Анна-Марія Леннґрен, уроджена Malmstedt (швед. Anna Maria Lenngren; нар. 18 червня 1754 року, Уппсала — пом. 8 березня 1817 року, Стокгольм) — шведська поетеса. Батько і брат Анни-Марії також були поетами. Одним з її найбільш відомих віршів є Några ord till min kära dotter, ifall jag hade någon («Поради моєї дорогої дочки…»). Написала кілька сатиричних віршів — Hans nåds morgonsömn nåds morgonsömn («Його світлості ранкова дрімота») і Grevinnans besök («Візит графині»).
Анна Марія Леннґрен | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 18 червня 1754[1][2][…] Уппсала, Швеція[2] | |||
Померла | 8 березня 1817[1][4][…](62 роки) d, Стокгольм[d], d, Швеція[1][4] ·рак молочної залози | |||
Поховання | церква Святої Клари[5] | |||
Країна | Швеція | |||
Місце проживання | Стокгольм | |||
Діяльність | поетеса, перекладачка, господиня літературного салону, письменниця | |||
Сфера роботи | поезія[6] і література[6] | |||
Мова творів | шведська | |||
Членство | d | |||
Батько | d[2] | |||
У шлюбі з | d | |||
| ||||
Анна Марія Леннґрен у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Анна-Марія Леннґрен народилася 18 червня 1754 року в старовинному шведському місті Уппсала. Її батько, поет Magnus Brynolf Malmstedt (1724—1798) — був професором латинської мови в Уппсальському університеті, мати — Märta Johanna Florin (бл. 1788). Батько, член Моравської церкви займався благодійною діяльністю; в 1772 році він організував у своєму будинку школу для бідних дітей. Брат Анни-Марії, Йохан Магнус (1749—1780) писав світські вірші.
У молодості Анна-Марія Леннґрен мала антирелігійні настрої, цікавилася епохою просвітництва. Її гуманізм і прагнення до соціальної справедливості сформувалося під впливом батька. Анна-Марія була прихильницею простого й скромного способу життя.
Батько рано виявив прагнення доньки до заняття літературою. Він дав їй добру освіту — Анна-Марія вивчала вдома латинську й античну класичну літературу. Її улюбленим поетом був Горацій. У 1770-х роках Анна-Марія розпочала літературну діяльність, писала епіграми, займалася перекладами, писала під псевдонімами статті в пресі. У 1772 році опублікувала перший вірш «På mademoiselle Anna Lovisa Pahls saliga hemfärds dag, den 14 Maji 1772, die Corona» під своїм ім'ям.
У 1776 році на замовлення герцога Карла, брата короля Швеції, вона переклала шведською мовою французьку оперету Люсіль. За зроблений переклад вона була нагороджена золотим годинником герцогинею Ядвіґою Єлизаветою Шарлоттою Гольштейн-Готторпською.
Твори Леннґрен користувалися в Швеції великим успіхом. У 1774 році вона стала членом літературного товариства в Уппсалі. У 1775 році стала членкинею Королівського товариства наук і літератури в Гетеборзі.
У 1780 році Леннґрен вийшла заміж за чиновника Карла Петра Леннґрена (1750—1827), головного редактора шведської газети Stockholms-Posten. З 1778 року Анна-Марія публікувала свої твори в цьому виданні, але після весілля і до 1780 року стала публікуватися під псевдонімом. Шлюб привів до великих змін у житті письменниці. Вона публікувалася під псевдонімами, відмовилася від своїх поглядів на інтелектуальну емансипацію жінок. Стверджувала, що жінки повинні уникати інтелектуальної праці, на користь виконання материнських обов'язків.
У свій час Леннґрен організувала літературний салон, який став центром культурного життя міста. Салон відвідували шведські поети Карл Густав аф Леопольд, Нільс фон Розенштейн, Міхаель Франс Францен тощо.
Леннґрен померла 8 березня 1817 року від раку молочної залози у віці 62 років, похована в Стокгольмі на цвинтарі Церкви Святої Клари.
