Ференц Краус (17 травня 1962, d) — фізик угорського походження, який спільно з групою вчених вперше згенерував і виміряв перший аттосекундний світловий імпульс і використав його для спостереження за поведінкою електронів в атомах, давши тим самим народження новій галузі фізики — аттофізики. Лауреат Нобелівської премії з фізики за 2023 рік (спільно з П'єром Агостіні та Анн Л'Юйє).
Наукова діяльність
Краус вивчав фізику в Університеті Етвеша Лоранда, а також електротехніку у Будапештському технічному університеті. Пройшовши підготовку у Віденському технічному університеті, здобув звання професора. В 2003 році його призначили директором Інституту квантової оптики товариства Макса Планка у Гархінгу, Німеччина, а вже в 2004 став завідувачем кафедри експериментальної фізики в Університеті Людвіга Максиміліана у Мюнхені. В 2006 році Краус став співзасновником Центру сучасної фотоніки у Мюнхені (MAP) і працював там як один з керівників.
Дослідження
Ференц Краус та його наукова команда першими у світі створили та виміряли світловий імпульс тривалістю менше однієї фемтосекунди. Вчені стали використовувати ці аттосекундні світлові імпульси для спостереження за рухом електронів як реального часу. Завдяки цьому з'явилася нова галузь фізики — аттофізика.
Роботи у цьому напрямку були розпочаті Ференцем Краусом та його командою ще в 1990-х, коли були застосовані абсолютно нові методи дослідження технології фемтосекундного лазера. Метою цих досліджень було створення надкоротких світлових імпульсів, які вивели вивчення атомів на принципово новий рівень. Головною умовою для генерування таких коротких імпульсів є високоточний контроль затримки ІЧ-імпульсів щодо УФ-імпульсів. Спеціальний надчутливий детектор дозволяє контролювати такі процеси на атомному рівні.
В 2001 році Ференц Краус та працююча з ним група вчених вперше змогли не тільки згенерувати, але й виміряти аттосекундні світлові імпульси за допомогою інтенсивних лазерних імпульсів, що складалися з одного або двох циклів хвилі. Це незабаром дозволило їм відстежити пересування електронів як реального часу. Можливість контролювати форму хвилі фемтосекундного імпульсу, продемонстрована Ференцем Краусом і його командою, а також можливість відновлювати ці імпульси, що з'явилася в результаті цього, привели до створення спеціального вимірювального обладнання, яке б дозволяло відстежувати всі ці процеси. Все це послужило базисом для створення нової галузі фізики. За останні кілька років Ференцу Краусу та його команді вчених вдалося розробити та суттєво вдосконалити необхідне для проведення досліджень надчутливе обладнання, що дозволяє стежити за поведінкою атомів та електронів. Так, саме завдяки цьому обладнанню вдалося в реальному часі спостерігати такі процеси, як створення тунельного ефекту в результаті деформації електростатичного поля, перенесення носіїв заряду, когерентне ЕУФ випромінювання, фотоемісія, що запізнюється, рух валентних електронів, а також спостереження за оптичними та електричними властивостями діелектриків.
Нагороди та визнання
- 1994: [de] Австрійського фізичного товариства
- 1996: [en]
- 1998: Премія Карла Цайса
- 2002: [de]
- 2003: іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук,
- 2003: [de]
- 2006: Премія Лейбніца
- 2006: [de]
- 2006: Меморіальна лекція Манне Сігбана
- 2006: Медаль прогресу
- 2007: іноземний член Угорської академії наук,
- 2009: член Оптичного товариства Америки (OSA)
- 2011: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- 2011: іноземний член Російської академії наук.
- 2012: Член Європейської Академії
- 2013: Міжнародна премія короля Фейсала
- 2013: Премія Отто Гана
- 2016: Член «Леопольдини»,
- 2022: Премія Вольфа з фізики спільно з Анн Л'Юйє
- 2022: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards
- 2023: Нобелівська премія з фізики
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #129180114 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ORCID Public Data File 2021 — 2021. — doi:10.23640/07243.16750535.V1
- ORCID Public Data File 2021 — 2021. — doi:10.23640/07243.16750535.V1
- ORCID Public Data File 2021 — 2021. — doi:10.23640/07243.16750535.V1
- ORCID Public Data File 2021 — 2021. — doi:10.23640/07243.16750535.V1
- Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- https://www.ae-info.org/ae/User/Krausz_Ferenc
- Prof. Dr. Ferenc Krausz. оригіналу за 8 березня 2022.
