Узун-Хасан (*1423 — 6 січня 1478) — шахіншах Персії в 1467—1478 роках. Ім'я з фарсі перекладається як «Високий Хасан». Повне ім'я Нусрат ад-Дін Абу-Наср Гасан-бей.
Узун-Хасан | |
---|---|
азерб. اوزون حسن | |
Народився | 1423 Діярбакир, Туреччина |
Помер | 6 січня 1478 Тебриз, Іран |
Країна | Ак-Коюнлу |
Діяльність | суверен |
Титул | султан |
Посада | король |
Конфесія | сунізм |
Батько | Алі ібн Кара-Осман |
Мати | d |
У шлюбі з | d |
Діти | Султан-Якуб, Халіма[d], Султан-Халіл, d і d |
|
Життєпис
Походив з роду Ак-Коюнлу. Син бея Алі ібн Кара-Османа. Народився у 1423 році в родинному володінні Діарбакирі (його надав роду Тамерлан). Здобув гарну освіту. Замолоду виявив військовий хист. У цей час тривала боротьба за владу в середині племінної конфедерації Ак-Коюнлу. У 1438 році помер батько. Невдовзі Узун-хасан втрутився у боротьбу за трон.
Він боровся проти Кара-Коюнлу, а після загибелі брата Джахангір-хана у 1453 році та захопленні Діарбакіра проти представника іншої лінії панівного роду Килич-Арслана ібн Ахмеда та Кара-Коюнлу. Лише у 1457 році Узун-хасан зумів повністю став володарем держави Ак-Коюнлу. У 1458 році здійснив декілька грабіжницьких поході до Грузії. Водночас укладено союз з Трапезундською імперією, який закріплено шлюбом Узун-Хасана на представниці панівної династії Великих Комнінів.
Новим правителем вимушений був боротися проти двох суперників в Анатолії та на Кавказі — османською імперією та Кара-Коюнлу. В боротьбі проти першої уклав союз з бейліком Караман. У 1461 році відбувся конфлікт з приподу Трапезунду, який осман намагалися захопити. Відбулася Гойлухарська битва між османами на чолі із Мехмедом II і військом Узун-хасана, в якій останній зазнав невдачі. Невдовзі також його війська були переможені біля Сівасу. За цим укладено мир. У 1463 році прийняв венеційське посольство на чолі із Лаццаро Керіні. Втім, відмовився виступати проти Османської імперії, оскільки 1464 року розпочав велику війну проти Кара-Коюнлу. 1465 року виступив на допомогу Ісхак-бею Караманіду, але зазнав поразки у битві біля Дагпазарі від османських військ.
У 1467 році у вирішальній битві на Мушській рівнині завдав поразки Джаханшаху, правителю Кара-Коюнлу, який загинув у битві. Завдяки цьому вдалося захопити Мазандеран та Азербайджан, а згодом частину південної Персії.
У 1468 році проти нього виступив тимурид Султан Абу-Саїд. У вирішальній битві в Карабасі війська Узун-хасана здобули перемогу, Султан Абу-Саїд потрапив у полон, його було страчено. Завдяки цьому під владою Узун-хасана опинилася значна частина Персії. За цим прийняв титул шахіншаха. Проте у 1470 році було втрачено Хорасан і Астрабад, де посів трон тимурид Хусейн Байкара. За угодою з останнім Узун-хасан закріпив за собою північну та південну Персію, більшу частину Кермана і Сістана. Разом з тим вдалося підкорити весь арабський Ірак.
У 1471 році зайнято східну Анатолію. Столицю було перенесено до Тебризу. Для зміцнення держави та удосконалення податкової системи видав збірку законів «Канун-наме» (перераховано 35 різних податків). При цьому відновив дипломатичні відносини з Венецією. Прийняв посла Катерино Дзено, з яким уклав союз. Було домовлено, що венеційських флот і військо атакує османську імперію на Пеопоннесі (Мореї) та в Албанії, а також на островах поблизу Греції. В свою чергу Узун-хасан повинен захопити Анатолію. До цього союзу планувалося долучити Трапендську імперію та Караман. Останній в цей час повстав проти османів на чолі із Касім-беєм та Пір-Ахмед-беєм.