Літературна діяльність
Анна-Марія Леннґрен дебютувала, як поетеса, в 1770-х роках. У своїх коротких творах вона використовувала сатиру, сарказм та іронію, пародіювала пасторалі, оперу і баладу.
Спадщина
Анна-Марія Леннґрен є однією з найвідоміших поетес в історії Швеції. Після смерті поетеси, її твори неодноразово публікувалася протягом XIX, XX та XXI століть. Першою її посмертною збіркою була збірка під назвою Skaldeförsök («Спроби поезії»). Її листування з її другом Густафосом аф Леопольдом було опубліковане в 1795—1798 роках.
Бібліографія
- Вірші
- På mademoiselle Anna Lovisa Pahls saliga hemfärds dag, den 14 Maji 1772, die Corona, Upsala, 1772
- Tankar vid det nya kyrko årets början 1772, Upsala veckotidningar, 1772, Upsala
- Klagan vid mademoiselle Anna Maria Bobergs graf den 3 Julii 1774, Upsala, 1774
- Afton-qväde, Upsala vecko-tidning, 1774
- Vid caffe-pannan
- Vid archi-biskopens . . . Magni Beronii graf, den 13 Ju-lii, 1775, Uppsala, 1775
- Herrans fruktan, grunden till then bästa vishet, . . . förklarad vid . . . Magni O. Beronii . . . begrafning . . ., Uppsala, 1778
- Impromptu, Lunds vecko-blad, 1775
- Thé-conseillen, Stockholm, 1777
- Öfver hans Kongl. höghets kronprinsens födelse den 1 november 1778, 1778
- Dröm, 1798
- Skaldeförsök, 1819
- Porträtterna (The Portraits)
- Grefvinnans besök (Visit from the Countess)
- Fröken Juliana (Miss Juliana)
- Hans nåds morgonsömn (His Grace's morning snooze)
- Pojkarne (The Boys)
- Den glada festen (The happy party)
- Några ord till min kära dotter, ifall jag hade någon (Advice to my dear daughter, if I had one) 1794
- Andra tyger, andra seder! (Other fabrics, Other customs!)
- Проза
- Contributions in Musikaliskt tidsfördrif, 1789—1791, 1793, 1796—1797, 1801, 1816
- Contributions in Sommarpromenaden, 1792, 1794—1797, 1801
- Contributions in Skaldestycken satta i musik, 1795, 1796, 1798, 1800, 1803, 1816
- Переклади
- J F Marmontel: Lucile operetta, 1776
- Zemire och Azor, Comedie ballet, 1778
- Publius Ovi-dius Naso, Dido til Eneas, Heroide, 1778
- C-S Favart: Arsene, comedie, 1779
- O Wolff: Snart döden skall det öga sluta, 1819
Література
- Anna Maria Lenngren [ 18 серпня 2019 у Wayback Machine.] — Svenskt biografiskt handlexikon
- Anna Maria Lenngren [ 28 серпня 2019 у Wayback Machine.] — Nordisk Familjebok (2-е видання)
Примітки
- Anna Maria Lenngren — 1917.
- Helga Trefaldighets kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/ULA/10392/C/2 (1705-1778), bildid: C0003851_00126
- FemBio database
- Klara kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0010/F I a/6 (1811-1828), bildid: C0056143_00057
- Gravstensinventeringen — Шведська асоціація дослідників генеалогії.
- Czech National Authority Database
- Magnus von Platen. . Svenskt biografiskt lexikon (швед.). Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 17 листопада 2015.
- Ann Öhrberg; Ann Öhrberg. . — Т. 131, № 5.
Посилання
- Samlade Skaldeförsök [ 7 серпня 2019 у Wayback Machine.] — Anna Maria Lenngren's collected works (швед.)
