Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Франс Міхаель Францен | ||||
|---|---|---|---|---|
| швед. Frans Michael Franzén | ||||
 Франс Міхаель Францен. Портрет роботи Югана Ґустафа Сандберга. 1823 рік. | ||||
| Ім'я при народженні | Франс Міхаель Францен | |||
| Народився | 9 лютого 1772 Оулу, Фінляндія | |||
| Помер | 14 серпня 1847 (75 років) Гернесанд, Швеція | |||
| Поховання | d[1][2][3] | |||
| Громадянство |  Швеція | |||
| Національність | швед | |||
| Діяльність | поет, релігійний діяч, державний діяч | |||
| Alma mater | Університет Уппсала | |||
| Заклад | Королівська академія Обо | |||
| Мова творів | шведська | |||
| Роки активності | 1793—1847 | |||
| Напрямок | класицизм, романтизм | |||
| Жанр | вірш, поема, псалом | |||
| Magnum opus | «Пісня про графа Ґустафа Філіпа Кройца» | |||
| Членство | Шведська королівська академія наук, Шведська академія і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей | |||
| Конфесія | лютеранство | |||
| Брати, сестри | d і d | |||
| Діти | d, d і d[4] | |||
| Премії | , 1797 | |||
| | ||||
 Франс Міхаель Францен у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Франс Міхае́ль Франце́н (швед. Frans Michael Franzén, * 9 лютого 1772, Оулу, нині Фінляндія — † 14 серпня 1847, парафія Себро, Гернесанд, Швеція) — поет, автор псалмів, єпископ Гернесанду з 1834. Член Шведської академії з 1808 року, її постійний секретар у 1824–1834, член комітету книг псалмів у 1811–1819. Член Шведської королівської академії наук.
Біографія
Молоді роки
Франс Міхаель Францен народився в сім'ї торговця і радника Захріса Францена (1744–1787) і Гелени Шулін. Батьків рід походив із Чексгольма (нині російське місто Приозерськ), де багато предків Францена провадили торгівлю. Змалку Франс Міхаель був хворобливий, кволий, зате відзначався наполегливістю й твердістю. Навчаючись у школі в Оулу, він показав видатні здібності й 1785 року став студентом Академії Або, всупереч тому, що батько хотів бачити його торговцем. У 1787-му, коли помер Захріс Францен, син був змушений, на прохання матері, покинути навчання й торгувати на місці батька. Восени 1789-го він повернувся в академію й того ж року під керівництвом став , блискуче склавши іспит. У 1790-му він поїхав до Упсали, записався у Фінське студентське братство / Finska nationen при Упсальському університеті й студіював (філософію Канта) в . У 1791 році він повернувся до Турку (Або, а точніше — Обу), де захистив дисертацію «Про походження мови» / Om språkets ursprung і в наступному році дістав посаду доцента в галузі риторики.
Наукова діяльність
У 1795-му Францен влаштувався працювати домашнім учителем у сім'ї Карла Фредріка Бремера , у якого згодом народилася донька Фредріка — відома письменниця. Удвох із Бремером він того ж року поїхав у подорож Європою. Побував у Данії, Німеччині, Франції та Великій Британії. Під час цієї подорожі його заочно призначили університетським бібліотекарем у Турку. 1796 року він обійняв цю посаду, у 1798-му став професором історії філософії, а у 1801-му — професором історії та . У 1800–1811 роках виконував обов'язки інспектора Нюландського студентського братства. 1808 року Францена обрали в Шведську академію, й з 1824 по 1834 рік він був її постійним секретарем. У 1815-му став членом (№ 367) Шведської королівської академії наук.
