Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фердинанд фон Гіллер (нім. Ferdinand Hiller; 24 жовтня 1811, Франкфурт-на-Майні — 11 травня 1885, Кельн) — німецький піаніст, композитор, диригент і педагог.
| Фердинанд Гіллер | |
|---|---|
| нім. Ferdinand Hiller | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 жовтня 1811[1][2][…] |
| Місце народження | Франкфурт-на-Майні, d[4][5] |
| Дата смерті | 11 травня 1885[1][5] (73 роки) або 10 травня 1885[4] (73 роки) |
| Місце смерті | Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[5] |
| Поховання | d |
| Громадянство | Королівство Пруссія |
| Професії | композитор, піаніст, диригент, викладач університету, критик |
| Вчителі | d, Йоганн Непомук Гуммель і d |
| Відомі учні | Макс Брух, d, d і Енгельберт Гумпердінк |
| Інструменти | фортепіано |
| Мова | німецька |
| Жанри | опера |
| Заклад | Кельнська вища школа музики |
| Нагороди |  |
| Діти | d і d |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Фердинанд фон Гіллер народився у Франкфурті-на-Майні в багатій родині єврейського купця. Його першими вчителями був (скрипка), Карл Філіп Гофман (фортеп'яно) і (композиція); з раннього дитинства відрізнявся великими музичними здібностями, через що в десятирічному віці, коли він уже написав свою першу композицію, батько відправив його в учні до Йоганна Гуммеля у Веймар.
В Гуммеля Гіллер присвятив себе композиції, брав участь в роботі над «Марією Стюарт», завдяки чому завів знайомство з Гете. Навчаючись у Гуммеля Гіллер домігся великих успіхів як піаніст, внаслідок чого на початку 1827 року поїхав на концерти до Відня, де зустрів Бетховена і виконував його перший квартет. Після короткого візиту додому Гіллер відправився в Париж в 1829 році, де жив до 1836 року і викладав у музичній школі Шорона, але потім вирішив кинути це заняття. Смерть батька зажадала його повернення у Франкфурт на деякий час, але 8 січня 1839 він представив в Мілані свою оперу La Romilda і почав писати свою ораторію Die Zerstörung Jerusalems, яка визнається однією з його найкращих робіт. Зиму 1839 року Фердинанд провів в Лейпцигу. У 1840—1941 рр. він перебував в Італії, де вивчав мистецтво старих майстрів під керівництвом .
Пізніше він відправився в Лейпциг до свого друга Мендельсона, де в 1843—1844 роках він давав безліч концертів в Гевандгаусі та виконував свою ораторію. Після подальшого відвідування Італії з метою вивчення духовної музики Гіллер написав дві опери, Ein Traum і Conradin, в Дрездені в 1845 і 1847 pp відповідно; він відправився як диригент в Дюссельдорф у 1847 року і Кельн в 1850 році та виступав в Італійській опері в Парижі в 1851 і 1852 роках. У Кельні він став відомий як диригент на концертах Гюрценіх-оркестру і голова заснованої ним Кельнської консерваторії. У 1884 році він відійшов від справ і помер наступного року.
Гіллер був обраний членом Королівської Академії мистецтв у Берліні в 1849 році і в 1868 році отримав почесний докторський ступінь в університеті Бонна. Гіллер був сучасником Ф. Шопена, Ф. Мендельсона, Р. Шумана, Ф. Ліста, Р. Вагнера, Дж. Верді, з якими був у дружніх відносинах. За своє життя написав понад двісті творів, в тому числі шість опер, дві ораторії, шість або сім кантат, безліч творів камерної музики і популярний свого часу концерт для фортеп'яно. Опублікував збори листів Мендельсона і спогади про нього (Felix Mendelsson-Bartoldy. Briefe und Erinnerungen, Köln, 1874).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118704931 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Г. Риман Бутс // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 177.
- Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1982. — 1008 с.
- Гиллер, Фердинанд // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
Література
- Крейнина Ю. В. Хиллер Ф. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1982.
