Франсуа́ Манса́р (фр. Francois Mansard або Mansart, 13 січня 1598, Париж — 23 вересня 1666), Париж — французький архітектор XVII століття. Представник французького бароко.
Франсуа Мансар | |
---|---|
Francois Mansard фр. François Mansart | |
Мансар на подвійному портреті пензля Ф.де Шампеня | |
Народження | 13 січня 1598 |
Смерть | 23 вересня 1666 (68 років) |
Країна | Франція |
Вчителі | Соломон де Бросс |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Париж, Ренн, Тулуза, Блуа |
Архітектурний стиль | Класицизм XVII століття |
Найважливіші споруди | фасад церкви фельянів у Парижі, замок Бальруа, (Блуа (замок), добудови), палац Мезон-Лафіт, добудови в монастирі Валь де Грас |
Нереалізовані проєкти | реконструкція королівського палацу Лувр, нова каплиця абатства Сен-Дені (мавзолею королівських родин Франції) |
Учні | Жуль Ардуен-Мансар |
Франсуа Мансар у Вікісховищі |
Ранні роки
Син простого тесляра, походив з ремісничого стану. Тому доброї освіти просто не міг отримати. Він був шостою дитиною в родині, де було семеро дітей. Рід був відомий через те, що дав декілька будівельників і провінційних скульпторів-декораторів. Батько помер у 1610 році, коли Франсуа Мансару було дванадцять років. Мати вийшла заміж вдруге за аптекаря.
Будівельна практика замість освіти
У період 1612–1617 рр. працював разом із братом Жерменом Гюльтером (будівельником і скульптором) в місті Ренн. У період 1618–1621 рр. перебрався до свого дядька в місто Тулуза, де працював разом із родичем на будівництві мостів. Отримав навички роботи в скульптурі і практичному будівництві, котрі тоді мало розрізнялись між завданнями світськими чи сакральними за призначенням.
Кар'єру архітектора розпочав як помічник відомого майстра, архітектора Соломона де Броса, що будував Люксембурзький палац у Парижі.
Головні замови архітектора
Першою самостійною роботою Мансара як архітектора був фасад церкви фельянів в Парижі (зруйновано).
Його твори сподобались маркізу Гастону Орлеанському, брату короля Людовика XIII. І деякий час він працював у його замку Бальруа. Потім йому доручили добудову в середньовічному замку Блуа. Завзятий архітектор встиг збудувати лише північне крило палацу, як його відсторонили від робіт. Намагання зробити найкраще спонукало архітектора ламати збудоване, якщо був знайдений ліпший варіант за попередній і вже не відповідав його задуму. Будівельні роботи Мансара занадто багато коштували і від його послуг відмовилися. Це значно зменшило коло його замовників.
Сучасники скаржилися, що замовником архітектора міг бути лише турецький паша, так багато грошей потребували його проекти і будівельні роботи.
Серед замовників архітектора був і могутній кардинал Мазаріні. Ненависть до Мазаріні згодом перенесли і на архітектора, чим сильно підірвали його авторитет.
Особливістю будівництва Франції XVII ст. був абсолютизм, могутній контроль з боку короля і влади. Він та його оточення були також головними замовниками будівельних робіт. Тому набравши моці і влади, король Людовик XIV відмовився від послуг Мансара і наблизив до себе його головного конкурента — Луї Лево, який будував палац в Версалі. Мансар з 1640-х рр. розпочав працювати для жіночого монастиря . Але і тут йому відмовили, коли витрати на міцний фундамент перетнули попередньо заплановану грошову суму. Монастир і церкву добудовували вже після смерті Мансара, хоча й за його проектами. Будівництво продовжив архітектор Жак Лемерсьє.
Палац Мезон-Лафіт
Більшість робіт Мансара безжально перебудували і сплюндрували. Зразком зрілої манери архітектора вважають палац Мезон-Лафіт (1642 — 1650 рр). До того ж він не був перебудованим пізніше. Заміський палац збудований для президента парламенту міста Париж Рене де Ланглея. У його плані літера П, але палац відкритий з усіх боків. Особливо виразні парковий і фасад на парадний двір. Службові приміщення розмістили на 1-му поверсі. Мансар зберіг високі дахи різної висоти, що вважалося досить красивим і доречним дощової пори. Палац доповнював стриманий, але елегантний сад бароко.
Вибрані твори
- фасад церкви Фельянів, Париж
- замок в Бальруа для Гастона Орлеанського з 1626 р.
- перебудова середньовічного замку Блуа з 1635 р.
- готель де Тулуз, Париж
- палац Мазаріні, Париж
- палац Мезон-Лафіт для Рене де Ланглей
- церква абатства Валь де Грас, Париж з 1640-х рр.
Галерея
- Замок Блуа. Барокове крило Гастона Орлеанского, прибудоване Мансаром
- Фасад церкви Валь де Грас, Париж.
- Палац Мезон - Лафіт.
- Фасад готелю де Тулуз у минулому
Див. також
Джерела
- Anthony Blunt: François Mansart and the Origins of French Classical Architecture. Somerset Publications, New York 1941.
