Оперативна група УПА-Захід — структурна одиниця УПА. Діяла на території Галичини, Буковини, Закарпаття та Закерзоння. Створена на базі частин Української народної самооборони (УНС).
Історія та передумови створення
На терені Галичини вже в 1942 р. розрослись бойові групи ОУН в Українську Народну Самооборону, УНС. Назва стала популярною і хоч, з моменту створення УПА, УНС влилась в її рамки, та вживання назви УНС залишилась аж до кінця 1943 р.
Причиною цього була, насамперед, особлива політично-психологічна атмосфера, яка панувала в той час в Галичині. Деякі галицькі середовища розвинули сильну пропаганду проти українського революційно-визвольного руху, переконуючи український загал, ніби-то революційні дії ОУН провокують німців до протиукраїнських виступів.
Та під кінець 1943 р. ситуація вже й під цим оглядом дозріла і від перших днів 1944 р. назва УНС зникає зовсім, щоб зробити місце загальній назві УПА-Захід.
Те саме сталося і зі збройним підпіллям на Буковині, що теж до кінця 1943 р. носило назву Буковинська Українська Самооборонна Армія (БУСА), ставши після цього частиною УПА-Захід. Командиром БУСА був «Луговий» (Шумка Василь Миронович).
Організацією УНС та переходом її на УПА-Захід керували члени ГВШ — : полк. «Лицар» (Олекса Гасин) на терені Карпат, а на терені Львівщини й Тернопільщини полк. «Шелест» (Василь Сидор), який теж став командиром УПА-Захід.
Командири УПА-Захід
- Луцький Олександр Андрійович-«Андрієнко»: 5 грудня 1943 — 26 січня 1944 року. (Виконував обов'язки командира УПА-Захід)
- Сидор Василь Дмитрович-«Шелест»: 26 січня 1944 року — 14 квітня 1949 року.
Структура
Протягом 1944 року до складу УПА-Захід входило 8 воєнних округ
- ВО-1 «Башта» — м. Львів, Розточчя, полігон. Командир: «Хмара» (Харків Віктор). У вересні—жовтні 1944 розформована, приєднана до ВО-2 «Буг»;
- ВО-2 «Буг» — Львівщина. Командири: «Ярема» (Линда Остап), а з червня 1944 року — «Вороний» (Левкович Василь);
- ВО-3 «Лисоня» — територія Тернопільщини по Дністер. Командири: «Остап» (Польовий Омелян), з 27 вересня 1944 року «Бондаренко» (Якубовський Володимир);
- ВО-4 «Говерла» — Івано-Франківська область. Командири: «Гуцул» (Бутковський Іван), з другої половини 1944 — «Грім» (Твердохліб Микола);
- ВО-5 «Маківка» — Стрийщина, Дрогобиччина, Самбірщина, Турківщина (Дрогобицька область). Командири: «Орел» (Вільшинський Богдан), «Дзвінчук» (Белейлович Іван); у листопаді 1944 приєднана до ВО-4 «Говерля»;
- ВО-6 «Сян» — Закерзоння. Командири: «Ударник» (Яків Чорній, † 23.12.1944); «Орест» (Онишкевич Мирослав);
- ВО-7 «Сучава» — Буковина. Мала охоплювати терени Південної Буковини і Мармарощини, однак перебувала у стані організації, командира Групи не було призначено, реально існував ТВ «Буковинський»; у листопаді 1944 приєднана до ВО-4 «Говерля»;
- ВО-8 «Срібна» — Закарпаття. Командира Групи не було призначено; у листопаді 1944 приєднана до ВО-4 «Говерля».
Станом на 1945 році відбулася реорганізація УПА-Захід
- ВО-2 «Буг» (з 1.09.1944 вкл. в себе ВО-1 «Башта») — Командир: «Вороний» (Левкович Василь);
- ВО-3 «Лисоня» — Командир: «Бондаренко» (Якубовський Володимир);
- ВО-4 «Говерла» (Наказом командира УПА-Захід від 25 листопада 1944 до неї включено ВО-5 «Маківка», ВО-7 «Сучава», ВО-8 «Срібна») — Командир: «Грім» (Твердохліб Микола);
- ВО-6 «Сян» (з 11.1944 до 04.1945 входила до ВО-2 «Буг») — Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав).
