Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хусейн Байкара або Султан-Хусейн Мірза (*1438 — 4 травня 1506) — емір Хорасану та Астрабаду в 1469—1506 роках.
| Хусейн Байкара | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | حسین بایقرا / |
| Народився | 1438 Герат, імперія Тимуридів |
| Помер | 4 травня 1506 d |
| Поховання | d, Герат і Афганістан |
| Країна |  імперія Тимуридів |
| Діяльність | правитель |
| Титул | емір Хорасана |
| Посада | d |
| Термін | 1469—1506 роки |
| Попередник | Султан Абу-Саїд |
| Наступник | Баді аз-Заман Мірза |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Тимуриди |
| Батько | Мансур Мірза |
| Мати | Фуруза-Султан-бегум |
| Діти | Баді аз-Заман Мірза і d |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Тимуридів. Син Мансура Мірзи, онука Омар-шейха I, який був сином Тимура. Ім'я свого діда — Байкари Мірзи — Хусейн в подальшому додав до свого, став відомим як Хусейн Байкара. Матір'ю була Фіруз-Султан, що доводилася донькою Міран-шаху та онукою Тамерлану. Народився приблизно наприкінці травня 1438 року в Гераті. У віці 7—8 років втратив батька. Здобув гарну освіту, виявивши хист до поезії й мистецтва. Тоді ж затоваришував з майбутнім відомим поетом Алішером Навої.
У 1452 році за порадою матері поступив на службу до свого родича Абул-Касіма Бабура, що володарював в Хорасані. Втім був невдоволений просуванням державний щаблями. Тому у 1454 році під час перебуванні у Самарканді перейшов на службу до Султан Абу-Саїда, еміра Мавераннахра. У 1454 році той з огляду на повстання Султан-Увейс Мірзи, троюрідного брата Хусейна Байкари, запроторив останнього до в'язниці. Лише втручання матері врятувала Хусейна.
У 1455 році повернувся до Абул-Касіма Бабура. Після смерті у 1457 році Бабура в Хорасан розпався на декілька частин, де панували Джаханшах, володар Кара-Коюнлу, тимуриди Султан Абу-Саїд (в Балхі), Ала ад-Даула (в Абіварді), Ібрагім Мірза (в Гераті), Султан-Санджар мірза (в Мерві). Сістан та Керман захопив Малік Касім.
За цих обставин Хусейн залишив Герат та перебрався до Султан-Санджара, що правив у Мерві. Хусейн Байкара оженився на його доньки, ставши одним з довірених сановників. Проте вже в липні 1457 року Хусейн спробував захопити місто, проте невдало. Тому з 5 вершникам вимушений був тікати до Хіви, де збільшив свій загін до 300 осіб.
Боротьба з Султан Абу-Саїдом
У жовтні 1458 року Хусейн захопив область Ґорґан, що доти належала султану Абу-Саїду. Звідки планував заволодіти Астрабадом, а потім й Хорасаном. Але вже через місяць вимушений був відступити до Хорезму. У 1461 році знову захопив Горган, завдавши у битві при Джауган-Валі поразки наміснику Султан Абу-Саїда. Повернення останнього до Астрабаду змусило Хусейна Байкару тікати до кочових узбеків, з одним з ханів яких — Пір-Будагом — Байкара уклав союз. Згодом до нього долучилися кунграти.
Посиливши свою військову потугу Хусейн Байкара став здійснювати грабіжницькі походи з Хорезму до Хорасану, особливо вони посилилися з 1464 року. Водночас вдалося захопити увесь Хорезм з містами Ургенч і Хіва. Але у 1464 році зазнав поразки у битві під Мервом, а невдовзі втратив увесь Хорезм. Вимушений був вести життя кочівника.
Але у 1466 році повернувся й знову запанував над Хорезмом. Він розпочав перемовини з Абулхайром, ханом узбеків, щодо спільних дій проти Султан Абу-Саїда. Втім, після смерті хана 1468 році план було відкинуто.
Боротьба за Герат
Вкрай важке становище Хусейна Байкари покращилося після поразки та загибелі Султан Абу-Саїда у військовій кампанії проти Ак-Коюнлу. Війська Узун-Хасана, правителя Ак-Коюнлу, зайняли Герат та увесь Хорасан. Втім, невдовзі проти того повстав тимурид Ядгар Мухммед Мірза. В цю боротьбу також втрутився Султан-Ахмед Мірза, емір Мавераннахра. Жоден з супротивників не міг здобути перемоги. З загоном близько 1 тис. вояків Хусейн байкара рушив до Хорасану, де на його бік перейшла частина військовиків та знаті. 24 березня 1469 року увійшов до Герату, ставши новим еміром.