Спочатку Узун-хасан переміг у битві при Ерзінджана, захопив Токат, підійшовши до міста Акшехір в бейліку Караманідів. Проте того ж року не зміг здолати османів у битві при Теркані. У 1473 році зазнав поразки у битві при Отлукбелі, тому змушений був відступити до власних володінь.
У 1473 році послідовно прийняв венеціанських послів Д. Барбаро і А. Контаріні, проте не пристав на їхню пропозицію розпочати нову військову кампанію проти Османської імперії. Узун-Хасан став більше опікуватися зміцненням власної держави. У 1473 році придушив повстання власного сина Огурлу-Мухаммеда, що захопив на деякий час владу в Ширазі.
У 1476—1477 роках вдерся до Грузії, сплюндрувавши міста Шеркі, Сагурамо, Марткопі, Тіанеті. Олександр I, цар Кахетії, визнав зверхність Ак-Коюнлу, також захопив Тбілісі, Горі, картлійську низовину. Баграт VI, цар Картлі, також визнав зверхність Узун-Хасана. Таким чином під владою шахіншаха опинилася більша частина грузинських земель. Крім того, зміцнено владу над Вірменією. У 1477 році уклав договір з мамлюками Єгипту, за яким встановлювався кордон між державами по Євфрату.
Помер 1478 року. Спадкоємець — син Султан-Халіл.
Джерела
- Woods E. John. The Aqqoyunlu Clan Confederation, Empire. University of Chicago. 1976
- Quiring-Zoche, R. (1986). «AQ QOYUNLŪ». Encyclopaedia Iranica, Vol. II, Fasc. 2. pp. 163—168.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzun Hasan 1423 6 sichnya 1478 shahinshah Persiyi v 1467 1478 rokah Im ya z farsi perekladayetsya yak Visokij Hasan Povne im ya Nusrat ad Din Abu Nasr Gasan bej Uzun Hasanazerb اوزون حسنNarodivsya1423 Diyarbakir TurechchinaPomer6 sichnya 1478 Tebriz IranKrayina Ak KoyunluDiyalnistsuverenTitulsultanPosadakorolKonfesiyasunizmBatkoAli ibn Kara OsmanMatidU shlyubi zdDitiSultan Yakub Halima d Sultan Halil d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodu Ak Koyunlu Sin beya Ali ibn Kara Osmana Narodivsya u 1423 roci v rodinnomu volodinni Diarbakiri jogo nadav rodu Tamerlan Zdobuv garnu osvitu Zamolodu viyaviv vijskovij hist U cej chas trivala borotba za vladu v seredini pleminnoyi konfederaciyi Ak Koyunlu U 1438 roci pomer batko Nevdovzi Uzun hasan vtrutivsya u borotbu za tron Vin borovsya proti Kara Koyunlu a pislya zagibeli brata Dzhahangir hana u 1453 roci ta zahoplenni Diarbakira proti predstavnika inshoyi liniyi panivnogo rodu Kilich Arslana ibn Ahmeda ta Kara Koyunlu Lishe u 1457 roci Uzun hasan zumiv povnistyu stav volodarem derzhavi Ak Koyunlu U 1458 roci zdijsniv dekilka grabizhnickih pohodi do Gruziyi Vodnochas ukladeno soyuz z Trapezundskoyu imperiyeyu yakij zakripleno shlyubom Uzun Hasana na predstavnici panivnoyi dinastiyi Velikih Komniniv Novim pravitelem vimushenij buv borotisya proti dvoh supernikiv v Anatoliyi ta na Kavkazi osmanskoyu imperiyeyu ta Kara Koyunlu V borotbi proti pershoyi uklav soyuz z bejlikom Karaman U 1461 roci vidbuvsya konflikt z pripodu Trapezundu yakij osman namagalisya zahopiti Vidbulasya Gojluharska bitva mizh osmanami na choli iz Mehmedom II i vijskom Uzun hasana v yakij ostannij zaznav nevdachi Nevdovzi takozh jogo vijska buli peremozheni bilya