Сотні і курені УПА-Захід
Серпень — грудень 1944
Від серпня до грудня 1944 р. в УПА-Захід існували такі курені:
- ВО-1 «Башта»
- «Холодноярці» (командир «Град»);
- «Переяславці» (командир «Дністер»).
- ВО-2 «Буг»
- «Гонти» (командир «Гонта»);
- «Дружинники» (командир «Шугай»);
- «Романовичі» (командири «Вартовий», «Ткаченко»);
- «Гайдамаки» (командир «Юрченко»);
- «Леви» (був розбитий у сутичках із фронтовими частинами ЧА і переформований у курінь «Журби»)(командир «Дир»);
- «Журби» (командир «Дир»);
- «Галайди» (командир «Ем», «Лис»),
- «Залізняка» (з листопада 1944 р. — «Месники») (командир «Залізняк»);
- «Вовки» (командир «Ягода»),
- «Летуна» (командир «Летун»).
- ВО-3 «Лисоня»
- «Бережанський» (командир «Остап»);
- «Бережанський ІІ» (командир «Бондаренко», «Крук»);
- «Рогатинський» (командир «Роман», «Яструб»);
- «Тернопільський» (командир «Чугайстер»);
- «Чортківський» (командир «Гордієнко», «Бистрий»).
- ВО-4 «Говерла»
- «Буковинський» (командир «Перебийніс»);
- «Перемога» (командир «Степовий»);
- «Гайдамаки» (командир «Скуба»);
- «Гуцульський» (командир «Книш»);
- «Карпатський» (командир «Лісовий»);
- «Загроза» (командир «Ромко»);
- «Промінь» (командир «Журавель»);
- (командир «Різун»);
- «Бескид» (командир «Довбуш»);
- «Довбуш» (командир «Гамалія»);
- «Сивуля» (командир «Іскра»);
- «Смертоносці» (командир «Благий»).
- ВО-5 «Маківка»
- «Бойки»(командир «Трясило»);
- окремі сотні:
- «Басейн» (командир «Біль»);
- «Булава» (командир «Зелений»);
- «Вовки» (командир «Кармелюк»).
- «Бойки»(командир «Трясило»);
- ВО-6 «Сян»
- «Лютий» (командир «Євген»);
- «Лемківський» (командир «Рен»).
1945 — літо 1947
Після реорганізації структури УПА-Захід у перші половині 1945 р., від літа 1945 до літа 1947 р. на території Галичини, Прикарпаття і Закерзоння функціонували такі повстанські сотні і курені:
- ТВ-11 «Пліснисько» (№ 11, Золочівський територіальний відтинок): сотні «Витязі», «Дружинники», «Непоборні», «Русичі».
- ТВ-12 «Климів» (№ 12, Сокальський): сотні «Галайда І», «Галайда ІІ», «Кочовики», «Перебийніс», «Пролом», «Тигри».
- ТВ-13 «Розточчя» (№ 12, Львівський): курені «Холодноярці», «Переяслави».
- ТВ-14 «Асфальт» (№ 14, Городоцький): сотні «Журби І», «Журби ІІ», «Наддніпрянці І», Наддніпрянці ІІ".
- ТВ-15 «Яструб» (№ 15, Рогатинський): сотня «Сурмачі».
- ТВ-16 «Серет» (№ 16, Тернопільський): сотні «Бурлаки», «Рубачі», «Сіроманці».
- ТВ-17 «Бережани» (№ 17, Бережанський): сотні «Гайдамаки», «Лісовики», «Холодноярці», «Риболовці».
- ТВ-18 «Стрипа» (№ 18, Чортківський): сотні «Сірі Вовки», «Чорноморці».
- ТВ-19 «Камінець» (№ 19, Кам'янець-Подільський): сотня «Кия».
- ТВ-20 «Чернівці» (№ 20, Чернівецький), власних відділів не мав.
- ТВ-21 «Гуцульщина» (№ 21, Коломийський): сотні «Сурма», «ім. Колодзінського», «Дністер», «ім. Богуна», «Березівська», «імені Гонти», «Черемош», «Чорногора», «Трембіта», «імені Богдана Хмельницького», «імені Симона Петлюри».
- ТВ-22 «Чорний ліс» (№ 22, Станіславівський): курені «Підкарпатський», , «Смертоносці», «Сивуля», «Бескид».
- ТВ-23 «Магура» (№ 23, Калуський): сотні «Летуни», «Вітрогони», «Круки», «Рисі», «Бистриця», «Журавлі», «Хорти», «Опришки».
