Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Феноманія або Фінський рух (фін. Fennomania) — фінський національно-визвольний рух, спрямований на перехід фінського населення зі шведської мови на фінську, та надання останній статусу державної і, створення незалежної Фінляндської держави, як від Швеції, так і від Росії, за мовним принципом. Найбільшого підйому рух досяг в період романтичного націоналізму, у другій половині XIX століття.
Історія
Передісторія та зародження
Рух фінофілів, який ратував за зміцнення позицій фінської мови і народних традицій, почав зароджуватися ще в кінці XVII-XVIII столітті. Одним з перших його прихильників був Даніель Юсленіус. У другій половині XVIII століття подібна система поглядів була широко представлена в колах Королівської академії Або.
У кінці XVIII ст., коли Фінляндія була відокремлена від Швеції і стала частиною Росії (Велике князівство Фінляндське), в ній почався розвиток національного руху. Метою феноманів була загальна фінізація всього суспільного життя країни: фінська мова мала стати провідною у всіх сферах громадського життя автономії, а не тільки в побуті. Один з перших фінськомовних поетів Яакко Ютейні писав ще у 1820 році: «Мова — це залізний обруч, який згуртовує весь народ».
Термін «феноманія» ввів шведський письменник та історик літератури Лоренцо Гаммаршельд. За умовами часу феноманія отримала літературно-науковий напрям. На чолі руху стояли «будителі» фінської модерної нації: професор філософії та історії Гельсінґфорського університету Юган-Вільгельм Снелльман, поет Юган-Людвіґ Рунеберґ, збирач народного карело-фінського епосу «Калевала» Еліас Леннрот, Сантері Алкіо, , та інші. Юган-Вільгельм Снелльман протягом 1863–1868 років він обіймав посаду віце-голови фінляндського Сенату. Головним гаслом Снелльмана було: «...нація повинна сподіватися лише на власні сили!».
Пізніше супротивниками феноманів на політичній арені стали , які відстоювали права шведської мови як знаряддя шведського культурного впливу у Фінляндії. Підтримку феноманам надавали насамперед селяни й лютеранське духівництво, а шведомани спиралися на шляхту й бюрґерство. Метою феноманів була загальна фінізація всього суспільного життя країни: фінська мова мала стати провідною у всіх сферах громадського життя автономії, а не тільки в побуті. Таких цілей не поділяли шведомани, вважаючи забаганки своїх опонентів необґрунтованими й небезпечними; свою політичну позицію вони мотивували тим, що, мовляв, шведська мова – берегиня західноєвропейського культурного спадку, а також гарант тісних контактів зі Скандинавією. Обидва ідейно-політичні угруповання — як феномани, так і шведомани — керувалися винятково патріотичними й національними почуттями, хоча основною ареною їхньої полемічної боротьби були не Сейм чи Сенат, а Гельсінґфорський університет і «Фінське літературне товариство». Як перші, так і другі сперечалися про те, що саме могло б стати найприйнятнішим для Фінляндії, аби уникнути надалі поглинання фінляндської автономії Російською імперією та її культурою, як це сталося в Польщі після «Січневого повстання» 1863 року.
Феномани та Юган-Якоб Тенґстрьом почали говорити про створення «незалежної держави» Фінляндії, яка б орієнтувалася на Європу, зберігаючи тісні зв'язки з Росією. Але насправді автором теорії стосовно Фінляндської держави був Ісраель Гвассер, який виклав свою концепцію у памфлетах 1830-х рр. Згідно з «фінляндською ідеєю», новоутворене Велике князівство Фінляндське ставало новим гегемоном у Східній Балтиці. Ідеї Гвассера підхопив молодий філософ Снелльман, який на початку 1830-х рр. тісно контактував зі студентами Гельсінґфорського університету, що перейнялися феноманськими ідеями. Однодумці об'єдналися в літературно-філософський гурток «Суботнє товариство» (фін. Lauantain-seura). Щосуботи учасники товариства збиралися в будинку одного з його членів і обговорювали нові твори літератури та філософії. Головним предметом розмов була філософія та естетика геґельянства, її осмислення з точки зору завдань фінського національного руху і розвитку літератури у Фінляндії.
