Гейнрихіт хейнрихіт рос хейнрихит англ heinrichite нім Heinrichit m Ураноарсенат барію шаруватої будови Група отеніту Ге

Гейнрихіт, хейнрихіт (рос. хейнрихит; англ. heinrichite; нім. Heinrichit m) — Урано арсенат барію шаруватої будови. Група отеніту.

Гейнрихіт

Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[d]^[1]
Абревіатура	Hrc
Хімічна формула	Ba(UO₂)₂(AsO₄)₂·10H₂O
Nickel-Strunz 10	8.EB.05
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Твердість	2,5
Інші характеристики
Названо на честь	^d
Типова місцевість	Лейкв'ю
Гейнрихіт у Вікісховищі

Етимологія та історія

Названий за прізвищем американського мінералога Е. В. Хейнріха (E.W.Heinrich), E.B.Gross та ін., 1958. Син. — хейнричит, гейнричит.

Гейнрихіт був виявлений в 1958 році на "Шахті Білого Короля" в Лейкв'ю (округ Лейк, штат Орегон, США). Оскільки для визначення мінералу також використовували зразки з “Шахти Антон” у долині Хойбах (Баден-Вюртемберг), це місце також вважається типовою місцевістю.

Вперше мінерал був описаний у тому році, коли його знайшли Юджин Б. Гросс, Еліс С. Корі, Річард С. Мітчелл та Курт Валента, назвавши його на честь американського мінералога та професора Мічиганського університету (1918–1991), названий на честь цього.

Типовий матеріал мінералу знаходиться у Національному музеї природознавства у Вашингтоні, округ Колумбія в США, зберігається за каталогом №. 121950.

Загальний опис

Формула:

За Є. К. Лазаренком та К.Фреєм: Ba(UO₂)₂[AsO₄]₂•(10-12)H₂O.

Нестійкий. При втраті води переходить у . Сингонія тетрагональна. Форми виділення: прозорі та напівпрозорі таблитчасті кристали, лускаті аґреґати, кірки. Спайність по (001) досконала, по (100) ясна. Густина 3,9-4,0. Тв. 2,5. Колір жовтий, жовто-зелений. Риса блідо-жовта, білувата. Блиск перламутровий. Люмінесціює зеленим кольором.

Поширення

Зустрічається у порожнинах вилуговування ріолітових туфів. Знахідки: Лейкв'ю, шт. Орегон (США), родов. Віттіхен, Шварцвальд (ФРН).

Див. також

Список мінералів

Примітки

Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
Walenta K. Heinrichite and metaheinrichite, hydrated barium uranyl arsenate minerals // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1958. — Vol. 43, Iss. 11, 12. — P. 1134–1143. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
d:Track:Q1936599d:Track:Q20188897d:Track:Q957294d:Track:Q30106169

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гейнрихіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Гейнрихіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .

Посилання

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q20645057"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель&nbsp;Е.&nbsp;Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols&nbsp;M.&nbsp;C.]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]</div>-1] Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q30106169"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q20188897|Walenta&nbsp;K.]]</i>_[http://www.minsocam.org/ammin/AM43/AM43_1134.pdf_Heinrichite_and_metaheinrichite,_hydrated_barium_uranyl_arsenate_minerals]_//_''[[:American_Mineralogist|Am._Mineral.]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Mineralogical_Society_of_America|Mineralogical_Society_of_America]],_1958._—_Vol.&nbsp;43,_Iss.&nbsp;11,_12._—_P.&nbsp;1134–1143._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0003-004X_0003-004X];_[https://www.worldcat.org/issn/1945-3027_1945-3027]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1936599]][[d:Track:Q20188897]][[d:Track:Q957294]][[d:Track:Q30106169]]</div>-3] Walenta K. Heinrichite and metaheinrichite, hydrated barium uranyl arsenate minerals // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1958. — Vol. 43, Iss. 11, 12. — P. 1134–1143. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
d:Track:Q1936599d:Track:Q20188897d:Track:Q957294d:Track:Q30106169

[1]