Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Угри́нь — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Угринської сільської ради. До сільської ради належало с. Синякове (нині віднесене до м. Чортків).
| село Угринь | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Заводська селищна громада |
| Облікова картка | Угринь |
| Основні дані | |
| Засноване | 1427 |
| Населення | 831 (на 2021) |
| Територія | 2.8 км² |
| Густота населення | 411.48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48550 |
| Телефонний код | +380 380 3552 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′13″ пн. ш. 25°50′25″ сх. д. / 48.97028° пн. ш. 25.84028° сх. д.Координати: 48°58′13″ пн. ш. 25°50′25″ сх. д. / 48.97028° пн. ш. 25.84028° сх. д. |
| Водойми | р. Серет |
| Найближча залізнична станція | Шманьківчики |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48523, Тернопільська обл., Чортківський р-н, смт Заводське, вул. Чарнецького, 7. |
| Карта | |
  Угринь | |
 Угринь | |
| Мапа | |
Етимологія
За переказами, Угринь заснували угри (угорці), які володіли Галичиною наприкінці XVI столітті. В церковному описі парафії (1926 р.) священик Дмитро Василик стверджував, що село започаткували у XVII ст. угорські колоністи, які згодом змішалися з місцевим населенням. Жителі Угриня займалися рільництвом, тваринництвом, вирощували капусту.
Географія
Розташування
Розташоване на лівому березі р. Серету (ліва притока Дністра), за 12 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Західною околицею села пролягла об'їзна дорога м. Чортків, складова частина автошляху Луцьк–Тернопіль–Чернівці.
Місцевості
- За селом — хутір, розташований за 2 км від села. У 1952 р. на хуторі — 4 двори, 11 жителів.
Історія
Давні часи
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. У 2012 р. в невеликому скельному ґроті неподалік Угриня археолог Володимир Добрянський знайшов та дослідив рунічні написи германців III—IX ст. У цих написах поєднані повні магічні закодовані слова і символи, що мають сакральне значення. Пам'ятка унікальна, їй немає аналогів у Східній Європі.
Середньовіччя, Новий Час
Перша письмова згадка датована 1427 р.
Відомо, що 1785 р. у селі проживали 709 осіб.
XX століття
Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Тадеушеві Потоцькому. За статистикою, в селі у 1900 р. — 1574 жителі, 1910—1711, 1921—1360, 1931—1705; у 1921 р. — 323, 1931—393 двори.
За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна).
Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосився мешканець села Михайло Коцюба.
Деякий період Угринь був центром однойменної гміни. З 1 серпня 1934 до 1939 року село належало до гміни Колиндяни.
Після встановлення у вересні 1939 р. радянської влади органи НКВС у Чортківській тюрмі знищили жителів селя Василя Бегара, Богдана Дутку, Осипа Кобзара, Павла Межиброцького, Северина Штиру; розстріляли в місті Умані на Черкащині Петра Лесіва.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:
- Михайло Андрійчук (нар. 1914),
- Іван Андрусів (нар. 1925),
- Захарій (нар. 1903),
- Петро Балакунець(нар. 1920),
- Йосип Бас (нар. 1924),
- Павло Бас (нар. 1911),
- Роман Бас (нар. 1908),
- Євстахій Безпалько (нар. 1911),
- Андрій Богун (нар. 1908),
- Петро Бурдинський (нар. 1919),
- Василь Данилович (нар. 1923),
- Василь Романович (нар. 1925),
- Василь Тимофійович (нар. 1914),
- Володимир Вівчар (нар. 1912),
- Костянтин Вівчар (нар. 1921),
- Петро Гнибіда,
- Роман Гулька,
- Йосип Гут.
В УПА воювали:
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- Микола Маньовський,
- ,
- ,
- Петро Мельник,
- Іван Плішка («Лис»),
- ,
- Василь Ткач («Грім»),
- Григорій Шушка («Шум»).
Період Незалежности
З 11 серпня 2015 року Угринь належить до Заводської селищної громади.
12 листопада 2021 року утворено Угринський старостинський округ з центром в селі Угрині
Пам'ятки
- Комплексна пам'ятка природи місцевого значення Стінка «Угринська».
- Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Гравітаційні складки.
- карстова печера «Угринь».
Поселення Угринь І
Розташоване в західній околиці села, на високому правому березі р. Серет. Поселення перерізає об'їзна дорога Чорткова. Площа — 5 га.