- Eva-Maria Gruber: Verleihung der START- und Wittgenstein-Preise 2002. ORF.at, 2002, abgerufen am 10. Februar 2018. [ 10 лютого 2018 у Wayback Machine.](нім.)
- Prof. DI Dr. techn. Dr. h. c. Ferenc Krausz [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- Krausz Ferenc [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.](угор.)
- 2009 OSA Fellows. OSA, abgerufen am 10. Februar 2018. [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Prof. Dr. Ferenc Krausz [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- Wolf Prize in Physics 2022. 8 лютого 2022. оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Award 2022
- The Nobel Prize in Physics 2023. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 3 жовтня 2023.
Посилання
- Homepage of the group of Ferenc Krausz
- Munich-Center for Advanced Photonics [ 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kraus Ferenc Kraus 17 travnya 1962 1962 05 17 d fizik ugorskogo pohodzhennya yakij spilno z grupoyu vchenih vpershe zgeneruvav i vimiryav pershij attosekundnij svitlovij impuls i vikoristav jogo dlya sposterezhennya za povedinkoyu elektroniv v atomah davshi tim samim narodzhennya novij galuzi fiziki attofiziki Laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki za 2023 rik spilno z P yerom Agostini ta Ann L Yujye Ferenc KrausNarodivsya17 travnya 1962 1962 05 17 1 62 roki d UgorshinaKrayina Avstriya UgorshinaDiyalnistfizik vikladach universitetu fizik teoretik fizik yadernik laser physicist inzhener elektrikAlma materVidenskij tehnichnij universitet 1991 Budapeshtskij universitet 1985 2 Budapeshtskij universitet tehnologiyi ta ekonomiki 1985 Galuzatosekundna fizikaZakladMyunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Videnskij tehnichnij universitet d 3 Institut kvantovoyi optiki tovaristva Maksa Planka 4 Institut kvantovoyi optiki tovaristva Maksa Planka 5 d 6 Naukovij stupindoktor filosofiyi 1 1991 i doktor gabilitovanij 1993 ChlenstvoAvstrijska akademiya nauk Yevropejska akademiya 7 Ugorska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk LeopoldinaNagorodipremiya Volfa z fiziki 2022 Thomson Reuters Citation Laureates 2015 premiya Otto Gana 2013 d 2013 d 2006 d 2006 Premiya Lejbnica 2006 d 2002 Premiya Karla Cajsa 1998 pochesnij gromadyanin d Ferenc Kraus u VikishovishiNaukova diyalnistKraus vivchav fiziku v Universiteti Etvesha Loranda a takozh elektrotehniku u Budapeshtskomu tehnichnomu universiteti Projshovshi pidgotovku u Videnskomu tehnichnomu universiteti zdobuv zvannya profesora V 2003 roci jogo priznachili direktorom Institutu kvantovoyi optiki tovaristva Maksa Planka u Garhingu Nimechchina a vzhe v 2004 stav zaviduvachem kafedri eksperimentalnoyi fiziki v Universiteti Lyudviga Maksimiliana u Myunheni V 2006 roci Kraus stav spivzasnovnikom Centru suchasnoyi fotoniki u Myunheni MAP i pracyuvav tam yak odin z kerivnikiv DoslidzhennyaFerenc Kraus ta jogo naukova komanda pershimi u sviti stvorili ta vimiryali svitlovij impuls trivalistyu menshe odniyeyi femtosekundi Vcheni stali vikoristovuvati ci attosekundni svitlovi impulsi dlya sposterezhennya za ruhom elektroniv yak realnogo chasu Zavdyaki comu z yavilasya nova galuz fiziki attofizika Roboti u comu napryamku buli rozpochati Ferencem Krausom ta jogo komandoyu she v 1990 h koli buli zastosovani absolyutno novi metodi doslidzhennya tehnologiyi femtosekundnogo lazera Metoyu cih doslidzhen bulo stvorennya nadkorotkih svitlovih impulsiv yaki viveli vivchennya atomiv na principovo novij riven Golovnoyu umovoyu dlya generuvannya takih korotkih impulsiv ye visokotochnij