У 1832 році був заснований друкований орган «Суботнього товариства» — газета «Helsingfors Morgonbladet», головним редактором якої став Рунеберґ. Однак Снелльман, будучи активним учасником гуртка, не публікувався на сторінках газети через деякі розбіжності з головним редактором. Зокрема, патріотизм Рунеберґа був сповнений святобливості перед рідною природою, тоді як Снелльман вважав дрімучі фінські ліси нудними.
У січня 1844 року Снелльман переїжджає до провінційного міста Куопіо для видання власної шведськомовної газети «Saima». Газета відображала вимоги сучасного індустріалізованого суспільства Фінляндії, критикуючи тих, хто, живучи в нових російських реаліях, застряг у шведській королівській традиції середини XVIII ст. Із літа 1845 року генерал-губернатор князь Меншиков почав стежити за статтями з газети «Saima», які для нього перекладали. Він доводив Снелльману, що із пропозиціями щодо поліпшення суспільного життя у Фінляндії слід звертатися безпосередньо до влади, а не викликати публічне невдоволення «нинішнім становищем країни…». А навесні 1846 року до газети був приставлений цензор. Восени 1846 року фінляндський Сенат на вимогу князя Меншикова скасував дозвіл на видавництво «Saima», а Снелльман з родиною повернувся до Гельсінґфорса.
Першими феноманами в академічному середовищі були представники товариства «Аура» — Йохан Габріель Лінсен і професор Фредрік Берґбум, які видавали газету «Мнемозина», а також Адольф Івар Арвідссон, який випускав газету «Або Моргонблад».
Після 1848 року фінляндський національний рух було запідозрено у демагогічних тенденціях, тому його активні представники, зокрема Снелльман і Арвідссон, зазнали гонінь з боку генерал-губернатора Меншикова. «Похмуре семиріччя» 1848—1855 років позначилося на внутрішньополітичному житті Фінляндії, яка розглядалася російським самодержавством як зона проникнення революційних ідей у Росію. У 1850 році була заборонена видавнича діяльність фінською мовою, крім релігійної та сільськогосподарської літератури.
Період правління Олександра II
У 1855 році до влади прийшов імператор Олександр II, утиски фіноманов почали поступово сходити нанівець. З 1854 року виконувачем обов'язків генерал-губернатора Фінляндії був призначений . Саме через це взимку 1854—1855 років розпочалася суспільно-політична лібералізація в Фінляндії, що посилило розквіт фінського національного романтизму у вигляді руху феноманії, лідером якого остаточно утвердився Снелльман.
Вже тоді на сторінках газети «Суометар» наполягав на створенні вищих навчальних закладів з викладанням фінською мовою. У 1858 в місті Ювяскюля була заснована перша фінська гімназія, яку очолив Вольмар Шільдт, а Гельсінґфорскій університет отримав дозвіл використовувати фінську мову на академічних диспутах.
Снелльман активно демонстрував лояльність до імператора Олександра ІІ. Під час візиту Олександра II до Фінляндії у 1863 році Снелльман вніс пропозицію, щоб той схвалив надання офіційного статусу фінській мові, як нагороду фінському народові за його лояльність. Олександр II підтримав ініціативу Снелльмана, і в тому ж році був прийнятий «мовний маніфест», який наказував поступово протягом двадцяти років вводити фінську мову в офіційному діловодстві. У Санкт-Петербурзі не вірили, що фінська мова колись зможе дорости до такого рівня, однак побоювалися, що домінування шведської в громадському житті Фінляндії сприятиме проникненню небезпечних політичних впливів зі Швеції. Підтримуючи рух феноманів, російська влада мала на меті замінити шведську мову російською і зробити її офіційною мовою Фінляндії.
Піднесення національної самосвідомості
З другої половини XIX століття фінський рух з національно-культурного починає переростати в національно-визвольний. Відкрито з'являються заклики до створення національної фінської держави, вперше зароджується ідея Великої Фінляндії. Велике значення для фінського національного мистецтва того часу мав кареліанізм, що зародився ще під впливом публікації «Калевали».