Під час обстеження виявлено трипільську (V-IV тис. до н.е.) та голіградську культури (ХІІ-VIII ст. до н.е); давньоруський час, ХІІ-ХІІІ ст. У 2011 р. обстежувалося В. Добрянським та у 2013 р. М. Ягодинською та В. Ільчишином.
Пам'ятники
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987),
- Тарасові Шевченку (1991),
- пам'ятний знак УСС (1992)
- хрест на честь проголошення незалежності України (1992).
Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
Пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 869.
Споруджений з бетону в 1985 р. за архітектурним планом І. Маркевича.
Освіта
Протягом певного часу в селі діяла тривіальна школа (зокрема, у 1871 році), учителем в якій працював Юліан Голодзинський (пол. Julian Głodziński).
Потім протягом певного часу діяла філіальна школа. Учителями в ній працювали: у 1875 році — Юліан Родзинський (пол. Julian Rodziński), у 1880 — Мечислав Хімяковський (пол. Mieczysław Chimiakowski).
За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання (від 1865), за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна).
У січні 1970 року введено в експлуатацію двоповерховий будинок. У 1970-х роках у восьмирічній школі працювали 12 вчителів, які навчали більше 200 учнів.
У 1990-х роках школа стає дев'ятирічною.
У 2021 році реорганізована у філію опорного навчального закладу «Заводська загальноосвітня школа I-III ступенів».
Директори: Байрак Зиновій Михайлович, Пастухов Василь Трохимович, Біль Михайло Автанович, Гаврилюк Василь Ярославович, Ільницький Михайло Миколайович, Самолюк Юрій Юрійович, Подоляк Наталія Олександрівна.
Завідувачі: Наталія Подоляк (від 2021).
Релігія
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (ПЦУ; 1870; з чудотворним образом Матері Божої «Невтомима поміч»),
- капличка (відновлена 1996 р.; фундатор Тадей Потоцький).
Населення
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | 2021 | |||||||||||||
| 1574 | 1711 | 1360 | 1705 | 1005 | 989 | 831 | |||||||||||||
Мовні особливості
Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані в Угрині:
- босаки — босоніжки
- бурти — сукняне взуття
- жидик — птах, який перед дощем квилить
- закоп'янки — вид чобіт
- карніші — карнизи
- кобрак — тепла безрукавка
- марок — прилад для проведення рядків на полі
- палюшки — галушки з тертої картоплі і борошна
- райтки — штани-галіфе
- сволок — брус, що підтримує стелю
- тирба — суп із кукурудзяного борошна
- шмір — мазут
- япко — яблуко
- банєчок — чашка
- ябчанка, ябчєнка — зупа з яблук
- ягодянка — зупа із ягід
- балакати — говорити
- восипка — зерно
- путня — відро
- видіти — бачити.
Соціальна сфера, господарство
Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших; кооператива.
У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив роботу 1947 р.
Протягом 1960–1980-х рр. функціонував (до розпаювання земель і майна) колгосп; діяв цегельний завод.
До 2021 року функціонував будинок культури та бібліотека, які реорганізували в студію Центру культурних послуг Заводської селищної ради.
Нині діють школа, дитячий садочок, студія Центру культурних послуг Заводської селищної ради (від 2021), ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
Відомі люди
- Народилися
- Михайло Балакунець (нар. 1930) — різьбяр, народний майстер декоративно-прикладного мистецтва (художня обробка дерева, соломи, кістки);
- Лев Василик (1921—2002) — лікар, громадський діяч;
- Михайло-Модест Ґнесько (1921—2008) — релігійний діяч, учений у Канаді;
- Володимир Дідик (1903—1981) — громадський діяч у США;
- Іван Ляховський (нар. 1950) — актор, режисер, літератор, заслужений артист України (1991), член НСЖУ (2000);
- Микола Маньовський (псевдо «Соловій»; 1921—1989) — учасник національно-визвольних змагань;
- (нар. 1923) — громадський діяч у Австралії;
- (1875—1962) — громадсько-політичний діяч у США.
- Проживали
- Петро Онищук (1993—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.
- Почесні громадяни села
- Іван Сов'як (нар. ?).
Примітки
-
![image]()
s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №570 «Про утворення старостинських округів...». - Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
- ВВРУ, 2015, № 49-50, стор. 2478
- Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 15.05.2014 № 76-од
- Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 26 серпня 1986 р. № 250.
- Лист Тернопільської ОДА від 23 червня 2021 року № 02-5124/42.
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1871. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1871. — S. 399. (пол.)