Релігійна діяльність
У 1803 році Францен висвятився й дістав парафію в Пайміо. Після Російсько-шведської війни 1808–1809 Фінляндія ввійшла в склад Російської імперії, й Франценові довелося вибирати: або залишатися на батьківщині, або перебратися до Швеції. Влітку 1811 року він емігрував і став пастором у Кумлі, що в лені Еребру. Мав пасторат у . (Тільки у 1840 році Францен коротко побував у Фінляндії. Після цих відвідин він виклав у віршованій формі свої враження від змін, що сталися з людьми й країною за час перебування під російською владою). У 1818-му він став доктором теології, а у 1820-му — деканом. Францен був представник духовного стану в риксдаґу у 1823–1841 роках, з певними перервами. На одному зі своїх перших засідань у парламенті Францен сказав перед депутатами, що він фіно-швед. У ті часи це слово позначало всіх жителів Великого Князівства Фінляндії — і етнічних фінів, і етнічних шведів. 1824 року він одержав Кларську парафію у Стокгольмі. Коли професор відмовився від пропозиції стати єпископом Гернесанду, її прийняв Францен і 1831 року був обраний єпископом. Почав виконувати свої нові обов'язки не раніш як у 1834-му й робив це до самої смерті. За час його служби збудовано . Тоді Гернесандська дієцезія охоплювала всі території Швеції, що на північ від Упсальської дієцезії.
Літературна творчість
1793 року Францен дебютував як поет у газеті Stockholms-Posten віршем «Образ людини» / Menniskans anlete, одним із найкращих зразків шведського . Серед інших опублікованих у ній віршів виділяються «Старий солдат» / Den gamle knekten і «Молодій дівчині» / Till en ung flicka. Вони відразу ж здобули широку популярність, молодий поет став відомий у Швеції та Фінляндії. Заохочений успіхами, Францен за два наступні роки надрукував багато віршів у тій же Stockholms-Posten i в Åbo tidningar — газеті, посаду редактора якої обійняв у 1794-му. Помітним явищем став його найромантичніший вірш «Новий Едем» / Det nya Eden. Францен відкинув панівні в тодішній [[шведська література[|шведській літературі]] французькі зразки. Йому дуже подобалася творчість Анни Марії Леннґрен і німецьких . Францен зазнав впливу таких поетів, як німець і англійці Джон Мільтон та . Талант Францена обмежувався лірикою, в цій царині він був багатий та оригінальний. Поет підкреслював усе ідилічне в природі та житті й умів надавати красивої форми своїм думкам.
У 1796-му, повернувшись із подорожі Європою, він написав свій найвідоміший вірш «Пісня про графа Ґустафа Філіпа Кройца» / Sång öfver grefve Gustaf Philip Creutz, цілком вільний від поширеного тоді у шведському красному письменстві формалізму. Наступного року, на пропозицію , «Пісню» удостоєно Великою премією Шведської академії. Як умову вручення цієї нагороди, авторові поставили вимогу переробити цей твір відповідно до смаків членів Академії. І цим надовго відбили бажання писати.
Те, що академічна школа таки вплинула на розвиток Францена як літератора, видно хоча б по його творах «Сванте Великий, або Зустріч в Альвастрі» / Svante Sture eller Mötet i Alvastra, «Колумб, або Відкриття Америки» / Columbus eller Amerikas upptäckt, «Емілія, або Вечір у Лапландії». Вплив відбився дидактичністю й неоднорідністю стилю, в них немає цілісності, хоча окремі місця й добре написано. Сценічні твори Францена не дуже вдалі, як-от драма «Лапландська дівчина в Сунґському саду» / Lappflickan i Sungsträdgården.
Після довгої перерви Францен поновив літературну діяльність. Написав гекзаметром великий національний епос «Ґустаф Адольф у Німеччині» / Gustaf Adolf i Tyskland, що відзначається мальовничістю опису. Значну частину Франценового доробку становлять псалми: двадцять два увійшло в збірник псалмів, виданий 1819 року, а в збірнику, виданому 1986 року, їх усього тринадцять. Разом із Францен брав активну участь у складанні та впорядкуванні збірника. Широко відомі його пісні, особливо застільні — «Милий хлопче, спорожни чарку» / Goda gosse, glaset töm, «Мить радості» / Glädjens ögonblick і «Шампанське» / Champagnevinet, а також вірші про Фанні, які автор згодом об'єднав зі своїми юначими поезіями, героїнею яких була Сельма, у цикл під назвою «Сельма і Фанні» / Selma och Fanny (1824). Цим поезіям притаманна життєрадісність і ліричність.
