Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Усеркаф (Уас-куфа) — давньоєгипетський фараон, засновник V династії.
| Усеркаф | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Голова статуї Усеркафа. Єгипетський музей, Каїр | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Давньоєгипетський фараон | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Правління | бл. 2494-2486 до н. е. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник | Джедефптах | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник | Сахура | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| «Сильний своєю Ка»
«Могутня Ка/Душа Ра»
«Гор, який встановлює істину»
«Той, хто стверджує істину двох володарок»
«Прекрасний золотий сокіл»
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі | Хенткаус I | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Шепсескаф | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 26 століття до н. е. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Місце поховання | Піраміда Усеркафа | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Династія | V династія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Походження
Царювання Усеркафа мало вивчено, оскільки виявлено дуже мало пам'ятників, що збереглись з тих часів. Манефон стверджував, що Усеркаф прибув з Елефантини, що лежить на самому півдні країни, однак на чому ґрунтується таке твердження, не відомо. Відповідно до тексту папірусу Весткар батьківщиною V династії було містечко Сахебу, що ймовірно розташовувалось у Дельті, неподалік від Геліополіса, у Летопольському номі (другий ном Нижнього Єгипту).
Незважаючи на те, що папірус Весткар датований добою гіксосів (тобто віддалений від часів V династії величезним періодом часу — близько 1000 років) та за своєю сутністю є лише збіркою казок, але особливе шанування бога Ра, головного бога Геліополіса, за часів фараонів V династії робить таку версію найприйнятнішою. Загалом, неважко помітити, що, відповідно до казки, прихід до влади перших трьох фараонів V династії — Усеркафи, Сахури та Какаї — тісно пов'язаний із культом бога Ра.
За даними папірусу Весткар можна дійти таких висновків: V династія походила з середовища жерців Ра чи ж прийшла до влади за їх допомогою. Три перших фараони тієї династії були братами, синами жерця Ра з Геліополіса, причому Усеркаф, до прийняття титулу фараона, сам був верховним жерцем храму Ра у Геліополісі. Цари V династії могли належати й до іншої родини, причому досить скромного походження, якщо жерці забажали прикрити їх народження чудесною історією. Якщо б вони були нащадками фараонів IV династії, до таких заходів удаватись би не довелось.
Легенду було створено для забезпечення легітимності переходу влади до рук іншої династії. Якби жерці цього не зробили, престиж влади фараона міг би сильно постраждати в очах народу. Зрештою, сам перехід влади від однієї династії до іншої супроводжувався певними заворушеннями у країні, що закарбувались у пам'яті народу, про що також свідчать Геродот і Діодор Сицилійський.
Однак, у пам'ятках ніякого протистояння між династіями виявлено не було. Культ царів IV династії підтримувався і за часів V династії. Вельможі, які жили за правління IV династії, не втратили свого положення.
Виходячи зі знахідок в усипальницях фараонів п'ятої династії, Усеркаф отримав престол через свою дружину Хенткаус, дочку законного фараона Менкаура, тож лінія родинних зв'язків між IV та V династіями не переривалась, та, по суті, V династія є безпосереднім продовженням династії четвертої.
Археологічні дані вказують на те, що V династія була пов'язана з IV за материнською лінією. Усеркаф, імовірно, був сином цариці Неферхетеп, і, відповідно, онуком фараона Джедефра. Він був одружений з дочкою Мікерина Хенткаус та є батьком наступних за ним фараонів Сахура та Неферірікара I. Жодних даних про насильницьке повалення IV династії фараоном Усеркафом немає, а якщо якісь заворушення й мали місце, то Усеркаф та його нащадки навряд чи були до них причетними.
За винятком згадки про прибуття до Єгипту 70-ти чужоземних жінок та певної культової діяльності, чим він виявляв особливий інтерес до Дельти, нічого більше не відомо про політичну діяльність Усеркафа. Його ім'я було знайдено на скелях біля перших порогів, що, можливо, каже про його військові дії з нубійськими племенами.