Посилення ролі фінської мови в освіті
У 1870-ті роки питання про створення фінськомовних шкіл викликало запеклі суперечки в сеймі. На той час уже були відкриті фінські гімназії в містах Ювяскюля, Куопіо, Йоенсуу і Гямеенлінна. Однак феномани на чолі з Юрьйо-Коскіненом і Агафоном Меурманом, підтримувані фінським селянством і духівництвом, наполягали на збільшенні числа фінських шкіл, підвищенні якості освіти в них, а також на обов'язкове навчання шведськомовних школярів фінської мови, проте їм перешкоджали шведомани. Спочатку уряд не підтримав вимоги феноманів, тому стало зростати число приватних фінськомовних шкіл. Однак у 1882 році, після переходу Юрьйо-Коскінена в Сенат, держава взяла фінансування цих шкіл на себе.
Остаточне зміцнення становища фінської мови
В цілому, протягом XIX століття фінська мова істотно потіснила або зовсім витіснила шведська в усіх сферах суспільного життя. Остаточно формується літературна фінська мова, і фінські письменники і поети, починаючи з Алексіса Ківі, пишуть свої твори вже не шведською, а фінською; розвивається національний фінський театр. Фінська також стала робочою мовою Національного банку та інших великих організацій.
Згідно з новим маніфесту про мову від 1900 року, фінська мова була повністю зрівняна в правах зі шведською і російською, внаслідок чого її роль в управлінні ще більше зросла. До часу падіння самодержавства у 1917 році, фіни мали вже достатньо розвинуту національну самосвідомість, щоб здобути державну незалежність.
Див. також
Джерела
- Юссіла О. Від Великого Князівства до сучасної держави: Політична історія Фінляндії від 1809 р. / О. Юссіла, С. Гентіля, Ю. Неваківі; пер. з фін. М. Гаутала, В. Пилипенко. — К., 2002.
- Мейнандер Х. Історія Фінляндії. — Гельсінкі, 2008.
- Kari Tarkiainen: Adolf Ivar Arwidsson, in Matti Klinge (ed.): Suomen kansallisbiografia 1. SKS, Helsinki 2003,
- Ковальов Д.В. Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть): дис. ... канд. іст. наук. / Д.В. Ковальов. — Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара, 2021. — 228 с.
Примітки
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 20, 48, 70, 115.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 62—63.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 72—74.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 150—153.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 75, 84, 104.
- Юссіла О. Від Великого Князівства до сучасної держави: Політична історія Фінляндії від 1809 р. / О. Юссіла, С. Гентіля, Ю. Неваківі; пер. з фін. М. Гаутала, В. Пилипенко. — К., 2002.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 72—73, 75.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 91—92, 116.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 93—94.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 118.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українською) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 123—124, 137—138.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Феноманія |
Посилання
- Фіномани // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- «Фенноманія» — фінський аналог українського народництва
- Фенномани – будителі фінської модерної нації