Правитель Хорасану
Хусейн завдав поразки Ягдару Мухаммеду в битві при Ченарані 15 вересня 1469 року, решта війська якого перейшла на бік еміра. Після цього влада поширилася на весь Хорасан. Але Ягдара підтримав Узун-хасан і 1470 року перший зумів захопити Герат. Втім, за 1,5 місяця Хусейн відвоював Герат, захопив Ягдара Мухаммеда Мірзу, якого стратив. Після цього було укладено мирну угоду з Ак-Коюнлу, за якою Хусейн отримав Астрабан і частину Мазандерану, кордон між державами пройшов по північній частині пустелі Деште-Лут до оз. Хамун в Сістані. На півночі кордон з Мавераннахром проходиврічкою Амудар'я, також Хусейн зберіг владу над Хорезмом.
У 1471 році хакім (намісник) Балху Ахмад Муштак перейшов на бік Султана-Ахмеда. Спроби Хусейна підкорити Балх були невдалими. У 1472 році призначив своїм візиром Алішера Навої. Згодом зумів відновити владу у Балху. В подальшому панував спокійно, не намагаючись вести активної зовнішньої політики, зміцнюючи держави. Відбулося нове економічне піднесення регіону. У 1488 році вдалося відбити напад Мухаммеда Шейбані на Ургенч.
У 1490 році вимушений був придушити в Балху повстання свого небожа Дервіша Алі, що вступив у змову з Султан-Махмудом Мірзою, правителем Гісара. За цим зміцнив свої позиції в Тохаристані. Скориставшись цим Шейбані захопив у Байкари Хорезм. Спроби відбити його виявилися невдалими.
У 1495 році було підкорено Кандагар, де панували беки з династії Аргун. У 1496 році придушив повстання сина Баді аз-Замана, що відмовлявся переходити з Астрабаду до Балху. У 1497 році Баді аз-Заман рушив на Герат, але Хусейн переміг сина, який втік до Кундуза. Згодом емір захопив Балх та завдав поразки всім прихильникам бунтівного сина. У 1498 році вимушений був придушити заколот сина Султан-Мухаммед Мірзи, намісника Астрабаду.
Останніми роками опікувався загрозою кочових узбеків, яка ставала дедалі відчутнішою. У 1496 році уклав союз з Касім-ханом, правителем Казахського ханства. Союз спрямований проти Мухаммеда Шейбані, правителя кочових узбеків. Втім, після захоплення Шейбані Самарканду та усього Мавераннахру, Хусейн Байкара обмежився зміцненням охорони кордонів, проте не наважився на активні дії проти Шейбані (спільно з Казахським ханством). Він помер у 1506 році. Владу перейняли сини Баді аз-Заман Мірза та
Культурна діяльність
Хусейн байра надавав підтримку письменникам, поетам, художникам. Він сам складав вірші перською мовою під псевдонімом Хусайні. Твори увійшли до збірки (диван)у, що включає ліричні твори в жанрі газелі, де оспівує любов. Про вірші еміра добре відгукувався Навої. Крім того, Хусейн Байкара склав прозовий твір «Рісоля», присвячений проблемам літератури.
У перші роки його володарювання в Гераті утворився мистецько-науковий гурток, куди увійшли поети Алішер Навої, Джамі, художник Бехзад (став засновником Гератської школи мініатюри), каліграф Султан Алі Мешхеді. Цей період дістав назву Тимуридського Ренесансу.
Особистість
Хусейн Байкара був відомим спортсменом і мисливцем, чим виділявся на тлі тимуридської аристократії. Також уславився своєю здатністю багато пити не п'яніючи.
Джерела
- Peter Jackson (1986). The Cambridge History of Iran, Volume Six: The Timurid and Safavid Periods.
