о. Микола Леонтійович Устиянович | ||||
---|---|---|---|---|
о. Микола Устиянович | ||||
Народився | 7 грудня 1811 Миколаїв, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія | |||
Помер | 3 листопада 1885 (73 роки) Сучава, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
Громадянство | Австро-Угорщина | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, літератор, громадський діяч, політик | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Устиянович Микола Леонтійович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
о. Мико́ла Леонтійович Устияно́вич (Устіяно́вич; 25 листопада (7 грудня) 1811, Миколаїв — 22 жовтня (3 листопада) 1885, Сучава) — український письменник і громадський діяч, греко-католицький священник.
Життєпис
Походив із родини посадника міста Миколаїв на Львівщині. Початкову освіту здобув у Миколаєві, далі закінчив нормальну школу у Львові (1820–1824) та Львівську гімназію (1824–1830), також 2 курси філософського факультету університету (1830–1832) та (1838). У 1835 р., будучи семінаристом, увійшов до гуртка Маркіяна Шашкевича. Водночас з проповіддю М. Шашкевича на свято Покрови 14 жовтня 1836 в соборі Св. Юра виголосив свою в церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою.
Друкуватися почав 1836 року. Став ініціатором і співзасновником літературно-наукового товариства «Галицько-Руська матиця».
Був парохом у селищі Славсько (Стрийщина), м. Сучаві, чернівецьким деканом.
1848 року — один з ініціаторів «Собору руських учених» (центральною подією «Собору» (19 жовтня 1848 р.) була програмна промова Миколи Устияновича). Виступав за єдність Галичини і Наддніпрянщини.
1861–1866 — посол до Галицького крайового сейму.
1868 р. один із співзасновників та очільників «Просвіти».
Деякий час редагував урядовий часопис «Галичо-Рускій ВЂстникъ». З 1870 р. жив у м. Сучаві (Буковина), де помер у 1885 році.
«Не послідню силу, — писав у некролозі Іван Франко, — покрила буковинська земля… умер один із перших будителів нашого народного духу, друг Маркіяна, „Соловейко“, як звали його молодші товариші, умер, залетівши на старості літ на чуже поле, забажавши співати „по нотам“».
Літературна діяльність
1836 р. написав перший вірш народною мовою («Сльоза на гробі М. Гарасевича»), що й зблизило його з Маркіяном Шашкевичем; далі до 1846 р. майже нічого не писав, вражений кампанією проти народної мови.
Під впливом подій 1848 р. активізувався у літературній творчості, — писав поезії й прозові твори. У ліричних віршах Устияновича відчутні національні та соціальні мотиви, любов до гірської природи Карпат, знання фольклору.
Вірші «Верховино, світку ти наш», «Гей, браття опришки» стали народними піснями.
Тільки 1848 рік, рік бурхливих політичних подій в Австрійській імперії, розбудив М. Устияновича: він став одним з ініціаторів скликання і душею «Собору Руських Учених» у Львові.
Відірваний від громадсько-культурного життя, останні 20 років життя поступово згасав як письменник. У його творчому житті на зміну поетичній, часто пісенній мові, яку Устиянович високо підніс у своїх найкращих творах, прийшло штучне язичіє.
Етнографічні матеріали становлять основу прозових писань Миколи Устияновича: «Старий Єфрем», «Месть верховинця»; «Страсний Четвер».
Видання
- Поезії. — Львів, 1860.
- Старий Єфрем для руського народу. Оповідання. — Львів, 1874.
- Устиянович Н. Твори Николи Устияновича і Антона Могильницкого. — Львів : Наук. т-во ім. Шевченка, 1913. — Вид. 2-ге. — 512 с. (Руська письменність; III, 2) — досі найповніше видання/
- Письменники Західної України 30 — 50-их pp. XIX ст. — К., 1965 (вибір найкращих творів).
Вшанування пам'яті
- Художньо-меморіальний музей Устияновичів у селі Вовків.
- Вулиця у Львові (раніше мала назву Уєйського).
- Вулиця у місті Миколаєві Львівської області.
- Вулиця Устияновича в селі Нижня Рожанка Славської ОТГ (центральна вулиця вздовж села)
- Пам'ятник біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Славському
- Вулиця Устияновича, яка бере початок від церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Славському
Примітки
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 155—156. .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Стеблій Ф. Устиянович Микола // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 255. — .
- Устіянович Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1969. — 1000 екз.
- Микола Устиянович. Життя і творчість: [монографія] / Л. Гулевич. — Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка, 2011. — 236 с. — .
Посилання
- Устиянович Микола Леонтійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 455-456.