Правління
Точний термін правління Усеркафа невідомий. Туринський папірус, ім'я Усеркафа в якому збереглось не повною мірою, зазначає 7 років. Манефон називав фараона Усерхересом та надавав йому 28 років.
Палермський камінь вказує на те, що царі V династії надавали значної уваги культу Ра. До Усеркафа дані того літопису нічого не згадували про культ бога Ра.
Палермський камінь розповідає про встановлення Усеркафом жертовних дарів богам Геліополіса хлібом, пивом, худобою та птицею. Для бога Ра він дарував пашні у номах Нижнього Єгипту. Однак, Усеркаф шанував не лише божеств Геліополіса та бога Ра: з того же Палермського каменя відомо, що він опікувався й іншими богами, щоправда, у дещо менших розмірах.
З часів Усеркафа почалось будівництво «сонячних храмів», що отримали таку назву тому, що складовою назви кожного з них є ім'я бога Сонця Ра. Майже кожен цар V династії вважав своїм обов'язком збудувати такий храм. Перший храм, що отримав назву Сеп-Ра, був зведений Усеркафом. Місце для будівництва він обрав на краю пустинного плоскогір'я, на захід від Нільської долини, в області Мемфіса, у містечку Абу-Гураб, поблизу Абусіра. Слідом за ним там розміщували свої храми й інші фараони V династії. Там же вони будували і свої піраміди, хоча усипальниця самого Усеркафа розташовувалась у некрополі III династії у Саккарі.
Руїни храму були розкопані 1954 року. Храм мав основу 44 × 83 м. Найважливішою частиною того храму був великий, нічим не критий простір, в центрі якого на п'єдесталі височів величезний кам'яний обеліск, перед яким на особливому вівтарі здійснювались жертвоприношення та богослужіння. Обеліск у тих храмах відігравав вирішальну роль і навіть у написанні храмів слугував детермінативом. Відповідно до запису на Палермському камені Усеркаф надав своєму сонячному храму пашню площею 24 арури (понад 6,5 га) й на користь храму щоденно приносив «двох биків і двох гусей».
Поховальний комплекс
Піраміда Усеркафа, названа Ваб-сут («Місце очищення»), розташована у Саккарі, поблизу з пірамідою Джосера. Вона мала невеликі розміри (бічна основа була трохи більшою за 70 м, а висота не сягала й 50 м), особливо у порівнянні з монументами його попередників з IV династії. Піраміда була збудована з погано оброблених кам'яних блоків і так недбало, що нині вона вже мало чим нагадує піраміду, а скоріше схожа на купу каміння. Як будматеріал для внутрішньої кладки використовувався вапняк місцевого походження, більш тонкі блоки для зовнішнього оздоблення видобувались у каменоломнях Тура.
Вхід до підземних кімнат піраміди розташований з північного боку, але вже не на висоті, як у пірамідах IV династії, а на рівні землі. Звідти веде вниз спочатку хід, що переходить у горизонтальну штольню. За блокуючим пристроєм є відгалуження на схід до T-подібної камери для поховальних речей. Головний прохід веде далі на південь до приміщення, до якого з заходу примикала поховальна камера, де були знайдені рештки базальтового саркофагу.
Заупокійний храм на честь померлого владики має більші розміри відносно піраміди, ніж аналогічні храми при більш ранніх пірамідах. Такий сильний акцент у збільшенні розмірів заупокійного храму прийняли і спадкоємці Усеркафа; однак, його розташування з південного боку піраміди у подальшому більше не повторювалось і залишалось, як і раніше, на східному боці. Хоча храм значно зруйнований більш пізніми будівельними проектами, але можна реконструювати три його основні елементи: східна вхідна частина, із входом на південній ділянці його східного боку; середня частина, що охоплювала відкритий двір, оточений колонами та святилище; а також західна частина, в якій розташовувалась маленька піраміда, яка, очевидно, виконувала ритуальну функцію. У дворі колонної зали були знайдені численні фрагменти рельєфів і голова монументальної скульптури. Піраміда й заупокійний храм було огороджено кам'яною стіною.
Нижній храм долини й дорога, що підіймається, яка пов'язувала б його з заупокійним храмом, дотепер не знайдені. На південь від заупокійного храму Усеркафа розташовані піраміда цариці Неферхетеп, що складала окремий поминальний комплекс, не пов'язаний з пам'ятником Усеркафа.
Хоч культ Усеркафа мав значну повагу упродовж доволі тривалого часу, фараон XII династії Аменемхет I використав кам'яні блоки з руїн будівель Усеркафа для будівництва своєї піраміді у Лішті.
Статуї
Дотепер статуї Усеркафа були знайдені у двох місцях — у долині його сонячного храму в Абусірі та в його заупокійному храмі при піраміді в Саккарі. Жодна з його статуй не збереглась цілком; найвидатніші примірники — дві голови його статуй, що гарно збереглись. Одну з них було знайдено під час розкопок 1957 року (нині в експозиції Єгипетському музеї Каїра). Її виліплено з пісковика та має розміри 45×26×25 см. Статую вважають особливо важливою, оскільки вона серед дуже небагатьох скульптур періоду Стародавнього царства подає фараона у червоній короні Нижнього Єгипту й без традиційної бороди. Корона Нижнього Єгипту простої, суворої форми, ніби росте з м'яких обрисів голови юного царя. Збереглись рештки намальованих чорним кольором вус.
Там же були знайдені ще 1907 року Людвігом Боргардтом маленькі фрагменти статуй з вапняку, граніту й червоного пісковика. Шмат алебастру, що позначає рот і підборіддя фараона, що первинно належав до статуї майже у натуральну величину, нині зберігається у Єгипетському музеї в Берліні.
Інша голова статуї, що гарно збереглась була знайдена 1928 року Сесілем Фіртом в заупокійному храмі піраміди Усеркафа в Саккарі та є нині у власності Єгипетського музею в Каїрі. Голову виконано з рожевого граніту, вона має висоту 75 см. Таким чином, вона первинно належала монументальній скульптурі висотою близько 4 м (припускають, що то була статуя, що сидить) і є таким чином найвідомішою статуєю V династії. Фараон зображений також без бороди і в головній хустці немес з уреєм на лобі. Також у поминальному храмі піраміди були знайдені інші фрагменти статуй з граніту й діориту, на яких вибито особисте й горове імена Усеркафа.
Примітки
- Манефон. Єгиптика. Книга I, V Династія
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Усеркаф |
- Палермський камінь
- Казки папірусу Весткар
- Коростовцев М. О. Из истории V династии в Древнем Египте. // ВДИ 1941. № 1.
- Эрлихман В. В.: Правители мира
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Userkaf Uas kufa davnoyegipetskij faraon zasnovnik V dinastiyi UserkafGolova statuyi Userkafa Yegipetskij muzej KayirDavnoyegipetskij faraonPravlinnya bl 2494 2486 do n e Poperednik DzhedefptahNastupnik SahuraTitulni imenaTronne im ya prenomen Userkaf Silnij svoyeyu Ka Vlasne im ya nomen Userka naht Ra Mogutnya Ka Dusha Ra Im ya Gora Gor iri maat Gor yakij vstanovlyuye istinu Im ya nebti Iri maat nebti Toj hto stverdzhuye istinu dvoh volodarok Zolote im ya Gora Nefer bik nebu Prekrasnij zolotij sokil U shlyubi Hentkaus IBatko ShepseskafNarodivsya 26 stolittya do n e PomerMisce pohovannya Piramida UserkafaDinastiya V dinastiyaPohodzhennyaPapirus Vestkar Caryuvannya Userkafa malo vivcheno oskilki viyavleno duzhe malo pam yatnikiv sho zbereglis