- Рух фенноманів: Ілюзія чи факт в політичному становищі Фінляндії у першій половині XIX ст.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fenomaniya abo Finskij ruh fin Fennomania finskij nacionalno vizvolnij ruh spryamovanij na perehid finskogo naselennya zi shvedskoyi movi na finsku ta nadannya ostannij statusu derzhavnoyi i stvorennya nezalezhnoyi Finlyandskoyi derzhavi yak vid Shveciyi tak i vid Rosiyi za movnim principom Najbilshogo pidjomu ruh dosyag v period romantichnogo nacionalizmu u drugij polovini XIX stolittya Yugan Vilgelm SnellmanIstoriyaPeredistoriya ta zarodzhennya Ruh finofiliv yakij ratuvav za zmicnennya pozicij finskoyi movi i narodnih tradicij pochav zarodzhuvatisya she v kinci XVII XVIII stolitti Odnim z pershih jogo prihilnikiv buv Daniel Yuslenius U drugij polovini XVIII stolittya podibna sistema poglyadiv bula shiroko predstavlena v kolah Korolivskoyi akademiyi Abo U kinci XVIII st koli Finlyandiya bula vidokremlena vid Shveciyi i stala chastinoyu Rosiyi Velike knyazivstvo Finlyandske v nij pochavsya rozvitok nacionalnogo ruhu Metoyu fenomaniv bula zagalna finizaciya vsogo suspilnogo zhittya krayini finska mova mala stati providnoyu u vsih sferah gromadskogo zhittya avtonomiyi a ne tilki v pobuti Odin z pershih finskomovnih poetiv Yaakko Yutejni pisav she u 1820 roci Mova ce zaliznij obruch yakij zgurtovuye ves narod Termin fenomaniya vviv shvedskij pismennik ta istorik literaturi Lorenco Gammarsheld Za umovami chasu fenomaniya otrimala literaturno naukovij napryam Na choli ruhu stoyali buditeli finskoyi modernoyi naciyi profesor filosofiyi ta istoriyi Gelsingforskogo universitetu Yugan Vilgelm Snellman poet Yugan Lyudvig Runeberg zbirach narodnogo karelo finskogo eposu Kalevala Elias Lennrot Santeri Alkio ta inshi Yugan Vilgelm Snellman protyagom 1863 1868 rokiv vin obijmav posadu vice golovi finlyandskogo Senatu Golovnim gaslom Snellmana bulo naciya povinna spodivatisya lishe na vlasni sili Piznishe suprotivnikami fenomaniv na politichnij areni stali yaki vidstoyuvali prava shvedskoyi movi yak znaryaddya shvedskogo kulturnogo vplivu u Finlyandiyi Pidtrimku fenomanam nadavali nasampered selyani j lyuteranske duhivnictvo a shvedomani spiralisya na shlyahtu j byurgerstvo Metoyu fenomaniv bula zagalna finizaciya vsogo suspilnogo zhittya krayini finska mova mala stati providnoyu u vsih sferah gromadskogo zhittya avtonomiyi a ne tilki v pobuti Takih cilej ne podilyali shvedomani vvazhayuchi zabaganki svoyih oponentiv neobgruntovanimi j nebezpechnimi svoyu politichnu poziciyu voni motivuvali tim sho movlyav shvedska mova bereginya zahidnoyevropejskogo kulturnogo spadku a takozh garant tisnih kontaktiv zi Skandinaviyeyu Obidva idejno politichni ugrupovannya yak fenomani tak i shvedomani keruvalisya vinyatkovo patriotichnimi j nacionalnimi pochuttyami hocha osnovnoyu arenoyu yihnoyi polemichnoyi borotbi buli ne Sejm chi Senat a Gelsingforskij universitet i Finske literaturne tovaristvo Yak pershi tak i drugi sperechalisya pro te sho same moglo b stati najprijnyatnishim dlya Finlyandiyi abi uniknuti nadali poglinannya finlyandskoyi avtonomiyi Rosijskoyu imperiyeyu ta yiyi kulturoyu yak ce stalosya v Polshi pislya Sichnevogo povstannya 1863 roku Fenomani ta Yugan Yakob Tengstrom pochali govoriti pro stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Finlyandiyi yaka b oriyentuvalasya na Yevropu zberigayuchi tisni zv yazki z Rosiyeyu Ale naspravdi avtorom teoriyi stosovno Finlyandskoyi derzhavi buv Israel Gvasser yakij viklav svoyu koncepciyu u pamfletah 1830 h rr Zgidno z finlyandskoyu ideyeyu novoutvorene Velike knyazivstvo Finlyandske stavalo novim gegemonom u Shidnij Baltici Ideyi Gvassera pidhopiv molodij filosof Snellman yakij na pochatku 1830 h rr tisno kontaktuvav zi studentami Gelsingforskogo universitetu sho perejnyalisya fenomanskimi ideyami Odnodumci ob yednalisya v literaturno filosofskij gurtok Subotnye tovaristvo fin Lauantain seura Shosuboti uchasniki tovaristva zbiralisya v budinku odnogo z jogo chleniv i obgovoryuvali novi tvori literaturi ta filosofiyi Golovnim predmetom rozmov bula filosofiya ta estetika gegelyanstva yiyi osmislennya z tochki zoru zavdan finskogo nacionalnogo ruhu i rozvitku