- Francis Robinson (2007). «The Mughal Emperors and the Islamic Dynasties of India, Iran and Central Asia».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Husejn Bajkara abo Sultan Husejn Mirza 1438 4 travnya 1506 emir Horasanu ta Astrabadu v 1469 1506 rokah Husejn BajkaraIm ya pri narodzhenniحسین بایقرا Narodivsya1438 1438 Gerat imperiya TimuridivPomer4 travnya 1506 1506 05 04 dPohovannyad Gerat i AfganistanKrayina imperiya TimuridivDiyalnistpravitelTitulemir HorasanaPosadadTermin1469 1506 rokiPoperednikSultan Abu SayidNastupnikBadi az Zaman MirzaKonfesiyaislamRidTimuridiBatkoMansur MirzaMatiFuruza Sultan begumDitiBadi az Zaman Mirza i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Timuridiv Sin Mansura Mirzi onuka Omar shejha I yakij buv sinom Timura Im ya svogo dida Bajkari Mirzi Husejn v podalshomu dodav do svogo stav vidomim yak Husejn Bajkara Matir yu bula Firuz Sultan sho dovodilasya donkoyu Miran shahu ta onukoyu Tamerlanu Narodivsya priblizno naprikinci travnya 1438 roku v Gerati U vici 7 8 rokiv vtrativ batka Zdobuv garnu osvitu viyavivshi hist do poeziyi j mistectva Todi zh zatovarishuvav z majbutnim vidomim poetom Alisherom Navoyi U 1452 roci za poradoyu materi postupiv na sluzhbu do svogo rodicha Abul Kasima Babura sho volodaryuvav v Horasani Vtim buv nevdovolenij prosuvannyam derzhavnij shablyami Tomu u 1454 roci pid chas perebuvanni u Samarkandi perejshov na sluzhbu do Sultan Abu Sayida emira Maverannahra U 1454 roci toj z oglyadu na povstannya Sultan Uvejs Mirzi troyuridnogo brata Husejna Bajkari zaprotoriv ostannogo do v yaznici Lishe vtruchannya materi vryatuvala Husejna U 1455 roci povernuvsya do Abul Kasima Babura Pislya smerti u 1457 roci Babura v Horasan rozpavsya na dekilka chastin de panuvali Dzhahanshah volodar Kara Koyunlu timuridi Sultan Abu Sayid v Balhi Ala ad Daula v Abivardi Ibragim Mirza v Gerati Sultan Sandzhar mirza v Mervi Sistan ta Kerman zahopiv Malik Kasim Za cih obstavin Husejn zalishiv Gerat ta perebravsya do Sultan Sandzhara sho praviv u Mervi Husejn Bajkara ozhenivsya na jogo donki stavshi odnim z dovirenih sanovnikiv Prote vzhe v lipni 1457 roku Husejn sprobuvav zahopiti misto prote nevdalo Tomu z 5 vershnikam vimushenij buv tikati do Hivi de zbilshiv svij zagin do 300 osib Borotba z Sultan Abu Sayidom U zhovtni 1458 roku Husejn zahopiv oblast Gorgan sho doti nalezhala sultanu Abu Sayidu Zvidki planuvav zavoloditi Astrabadom a potim j Horasanom Ale vzhe cherez misyac vimushenij buv vidstupiti do Horezmu U 1461 roci znovu zahopiv Gorgan zavdavshi u bitvi pri Dzhaugan Vali porazki namisniku Sultan Abu Sayida Povernennya ostannogo do Astrabadu zmusilo Husejna Bajkaru tikati do kochovih uzbekiv z odnim z haniv yakih Pir Budagom Bajkara uklav soyuz Zgodom do nogo doluchilisya kungrati Posilivshi svoyu vijskovu potugu Husejn Bajkara stav zdijsnyuvati grabizhnicki pohodi z Horezmu do Horasanu osoblivo voni posililisya z 1464 roku Vodnochas vdalosya zahopiti uves Horezm z mistami Urgench i Hiva Ale u 1464 roci zaznav porazki u bitvi pid Mervom a nevdovzi vtrativ uves Horezm Vimushenij buv vesti zhittya kochivnika Ale u 1466 roci povernuvsya j znovu zapanuvav nad Horezmom Vin rozpochav peremovini z Abulhajrom hanom uzbekiv shodo spilnih dij proti Sultan Abu Sayida Vtim pislya smerti hana 1468 roci plan bulo vidkinuto Borotba za Gerat Vkraj vazhke stanovishe Husejna Bajkari pokrashilosya pislya porazki ta zagibeli Sultan Abu Sayida u vijskovij kampaniyi proti Ak Koyunlu Vijska Uzun Hasana pravitelya Ak Koyunlu zajnyali Gerat ta uves Horasan Vtim nevdovzi proti togo povstav timurid Yadgar Muhmmed Mirza V cyu borotbu takozh