z tih chasiv Manefon stverdzhuvav sho Userkaf pribuv z Elefantini sho lezhit na samomu pivdni krayini odnak na chomu gruntuyetsya take tverdzhennya ne vidomo Vidpovidno do tekstu papirusu Vestkar batkivshinoyu V dinastiyi bulo mistechko Sahebu sho jmovirno roztashovuvalos u Delti nepodalik vid Geliopolisa u Letopolskomu nomi drugij nom Nizhnogo Yegiptu Nezvazhayuchi na te sho papirus Vestkar datovanij doboyu giksosiv tobto viddalenij vid chasiv V dinastiyi velicheznim periodom chasu blizko 1000 rokiv ta za svoyeyu sutnistyu ye lishe zbirkoyu kazok ale osoblive shanuvannya boga Ra golovnogo boga Geliopolisa za chasiv faraoniv V dinastiyi robit taku versiyu najprijnyatnishoyu Zagalom nevazhko pomititi sho vidpovidno do kazki prihid do vladi pershih troh faraoniv V dinastiyi Userkafi Sahuri ta Kakayi tisno pov yazanij iz kultom boga Ra Za danimi papirusu Vestkar mozhna dijti takih visnovkiv V dinastiya pohodila z seredovisha zherciv Ra chi zh prijshla do vladi za yih dopomogoyu Tri pershih faraoni tiyeyi dinastiyi buli bratami sinami zhercya Ra z Geliopolisa prichomu Userkaf do prijnyattya titulu faraona sam buv verhovnim zhercem hramu Ra u Geliopolisi Cari V dinastiyi mogli nalezhati j do inshoyi rodini prichomu dosit skromnogo pohodzhennya yaksho zherci zabazhali prikriti yih narodzhennya chudesnoyu istoriyeyu Yaksho b voni buli nashadkami faraoniv IV dinastiyi do takih zahodiv udavatis bi ne dovelos Legendu bulo stvoreno dlya zabezpechennya legitimnosti perehodu vladi do ruk inshoyi dinastiyi Yakbi zherci cogo ne zrobili prestizh vladi faraona mig bi silno postrazhdati v ochah narodu Zreshtoyu sam perehid vladi vid odniyeyi dinastiyi do inshoyi suprovodzhuvavsya pevnimi zavorushennyami u krayini sho zakarbuvalis u pam yati narodu pro sho takozh svidchat Gerodot i Diodor Sicilijskij Odnak u pam yatkah niyakogo protistoyannya mizh dinastiyami viyavleno ne bulo Kult cariv IV dinastiyi pidtrimuvavsya i za chasiv V dinastiyi Velmozhi yaki zhili za pravlinnya IV dinastiyi ne vtratili svogo polozhennya Vihodyachi zi znahidok v usipalnicyah faraoniv p yatoyi dinastiyi Userkaf otrimav prestol cherez svoyu druzhinu Hentkaus dochku zakonnogo faraona Menkaura tozh liniya rodinnih zv yazkiv mizh IV ta V dinastiyami ne pererivalas ta po suti V dinastiya ye bezposerednim prodovzhennyam dinastiyi chetvertoyi Arheologichni dani vkazuyut na te sho V dinastiya bula pov yazana z IV za materinskoyu liniyeyu Userkaf imovirno buv sinom carici Neferhetep i vidpovidno onukom faraona Dzhedefra Vin buv odruzhenij z dochkoyu Mikerina Hentkaus ta ye batkom nastupnih za nim faraoniv Sahura ta Neferirikara I Zhodnih danih pro nasilnicke povalennya IV dinastiyi faraonom Userkafom nemaye a yaksho yakis zavorushennya j mali misce to Userkaf ta jogo nashadki navryad chi buli do nih prichetnimi Za vinyatkom zgadki pro pributtya do Yegiptu 70 ti chuzhozemnih zhinok ta pevnoyi kultovoyi diyalnosti chim vin viyavlyav osoblivij interes do Delti nichogo bilshe ne vidomo pro politichnu diyalnist Userkafa Jogo im ya bulo znajdeno na skelyah bilya pershih porogiv sho mozhlivo kazhe pro jogo vijskovi diyi z nubijskimi plemenami PravlinnyaPlan sonyachnogo hramu Userkafa Tochnij termin pravlinnya