Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Формантами називаються обертони, з яких складається певний звук мови. Звуки мови відрізняються один від одного насамперед набором обертонів. Визначальними в розпізнаванні голосних звуків є перші дві форманти. Наприклад, за деякими даними, для а - це приблизно 700 і 1200 Гц, для о - 400 і 800 Гц, для у - 300 і 700 Гц, для і - 200 і 2200 Гц, для и - 300 і 1900 Гц, для е - це 400 і 1600 Гц ( у вимові різних людей висота формант неоднакова).
Ті звуки, у яких перша і друга форманти досить близькі одна до одної, називаються компактними (наприклад [o] і [y]). Якщо обидві форманти далекі одна від одної, то це - дифузні звуки (наприклад, [o] - [і]). Висоту звука визначає друга форманта: з цього погляду до низьких звуків належить у, до високих - і.
Ненаголошені голосні, які творяться поряд, тобто компактні звуки, можуть сплутуватися.
Сплутування можливе в таких чотирьох парах голосних:
| в інститут - IV - (і, и) |
|---|
| весна - І - (и, е) |
|---|
| зозуля - ІІІ - (у, о) |
|---|
| погано - ІІ - (о,а) |
|---|
Ненаголошені голосні [i], [y], [a] вимовляється досить виразно, мало чим відрізняючись якісно від наголошених.
Щодо приголосних, то їхню акустичну природу ще як слід не вивчено.
У різних мовах ті самі на перший погляд звуки різняться деякими своїми формантами (наприклад, звук [a] в українській, російській, англійській, німецькій, французькій мовах звучить трохи інакше, тому що не всі його форманти в цих мовах однакові.)
Формантою також називають призвук, що надає звучанню музичного інструмента або голосу характерного забарвлення - тембру. Для відбиття і посилення форманти , тобто будь-якого звука, струнні й музичні інструменти мають деку (частина корпуса, (коробки)). Коли притискується струна до різних точок грифа музичних інструментів, вона відтягується більше або менше, відповідно змінюється амплітуда коливань. Що більша кількість коливань за одиницю часу, то вищий звук, що підсилюється декою, яка служить резонатором.
Джерела
• http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1077866
• Навчальний посібник " Сучасна українська літературна мова", за редакцією С.О.Карамана,2011
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z formantom chastinoyu slova sho zminyuye leksichne j gramatichne znachennya korenya abo osnovi Formantami nazivayutsya obertoni z yakih skladayetsya pevnij zvuk movi Zvuki movi vidriznyayutsya odin vid odnogo nasampered naborom obertoniv Viznachalnimi v rozpiznavanni golosnih zvukiv ye pershi dvi formanti Napriklad za deyakimi danimi dlya a ce priblizno 700 i 1200 Gc dlya o 400 i 800 Gc dlya u 300 i 700 Gc dlya i 200 i 2200 Gc dlya i 300 i 1900 Gc dlya e ce 400 i 1600 Gc u vimovi riznih lyudej visota formant neodnakova Ti zvuki u yakih persha i druga formanti dosit blizki odna do odnoyi nazivayutsya kompaktnimi napriklad o i y Yaksho obidvi formanti daleki odna vid odnoyi to ce difuzni zvuki napriklad o i Visotu zvuka viznachaye druga formanta z cogo poglyadu do nizkih zvukiv nalezhit u do visokih i Nenagolosheni golosni yaki tvoryatsya poryad tobto kompaktni zvuki mozhut splutuvatisya Splutuvannya mozhlive v takih chotiroh parah golosnih v institut IV i i vesna I i e zozulya III u o pogano II o a Nenagolosheni golosni i y a vimovlyayetsya dosit virazno malo chim vidriznyayuchis yakisno vid nagoloshenih Shodo prigolosnih to yihnyu akustichnu prirodu she yak slid ne vivcheno U riznih movah ti sami na pershij poglyad zvuki riznyatsya deyakimi svoyimi formantami napriklad zvuk a v ukrayinskij rosijskij anglijskij nimeckij francuzkij movah zvuchit trohi inakshe tomu sho ne vsi jogo formanti v cih movah odnakovi Formantoyu takozh nazivayut prizvuk sho nadaye zvuchannyu muzichnogo instrumenta abo golosu harakternogo zabarvlennya tembru Dlya vidbittya i posilennya formanti tobto bud yakogo zvuka strunni j muzichni instrumenti mayut deku chastina korpusa korobki Koli pritiskuyetsya struna do riznih tochok grifa muzichnih instrumentiv vona vidtyaguyetsya bilshe abo menshe vidpovidno zminyuyetsya amplituda kolivan Sho bilsha kilkist kolivan za odinicyu chasu to vishij zvuk sho pidsilyuyetsya dekoyu yaka sluzhit rezonatorom Dzherela http dic academic ru dic nsf ushakov 1077866 Navchalnij posibnik Suchasna ukrayinska literaturna mova za redakciyeyu S O Karamana 2011