У 1810 Францен розпочав публікувати зібрання «Поетичні штуки» / Skaldestycken, із якого вийшов тільки один том. Наступні сім томів вийшли у 1824–1861 роках, а у 1867–1869 опубліковано нове видання під назвою «Зібрані вірші» / Samlade dikter (видав і написав біографію Францена . Як прозаїк, Францен став відомий «Оповіддю про шведських королев» / Tal om svenska drottningar, присвяченою одруженню Ґустафа IV Адольфа. Славився також як проповідник і красномовець. Решта Франценового доробку — це «Для багатих і бідних» / För fattiga och rika (1833) «Твори в неприборканому стилі» / Skrifter i obunden stil (1835), «Проповіді» / Predikningar (п'ять томів, 1841–1845), «Розрізнені проповіді і невеликі духовні твори» / Strödda predikningar och smärre andliga skrifter (1852) і «Життєписи» / Minnesteckningar (три томи, 1848–1860).
Сім'я
Франс Міхаель Францен перший раз одружився 1799 року з купцевою дочкою Маргаретою Елізабет («Ліллі») Роос (1779–1806). 1807 року, після її смерті, другою жінкою стала вдова його приятеля Софія Крістіна Вестер (1780–1829). У 1831-му Францен одружився втретє — з Крістіною Елізабет Арвідссон (1783–1859).
Наприкінці життя Францен мав усього сімох дітей і двадцять трьох внуків. Із чотирьох дітей від першої дружини на той час була в живих тільки одна. Із дев'яти у другому шлюбі — шість. Його син Захаріас (Зет) Міхаель Францен був консул і володів помістями Баллінґста й Відья в Гуддинґе. Зять Францена (був одружений з двома дочками) — священик, історик і поет . Дочка Марія Гелена Росіна Францен вийшла заміж за . Їхня дочка Фанні фон Борн — це прапрабабуся Улофа Пальме з боку батька. У 2011 році налічувалося понад тисячу прямих нащадків Франса Міхаеля Францена. З них усіх ніхто не має цього прізвища, й тільки один пише вірші.
Ушанування пам'яті
- 1881 року в Оулу перед будинком губернської управи відкрито бюст Францена.
- З 1901 року 9 лютого, день народження Франса Міхаеля Францена, значиться у шведських альманахах як день Фанні — жінки про яку Францен писав у віршах.
- 1910 року в Гернесанді відкрито монумент Францену. Це бронзова статуя поета, який читає свою книжку, і цокольна гранітна група — Сельма і Фанні. Скульптор — Карл Міллес. У є зменшена копія цього пам'ятника.
- 1946 року в Кумлі (комуна Кумла), біля Кумельської церкви поставлено пам'ятний камінь на честь Францена. Відкрито також пам'ятну таблицю на пасторській конторі.
- 1972 року на честь 200-ліття від дня народження поета випущено поштову марку, що коштує 50 ере.
- Іменем Францена — Franzéngatan — названо вулиці в Гернесанді, Стокгольмі й Ескільстуні. Королівську площу в Оулу перейменовано на парк імені Францена.
Нагороди і почесті
- Велика премія Шведської академії за вірш «Пісня про графа Ґустафа Філіпа Кройца», 1797
- Членство у Шведській академії (крісло № 13), 1808
- Членство у Шведській королівській академії наук (№ 367), 1815
- Орден Полярної зірки — не раніш як у 1831
- Членство у Шведській королівській академії історії літератури і старожитностей
- Членство у Шведській королівській музичної академії
- Почесний докторат Упсальського університету, 1839
- Почесний докторат Гельсінського університету, 1840
Твори
Окремі видання
- Skaldestycken, 1 b., 1810
- Skaldestycken, 7 b., 1824—1861
- Skrifter i obunden stil, 1835
- Predikningar, 5 b., 1841—1845
- Minnesteckningar, 3 b., 1848—1860
- Strödda predikningar och smärre andliga skrifter, 1852
- Samlade dikter, 1867—1869
Псалми