literaturi u Finlyandiyi U 1832 roci buv zasnovanij drukovanij organ Subotnogo tovaristva gazeta Helsingfors Morgonbladet golovnim redaktorom yakoyi stav Runeberg Odnak Snellman buduchi aktivnim uchasnikom gurtka ne publikuvavsya na storinkah gazeti cherez deyaki rozbizhnosti z golovnim redaktorom Zokrema patriotizm Runeberga buv spovnenij svyatoblivosti pered ridnoyu prirodoyu todi yak Snellman vvazhav drimuchi finski lisi nudnimi U sichnya 1844 roku Snellman pereyizhdzhaye do provincijnogo mista Kuopio dlya vidannya vlasnoyi shvedskomovnoyi gazeti Saima Gazeta vidobrazhala vimogi suchasnogo industrializovanogo suspilstva Finlyandiyi kritikuyuchi tih hto zhivuchi v novih rosijskih realiyah zastryag u shvedskij korolivskij tradiciyi seredini XVIII st Iz lita 1845 roku general gubernator knyaz Menshikov pochav stezhiti za stattyami z gazeti Saima yaki dlya nogo perekladali Vin dovodiv Snellmanu sho iz propoziciyami shodo polipshennya suspilnogo zhittya u Finlyandiyi slid zvertatisya bezposeredno do vladi a ne viklikati publichne nevdovolennya ninishnim stanovishem krayini A navesni 1846 roku do gazeti buv pristavlenij cenzor Voseni 1846 roku finlyandskij Senat na vimogu knyazya Menshikova skasuvav dozvil na vidavnictvo Saima a Snellman z rodinoyu povernuvsya do Gelsingforsa Pershimi fenomanami v akademichnomu seredovishi buli predstavniki tovaristva Aura Johan Gabriel Linsen i profesor Fredrik Bergbum yaki vidavali gazetu Mnemozina a takozh Adolf Ivar Arvidsson yakij vipuskav gazetu Abo Morgonblad Pislya 1848 roku finlyandskij nacionalnij ruh bulo zapidozreno u demagogichnih tendenciyah tomu jogo aktivni predstavniki zokrema Snellman i Arvidsson zaznali gonin z boku general gubernatora Menshikova Pohmure semirichchya 1848 1855 rokiv poznachilosya na vnutrishnopolitichnomu zhitti Finlyandiyi yaka rozglyadalasya rosijskim samoderzhavstvom yak zona proniknennya revolyucijnih idej u Rosiyu U 1850 roci bula zaboronena vidavnicha diyalnist finskoyu movoyu krim religijnoyi ta silskogospodarskoyi literaturi Period pravlinnya Oleksandra II U 1855 roci do vladi prijshov imperator Oleksandr II utiski finomanov pochali postupovo shoditi nanivec Z 1854 roku vikonuvachem obov yazkiv general gubernatora Finlyandiyi buv priznachenij Same cherez ce vzimku 1854 1855 rokiv rozpochalasya suspilno politichna liberalizaciya v Finlyandiyi sho posililo rozkvit finskogo nacionalnogo romantizmu u viglyadi ruhu fenomaniyi liderom yakogo ostatochno utverdivsya Snellman Vzhe todi na storinkah gazeti Suometar napolyagav na stvorenni vishih navchalnih zakladiv z vikladannyam finskoyu movoyu U 1858 v misti Yuvyaskyulya bula zasnovana persha finska gimnaziya yaku ocholiv Volmar Shildt a Gelsingforskij universitet otrimav dozvil vikoristovuvati finsku movu na akademichnih disputah Snellman aktivno demonstruvav loyalnist do imperatora Oleksandra II Pid chas vizitu Oleksandra II do Finlyandiyi u 1863 roci Snellman vnis propoziciyu shob toj shvaliv nadannya oficijnogo statusu finskij movi yak nagorodu finskomu narodovi za jogo loyalnist Oleksandr II pidtrimav iniciativu Snellmana i v tomu zh roci buv prijnyatij movnij manifest yakij nakazuvav postupovo protyagom dvadcyati rokiv vvoditi finsku movu v oficijnomu dilovodstvi U Sankt Peterburzi ne virili sho finska mova kolis zmozhe dorosti do takogo rivnya odnak poboyuvalisya sho dominuvannya shvedskoyi v gromadskomu zhitti Finlyandiyi spriyatime proniknennyu nebezpechnih politichnih vpliviv zi Shveciyi Pidtrimuyuchi ruh fenomaniv rosijska vlada mala na meti zaminiti shvedsku movu rosijskoyu i zrobiti yiyi oficijnoyu movoyu Finlyandiyi Pidnesennya nacionalnoyi samosvidomosti Z drugoyi polovini XIX stolittya finskij ruh z