- Твори на Ізборнику
- Микола Устиянович. Сайт Миколаїв над Дністром
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki o Mikola Leontijovich Ustiyanovicho Mikola UstiyanovichNarodivsya7 grudnya 1811 1811 12 07 Mikolayiv Lvivskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer3 listopada 1885 1885 11 03 73 roki Suchava Gercogstvo Bukovina Dolitavshina Avstro UgorshinaGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet literator gromadskij diyach politikAlma materLNU im I FrankaMova tvorivukrayinska Ustiyanovich Mikola Leontijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ustiyanovich o Miko la Leontijovich Ustiyano vich Ustiyano vich 25 listopada 7 grudnya 1811 18111207 Mikolayiv 22 zhovtnya 3 listopada 1885 Suchava ukrayinskij pismennik i gromadskij diyach greko katolickij svyashennik ZhittyepisMikola Ustiyanovich svitlina z listivki seriyi Istoriya Ukrayini Rusi Kolomiya 1902 r Pohodiv iz rodini posadnika mista Mikolayiv na Lvivshini Pochatkovu osvitu zdobuv u Mikolayevi dali zakinchiv normalnu shkolu u Lvovi 1820 1824 ta Lvivsku gimnaziyu 1824 1830 takozh 2 kursi filosofskogo fakultetu universitetu 1830 1832 ta 1838 U 1835 r buduchi seminaristom uvijshov do gurtka Markiyana Shashkevicha Vodnochas z propoviddyu M Shashkevicha na svyato Pokrovi 14 zhovtnya 1836 v sobori Sv Yura vigolosiv svoyu v cerkvi sv Paraskevi Cherez te sho rektor Telehovskij ne dozvoliv bi cogo podav jomu tekst ukladenij polskoyu movoyu Drukuvatisya pochav 1836 roku Stav iniciatorom i spivzasnovnikom literaturno naukovogo tovaristva Galicko Ruska maticya Buv parohom u selishi Slavsko Strijshina m Suchavi cherniveckim dekanom 1848 roku odin z iniciatoriv Soboru ruskih uchenih centralnoyu podiyeyu Soboru 19 zhovtnya 1848 r bula programna promova Mikoli Ustiyanovicha Vistupav za yednist Galichini i Naddnipryanshini 1861 1866 posol do Galickogo krajovogo sejmu 1868 r odin iz spivzasnovnikiv ta ochilnikiv Prosviti Deyakij chas redaguvav uryadovij chasopis Galicho Ruskij VЂstnik Z 1870 r zhiv u m Suchavi Bukovina de pomer u 1885 roci Ne poslidnyu silu pisav u nekrolozi Ivan Franko pokrila bukovinska zemlya umer odin iz pershih buditeliv nashogo narodnogo duhu drug Markiyana Solovejko yak zvali jogo molodshi tovarishi umer zaletivshi na starosti lit na chuzhe pole zabazhavshi spivati po notam Literaturna diyalnist1836 r napisav pershij virsh narodnoyu movoyu Sloza na grobi M Garasevicha sho j zblizilo jogo z Markiyanom Shashkevichem dali do 1846 r majzhe nichogo ne pisav vrazhenij kampaniyeyu proti narodnoyi movi Pisnya Verhovino Mikoli Ustiyanovicha z videnskogo vidannya 1916 roku Pid vplivom podij 1848 r aktivizuvavsya u literaturnij tvorchosti pisav poeziyi j prozovi tvori U lirichnih virshah Ustiyanovicha vidchutni nacionalni ta socialni motivi lyubov do girskoyi prirodi Karpat znannya folkloru Virshi Verhovino svitku ti nash Gej brattya oprishki stali narodnimi pisnyami Tilki 1848 rik rik burhlivih politichnih podij v Avstrijskij imperiyi rozbudiv M Ustiyanovicha vin stav odnim z iniciatoriv sklikannya i dusheyu Soboru Ruskih Uchenih u Lvovi Vidirvanij vid gromadsko kulturnogo zhittya ostanni 20 rokiv zhittya postupovo zgasav yak pismennik U jogo tvorchomu zhitti na zminu poetichnij chasto pisennij movi yaku Ustiyanovich visoko pidnis u svoyih najkrashih tvorah prijshlo shtuchne yazichiye Etnografichni materiali stanovlyat osnovu prozovih pisan Mikoli Ustiyanovicha Starij Yefrem Mest verhovincya Strasnij Chetver Vidannya Poeziyi Lviv 1860 Starij Yefrem dlya ruskogo narodu Opovidannya Lviv 1874 Ustiyanovich N Tvori Nikoli Ustiyanovicha i Antona Mogilnickogo Lviv Nauk t vo im Shevchenka 1913 Vid 2 ge 512 s Ruska pismennist III 2 dosi najpovnishe vidannya Pismenniki Zahidnoyi Ukrayini 30 50 ih pp XIX st K 1965 vibir najkrashih tvoriv Vshanuvannya pam yatiHudozhno memorialnij muzej Ustiyanovichiv u seli Vovkiv Vulicya u Lvovi ranishe mala nazvu Uyejskogo Vulicya u misti Mikolayevi Lvivskoyi oblasti Vulicya Ustiyanovicha v seli Nizhnya Rozhanka Slavskoyi OTG centralna vulicya vzdovzh sela Pam yatnik bilya cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u Slavskomu Vulicya Ustiyanovicha yaka bere pochatok vid cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u SlavskomuPrimitkiVeriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 S 155 156 ISBN 5 7773 0359 5 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Steblij F Ustiyanovich Mikola Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 255 ISBN 978 966 00 1359 9 Ustiyanovich Mikola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1969 1000 ekz Mikola Ustiyanovich Zhittya i tvorchist monografiya L Gulevich Drogobich DDPU im I Franka 2011 236 s ISBN 966 384 201 1 PosilannyaUstiyanovich Mikola Leontijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 455 456 Mikola Ustiyanovich u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Mikola Ustiyanovich u Vikishovishi Tvori na Izborniku Mikola Ustiyanovich Sajt Mikolayiv nad Dnistrom Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela