Фалестріда (дав.-гр. Θάληστρις) — у грецькій міфології остання зі згаданих цариць амазонок . Згідно з легендою, у 330 році до н. е. вона зустрічалася з македонським царем Олександром Великим під час його завойовницьких походів на Азію.
Фалестріда | |
---|---|
цариця амазонок | |
Міфологія | давньогрецька міфологія |
Ім'я іншими мовами | грец. Θάληστρις |
Місцевість | Гірканія |
Заняття | войовниця |
Посада | d |
Персонаж твору | d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Легенда
Найбільш важливими історичними джерелами, у яких згадується можлива зустріч Олександра Македонського з Фалестрідою, є звіти істориків Діодора та Квінта Курція Руфа, а також витяг із історичної праці Помпея Трога, зроблений Юстином.
Грецький історик Діодор писав у I столітті н. е., що під час походу Олександра влада цариці Фалестріди поширювалася на область між річками Фазис (сьогодні Ріоні (Грузія), протікає по південно-західному схилу Великого Кавказу) і Терме. У 330 році до н. е. під час кампанії проти персів Олександр зі своїм військом розбив табір на південь від Каспійського моря, у Гірканії. До цього табору прибула верхи Фалестріда і частина її армії з 300 амазонок у повному озброєнні. Вона заявила царю, що хотіла б мати від нього дитину. Оскільки він був найвищим з усіх чоловіків, а вона була найсміливішою та найсильнішою серед інших жінок, дитина, яку б вони створили разом, повинна була перевершити усіх смертних. Олександр не відмовив у проханні і вирішив продовжити стоянку свого війська ще на кілька діб. Після 13 днів, проведених з Фалестрідою, він підніс їй щедрий подарунок.
Римський історик Квінт Курцій Руф, що жив, найімовірніше, у I столітті нашої ери, згадує додаткові подробиці усієї цієї історії. Згідно з ним, Фалестріда оголосила Олександру, що якщо вона народить дитину жіночої статі, то залишить собі, а якщо чоловічої — пришле до нього. Аналогічний опис наводить і римський історик Юстин, який жив у II або III столітті. При цьому жоден із трьох авторів не дає ніякої інформації про подальше життя цариці амазонок. Тим часом в Історії Олександра Великого, написаної у III столітті, такий персонаж, як Фалестріда, зовсім відсутній.
Оцінка історичної достовірності
Історичність існування Фалестріди була спірною навіть серед давніх істориків. Близько 100 р. біограф Плутарх перерахував 14 авторів, які згадували історію про Фалестріду. Деякі з них, такі як Клітарх й Онесікріт, вірили в це, дев'ять же письменників (включаючи Арістобула, , Хареса Мітіленського і ) вважали роман Олександра з Фалестрідою цілковитою вигадкою. Багато років потому, після імовірної зустрічі македонського царя з царицею амазонок, грецький історик Онесікріт, який супроводжував Олександра в його азійських походах, якось зустрівся з Лісімахом, сподвижником Олександра, правителем Фракії, який знаходився поруч з полководцем у ті дні, коли ця історія могла статися. Онесікріт читав йому вголос четверту книгу своєї історичної праці, і варто було йому дійти до опису цього епізоду і зовнішності Фалестріди, як Лісімах посміхнувся і запитав: «А де ж я тоді був?!» Із цього може випливати, що Лісімах нічого не знав про амазонку.
Близько 150 року римський історик Арріан, роботи якого вважаються дуже надійними й достовірними, нічого не повідомивши про Фалестріду, стверджував, що, згідно з деякими відомостями, македонський цар, можливо, зустрів у дорозі сто озброєних вершниць, імовірно амазонок, але сталося це лише шість років потому, тобто в 324 році до н. е. Їх прислав до нього ахеменідський сатрап Атропатен. Однак, Олександр відіслав їх назад, щоб уникнути насильства по відношенню до них з боку його солдатів. При цьому Арріан підкреслює, що історіографи Олександра, які, на його думку, заслуговують довіри, такі як Арістобул і Птолемей, не згадують про цю історію, а тому він сумнівається, що така раса войовничих жінок взагалі коли-небудь існувала.
Сучасна наука одностайно вважає, що епізод, пов'язаний з Фалестрідою, не історичний. Можливо, донька скіфського царя, якій Олександр, згідно з його власним листом, запропонував стати дружиною, послужила поштовхом до створення легенди про амазонку.