Userkafa nevidomij Turinskij papirus im ya Userkafa v yakomu zbereglos ne povnoyu miroyu zaznachaye 7 rokiv Manefon nazivav faraona Userheresom ta nadavav jomu 28 rokiv Palermskij kamin vkazuye na te sho cari V dinastiyi nadavali znachnoyi uvagi kultu Ra Do Userkafa dani togo litopisu nichogo ne zgaduvali pro kult boga Ra Palermskij kamin rozpovidaye pro vstanovlennya Userkafom zhertovnih dariv bogam Geliopolisa hlibom pivom hudoboyu ta pticeyu Dlya boga Ra vin daruvav pashni u nomah Nizhnogo Yegiptu Odnak Userkaf shanuvav ne lishe bozhestv Geliopolisa ta boga Ra z togo zhe Palermskogo kamenya vidomo sho vin opikuvavsya j inshimi bogami shopravda u desho menshih rozmirah Z chasiv Userkafa pochalos budivnictvo sonyachnih hramiv sho otrimali taku nazvu tomu sho skladovoyu nazvi kozhnogo z nih ye im ya boga Soncya Ra Majzhe kozhen car V dinastiyi vvazhav svoyim obov yazkom zbuduvati takij hram Pershij hram sho otrimav nazvu Sep Ra buv zvedenij Userkafom Misce dlya budivnictva vin obrav na krayu pustinnogo ploskogir ya na zahid vid Nilskoyi dolini v oblasti Memfisa u mistechku Abu Gurab poblizu Abusira Slidom za nim tam rozmishuvali svoyi hrami j inshi faraoni V dinastiyi Tam zhe voni buduvali i svoyi piramidi hocha usipalnicya samogo Userkafa roztashovuvalas u nekropoli III dinastiyi u Sakkari Ruyini hramu buli rozkopani 1954 roku Hram mav osnovu 44 83 m Najvazhlivishoyu chastinoyu togo hramu buv velikij nichim ne kritij prostir v centri yakogo na p yedestali visochiv velicheznij kam yanij obelisk pered yakim na osoblivomu vivtari zdijsnyuvalis zhertvoprinoshennya ta bogosluzhinnya Obelisk u tih hramah vidigravav virishalnu rol i navit u napisanni hramiv sluguvav determinativom Vidpovidno do zapisu na Palermskomu kameni Userkaf nadav svoyemu sonyachnomu hramu pashnyu plosheyu 24 aruri ponad 6 5 ga j na korist hramu shodenno prinosiv dvoh bikiv i dvoh gusej Pohovalnij kompleksPiramida Userkafa v Sakkari Pohovalnij kompleks Userkafa Rekonstrukciya Dokladnishe Piramida Userkafa Piramida Userkafa nazvana Vab sut Misce ochishennya roztashovana u Sakkari poblizu z piramidoyu Dzhosera Vona mala neveliki rozmiri bichna osnova bula trohi bilshoyu za 70 m a visota ne syagala j 50 m osoblivo u porivnyanni z monumentami jogo poperednikiv z IV dinastiyi Piramida bula zbudovana z pogano obroblenih kam yanih blokiv i tak nedbalo sho nini vona vzhe malo chim nagaduye piramidu a skorishe shozha na kupu kaminnya Yak budmaterial dlya vnutrishnoyi kladki vikoristovuvavsya vapnyak miscevogo pohodzhennya bilsh tonki bloki dlya zovnishnogo ozdoblennya vidobuvalis u kamenolomnyah Tura Vhid do pidzemnih kimnat piramidi roztashovanij z pivnichnogo boku ale vzhe ne na visoti yak u piramidah IV dinastiyi a na rivni zemli Zvidti vede vniz spochatku hid sho perehodit u gorizontalnu shtolnyu Za blokuyuchim pristroyem ye vidgaluzhennya na shid do T podibnoyi kameri dlya pohovalnih rechej Golovnij prohid vede dali na pivden do primishennya do yakogo z zahodu primikala pohovalna kamera de buli znajdeni reshtki bazaltovogo sarkofagu Piramida Userkafa ta zaupokijnij hram Vid zgori Zaupokijnij hram na chest pomerlogo vladiki maye bilshi rozmiri vidnosno piramidi nizh analogichni hrami