverbios sobre la vida, el arte y la ciencia
- 1917:La Prometheida o las oceánides
- 1922:Nuevos proverbios
- 1924:Proverbios sobre la vida, el arte y la ciencia, fascículo segundo
- 1927:Los nuevos rubayat
- 1932:Scherzos
- 1939:Scopas
- 1945:Epigramas griegos
- Есеї
- 1910:Creación de la pedagogía nacional
- 1911:Crítica del duelo
- 1915:Horacio y el arte lírico
- 1947:Tamayo rinde cuenta
Пам'ять
- Його ім'ям названа одна з провінцій департаменту Ла-Пас — Франс-Тамайо;
- Ім'я діяча носить приватний Університет Франса Тамайо в Ла-Пасі;
- На честь Ф. Тамайо названо культурний центр у столиці країни місті Ла-Паіе;
- Зображення Франса Тамайо містить банкнота Болівії 1986 року номіналом 200 болівіано
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Енциклопедія Брокгауз
- https://unifranz.edu.bo/sabian-que-franz-tamayo-tambien-era-periodista-y-hablaba-mas-de-8-idiomas/
- P-208. оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 21 липня 2017.
Джерела, література і посилання
- Finot, Enrique (1981), Historia de la Literatura Boliviana, Editorial Gisbert
- Tamayo, Franz (1979), Baptista Gumucio, Mariano (ред.), Obra escogida, Fundación Biblioteca Ayacucho
- García Pabón, Leonardo (1998), Franz Tamayo educa al mestizo nacional, La patria íntima: alegorías nacionales en la literatura y el cine de Bolivia, Plural Editores
- Франс Тамайо на www.biografiasyvidas.com (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frans Tama jo Sola res isp Franz Tamayo Solares 28 lyutogo 1878 18780228 La Pas Boliviya 29 lipnya 1956 tam zhe bolivijskij derzhavnij diyach politik diplomat poet i pismennik publicist ministr zakordonnih sprav Boliviyi 1931 1934 Ideolog teoriyi indianizma j kritik ispanskogo vplivu na kulturu Boliviyi Frans Tamajoisp Franz TamayoFrans TamajoIm ya pri narodzhenniisp Franz Tamayo SolaresNarodivsya28 lyutogo 1879 1879 02 28 1 3 La Pas BoliviyaPomer29 lipnya 1956 1956 07 29 1 77 rokiv abo 28 lipnya 1956 1956 07 28 2 77 rokiv La Pas BoliviyaPohovannyadKrayina BoliviyaDiyalnistpolitik diplomat pismennik poetZnannya movispanska 1 grecka 4 i latina 4 PosadadPartiyaLiberalna partiya Boliviya Mediafajli u Vikishovishi Vidomij svoyim krasnomovstvom intelektual filosof Z zhittyepisuF Tamajo v molodosti Metis za pohodzhennyam V jogo zhilah tekla krov ispanciv i indianciv Ajmara Narodivsya v zamozhnij rodini Jogo batko buv diplomatichnim predstavnikom u Braziliyi a pislya gromadyanskoyi vijni 1899 roku oselivsya zi svoyeyu sim yeyu v Yevropi U ditinstvi bagato podorozhuvav iz sim yeyu po Yevropi proviv dekilka misyaciv u Franciyi ta Velikij Britaniyi de j pochali formuvatisya jogo literaturni upodobannya Tamajo povernuvsya v Boliviyu 1904 roku ale v 1908 znovu pokinuv krayinu j virushiv navchatis u Sorbonni j Londoni Zdobuv diplom yurista v Universiteti San Andres U 1911 roci buv odnim iz zasnovnikiv Bolivijskoyi radikalnoyi partiyi Piznishe pidtrimuvav Liberalnu partiyu Boliviyi potim perejshov na bik opoziciyi stav chlenom Respublikanskoyi partiyi Avtor osvitnih traktativ takozh praktikuvav yak advokat zhurnalist i diplomat Za predidenstva Danielya Salamanki Ureya v 1931 roci buv priznachenij ministrom zakordonnih sprav Boliviyi Beruchi uchast u prezidentskih viborah 1934 roku faktichno peremig u nih odnak rezultati viboriv anulyuvali lideri voyennogo zakolotu yaki zmistili v silovij sposib D Salamanku Ureya z posadi prezidenta Z dorobkuRasovi ponyattya Foransa Tamajo vplinuli i prodovzhuyut vplivati na bolivijsku suspilnu dumku j kulturne zhittya krayini U knizi Stvorennya nacionalnoyi pedagogiki Creacion de la pedagogia nacional 1910 visunuv tezu pro indianske naselennya yak osnovu bolivijskoyi naciyi Mav viznachnij vpliv na rozvitok nacionalistichnogo ruhu Boliviyi sho pidgotuvalo revolyuciyu 1952 roku Avtor zbirok virshiv Odi Odas 1898 Novi rubayi Los nuevos rubayat 1927 Skerco Scherzos 1932 Bibliografiya Poeziya 1898 Odas 1905 Proverbios sobre la vida el arte y la ciencia 1917 La Prometheida o las oceanides 1922 Nuevos proverbios 1924 Proverbios sobre la vida el arte y la ciencia fasciculo segundo 1927 Los nuevos rubayat 1932 Scherzos 1939 Scopas 1945 Epigramas griegos Eseyi 1910 Creacion de la pedagogia nacional 1911 Critica del duelo 1915 Horacio y el arte lirico 1947 Tamayo rinde cuentaPam yatJogo im yam nazvana odna z provincij departamentu La Pas Frans Tamajo Im ya diyacha nosit privatnij Universitet Fransa Tamajo v La Pasi Na chest F Tamajo nazvano kulturnij centr u stolici krayini misti La Paie Zobrazhennya Fransa Tamajo mistit banknota Boliviyi 1986 roku nominalom 200 bolivianoPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https unifranz edu bo sabian que franz tamayo tambien era periodista y hablaba mas de 8 idiomas P 208 originalu za 31 travnya 2017 Procitovano 21 lipnya 2017 Dzherela literatura i posilannyaFinot Enrique 1981 Historia de la Literatura Boliviana Editorial Gisbert Tamayo Franz 1979 Baptista Gumucio Mariano red Obra escogida Fundacion Biblioteca Ayacucho Garcia Pabon Leonardo 1998 Franz Tamayo educa al mestizo nacional La patria intima alegorias nacionales en la literatura y el cine de Bolivia Plural Editores Frans Tamajo na www biografiasyvidas com isp