- Allan Braham, Peter Smith: François Mansart. Zwemmer, London 1973, (Studies in architecture. Nr. 13).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франсуа Мансар |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Mansa r fr Francois Mansard abo Mansart 13 sichnya 1598 Parizh 23 veresnya 1666 Parizh francuzkij arhitektor XVII stolittya Predstavnik francuzkogo baroko Fransua MansarFrancois Mansard fr Francois MansartMansar na podvijnomu portreti penzlya F de ShampenyaNarodzhennya 13 sichnya 1598 1598 01 13 ParizhSmert 23 veresnya 1666 1666 09 23 68 rokiv ParizhKrayina FranciyaVchiteli Solomon de BrossDiyalnist arhitektorPracya v mistah Parizh Renn Tuluza BluaArhitekturnij stil Klasicizm XVII stolittyaNajvazhlivishi sporudi fasad cerkvi felyaniv u Parizhi zamok Balrua Blua zamok dobudovi palac Mezon Lafit dobudovi v monastiri Val de GrasNerealizovani proyekti rekonstrukciya korolivskogo palacu Luvr nova kaplicya abatstva Sen Deni mavzoleyu korolivskih rodin Franciyi Uchni Zhul Arduen Mansar Fransua Mansar u VikishovishiRanni rokiSin prostogo teslyara pohodiv z remisnichogo stanu Tomu dobroyi osviti prosto ne mig otrimati Vin buv shostoyu ditinoyu v rodini de bulo semero ditej Rid buv vidomij cherez te sho dav dekilka budivelnikiv i provincijnih skulptoriv dekoratoriv Batko pomer u 1610 roci koli Fransua Mansaru bulo dvanadcyat rokiv Mati vijshla zamizh vdruge za aptekarya Budivelna praktika zamist osvitiU period 1612 1617 rr pracyuvav razom iz bratom Zhermenom Gyulterom budivelnikom i skulptorom v misti Renn U period 1618 1621 rr perebravsya do svogo dyadka v misto Tuluza de pracyuvav razom iz rodichem na budivnictvi mostiv Otrimav navichki roboti v skulpturi i praktichnomu budivnictvi kotri todi malo rozriznyalis mizh zavdannyami svitskimi chi sakralnimi za priznachennyam Kar yeru arhitektora rozpochav yak pomichnik vidomogo majstra arhitektora Solomona de Brosa sho buduvav Lyuksemburzkij palac u Parizhi Golovni zamovi arhitektoraPlan dobudov Mansara v zamku Blua sirim kolorom livoruch Pershoyu samostijnoyu robotoyu Mansara yak arhitektora buv fasad cerkvi felyaniv v Parizhi zrujnovano Jogo tvori spodobalis markizu Gastonu Orleanskomu bratu korolya Lyudovika XIII I deyakij chas vin pracyuvav u jogo zamku Balrua Potim jomu doruchili dobudovu v serednovichnomu zamku Blua Zavzyatij arhitektor vstig zbuduvati lishe pivnichne krilo palacu yak jogo vidstoronili vid robit Namagannya zrobiti najkrashe sponukalo arhitektora lamati zbudovane yaksho buv znajdenij lipshij variant za poperednij i vzhe ne vidpovidav jogo zadumu Budivelni roboti Mansara zanadto bagato koshtuvali i vid jogo poslug vidmovilisya Ce znachno zmenshilo kolo jogo zamovnikiv Suchasniki skarzhilisya sho zamovnikom arhitektora mig buti lishe tureckij pasha tak bagato groshej potrebuvali jogo proekti i budivelni roboti Sered zamovnikiv arhitektora buv i mogutnij kardinal Mazarini Nenavist do Mazarini zgodom perenesli i na arhitektora chim silno pidirvali jogo avtoritet Osoblivistyu budivnictva Franciyi XVII st buv absolyutizm mogutnij kontrol z boku korolya i vladi Vin ta jogo otochennya buli takozh golovnimi zamovnikami budivelnih robit Tomu nabravshi moci i vladi korol Lyudovik XIV vidmovivsya vid poslug Mansara i nabliziv do sebe jogo golovnogo konkurenta Luyi Levo yakij buduvav palac v Versali Mansar z 1640 h rr rozpochav pracyuvati dlya zhinochogo monastirya Ale i tut jomu vidmovili koli vitrati na micnij fundament peretnuli poperedno zaplanovanu groshovu sumu Monastir i cerkvu dobudovuvali vzhe pislya smerti Mansara hocha j za jogo proektami Budivnictvo prodovzhiv arhitektor Zhak Lemersye Palac Mezon LafitBilshist robit Mansara bezzhalno perebuduvali i splyundruvali Zrazkom zriloyi maneri arhitektora vvazhayut palac Mezon Lafit 1642 1650 rr Do togo zh vin ne buv perebudovanim piznishe Zamiskij palac zbudovanij dlya prezidenta parlamentu mista Parizh Rene de Langleya U jogo plani litera P ale palac vidkritij z usih bokiv Osoblivo virazni parkovij i fasad na paradnij dvir Sluzhbovi primishennya rozmistili na 1 mu poversi Mansar zberig visoki dahi riznoyi visoti sho vvazhalosya dosit krasivim i dorechnim doshovoyi pori Palac dopovnyuvav strimanij ale elegantnij sad baroko Vibrani tvoriGraver Zhak Rigo dvir zamku Blua z dobudovanim palacom arhitektora Fransua Mansara Plan zamku Belrua sproektovanogo Mansarom fasad cerkvi Felyaniv Parizh zamok v Balrua dlya Gastona Orleanskogo z 1626 r perebudova serednovichnogo zamku Blua z 1635 r gotel de Tuluz Parizh palac Mazarini Parizh palac Mezon Lafit dlya Rene de Langlej cerkva abatstva Val de Gras Parizh z 1640 h rr GalereyaZamok Blua Barokove krilo Gastona Orleanskogo pribudovane Mansarom Fasad cerkvi Val de Gras Parizh Palac Mezon Lafit Fasad gotelyu de Tuluz u minulomuDiv takozhSejchento Arhitektura baroko AbsolyutizmDzherelaAnthony Blunt Francois Mansart and the Origins of French Classical Architecture Somerset Publications New York 1941 Allan Braham Peter Smith Francois Mansart Zwemmer London 1973 ISBN 0 302 02251 1 Studies in architecture Nr 13 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fransua Mansar