- Соловьёв Н. Ф. Гиллер, Фердинанд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Стаття в New International Encyclopedia.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand fon Giller nim Ferdinand Hiller 24 zhovtnya 1811 18111024 Frankfurt na Majni 11 travnya 1885 Keln nimeckij pianist kompozitor dirigent i pedagog Ferdinand Gillernim Ferdinand HillerOsnovna informaciyaData narodzhennya24 zhovtnya 1811 1811 10 24 1 2 Misce narodzhennyaFrankfurt na Majni d 4 5 Data smerti11 travnya 1885 1885 05 11 1 5 73 roki abo 10 travnya 1885 1885 05 10 4 73 roki Misce smertiKeln Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 5 PohovannyadGromadyanstvoKorolivstvo PrussiyaProfesiyikompozitor pianist dirigent vikladach universitetu kritikVchitelid Jogann Nepomuk Gummel i dVidomi uchniMaks Bruh d d i Engelbert GumperdinkInstrumentifortepianoMovanimeckaZhanrioperaZakladKelnska visha shkola muzikiNagorodiDitid i d Fajli u VikishovishiBiografiyaFerdinand fon Giller narodivsya u Frankfurti na Majni v bagatij rodini yevrejskogo kupcya Jogo pershimi vchitelyami buv skripka Karl Filip Gofman fortep yano i kompoziciya z rannogo ditinstva vidriznyavsya velikimi muzichnimi zdibnostyami cherez sho v desyatirichnomu vici koli vin uzhe napisav svoyu pershu kompoziciyu batko vidpraviv jogo v uchni do Joganna Gummelya u Vejmar V Gummelya Giller prisvyativ sebe kompoziciyi brav uchast v roboti nad Mariyeyu Styuart zavdyaki chomu zaviv znajomstvo z Gete Navchayuchis u Gummelya Giller domigsya velikih uspihiv yak pianist vnaslidok chogo na pochatku 1827 roku poyihav na koncerti do Vidnya de zustriv Bethovena i vikonuvav jogo pershij kvartet Pislya korotkogo vizitu dodomu Giller vidpravivsya v Parizh v 1829 roci de zhiv do 1836 roku i vikladav u muzichnij shkoli Shorona ale potim virishiv kinuti ce zanyattya Smert batka zazhadala jogo povernennya u Frankfurt na deyakij chas ale 8 sichnya 1839 vin predstaviv v Milani svoyu operu La Romilda i pochav pisati svoyu oratoriyu Die Zerstorung Jerusalems yaka viznayetsya odniyeyu z jogo najkrashih robit Zimu 1839 roku Ferdinand proviv v Lejpcigu U 1840 1941 rr vin perebuvav v Italiyi de vivchav mistectvo starih majstriv pid kerivnictvom Piznishe vin vidpravivsya v Lejpcig do svogo druga Mendelsona de v 1843 1844 rokah vin davav bezlich koncertiv v Gevandgausi ta vikonuvav svoyu oratoriyu Pislya podalshogo vidviduvannya Italiyi z metoyu vivchennya duhovnoyi muziki Giller napisav dvi operi Ein Traum i Conradin v Drezdeni v 1845 i 1847 pp vidpovidno vin vidpravivsya yak dirigent v Dyusseldorf u 1847 roku i Keln v 1850 roci ta vistupav v Italijskij operi v Parizhi v 1851 i 1852 rokah U Kelni vin stav vidomij yak dirigent na koncertah Gyurcenih orkestru i golova zasnovanoyi nim Kelnskoyi konservatoriyi U 1884 roci vin vidijshov vid sprav i pomer nastupnogo roku Giller buv obranij chlenom Korolivskoyi Akademiyi mistectv u Berlini v 1849 roci i v 1868 roci otrimav pochesnij doktorskij stupin v universiteti Bonna Giller buv suchasnikom F Shopena F Mendelsona R Shumana F Lista R Vagnera Dzh Verdi z yakimi buv u druzhnih vidnosinah Za svoye zhittya napisav ponad dvisti tvoriv v tomu chisli shist oper dvi oratoriyi shist abo sim kantat bezlich tvoriv kamernoyi muziki i populyarnij svogo chasu koncert dlya fortep yano Opublikuvav zbori listiv Mendelsona i spogadi pro nogo Felix Mendelsson Bartoldy Briefe und Erinnerungen Koln 1874 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118704931 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 G Riman Buts Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 177 d Track Q649d Track Q27772944d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q7117345 Muzykalnaya enciklopediya Gl red Yu V Keldysh Sovetskaya enciklopediya 1982 1008 s Giller Ferdinand Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros LiteraturaKrejnina Yu V Hiller F Muzykalnaya enciklopediya pod red Yu V Keldysha M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1982 Solovyov N F Giller Ferdinand Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Stattya v New International Encyclopedia