- Ack, döden haver hädanryckt (1695 nr 331, 1819 nr 344) оброблена версія
- Bereden väg för Herran (1819 nr 53), (1986 nr 103)
- Den korta stund jag vandrar här (1819 nr 119), (1986 nr 157)
- Din sol går bort, men du blir när (1819 nr 436), (1986 nr 506)
- Din spira, Jesus, sträckes ut (1819 nr 118), (1986 nr 35)
- Du som var den minstes vän (1986 nr 379, två författare)
- Fridens Gud, oss frid förläna (1937 nr 506)
- Gud, min Gud, som ville än diktad 1818 (1819) nr 368 «För en hustru som skall kyrkotagas» (1937) Läsepsalm II «För en moder som skall kyrkotagas»
- Hör, Gud ännu sin nåd dig bjuder (1986 nr 402) skriven 1814
- Jesus, dig i djupa nöden (1986 nr 449, två författare)
- Kom, o Jesus, väck mitt sinne (1819 nr 352)
- Min vilotimma ljuder (1819 nr 444)
- När allt omkring mig vilar (1819 nr 433), (1986 nr 505)
- O Herre Gud, gör nåd med mig (1819 nr 181)
- O Jesus, än de dina (1986 nr 70)
- Skåda, skåda nu hör alla
- På Sinai stod Herren Gud
- Säll är den man, som fruktar Gud (1695 nr 98, 1819 nr 339)
- Vad ljus över griften (1819 nr 102), (1986 nr 146)
- Vak upp! Hör väkten ljuder (1819 nr 165), (1986 nr 535)
- Vart flyr jag för Gud (1986 nr 547, tre författare)
Застільні пісні
- Bordsvisa «När skämtet tar ordet vid vänskapens bord». Широко відомі ці чотири рядки:
«En blomma är glädjen: i dag slår hon ut,
i morgon förvissnar hon redan,
just nu, då du kan, hav en lycklig minut
och tänk på den kommande sedan.»
- Glädjens ögonblick
- Livets njutning
- Goda gosse, glaset töm
Джерела
- Spjut, Einar Frans Michael Franzén , Uppsala, 1925
- Frans Michaël Franzéns samlade dikter, 7 band, 1867—1869,
- Grafström, Erik (1949). Frans Michael Franzén. Några genealogiska uppgifter om hans släkt. (60 sidor)
- Wiig, Arne Frans Michael Franzén Myten och Människan. Franzénsällskapets skriftserie II. Härnösand 2006
- Encyclopaedia Britannica (1896). Vol IX. Franzén
- Britannica (1993). Franzén
- Svenska Män och Kvinnor (1944). Alb Bonniers Förlag. Franzén
- Svensk Uppslagsbok (1949). Franzén
- Nordisk Familjebok (1908). Franzén
- Nordisk Familjebok (1959). 8:e bandet. Franzén
- Svenskt Biografiskt Lexikon (1966). Norstedt & Söner. Franzén, 13 s.
- Nationalencyklopedin (1991). Franzén.
- «1809». Livrustkammaren (2009). 435 sidor. ISSN 0024-5372. Sid. 89-90, 97-99.
- Ek, S (1916) Franzéns Åbodiktning.
- Lundström, G. (1847) Frans Michael Franzén: Liv och diktning under Kumlatiden.
- Lundström, G. (1948) Frans Michael Franzén: Dikter, psalmer och brev.
Зовнішні зв'язки
- Franzén, Frans Mikael, Svenskt biografiskt handlexikon
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
| У Вікіджерелах є Frans Michael Franzén (шв.) |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Frans Michael Franzén |
Примітки
- En kyrkogård berättar
- Frans Michael Franzén 1772 - 1847
- https://www.svenskagravar.se/gravsatt/78526975 — Svenskagravar.se.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- BiographySampo
- Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
- Svensk uppslagsbok, Malmö 1931
- Францен, Франц-Микель Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
- Svensk uppslagsbok, Malmö 1932