У мистецтві й літературі
- Джироламо Фагіволі. Олександр і Фалестріда (живопис, XVI століття)
- Крістіан Генріх Постель. Велика, могутня Фалестріда, або Остання цариця амазонок (Die Groß-Mächtige Thalestris, oder Letzte Königin der Amazonen; водевіль, 1690)
- Йоганн Георг Платцер. Цариця амазонок Фалестріда в таборі Олександра (The Amazon Queen Thalestris in the Camp of Alexander ; живопис, бл. 1750)
Примітки
- Марк Юниан Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historarium Philippicarum». 2, 4, 33 и 12, 3, 5.
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека. 17, 77, 1—3.
- Квінт Курцій Руф. [ru]. 6, 5, 24—32.
- Марк Юниан Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historiarum Philippicarum». 12, 3, 5—7.
- Плутарх. Александр. 46, 1—2.
- Плутарх. Александр. 46, 4.
- Arrian. Anabasis. 7, 13, 2—6. Siehe auch Siegfried Lauffer: Alexander der Große. — München: 3. Auflage. dtv, 1993 ().
- Плутарх. Александр. 46, 3.
Література
- Waldemar Heckel. Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire. — Oxford: Blackwell, 2006. — P. 262—263 ().
- Johann Ch. Gottsched. Ausgewählte Werke. In Band 12: Gottsched Bibliographie / вид. Philip Marshall Mitchell. — Berlin: de Gruyter, 1987. — S. 294 ().
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Falestrida dav gr 8alhstris u greckij mifologiyi ostannya zi zgadanih caric amazonok Zgidno z legendoyu u 330 roci do n e vona zustrichalasya z makedonskim carem Oleksandrom Velikim pid chas jogo zavojovnickih pohodiv na Aziyu Falestridacaricya amazonokMifologiyadavnogrecka mifologiyaIm ya inshimi movamigrec 8alhstrisMiscevistGirkaniyaZanyattyavojovnicyaPosadadPersonazh tvorud Mediafajli u VikishovishiCaricya amazonok Falestrida v tabori Oleksandra Velikogo Robota Joganna Georga Platcera Pivdennij Tirol 1750 LegendaNajbilsh vazhlivimi istorichnimi dzherelami u yakih zgaduyetsya mozhliva zustrich Oleksandra Makedonskogo z Falestridoyu ye zviti istorikiv Diodora ta Kvinta Kurciya Rufa a takozh vityag iz istorichnoyi praci Pompeya Troga zroblenij Yustinom Greckij istorik Diodor pisav u I stolitti n e sho pid chas pohodu Oleksandra vlada carici Falestridi poshiryuvalasya na oblast mizh richkami Fazis sogodni Rioni Gruziya protikaye po pivdenno zahidnomu shilu Velikogo Kavkazu i Terme U 330 roci do n e pid chas kampaniyi proti persiv Oleksandr zi svoyim vijskom rozbiv tabir na pivden vid Kaspijskogo morya u Girkaniyi Do cogo taboru pribula verhi Falestrida i chastina yiyi armiyi z 300 amazonok u povnomu ozbroyenni Vona zayavila caryu sho hotila b mati vid nogo ditinu Oskilki vin buv najvishim z usih cholovikiv a vona bula najsmilivishoyu ta najsilnishoyu sered inshih zhinok ditina yaku b voni stvorili razom povinna bula perevershiti usih smertnih Oleksandr ne vidmoviv u prohanni i virishiv prodovzhiti stoyanku svogo vijska she na kilka dib Pislya 13 dniv provedenih z Falestridoyu vin pidnis yij shedrij podarunok Rimskij istorik Kvint Kurcij Ruf sho zhiv najimovirnishe u I stolitti nashoyi eri zgaduye dodatkovi podrobici usiyeyi ciyeyi istoriyi Zgidno z nim Falestrida ogolosila Oleksandru sho yaksho vona narodit ditinu zhinochoyi stati to zalishit sobi a yaksho cholovichoyi prishle do nogo Analogichnij opis navodit i rimskij istorik Yustin yakij zhiv u II abo III stolitti Pri comu zhoden iz troh avtoriv ne daye niyakoyi informaciyi