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1875. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1875. — S. 415. (пол.)
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1880. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1880. — S. 391. (пол.)
- Рішення Заводської селищної ради від 3 лютого 2021 р. № 68 «Про утворення Опорного закладу «Заводська загальноосвітня школа I-III ступенів Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області».
- Угринська ЗОШ I—II ст. // ТерноВікі
-
![image]()
s:Наказ директора Заводської загальноосвітньої школи від 17.08.2021 р. № 43-к/тр. - Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
- Лист Чортківської РДА від 9 липня 2018 р. № 01-1026 [ 23 серпня 2018 у Wayback Machine.].
-
![image]()
s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №569 «Про перейменування та внесення змін...». - Іноземцева, Ю. Без тата залишились двоє діток. На Чортківщині прощаються із захисником Петром Онищуком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 21 липня.
- Рішення Заводської селищної ради № 177 від 19 липня 2016 року «Про затвердження Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин села Угринь «Про присвоєння Селітбовському Владиславу Альбіновичу звання «Почесний громадянин села Угринь»
Джерела
- Уніят В. Угринь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 482—483. — .
- Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Угринь // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 513—514. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugri n selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Zavodska selishna gromada Administrativnij centr kolishnoyi Ugrinskoyi silskoyi radi Do silskoyi radi nalezhalo s Sinyakove nini vidnesene do m Chortkiv selo Ugrin Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Zavodska selishna gromada Oblikova kartka Ugrin Osnovni dani Zasnovane 1427 Naselennya 831 na 2021 Teritoriya 2 8 km Gustota naselennya 411 48 osib km Poshtovij indeks 48550 Telefonnij kod 380 380 3552 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 58 13 pn sh 25 50 25 sh d 48 97028 pn sh 25 84028 sh d 48 97028 25 84028 Koordinati 48 58 13 pn sh 25 50 25 sh d 48 97028 pn sh 25 84028 sh d 48 97028 25 84028 Vodojmi r Seret Najblizhcha zaliznichna stanciya Shmankivchiki Misceva vlada Adresa radi 48523 Ternopilska obl Chortkivskij r n smt Zavodske vul Charneckogo 7 Karta Ugrin Ugrin Mapa Doroga do sela iz Zalissya Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1870 Kutochok vidpochinku za selomEtimologiyaZa perekazami Ugrin zasnuvali ugri ugorci yaki volodili Galichinoyu naprikinci XVI stolitti V cerkovnomu opisi parafiyi 1926 r svyashenik Dmitro Vasilik stverdzhuvav sho selo zapochatkuvali u XVII st ugorski kolonisti yaki zgodom zmishalisya z miscevim naselennyam Zhiteli Ugrinya zajmalisya rilnictvom tvarinnictvom viroshuvali kapustu GeografiyaRoztashuvannya Roztashovane na livomu berezi r Seretu liva pritoka Dnistra za 12 km vid rajonnogo centru ta 4 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Shmankivchiki Zahidnoyu okoliceyu sela prolyagla ob yizna doroga m Chortkiv skladova chastina avtoshlyahu Luck Ternopil Chernivci Miscevosti Za selom hutir roztashovanij za 2 km vid sela U 1952 r na hutori 4 dvori 11 zhiteliv IstoriyaDavni chasi Poblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki davnoruskoyi kulturi U 2012 r v nevelikomu skelnomu groti nepodalik Ugrinya arheolog Volodimir Dobryanskij znajshov ta doslidiv runichni napisi germanciv III IX st U cih napisah poyednani povni magichni zakodovani slova i simvoli sho mayut sakralne znachennya Pam yatka unikalna yij nemaye analogiv u Shidnij Yevropi Serednovichchya Novij Chas Persha pismova zgadka datovana 1427 r Vidomo sho 1785 r u seli prozhivali 709 osib XX stolittya Vidomo sho 1902 r velika zemelna vlasnist nalezhala Tadeushevi Potockomu Za statistikoyu v seli u 1900 r 1574 zhiteli 1910 