pri bilsh rannih piramidah Takij silnij akcent u zbilshenni rozmiriv zaupokijnogo hramu prijnyali i spadkoyemci Userkafa odnak jogo roztashuvannya z pivdennogo boku piramidi u podalshomu bilshe ne povtoryuvalos i zalishalos yak i ranishe na shidnomu boci Hocha hram znachno zrujnovanij bilsh piznimi budivelnimi proektami ale mozhna rekonstruyuvati tri jogo osnovni elementi shidna vhidna chastina iz vhodom na pivdennij dilyanci jogo shidnogo boku serednya chastina sho ohoplyuvala vidkritij dvir otochenij kolonami ta svyatilishe a takozh zahidna chastina v yakij roztashovuvalas malenka piramida yaka ochevidno vikonuvala ritualnu funkciyu U dvori kolonnoyi zali buli znajdeni chislenni fragmenti relyefiv i golova monumentalnoyi skulpturi Piramida j zaupokijnij hram bulo ogorodzheno kam yanoyu stinoyu Nizhnij hram dolini j doroga sho pidijmayetsya yaka pov yazuvala b jogo z zaupokijnim hramom doteper ne znajdeni Na pivden vid zaupokijnogo hramu Userkafa roztashovani piramida carici Neferhetep sho skladala okremij pominalnij kompleks ne pov yazanij z pam yatnikom Userkafa Hoch kult Userkafa mav znachnu povagu uprodovzh dovoli trivalogo chasu faraon XII dinastiyi Amenemhet I vikoristav kam yani bloki z ruyin budivel Userkafa dlya budivnictva svoyeyi piramidi u Lishti StatuyiDoteper statuyi Userkafa buli znajdeni u dvoh miscyah u dolini jogo sonyachnogo hramu v Abusiri ta v jogo zaupokijnomu hrami pri piramidi v Sakkari Zhodna z jogo statuj ne zbereglas cilkom najvidatnishi primirniki dvi golovi jogo statuj sho garno zbereglis Odnu z nih bulo znajdeno pid chas rozkopok 1957 roku nini v ekspoziciyi Yegipetskomu muzeyi Kayira Yiyi vilipleno z piskovika ta maye rozmiri 45 26 25 sm Statuyu vvazhayut osoblivo vazhlivoyu oskilki vona sered duzhe nebagatoh skulptur periodu Starodavnogo carstva podaye faraona u chervonij koroni Nizhnogo Yegiptu j bez tradicijnoyi borodi Korona Nizhnogo Yegiptu prostoyi suvoroyi formi nibi roste z m yakih obrisiv golovi yunogo carya Zbereglis reshtki namalovanih chornim kolorom vus Tam zhe buli znajdeni she 1907 roku Lyudvigom Borgardtom malenki fragmenti statuj z vapnyaku granitu j chervonogo piskovika Shmat alebastru sho poznachaye rot i pidboriddya faraona sho pervinno nalezhav do statuyi majzhe u naturalnu velichinu nini zberigayetsya u Yegipetskomu muzeyi v Berlini Insha golova statuyi sho garno zbereglas bula znajdena 1928 roku Sesilem Firtom v zaupokijnomu hrami piramidi Userkafa v Sakkari ta ye nini u vlasnosti Yegipetskogo muzeyu v Kayiri Golovu vikonano z rozhevogo granitu vona maye visotu 75 sm Takim chinom vona pervinno nalezhala monumentalnij skulpturi visotoyu blizko 4 m pripuskayut sho to bula statuya sho sidit i ye takim chinom najvidomishoyu statuyeyu V dinastiyi Faraon zobrazhenij takozh bez borodi i v golovnij hustci nemes z ureyem na lobi Takozh u pominalnomu hrami piramidi buli znajdeni inshi fragmenti statuj z granitu j dioritu na yakih vibito osobiste j gorove imena Userkafa PrimitkiManefon Yegiptika Kniga I V DinastiyaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Userkaf Palermskij kamin Kazki papirusu Vestkar Korostovcev M O Iz istorii V dinastii v Drevnem Egipte VDI 1941 1 Erlihman V V Praviteli mira