nacionalno kulturnogo pochinaye pererostati v nacionalno vizvolnij Vidkrito z yavlyayutsya zakliki do stvorennya nacionalnoyi finskoyi derzhavi vpershe zarodzhuyetsya ideya Velikoyi Finlyandiyi Velike znachennya dlya finskogo nacionalnogo mistectva togo chasu mav karelianizm sho zarodivsya she pid vplivom publikaciyi Kalevali Shvedskij teatr Gelsingforsu de u listopadi 1899 roku Yan Sibelius diriguvav prem yeroyu simfonichnoyi poemi Finlyandiya Posilennya roli finskoyi movi v osviti U 1870 ti roki pitannya pro stvorennya finskomovnih shkil viklikalo zapekli superechki v sejmi Na toj chas uzhe buli vidkriti finski gimnaziyi v mistah Yuvyaskyulya Kuopio Joensuu i Gyameenlinna Odnak fenomani na choli z Yurjo Koskinenom i Agafonom Meurmanom pidtrimuvani finskim selyanstvom i duhivnictvom napolyagali na zbilshenni chisla finskih shkil pidvishenni yakosti osviti v nih a takozh na obov yazkove navchannya shvedskomovnih shkolyariv finskoyi movi prote yim pereshkodzhali shvedomani Spochatku uryad ne pidtrimav vimogi fenomaniv tomu stalo zrostati chislo privatnih finskomovnih shkil Odnak u 1882 roci pislya perehodu Yurjo Koskinena v Senat derzhava vzyala finansuvannya cih shkil na sebe Ostatochne zmicnennya stanovisha finskoyi movi V cilomu protyagom XIX stolittya finska mova istotno potisnila abo zovsim vitisnila shvedska v usih sferah suspilnogo zhittya Ostatochno formuyetsya literaturna finska mova i finski pismenniki i poeti pochinayuchi z Aleksisa Kivi pishut svoyi tvori vzhe ne shvedskoyu a finskoyu rozvivayetsya nacionalnij finskij teatr Finska takozh stala robochoyu movoyu Nacionalnogo banku ta inshih velikih organizacij Zgidno z novim manifestu pro movu vid 1900 roku finska mova bula povnistyu zrivnyana v pravah zi shvedskoyu i rosijskoyu vnaslidok chogo yiyi rol v upravlinni she bilshe zrosla Do chasu padinnya samoderzhavstva u 1917 roci fini mali vzhe dostatno rozvinutu nacionalnu samosvidomist shob zdobuti derzhavnu nezalezhnist Div takozhFinskij nacionalizmDzherelaYussila O Vid Velikogo Knyazivstva do suchasnoyi derzhavi Politichna istoriya Finlyandiyi vid 1809 r O Yussila S Gentilya Yu Nevakivi per z fin M Gautala V Pilipenko K 2002 Mejnander H Istoriya Finlyandiyi Gelsinki 2008 Kari Tarkiainen Adolf Ivar Arwidsson in Matti Klinge ed Suomen kansallisbiografia 1 SKS Helsinki 2003 ISBN 951 746 442 8 Kovalov D V Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit dis kand ist nauk D V Kovalov Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara 2021 228 s PrimitkiKovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 20 48 70 115 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 62 63 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 72 74 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 150 153 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 75 84 104 Yussila O Vid Velikogo Knyazivstva do suchasnoyi derzhavi Politichna istoriya Finlyandiyi vid 1809 r O Yussila S Gentilya Yu Nevakivi per z fin M Gautala V Pilipenko K 2002 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 72 73 75 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 91 92 116 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 93 94 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 118 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinskoyu Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 123 124 137 138 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu FenomaniyaPosilannyaFinomani Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Fennomaniya finskij analog ukrayinskogo narodnictva Fennomani buditeli finskoyi modernoyi naciyi Ruh fennomaniv Ilyuziya chi fakt v politichnomu stanovishi Finlyandiyi u pershij polovini XIX st