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Frans Mihael Francenshved Frans Michael FranzenFrans Mihael Francen Portret roboti Yugana Gustafa Sandberga 1823 rik Im ya pri narodzhenniFrans Mihael FrancenNarodivsya9 lyutogo 1772 1772 02 09 Oulu FinlyandiyaPomer14 serpnya 1847 1847 08 14 75 rokiv Gernesand ShveciyaPohovannyad 1 2 3 Gromadyanstvo ShveciyaNacionalnistshvedDiyalnistpoet religijnij diyach derzhavnij diyachAlma materUniversitet UppsalaZakladKorolivska akademiya OboMova tvorivshvedskaRoki aktivnosti1793 1847Napryamokklasicizm romantizmZhanrvirsh poema psalomMagnum opus Pisnya pro grafa Gustafa Filipa Krojca ChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Shvedska akademiya i Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostejKonfesiyalyuteranstvoBrati sestrid i dDitid d i d 4 Premiyi 1797 Frans Mihael Francen u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahFrans Mihael Francen Portret roboti Fredriki BremerFrans Mihael Francen Gravyura na midi roboti G Falkranca P yat slavetnih shvediv XVIII stolittya Zliva napravo arhiyepiskop literator Frans Mihael Francen Yens Yakob Bercelius himik literator i Esayas Tegner yepiskop literator Frans Mihae l France n shved Frans Michael Franzen 9 lyutogo 1772 17720209 Oulu nini Finlyandiya 14 serpnya 1847 parafiya Sebro Gernesand Shveciya poet avtor psalmiv yepiskop Gernesandu z 1834 Chlen Shvedskoyi akademiyi z 1808 roku yiyi postijnij sekretar u 1824 1834 chlen komitetu knig psalmiv u 1811 1819 Chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk BiografiyaMolodi roki Frans Mihael Francen narodivsya v sim yi torgovcya i radnika Zahrisa Francena 1744 1787 i Geleni Shulin Batkiv rid pohodiv iz Cheksgolma nini rosijske misto Priozersk de bagato predkiv Francena provadili torgivlyu Zmalku Frans Mihael buv hvoroblivij kvolij zate vidznachavsya napoleglivistyu j tverdistyu Navchayuchis u shkoli v Oulu vin pokazav vidatni zdibnosti j 1785 roku stav studentom Akademiyi Abo vsuperech tomu sho batko hotiv bachiti jogo torgovcem U 1787 mu koli pomer Zahris Francen sin buv zmushenij na prohannya materi pokinuti navchannya j torguvati na misci batka Voseni 1789 go vin povernuvsya v akademiyu j togo zh roku pid kerivnictvom stav bliskuche sklavshi ispit U 1790 mu vin poyihav do Upsali zapisavsya u Finske studentske bratstvo Finska nationen pri Upsalskomu universiteti j studiyuvav filosofiyu Kanta v U 1791 roci vin povernuvsya do Turku Abo a tochnishe Obu de zahistiv disertaciyu Pro pohodzhennya movi Om sprakets ursprung i v nastupnomu roci distav posadu docenta v galuzi ritoriki Naukova diyalnist U 1795 mu Francen vlashtuvavsya pracyuvati domashnim uchitelem u sim yi Karla Fredrika Bremera u yakogo zgodom narodilasya donka Fredrika vidoma pismennicya Udvoh iz Bremerom vin togo zh roku poyihav u podorozh Yevropoyu Pobuvav u Daniyi Nimechchini Franciyi ta Velikij Britaniyi Pid chas ciyeyi podorozhi jogo zaochno priznachili universitetskim bibliotekarem u Turku 1796 roku vin obijnyav cyu posadu u 1798 mu stav profesorom istoriyi filosofiyi a u 1801 mu profesorom istoriyi ta U 1800 1811 rokah vikonuvav obov yazki inspektora Nyulandskogo studentskogo bratstva 1808 roku Francena obrali v Shvedsku akademiyu j z 1824 po 1834 rik vin buv yiyi postijnim sekretarem U 1815 mu stav chlenom 367 Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Religijna diyalnist U 1803 roci Francen visvyativsya j distav parafiyu v Pajmio Pislya Rosijsko shvedskoyi vijni 1808 1809 Finlyandiya vvijshla v sklad Rosijskoyi imperiyi j Francenovi dovelosya vibirati abo zalishatisya na batkivshini abo perebratisya do Shveciyi Vlitku 1811 roku vin emigruvav i stav pastorom u Kumli sho v leni Erebru Mav pastorat u Tilki u 1840 roci Francen korotko pobuvav u Finlyandiyi