vtrutivsya Sultan Ahmed Mirza emir Maverannahra Zhoden z suprotivnikiv ne mig zdobuti peremogi Z zagonom blizko 1 tis voyakiv Husejn bajkara rushiv do Horasanu de na jogo bik perejshla chastina vijskovikiv ta znati 24 bereznya 1469 roku uvijshov do Geratu stavshi novim emirom Pravitel Horasanu Husejn zavdav porazki Yagdaru Muhammedu v bitvi pri Chenarani 15 veresnya 1469 roku reshta vijska yakogo perejshla na bik emira Pislya cogo vlada poshirilasya na ves Horasan Ale Yagdara pidtrimav Uzun hasan i 1470 roku pershij zumiv zahopiti Gerat Vtim za 1 5 misyacya Husejn vidvoyuvav Gerat zahopiv Yagdara Muhammeda Mirzu yakogo strativ Pislya cogo bulo ukladeno mirnu ugodu z Ak Koyunlu za yakoyu Husejn otrimav Astraban i chastinu Mazanderanu kordon mizh derzhavami projshov po pivnichnij chastini pusteli Deshte Lut do oz Hamun v Sistani Na pivnochi kordon z Maverannahrom prohodivrichkoyu Amudar ya takozh Husejn zberig vladu nad Horezmom U 1471 roci hakim namisnik Balhu Ahmad Mushtak perejshov na bik Sultana Ahmeda Sprobi Husejna pidkoriti Balh buli nevdalimi U 1472 roci priznachiv svoyim vizirom Alishera Navoyi Zgodom zumiv vidnoviti vladu u Balhu V podalshomu panuvav spokijno ne namagayuchis vesti aktivnoyi zovnishnoyi politiki zmicnyuyuchi derzhavi Vidbulosya nove ekonomichne pidnesennya regionu U 1488 roci vdalosya vidbiti napad Muhammeda Shejbani na Urgench U 1490 roci vimushenij buv pridushiti v Balhu povstannya svogo nebozha Dervisha Ali sho vstupiv u zmovu z Sultan Mahmudom Mirzoyu pravitelem Gisara Za cim zmicniv svoyi poziciyi v Toharistani Skoristavshis cim Shejbani zahopiv u Bajkari Horezm Sprobi vidbiti jogo viyavilisya nevdalimi U 1495 roci bulo pidkoreno Kandagar de panuvali beki z dinastiyi Argun U 1496 roci pridushiv povstannya sina Badi az Zamana sho vidmovlyavsya perehoditi z Astrabadu do Balhu U 1497 roci Badi az Zaman rushiv na Gerat ale Husejn peremig sina yakij vtik do Kunduza Zgodom emir zahopiv Balh ta zavdav porazki vsim prihilnikam buntivnogo sina U 1498 roci vimushenij buv pridushiti zakolot sina Sultan Muhammed Mirzi namisnika Astrabadu Ostannimi rokami opikuvavsya zagrozoyu kochovih uzbekiv yaka stavala dedali vidchutnishoyu U 1496 roci uklav soyuz z Kasim hanom pravitelem Kazahskogo hanstva Soyuz spryamovanij proti Muhammeda Shejbani pravitelya kochovih uzbekiv Vtim pislya zahoplennya Shejbani Samarkandu ta usogo Maverannahru Husejn Bajkara obmezhivsya zmicnennyam ohoroni kordoniv prote ne navazhivsya na aktivni diyi proti Shejbani spilno z Kazahskim hanstvom Vin pomer u 1506 roci Vladu perejnyali sini Badi az Zaman Mirza taKulturna diyalnistHusejn bajra nadavav pidtrimku pismennikam poetam hudozhnikam Vin sam skladav virshi perskoyu movoyu pid psevdonimom Husajni Tvori uvijshli do zbirki divan u sho vklyuchaye lirichni tvori v zhanri gazeli de ospivuye lyubov Pro virshi emira dobre vidgukuvavsya Navoyi Krim togo Husejn Bajkara sklav prozovij tvir Risolya prisvyachenij problemam literaturi U pershi roki jogo volodaryuvannya v Gerati utvorivsya mistecko naukovij gurtok kudi uvijshli poeti Alisher Navoyi Dzhami hudozhnik Behzad stav zasnovnikom Geratskoyi shkoli miniatyuri kaligraf Sultan Ali Meshhedi Cej period distav nazvu Timuridskogo Renesansu OsobististHusejn Bajkara buv vidomim sportsmenom i mislivcem chim vidilyavsya na tli timuridskoyi aristokratiyi Takozh uslavivsya svoyeyu zdatnistyu bagato piti ne p yaniyuchi DzherelaPeter Jackson 1986 The Cambridge History of Iran Volume Six The Timurid and Safavid Periods ISBN 0 521 20094 6 Francis Robinson 2007 The Mughal Emperors and the Islamic Dynasties of India Iran and Central Asia ISBN 978 0 500 25134 8