1711 1921 1360 1931 1705 u 1921 r 323 1931 393 dvori Za Avstro Ugorshini funkcionuvala 2 klasna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya za Polshi 3 klasna utrakvistichna dvomovna Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni do Legionu USS zgolosivsya meshkanec sela Mihajlo Kocyuba Deyakij period Ugrin buv centrom odnojmennoyi gmini Z 1 serpnya 1934 do 1939 roku selo nalezhalo do gmini Kolindyani Pislya vstanovlennya u veresni 1939 r radyanskoyi vladi organi NKVS u Chortkivskij tyurmi znishili zhiteliv selya Vasilya Begara Bogdana Dutku Osipa Kobzara Pavla Mezhibrockogo Severina Shtiru rozstrilyali v misti Umani na Cherkashini Petra Lesiva Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti u Chervonij armiyi Mihajlo Andrijchuk nar 1914 Ivan Andrusiv nar 1925 Zaharij nar 1903 Petro Balakunec nar 1920 Josip Bas nar 1924 Pavlo Bas nar 1911 Roman Bas nar 1908 Yevstahij Bezpalko nar 1911 Andrij Bogun nar 1908 Petro Burdinskij nar 1919 Vasil Danilovich nar 1923 Vasil Romanovich nar 1925 Vasil Timofijovich nar 1914 Volodimir Vivchar nar 1912 Kostyantin Vivchar nar 1921 Petro Gnibida Roman Gulka Josip Gut V UPA voyuvali Mikola Manovskij Petro Melnik Ivan Plishka Lis Vasil Tkach Grim Grigorij Shushka Shum Period Nezalezhnosti Z 11 serpnya 2015 roku Ugrin nalezhit do Zavodskoyi selishnoyi gromadi 12 listopada 2021 roku utvoreno Ugrinskij starostinskij okrug z centrom v seli UgriniPam yatkiKompleksna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Stinka Ugrinska Geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Gravitacijni skladki karstova pechera Ugrin Poselennya Ugrin I Roztashovane v zahidnij okolici sela na visokomu pravomu berezi r Seret Poselennya pererizaye ob yizna doroga Chortkova Plosha 5 ga Pid chas obstezhennya viyavleno tripilsku V IV tis do n e ta goligradsku kulturi HII VIII st do n e davnoruskij chas HII HIII st U 2011 r obstezhuvalosya V Dobryanskim ta u 2013 r M Yagodinskoyu ta V Ilchishinom Pam yatnikivoyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1987 Tarasovi Shevchenku 1991 pam yatnij znak USS 1992 hrest na chest progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1992 Pam yatnij znak voyinam zemlyakam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni Pam yatka istoriyi miscevogo znachennya ohoronnij nomer 869 Sporudzhenij z betonu v 1985 r za arhitekturnim planom I Markevicha OsvitaProtyagom pevnogo chasu v seli diyala trivialna shkola zokrema u 1871 roci uchitelem v yakij pracyuvav Yulian Golodzinskij pol Julian Glodzinski Potim protyagom pevnogo chasu diyala filialna shkola Uchitelyami v nij pracyuvali u 1875 roci Yulian Rodzinskij pol Julian Rodzinski u 1880 Mechislav Himyakovskij pol Mieczyslaw Chimiakowski Za Avstro Ugorshini funkcionuvala 2 klasna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya vid 1865 za Polshi 3 klasna utrakvistichna dvomovna U sichni 1970 roku vvedeno v ekspluataciyu dvopoverhovij budinok U 1970 h rokah u vosmirichnij shkoli pracyuvali 12 vchiteliv yaki navchali bilshe 200 uchniv U 1990 h rokah shkola staye dev yatirichnoyu U 2021 roci reorganizovana u filiyu opornogo navchalnogo zakladu Zavodska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Direktori Bajrak Zinovij Mihajlovich Pastuhov Vasil Trohimovich Bil Mihajlo Avtanovich Gavrilyuk Vasil Yaroslavovich Ilnickij Mihajlo Mikolajovich Samolyuk Yurij Yurijovich Podolyak Nataliya Oleksandrivna Zaviduvachi Nataliya Podolyak vid 2021 Religiyacerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici PCU 1870 z chudotvornim obrazom Materi Bozhoyi Nevtomima pomich kaplichka vidnovlena 1996 r fundator Tadej Potockij NaselennyaChiselnist naselennya chol 1900 1910 1921 1931 2014 2018 2021 1574 1711 1360 1705 1005 989 831 Movni osoblivosti Selo roztashovane na teritoriyi naddnistryanskogo opilskogo govoru Do Naddnistryanskogo regionalnogo slovnika vneseno taki slova ta frazeologizmi vzhivani v Ugrini