Pislya cih vidvidin vin viklav u virshovanij formi svoyi vrazhennya vid zmin sho stalisya z lyudmi j krayinoyu za chas perebuvannya pid rosijskoyu vladoyu U 1818 mu vin stav doktorom teologiyi a u 1820 mu dekanom Francen buv predstavnik duhovnogo stanu v riksdagu u 1823 1841 rokah z pevnimi perervami Na odnomu zi svoyih pershih zasidan u parlamenti Francen skazav pered deputatami sho vin fino shved U ti chasi ce slovo poznachalo vsih zhiteliv Velikogo Knyazivstva Finlyandiyi i etnichnih finiv i etnichnih shvediv 1824 roku vin oderzhav Klarsku parafiyu u Stokgolmi Koli profesor vidmovivsya vid propoziciyi stati yepiskopom Gernesandu yiyi prijnyav Francen i 1831 roku buv obranij yepiskopom Pochav vikonuvati svoyi novi obov yazki ne ranish yak u 1834 mu j robiv ce do samoyi smerti Za chas jogo sluzhbi zbudovano Todi Gernesandska diyeceziya ohoplyuvala vsi teritoriyi Shveciyi sho na pivnich vid Upsalskoyi diyeceziyi Literaturna tvorchist1793 roku Francen debyutuvav yak poet u gazeti Stockholms Posten virshem Obraz lyudini Menniskans anlete odnim iz najkrashih zrazkiv shvedskogo Sered inshih opublikovanih u nij virshiv vidilyayutsya Starij soldat Den gamle knekten i Molodij divchini Till en ung flicka Voni vidrazu zh zdobuli shiroku populyarnist molodij poet stav vidomij u Shveciyi ta Finlyandiyi Zaohochenij uspihami Francen za dva nastupni roki nadrukuvav bagato virshiv u tij zhe Stockholms Posten i v Abo tidningar gazeti posadu redaktora yakoyi obijnyav u 1794 mu Pomitnim yavishem stav jogo najromantichnishij virsh Novij Edem Det nya Eden Francen vidkinuv panivni v todishnij shvedska literatura shvedskij literaturi francuzki zrazki Jomu duzhe podobalasya tvorchist Anni Mariyi Lenngren i nimeckih Francen zaznav vplivu takih poetiv yak nimec i anglijci Dzhon Milton ta Talant Francena obmezhuvavsya lirikoyu v cij carini vin buv bagatij ta originalnij Poet pidkreslyuvav use idilichne v prirodi ta zhitti j umiv nadavati krasivoyi formi svoyim dumkam U 1796 mu povernuvshis iz podorozhi Yevropoyu vin napisav svij najvidomishij virsh Pisnya pro grafa Gustafa Filipa Krojca Sang ofver grefve Gustaf Philip Creutz cilkom vilnij vid poshirenogo todi u shvedskomu krasnomu pismenstvi formalizmu Nastupnogo roku na propoziciyu Pisnyu udostoyeno Velikoyu premiyeyu Shvedskoyi akademiyi Yak umovu vruchennya ciyeyi nagorodi avtorovi postavili vimogu pererobiti cej tvir vidpovidno do smakiv chleniv Akademiyi I cim nadovgo vidbili bazhannya pisati Te sho akademichna shkola taki vplinula na rozvitok Francena yak literatora vidno hocha b po jogo tvorah Svante Velikij abo Zustrich v Alvastri Svante Sture eller Motet i Alvastra Kolumb abo Vidkrittya Ameriki Columbus eller Amerikas upptackt Emiliya abo Vechir u Laplandiyi Vpliv vidbivsya didaktichnistyu j neodnoridnistyu stilyu v nih nemaye cilisnosti hocha okremi miscya j dobre napisano Scenichni tvori Francena ne duzhe vdali yak ot drama Laplandska divchina v Sungskomu sadu Lappflickan i Sungstradgarden Pislya dovgoyi perervi Francen ponoviv literaturnu diyalnist Napisav gekzametrom velikij nacionalnij epos Gustaf Adolf u Nimechchini Gustaf Adolf i Tyskland sho vidznachayetsya malovnichistyu opisu Znachnu chastinu Francenovogo dorobku stanovlyat psalmi dvadcyat dva uvijshlo v zbirnik psalmiv vidanij 1819 roku a v zbirniku vidanomu 1986 roku yih usogo trinadcyat Razom iz Francen brav aktivnu uchast u skladanni ta vporyadkuvanni zbirnika Shiroko vidomi jogo