- Anna Maria Lenngren [ 26 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anna Mariya Lenngren urodzhena Malmstedt shved Anna Maria Lenngren nar 18 chervnya 1754 roku Uppsala pom 8 bereznya 1817 roku Stokgolm shvedska poetesa Batko i brat Anni Mariyi takozh buli poetami Odnim z yiyi najbilsh vidomih virshiv ye Nagra ord till min kara dotter ifall jag hade nagon Poradi moyeyi dorogoyi dochki Napisala kilka satirichnih virshiv Hans nads morgonsomn nads morgonsomn Jogo svitlosti rankova drimota i Grevinnans besok Vizit grafini Anna Mariya LenngrenNarodilasya18 chervnya 1754 1754 06 18 1 2 Uppsala Shveciya 2 Pomerla8 bereznya 1817 1817 03 08 1 4 62 roki d Stokgolm d d Shveciya 1 4 rak molochnoyi zaloziPohovannyacerkva Svyatoyi Klari 5 Krayina ShveciyaMisce prozhivannyaStokgolmDiyalnistpoetesa perekladachka gospodinya literaturnogo salonu pismennicyaSfera robotipoeziya 6 i literatura 6 Mova tvorivshvedskaChlenstvodBatkod 2 U shlyubi zd Anna Mariya Lenngren u VikishovishiZhittyepisAnna Mariya Lenngren narodilasya 18 chervnya 1754 roku v starovinnomu shvedskomu misti Uppsala Yiyi batko poet Magnus Brynolf Malmstedt 1724 1798 buv profesorom latinskoyi movi v Uppsalskomu universiteti mati Marta Johanna Florin bl 1788 Batko chlen Moravskoyi cerkvi zajmavsya blagodijnoyu diyalnistyu v 1772 roci vin organizuvav u svoyemu budinku shkolu dlya bidnih ditej Brat Anni Mariyi Johan Magnus 1749 1780 pisav svitski virshi U molodosti Anna Mariya Lenngren mala antireligijni nastroyi cikavilasya epohoyu prosvitnictva Yiyi gumanizm i pragnennya do socialnoyi spravedlivosti sformuvalosya pid vplivom batka Anna Mariya bula prihilniceyu prostogo j skromnogo sposobu zhittya Batko rano viyaviv pragnennya donki do zanyattya literaturoyu Vin dav yij dobru osvitu Anna Mariya vivchala vdoma latinsku j antichnu klasichnu literaturu Yiyi ulyublenim poetom buv Goracij U 1770 h rokah Anna Mariya rozpochala literaturnu diyalnist pisala epigrami zajmalasya perekladami pisala pid psevdonimami statti v presi U 1772 roci opublikuvala pershij virsh Pa mademoiselle Anna Lovisa Pahls saliga hemfards dag den 14 Maji 1772 die Corona pid svoyim im yam Sribna medal iz zobrazhennyam Lenngren 1818 rik U 1776 roci na zamovlennya gercoga Karla brata korolya Shveciyi vona pereklala shvedskoyu movoyu francuzku operetu Lyusil Za zroblenij pereklad vona bula nagorodzhena zolotim godinnikom gercogineyu Yadvigoyu Yelizavetoyu Sharlottoyu Golshtejn Gottorpskoyu Tvori Lenngren koristuvalisya v Shveciyi velikim uspihom U 1774 roci vona stala chlenom literaturnogo tovaristva v Uppsali U 1775 roci stala chlenkineyu Korolivskogo tovaristva nauk i literaturi v Geteborzi U 1780 roci Lenngren vijshla zamizh za chinovnika Karla Petra Lenngrena 1750 1827 golovnogo redaktora shvedskoyi gazeti Stockholms Posten Z 1778 roku Anna Mariya publikuvala svoyi tvori v comu vidanni ale pislya vesillya i do 1780 roku stala publikuvatisya pid psevdonimom Shlyub priviv do velikih zmin u zhitti pismennici Vona publikuvalasya pid psevdonimami vidmovilasya vid svoyih poglyadiv na intelektualnu emansipaciyu zhinok Stverdzhuvala sho zhinki povinni unikati intelektualnoyi praci na korist vikonannya materinskih obov yazkiv U svij chas Lenngren organizuvala literaturnij salon yakij stav centrom kulturnogo zhittya mista Salon vidviduvali shvedski poeti Karl Gustav af Leopold Nils fon