Sivasu Za cim ukladeno mir U 1463 roci prijnyav venecijske posolstvo na choli iz Laccaro Kerini Vtim vidmovivsya vistupati proti Osmanskoyi imperiyi oskilki 1464 roku rozpochav veliku vijnu proti Kara Koyunlu 1465 roku vistupiv na dopomogu Ishak beyu Karamanidu ale zaznav porazki u bitvi bilya Dagpazari vid osmanskih vijsk U 1467 roci u virishalnij bitvi na Mushskij rivnini zavdav porazki Dzhahanshahu pravitelyu Kara Koyunlu yakij zaginuv u bitvi Zavdyaki comu vdalosya zahopiti Mazanderan ta Azerbajdzhan a zgodom chastinu pivdennoyi Persiyi U 1468 roci proti nogo vistupiv timurid Sultan Abu Sayid U virishalnij bitvi v Karabasi vijska Uzun hasana zdobuli peremogu Sultan Abu Sayid potrapiv u polon jogo bulo stracheno Zavdyaki comu pid vladoyu Uzun hasana opinilasya znachna chastina Persiyi Za cim prijnyav titul shahinshaha Prote u 1470 roci bulo vtracheno Horasan i Astrabad de posiv tron timurid Husejn Bajkara Za ugodoyu z ostannim Uzun hasan zakripiv za soboyu pivnichnu ta pivdennu Persiyu bilshu chastinu Kermana i Sistana Razom z tim vdalosya pidkoriti ves arabskij Irak U 1471 roci zajnyato shidnu Anatoliyu Stolicyu bulo pereneseno do Tebrizu Dlya zmicnennya derzhavi ta udoskonalennya podatkovoyi sistemi vidav zbirku zakoniv Kanun name pererahovano 35 riznih podatkiv Pri comu vidnoviv diplomatichni vidnosini z Veneciyeyu Prijnyav posla Katerino Dzeno z yakim uklav soyuz Bulo domovleno sho venecijskih flot i vijsko atakuye osmansku imperiyu na Peoponnesi Moreyi ta v Albaniyi a takozh na ostrovah poblizu Greciyi V svoyu chergu Uzun hasan povinen zahopiti Anatoliyu Do cogo soyuzu planuvalosya doluchiti Trapendsku imperiyu ta Karaman Ostannij v cej chas povstav proti osmaniv na choli iz Kasim beyem ta Pir Ahmed beyem Spochatku Uzun hasan peremig u bitvi pri Erzindzhana zahopiv Tokat pidijshovshi do mista Akshehir v bejliku Karamanidiv Prote togo zh roku ne zmig zdolati osmaniv u bitvi pri Terkani U 1473 roci zaznav porazki u bitvi pri Otlukbeli tomu zmushenij buv vidstupiti do vlasnih volodin Derzhava Uzun Hasana na moment jogo smerti U 1473 roci poslidovno prijnyav venecianskih posliv D Barbaro i A Kontarini prote ne pristav na yihnyu propoziciyu rozpochati novu vijskovu kampaniyu proti Osmanskoyi imperiyi Uzun Hasan stav bilshe opikuvatisya zmicnennyam vlasnoyi derzhavi U 1473 roci pridushiv povstannya vlasnogo sina Ogurlu Muhammeda sho zahopiv na deyakij chas vladu v Shirazi U 1476 1477 rokah vdersya do Gruziyi splyundruvavshi mista Sherki Saguramo Martkopi Tianeti Oleksandr I car Kahetiyi viznav zverhnist Ak Koyunlu takozh zahopiv Tbilisi Gori kartlijsku nizovinu Bagrat VI car Kartli takozh viznav zverhnist Uzun Hasana Takim chinom pid vladoyu shahinshaha opinilasya bilsha chastina gruzinskih zemel Krim togo zmicneno vladu nad Virmeniyeyu U 1477 roci uklav dogovir z mamlyukami Yegiptu za yakim vstanovlyuvavsya kordon mizh derzhavami po Yevfratu Pomer 1478 roku Spadkoyemec sin Sultan Halil DzherelaWoods E John The Aqqoyunlu Clan Confederation Empire University of Chicago 1976 Quiring Zoche R 1986 AQ QOYUNLu Encyclopaedia Iranica Vol II Fasc 2 pp 163 168