Умовна збіжність

Ряд ${\displaystyle \sum _{n=0}^{\infty }a_{n}}$ називається умовно збіжним, якщо він збіжний, але не абсолютно збіжний, тобто сума ${\displaystyle \lim _{m\to \infty }\sum _{n=0}^{m}a_{n}}$ існує (і скінченна), але ${\displaystyle \sum _{n=0}^{\infty }|a_{n}|=\infty }$.

Приклади

Прості приклади рядів, що умовно збігаються, дає ознака збіжності Лейбніца: це знакопереміжнні ряди які складаються з членів, що спадають за абсолютною величиною та прямують до нуля. Наприклад, ряд

${\displaystyle \sum _{n=1}^{\infty }{\tfrac {(-1)^{n}}{n}}}$

є збіжним лише умовно, оскільки ряд із його абсолютних величин — гармонічний ряд — є розбіжним.

Властивості

• Якщо ряд умовно збіжний, то ряди, складені з його додатних і від'ємних членів є розбіжними.
• Шляхом зміни порядку членів умовно збіжного ряду, можна одержати ряд, що збігається до будь-якої наперед заданої суми чи є розбіжним (теорема Рімана).
• При двох умовно збіжних рядів, результат може бути розбіжним рядом.

Варіації і узагальнення

• Поняття умовної збіжності природно узагальнюється на ряди векторів, нескінченні добутки, а також на невласні інтеграли.

Див. також

• Абсолютна збіжність
• Безумовна збіжність
• Теорема Рімана про умовно збіжний ряд

Джерела

• Фихтенгольц Г. М. Курс дифференциального и интегрального исчисления. — Москва : Наука, 1964. — Т. 2. — 800 с.(рос.)

Посилання

• Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 513. — 594 с.