Уранові слюдки — група мінералів — водних фосфатів і арсенатів уранілу та двовалентних металів (понад 40 мінеральних видів і різновидів). Найбільш поширені фосфати з числа У.с.: отеніт, водний отеніт, натрієвий отеніт, метаотеніт, салеїт, ураноцирцит, , торберніт, пржевальськіт, фосфоураніліт; арсенати: натрієвий ураноспініт, , новачекіт, хейнрихіт, , цейнерит, метацейнерит, .
Уранові слюдки — мінерали урану, загальною властивістю яких є дуже хороша і тонка (пласткоподібна) спайність (слюда) і яскравий колір (жовтий, зелений, помаранчевий, червоний). Завдяки подібним кристалічним структурам деякі уранові слюдки можуть утворювати змішані кристали один з одним або орієнтовані спайки (епітаксії). Наприклад, часто зустрічаються кристали, які складаються з ураноцирциту в ядрі і мають торбернітовий обідок. Багато уранових слюдок також флуоресцюють під ультрафіолетовим світлом.
Опис
Кристалічна структура шарувата. Міжшарові катіони: Na, К, Са, Cu, Ва, Mn, Pb, Bi, Mg, Al, Fe і Н. Сингонія ромбічна або тетрагональна. Спайність досконала за (001). Утворює порошкуваті, землисті, лускуваті аґреґати, пластинчасто-таблитчасті кристали. Структура кристалів типово шарувата. Шари утворені подвійними листами тетраедричних груп ХО4, з'єднаних між собою катіонами U6+. Між цими шарами розташовані інші катіони та молекули води.
Загальна формула А (UO2)2(XO4)2·nH2O, где А — H3O, Na, К, Ca, Ba, Cu, Mg та ін., а Х — Р або As. Містить близько 30 мінеральних видів, головні мінерали — Торберніт та Отеніт.
Густина 3,2-6,89. Твердість 2-3. Колір яскраво-жовтий, зелений, рожевий. Блиск перламутровий. Внаслідок яскравого забарвлення і ультрафіолетової люмінесценції служать однією з пошукових ознак родовищ уранових руд. Утворюються в кислому та нейтральному середовищах і звичайно поширені в зоні окиснення гідротермальних та осадових родовищ, де вони утворюють тонколистуваті та порошкуваті аґреґати, а також зустрічаються в пегматитах, що містять уран. Рідкісні мінерали.
Поширення
Знахідки: Сент-Сімфор'єн, Ла-Торш (Франція), Яхімов (Чехія) та інш. Син. — ураніти. Див. також слюдки.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uranovi slyudki grupa mineraliv vodnih fosfativ i arsenativ uranilu ta dvovalentnih metaliv ponad 40 mineralnih vidiv i riznovidiv Najbilsh poshireni fosfati z chisla U s otenit vodnij otenit natriyevij otenit metaotenit saleyit uranocircit torbernit przhevalskit fosfouranilit arsenati natriyevij uranospinit novachekit hejnrihit cejnerit metacejnerit Uranovi slyudki minerali uranu zagalnoyu vlastivistyu yakih ye duzhe horosha i tonka plastkopodibna spajnist slyuda i yaskravij kolir zhovtij zelenij pomaranchevij chervonij Zavdyaki podibnim kristalichnim strukturam deyaki uranovi slyudki mozhut utvoryuvati zmishani kristali odin z odnim abo oriyentovani spajki epitaksiyi Napriklad chasto zustrichayutsya kristali yaki skladayutsya z uranocircitu v yadri i mayut torbernitovij obidok Bagato uranovih slyudok takozh fluorescyuyut pid ultrafioletovim svitlom OpisKristalichna struktura sharuvata Mizhsharovi kationi Na K Sa Cu Va Mn Pb Bi Mg Al Fe i N Singoniya rombichna abo tetragonalna Spajnist doskonala za 001 Utvoryuye poroshkuvati zemlisti luskuvati agregati plastinchasto tablitchasti kristali Struktura kristaliv tipovo sharuvata Shari utvoreni podvijnimi listami tetraedrichnih grup HO4 z yednanih mizh soboyu kationami U6 Mizh cimi sharami roztashovani inshi kationi ta molekuli vodi Zagalna formula A UO2 2 XO4 2 nH2O gde A H3O Na K Ca Ba Cu Mg ta in a H R abo As Mistit blizko 30 mineralnih vidiv golovni minerali Torbernit ta Otenit Gustina 3 2 6 89 Tverdist 2 3 Kolir yaskravo zhovtij zelenij rozhevij Blisk perlamutrovij Vnaslidok yaskravogo zabarvlennya i ultrafioletovoyi lyuminescenciyi sluzhat odniyeyu z poshukovih oznak rodovish uranovih rud Utvoryuyutsya v kislomu ta nejtralnomu seredovishah i zvichajno poshireni v zoni okisnennya gidrotermalnih ta osadovih rodovish de voni utvoryuyut tonkolistuvati ta poroshkuvati agregati a takozh zustrichayutsya v pegmatitah sho mistyat uran Ridkisni minerali PoshirennyaZnahidki Sent Simfor yen La Torsh Franciya Yahimov Chehiya ta insh Sin uraniti Div takozh slyudki Div takozhSpisok mineraliv Uranovi rudiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s