Rozenshtejn Mihael Frans Francen tosho Lenngren pomerla 8 bereznya 1817 roku vid raku molochnoyi zalozi u vici 62 rokiv pohovana v Stokgolmi na cvintari Cerkvi Svyatoyi Klari Literaturna diyalnistAnna Mariya Lenngren debyutuvala yak poetesa v 1770 h rokah U svoyih korotkih tvorah vona vikoristovuvala satiru sarkazm ta ironiyu parodiyuvala pastorali operu i baladu SpadshinaAnna Mariya Lenngren ye odniyeyu z najvidomishih poetes v istoriyi Shveciyi Pislya smerti poetesi yiyi tvori neodnorazovo publikuvalasya protyagom XIX XX ta XXI stolit Pershoyu yiyi posmertnoyu zbirkoyu bula zbirka pid nazvoyu Skaldeforsok Sprobi poeziyi Yiyi listuvannya z yiyi drugom Gustafosom af Leopoldom bulo opublikovane v 1795 1798 rokah BibliografiyaHudozhnik Fric fon Dardel Fritz von Dardel Ilyustraciya tvoru Anni Mariyi Lenngren Kontrast 1884 r Ilyustraciya Karla Larssona do romanu Lenngren Grevinnans VirshiPa mademoiselle Anna Lovisa Pahls saliga hemfards dag den 14 Maji 1772 die Corona Upsala 1772 Tankar vid det nya kyrko arets borjan 1772 Upsala veckotidningar 1772 Upsala Klagan vid mademoiselle Anna Maria Bobergs graf den 3 Julii 1774 Upsala 1774 Afton qvade Upsala vecko tidning 1774 Vid caffe pannan Vid archi biskopens Magni Beronii graf den 13 Ju lii 1775 Uppsala 1775 Herrans fruktan grunden till then basta vishet forklarad vid Magni O Beronii begrafning Uppsala 1778 Impromptu Lunds vecko blad 1775 The conseillen Stockholm 1777 Ofver hans Kongl hoghets kronprinsens fodelse den 1 november 1778 1778 Drom 1798 Skaldeforsok 1819 Portratterna The Portraits Grefvinnans besok Visit from the Countess Froken Juliana Miss Juliana Hans nads morgonsomn His Grace s morning snooze Pojkarne The Boys Den glada festen The happy party Nagra ord till min kara dotter ifall jag hade nagon Advice to my dear daughter if I had one 1794 Andra tyger andra seder Other fabrics Other customs ProzaContributions in Musikaliskt tidsfordrif 1789 1791 1793 1796 1797 1801 1816 Contributions in Sommarpromenaden 1792 1794 1797 1801 Contributions in Skaldestycken satta i musik 1795 1796 1798 1800 1803 1816PerekladiJ F Marmontel Lucile operetta 1776 Zemire och Azor Comedie ballet 1778 Publius Ovi dius Naso Dido til Eneas Heroide 1778 C S Favart Arsene comedie 1779 O Wolff Snart doden skall det oga sluta 1819LiteraturaAnna Maria Lenngren 18 serpnya 2019 u Wayback Machine Svenskt biografiskt handlexikon Anna Maria Lenngren 28 serpnya 2019 u Wayback Machine Nordisk Familjebok 2 e vidannya PrimitkiAnna Maria Lenngren 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Helga Trefaldighets kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE ULA 10392 C 2 1705 1778 bildid C0003851 00126 d Track Q10501038d Track Q64166606 FemBio database d Track Q61356138 Klara kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker SE SSA 0010 F I a 6 1811 1828 bildid C0056143 00057 d Track Q64166606d Track Q10478639 Gravstensinventeringen Shvedska asociaciya doslidnikiv genealogiyi d Track Q10685961d Track Q28736343 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Magnus von Platen Svenskt biografiskt lexikon shved Arhiv originalu za 26 bereznya 2018 Procitovano 17 listopada 2015 Ann Ohrberg Ann Ohrberg T 131 5 PosilannyaSamlade Skaldeforsok 7 serpnya 2019 u Wayback Machine Anna Maria Lenngren s collected works shved Anna Maria Lenngren 26 bereznya 2018 u Wayback Machine