pisni osoblivo zastilni Milij hlopche sporozhni charku Goda gosse glaset tom Mit radosti Gladjens ogonblick i Shampanske Champagnevinet a takozh virshi pro Fanni yaki avtor zgodom ob yednav zi svoyimi yunachimi poeziyami geroyineyu yakih bula Selma u cikl pid nazvoyu Selma i Fanni Selma och Fanny 1824 Cim poeziyam pritamanna zhittyeradisnist i lirichnist U 1810 Francen rozpochav publikuvati zibrannya Poetichni shtuki Skaldestycken iz yakogo vijshov tilki odin tom Nastupni sim tomiv vijshli u 1824 1861 rokah a u 1867 1869 opublikovano nove vidannya pid nazvoyu Zibrani virshi Samlade dikter vidav i napisav biografiyu Francena Yak prozayik Francen stav vidomij Opoviddyu pro shvedskih korolev Tal om svenska drottningar prisvyachenoyu odruzhennyu Gustafa IV Adolfa Slavivsya takozh yak propovidnik i krasnomovec Reshta Francenovogo dorobku ce Dlya bagatih i bidnih For fattiga och rika 1833 Tvori v nepriborkanomu stili Skrifter i obunden stil 1835 Propovidi Predikningar p yat tomiv 1841 1845 Rozrizneni propovidi i neveliki duhovni tvori Strodda predikningar och smarre andliga skrifter 1852 i Zhittyepisi Minnesteckningar tri tomi 1848 1860 Sim yaFrans Mihael Francen pershij raz odruzhivsya 1799 roku z kupcevoyu dochkoyu Margaretoyu Elizabet Lilli Roos 1779 1806 1807 roku pislya yiyi smerti drugoyu zhinkoyu stala vdova jogo priyatelya Sofiya Kristina Vester 1780 1829 U 1831 mu Francen odruzhivsya vtretye z Kristinoyu Elizabet Arvidsson 1783 1859 Naprikinci zhittya Francen mav usogo simoh ditej i dvadcyat troh vnukiv Iz chotiroh ditej vid pershoyi druzhini na toj chas bula v zhivih tilki odna Iz dev yati u drugomu shlyubi shist Jogo sin Zaharias Zet Mihael Francen buv konsul i volodiv pomistyami Ballingsta j Vidya v Guddinge Zyat Francena buv odruzhenij z dvoma dochkami svyashenik istorik i poet Dochka Mariya Gelena Rosina Francen vijshla zamizh za Yihnya dochka Fanni fon Born ce praprababusya Ulofa Palme z boku batka U 2011 roci nalichuvalosya ponad tisyachu pryamih nashadkiv Fransa Mihaelya Francena Z nih usih nihto ne maye cogo prizvisha j tilki odin pishe virshi Ushanuvannya pam yatiBronzove pogruddya Francena v Oulu vstanovlene 1881 roku Avtor finskij skulptor Erland Stenberg Parizh 1879 1881 roku v Oulu pered budinkom gubernskoyi upravi vidkrito byust Francena Z 1901 roku 9 lyutogo den narodzhennya Fransa Mihaelya Francena znachitsya u shvedskih almanahah yak den Fanni zhinki pro yaku Francen pisav u virshah 1910 roku v Gernesandi vidkrito monument Francenu Ce bronzova statuya poeta yakij chitaye svoyu knizhku i cokolna granitna grupa Selma i Fanni Skulptor Karl Milles U ye zmenshena kopiya cogo pam yatnika 1946 roku v Kumli komuna Kumla bilya Kumelskoyi cerkvi postavleno pam yatnij kamin na chest Francena Vidkrito takozh pam yatnu tablicyu na pastorskij kontori 1972 roku na chest 200 littya vid dnya narodzhennya poeta vipusheno poshtovu marku sho koshtuye 50 ere Imenem Francena Franzengatan nazvano vulici v Gernesandi Stokgolmi j Eskilstuni Korolivsku ploshu v Oulu perejmenovano na park imeni Francena Nagorodi i pochestiVelika premiya Shvedskoyi akademiyi za virsh Pisnya pro grafa Gustafa Filipa Krojca 1797 Chlenstvo u Shvedskij akademiyi krislo 13 1808 Chlenstvo u Shvedskij korolivskij akademiyi nauk 367 1815 Orden Polyarnoyi zirki ne ranish yak u 1831 Chlenstvo u Shvedskij korolivskij akademiyi istoriyi literaturi i starozhitnostej Chlenstvo u Shvedskij korolivskij muzichnoyi akademiyi