pro podalshe zhittya carici amazonok Tim chasom v Istoriyi Oleksandra Velikogo napisanoyi u III stolitti takij personazh yak Falestrida zovsim vidsutnij Falestrida caricya amazonok vidviduye Oleksandra Robota nevidomogo avtora 1696 Ocinka istorichnoyi dostovirnostiIstorichnist isnuvannya Falestridi bula spirnoyu navit sered davnih istorikiv Blizko 100 r biograf Plutarh pererahuvav 14 avtoriv yaki zgaduvali istoriyu pro Falestridu Deyaki z nih taki yak Klitarh j Onesikrit virili v ce dev yat zhe pismennikiv vklyuchayuchi Aristobula Haresa Mitilenskogo i vvazhali roman Oleksandra z Falestridoyu cilkovitoyu vigadkoyu Bagato rokiv potomu pislya imovirnoyi zustrichi makedonskogo carya z cariceyu amazonok greckij istorik Onesikrit yakij suprovodzhuvav Oleksandra v jogo azijskih pohodah yakos zustrivsya z Lisimahom spodvizhnikom Oleksandra pravitelem Frakiyi yakij znahodivsya poruch z polkovodcem u ti dni koli cya istoriya mogla statisya Onesikrit chitav jomu vgolos chetvertu knigu svoyeyi istorichnoyi praci i varto bulo jomu dijti do opisu cogo epizodu i zovnishnosti Falestridi yak Lisimah posmihnuvsya i zapitav A de zh ya todi buv Iz cogo mozhe viplivati sho Lisimah nichogo ne znav pro amazonku Blizko 150 roku rimskij istorik Arrian roboti yakogo vvazhayutsya duzhe nadijnimi j dostovirnimi nichogo ne povidomivshi pro Falestridu stverdzhuvav sho zgidno z deyakimi vidomostyami makedonskij car mozhlivo zustriv u dorozi sto ozbroyenih vershnic imovirno amazonok ale stalosya ce lishe shist rokiv potomu tobto v 324 roci do n e Yih prislav do nogo ahemenidskij satrap Atropaten Odnak Oleksandr vidislav yih nazad shob uniknuti nasilstva po vidnoshennyu do nih z boku jogo soldativ Pri comu Arrian pidkreslyuye sho istoriografi Oleksandra yaki na jogo dumku zaslugovuyut doviri taki yak Aristobul i Ptolemej ne zgaduyut pro cyu istoriyu a tomu vin sumnivayetsya sho taka rasa vojovnichih zhinok vzagali koli nebud isnuvala Suchasna nauka odnostajno vvazhaye sho epizod pov yazanij z Falestridoyu ne istorichnij Mozhlivo donka skifskogo carya yakij Oleksandr zgidno z jogo vlasnim listom zaproponuvav stati druzhinoyu posluzhila poshtovhom do stvorennya legendi pro amazonku U mistectvi j literaturiDzhirolamo Fagivoli Oleksandr i Falestrida zhivopis XVI stolittya Kristian Genrih Postel Velika mogutnya Falestrida abo Ostannya caricya amazonok Die Gross Machtige Thalestris oder Letzte Konigin der Amazonen vodevil 1690 Jogann Georg Platcer Caricya amazonok Falestrida v tabori Oleksandra The Amazon Queen Thalestris in the Camp of Alexander zhivopis bl 1750 PrimitkiMark Yunian Yustin Epitoma sochineniya Pompeya Troga Historarium Philippicarum 2 4 33 i 12 3 5 Diodor Sicilijskij Istoricheskaya biblioteka 17 77 1 3 Kvint Kurcij Ruf ru 6 5 24 32 Mark Yunian Yustin Epitoma sochineniya Pompeya Troga Historiarum Philippicarum 12 3 5 7 Plutarh Aleksandr 46 1 2 Plutarh Aleksandr 46 4 Arrian Anabasis 7 13 2 6 Siehe auch Siegfried Lauffer Alexander der Grosse Munchen 3 Auflage dtv 1993 ISBN 3 423 04298 2 Plutarh Aleksandr 46 3 LiteraturaWaldemar Heckel Who s Who in the Age of Alexander the Great Prosopography of Alexander s Empire Oxford Blackwell 2006 P 262 263 ISBN 1 4051 2010 7 Johann Ch Gottsched Ausgewahlte Werke In Band 12 Gottsched Bibliographie vid Philip Marshall Mitchell Berlin de Gruyter 1987 S 294 ISBN 3 11 011221 3