bosaki bosonizhki burti suknyane vzuttya zhidik ptah yakij pered doshem kvilit zakop yanki vid chobit karnishi karnizi kobrak tepla bezrukavka marok prilad dlya provedennya ryadkiv na poli palyushki galushki z tertoyi kartopli i boroshna rajtki shtani galife svolok brus sho pidtrimuye stelyu tirba sup iz kukurudzyanogo boroshna shmir mazut yapko yabluko banyechok chashka yabchanka yabchyenka zupa z yabluk yagodyanka zupa iz yagid balakati govoriti vosipka zerno putnya vidro viditi bachiti Socialna sfera gospodarstvoDiyali filiyi tovaristv Prosvita Silskij gospodar Ridna shkola ta inshih kooperativa U 1940 r primusovo stvoreno kolgosp yakij vidnoviv robotu 1947 r Protyagom 1960 1980 h rr funkcionuvav do rozpayuvannya zemel i majna kolgosp diyav cegelnij zavod Do 2021 roku funkcionuvav budinok kulturi ta biblioteka yaki reorganizuvali v studiyu Centru kulturnih poslug Zavodskoyi selishnoyi radi Nini diyut shkola dityachij sadochok studiya Centru kulturnih poslug Zavodskoyi selishnoyi radi vid 2021 FAP viddilennya zv yazku torgovi zakladi Vidomi lyudiNarodilisya Mihajlo Balakunec nar 1930 rizbyar narodnij majster dekorativno prikladnogo mistectva hudozhnya obrobka dereva solomi kistki Lev Vasilik 1921 2002 likar gromadskij diyach Mihajlo Modest Gnesko 1921 2008 religijnij diyach uchenij u Kanadi Volodimir Didik 1903 1981 gromadskij diyach u SShA Ivan Lyahovskij nar 1950 aktor rezhiser literator zasluzhenij artist Ukrayini 1991 chlen NSZhU 2000 Mikola Manovskij psevdo Solovij 1921 1989 uchasnik nacionalno vizvolnih zmagan nar 1923 gromadskij diyach u Avstraliyi 1875 1962 gromadsko politichnij diyach u SShA Prozhivali Petro Onishuk 1993 2022 ukrayinskij vijskovosluzhbovec uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pochesni gromadyani sela Ivan Sov yak nar Primitkis Rishennya Zavodskoyi selishnoyi radi vid 12 11 2021 570 Pro utvorennya starostinskih okrugiv Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie Dziennik Ustaw 1934 68 poz 632 S 1268 pol VVRU 2015 49 50 stor 2478 Nakaz departamentu kulturi religij ta nacionalnostej Ternopilskoyi ODA vid 15 05 2014 76 od Rishennya vikonkomu Ternopilskoyi oblasnoyi radi vid 26 serpnya 1986 r 250 List Ternopilskoyi ODA vid 23 chervnya 2021 roku 02 5124 42 Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1871 Lwow Galicyjska drukarnia rzadowa 1871 S 399 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1875 Lwow Galicyjska drukarnia rzadowa 1875 S 415 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1880 Lwow Galicyjska drukarnia rzadowa 1880 S 391 pol Rishennya Zavodskoyi selishnoyi radi vid 3 lyutogo 2021 r 68 Pro utvorennya Opornogo zakladu Zavodska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Zavodskoyi selishnoyi radi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ugrinska ZOSh I II st TernoViki s Nakaz direktora Zavodskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli vid 17 08 2021 r 43 k tr Ob yednavchij sobor zakripiv nezalezhnist vid kerovanoyi Rosiyeyu cerkvi Die Presse Ukrinform 2018 17 grudnya List Chortkivskoyi RDA vid 9 lipnya 2018 r 01 1026 23 serpnya 2018 u Wayback Machine s Rishennya Zavodskoyi selishnoyi radi vid 12 11 2021 569 Pro perejmenuvannya ta vnesennya zmin Inozemceva Yu Bez tata zalishilis dvoye ditok Na Chortkivshini proshayutsya iz zahisnikom Petrom Onishukom 20 hvilin Ternopil 2022 21 lipnya Rishennya Zavodskoyi selishnoyi radi 177 vid 19 lipnya 2016 roku Pro zatverdzhennya Polozhennya pro prisvoyennya zvannya Pochesnij gromadyanin sela Ugrin Pro prisvoyennya Selitbovskomu Vladislavu Albinovichu zvannya Pochesnij gromadyanin sela Ugrin DzherelaUniyat V Ugrin Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 482 483 ISBN 978 966 528 279 2 Melnichuk B Uniyat V Fedechko M Ugrin Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 513 514 ISBN 978 966 457 246 7 PosilannyaUgrin u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Ugrin u Vikishovishi