Pochesnij doktorat Upsalskogo universitetu 1839 Pochesnij doktorat Gelsinskogo universitetu 1840TvoriOkremi vidannya Skaldestycken 1 b 1810 Skaldestycken 7 b 1824 1861 Skrifter i obunden stil 1835 Predikningar 5 b 1841 1845 Minnesteckningar 3 b 1848 1860 Strodda predikningar och smarre andliga skrifter 1852 Samlade dikter 1867 1869Psalmi Ack doden haver hadanryckt 1695 nr 331 1819 nr 344 obroblena versiya Bereden vag for Herran 1819 nr 53 1986 nr 103 Den korta stund jag vandrar har 1819 nr 119 1986 nr 157 Din sol gar bort men du blir nar 1819 nr 436 1986 nr 506 Din spira Jesus strackes ut 1819 nr 118 1986 nr 35 Du som var den minstes van 1986 nr 379 tva forfattare Fridens Gud oss frid forlana 1937 nr 506 Gud min Gud som ville an diktad 1818 1819 nr 368 For en hustru som skall kyrkotagas 1937 Lasepsalm II For en moder som skall kyrkotagas Hor Gud annu sin nad dig bjuder 1986 nr 402 skriven 1814 Jesus dig i djupa noden 1986 nr 449 tva forfattare Kom o Jesus vack mitt sinne 1819 nr 352 Min vilotimma ljuder 1819 nr 444 Nar allt omkring mig vilar 1819 nr 433 1986 nr 505 O Herre Gud gor nad med mig 1819 nr 181 O Jesus an de dina 1986 nr 70 Skada skada nu hor alla Pa Sinai stod Herren Gud Sall ar den man som fruktar Gud 1695 nr 98 1819 nr 339 Vad ljus over griften 1819 nr 102 1986 nr 146 Vak upp Hor vakten ljuder 1819 nr 165 1986 nr 535 Vart flyr jag for Gud 1986 nr 547 tre forfattare Zastilni pisni Bordsvisa Nar skamtet tar ordet vid vanskapens bord Shiroko vidomi ci chotiri ryadki En blomma ar gladjen i dag slar hon ut i morgon forvissnar hon redan just nu da du kan hav en lycklig minut och tank pa den kommande sedan Gladjens ogonblick Livets njutning Goda gosse glaset tomDzherelaSpjut Einar Frans Michael Franzen Uppsala 1925 Frans Michael Franzens samlade dikter 7 band 1867 1869 Grafstrom Erik 1949 Frans Michael Franzen Nagra genealogiska uppgifter om hans slakt 60 sidor Wiig Arne Frans Michael Franzen Myten och Manniskan Franzensallskapets skriftserie II Harnosand 2006 Encyclopaedia Britannica 1896 Vol IX Franzen Britannica 1993 Franzen Svenska Man och Kvinnor 1944 Alb Bonniers Forlag Franzen Svensk Uppslagsbok 1949 Franzen Nordisk Familjebok 1908 Franzen Nordisk Familjebok 1959 8 e bandet Franzen Svenskt Biografiskt Lexikon 1966 Norstedt amp Soner Franzen 13 s Nationalencyklopedin 1991 Franzen 1809 Livrustkammaren 2009 435 sidor ISSN 0024 5372 Sid 89 90 97 99 Ek S 1916 Franzens Abodiktning Lundstrom G 1847 Frans Michael Franzen Liv och diktning under Kumlatiden Lundstrom G 1948 Frans Michael Franzen Dikter psalmer och brev Zovnishni zv yazkiFranzen Frans Mikael Svenskt biografiskt handlexikon Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i EfronaU Vikidzherelah ye Frans Michael Franzen shv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Frans Michael FranzenPrimitkiEn kyrkogard berattar Frans Michael Franzen 1772 1847 https www svenskagravar se gravsatt 78526975 Svenskagravar se d Track Q26699962 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 BiographySampo d Track Q105657727 Kansallisbiografia za red M Klinge Suomalaisen Kirjallisuuden Seura Suomen Historiallinen Seura ISSN 1799 4349 d Track Q3055194d Track Q10495591d Track Q2843522d Track Q4349956 Svensk uppslagsbok Malmo 1931 Francen Franc Mikel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Svensk uppslagsbok Malmo 1932 Poperednik Gustav Fredrik Yullenborg Shvedska akademiya Krislo 13 1808 1847 Nastupnik