kontrol zatrimki ICh impulsiv shodo UF impulsiv Specialnij nadchutlivij detektor dozvolyaye kontrolyuvati taki procesi na atomnomu rivni V 2001 roci Ferenc Kraus ta pracyuyucha z nim grupa vchenih vpershe zmogli ne tilki zgeneruvati ale j vimiryati attosekundni svitlovi impulsi za dopomogoyu intensivnih lazernih impulsiv sho skladalisya z odnogo abo dvoh cikliv hvili Ce nezabarom dozvolilo yim vidstezhiti peresuvannya elektroniv yak realnogo chasu Mozhlivist kontrolyuvati formu hvili femtosekundnogo impulsu prodemonstrovana Ferencem Krausom i jogo komandoyu a takozh mozhlivist vidnovlyuvati ci impulsi sho z yavilasya v rezultati cogo priveli do stvorennya specialnogo vimiryuvalnogo obladnannya yake b dozvolyalo vidstezhuvati vsi ci procesi Vse ce posluzhilo bazisom dlya stvorennya novoyi galuzi fiziki Za ostanni kilka rokiv Ferencu Krausu ta jogo komandi vchenih vdalosya rozrobiti ta suttyevo vdoskonaliti neobhidne dlya provedennya doslidzhen nadchutlive obladnannya sho dozvolyaye stezhiti za povedinkoyu atomiv ta elektroniv Tak same zavdyaki comu obladnannyu vdalosya v realnomu chasi sposterigati taki procesi yak stvorennya tunelnogo efektu v rezultati deformaciyi elektrostatichnogo polya perenesennya nosiyiv zaryadu kogerentne EUF viprominyuvannya fotoemisiya sho zapiznyuyetsya ruh valentnih elektroniv a takozh sposterezhennya za optichnimi ta elektrichnimi vlastivostyami dielektrikiv Nagorodi ta viznannya1994 de Avstrijskogo fizichnogo tovaristva 1996 en 1998 Premiya Karla Cajsa 2002 de 2003 inozemnij chlen korespondent Avstrijskoyi akademiyi nauk 2003 de 2006 Premiya Lejbnica 2006 de 2006 Memorialna lekciya Manne Sigbana 2006 Medal progresu 2007 inozemnij chlen Ugorskoyi akademiyi nauk 2009 chlen Optichnogo tovaristva Ameriki OSA 2011 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 2011 inozemnij chlen Rosijskoyi akademiyi nauk 2012 Chlen Yevropejskoyi Akademiyi 2013 Mizhnarodna premiya korolya Fejsala 2013 Premiya Otto Gana 2016 Chlen Leopoldini 2022 Premiya Volfa z fiziki spilno z Ann L Yujye 2022 BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards 2023 Nobelivska premiya z fizikiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 129180114 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 ORCID Public Data File 2021 2021 doi 10 23640 07243 16750535 V1 d Track Q110411020 ORCID Public Data File 2021 2021 doi 10 23640 07243 16750535 V1 d Track Q110411020 ORCID Public Data File 2021 2021 doi 10 23640 07243 16750535 V1 d Track Q110411020 ORCID Public Data File 2021 2021 doi 10 23640 07243 16750535 V1 d Track Q110411020 Montenegro A ORCID Public Data File 2023 2023 doi 10 23640 07243 24204912 V1 d Track Q123508386 https www ae info org ae User Krausz Ferenc Prof Dr Ferenc Krausz originalu za 8 bereznya 2022 Eva Maria Gruber Verleihung der START und Wittgenstein Preise 2002 ORF at 2002 abgerufen am 10 Februar 2018 10 lyutogo 2018 u Wayback Machine nim Prof DI Dr techn Dr h c Ferenc Krausz 8 bereznya 2022 u Wayback Machine nim Krausz Ferenc 8 bereznya 2022 u Wayback Machine ugor 2009 OSA Fellows OSA abgerufen am 10 Februar 2018 8 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 8 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Prof Dr Ferenc Krausz 8 bereznya 2022 u Wayback Machine nim Wolf Prize in Physics 2022 8 lyutogo 2022 originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Award 2022 The Nobel Prize in Physics 2023 NobelPrize org amer Procitovano 3 zhovtnya 2023 PosilannyaHomepage of the group of Ferenc Krausz Munich Center for Advanced Photonics 7 kvitnya 2019 u Wayback Machine