- ТВ-24 «Маківка» (№ 24, Дрогобицький): курінь «Бойки», окремі сотні — «Басейн», «Булава», «Вовки».
- ТВ-25 «Закарпаття» (№ 25, Закарпатський), власних відділів не мав.
- ТВ-26 «Лемко» (№ 26, Лемківський): курені «Лемківський», «Перемиський».
- ТВ-27 «Бастіон» (№ 27, Любачівський): курінь «Месники» (п'ятисотенного складу).
- ТВ-28 «Данилів» (№ 28, Холмщина): курінь «Вовки» (трисотенного складу).
1947–1949
З кінця 1947 року у Дрогобицькому тактичному відтинку (ТВ) діяло 5 сотень, але це тільки кадрові сотні, кожна з загальною силою по 30 — 50 чоловік. Усі ці сотні, крім однієї були розбиті або демобілізовані до кінця літа 1948 року. Подібно було і в інших ТВ Групи «Говерла» , літом 1949 р. діяли ще активно тільки сотня «Басейн» під командуванням хорунжого Василя Ґудзика-«Оріха» на Дрогобиччині, та сотня «ім. Богуна» під командуванням поручника «Вихора» на Гуцульщині.
3 вересня 1949 р. за наказом Головного командира УПА Р. Шухевича були розформовані останні бойові відділи і штаби армії. Частина розформованої сотні «Басейн» пішла на Захід. Інші старшини і вояки УПА влилися у збройне підпілля.
Чисельність УПА-Захід
- ВО-1 «Башта» 400–500 повстанців (червень — серпень 1944 р.).
- ВО-2 «Буг» 6 тис. (червень 1944 р.); 3 тис. (червень 1945 р.) повстанців.
- ВО-3 «Лисоня» 2700 (серпень 1944 р.) — 1700 (червень 1945 р.) повстанців.
- ВО-4 «Говерла» 8 тис. повстанців (літо 1944 р.); 5 тис. повстанців (літо 1945 р.).
- ВО-5 «Маківка» 800–1000 повстанців (до злиття ВО в першій половині 1945 р.).
- ВО-6 «Сян» 2000–2500 повстанців (на 1946–1947 рр.).
Чисельність УПА-Захід на зламі 1943–1944 рр. 5-6 тис. повстанців, на літо 1944 р. 17,9-18,2 тис. повстанців, на літо 1945 р. 11-12 тис. повстанців, на 1946 р. 7-7,5 тис. з яких 2-2,5 тис. повстанців на території ВО-6 «Сян»
Див. також
У Вікіпедії є |
Джерела
- Ілля Оберишин. Півстоліття в Підпіллі (авдіокнига) (галіс.)
- Петро Мірчук. Українська Повстанська Армія 1942–1952. Львів 1991. С.320
- — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с.,
- Патриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне підпілля та повстанських рух (1939–1960 рр.): Монографія / Центр дослідження визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. — 592 с.
- ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62.
- Петро Содоль. Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник І. Пролог. Ньою-Йорк, 1994. — 200 с.
- Русначенко А. М. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусі, Литві, Латвії, Естонії у 1940-1950-х роках. — К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2002–519 с.
- 5 Кентій А. Українська повстанська армія в 1944–1945 рр. — К.: Інститут історії України НАН України. 1999. — С. 77–78.
Примітки
- Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Operativna grupa UPA Zahid strukturna odinicya UPA Diyala na teritoriyi Galichini Bukovini Zakarpattya ta Zakerzonnya Stvorena na bazi chastin Ukrayinskoyi narodnoyi samooboroni UNS Istoriya ta peredumovi stvorennyaNa tereni Galichini vzhe v 1942 r rozroslis bojovi grupi OUN v Ukrayinsku Narodnu Samooboronu UNS Nazva stala populyarnoyu i hoch z momentu stvorennya UPA UNS vlilas v yiyi ramki ta vzhivannya nazvi UNS zalishilas azh do kincya 1943 r Prichinoyu cogo bula nasampered osobliva politichno psihologichna atmosfera yaka panuvala v toj chas v Galichini Deyaki galicki seredovisha rozvinuli silnu propagandu proti ukrayinskogo revolyucijno vizvolnogo ruhu perekonuyuchi ukrayinskij zagal nibi to revolyucijni diyi OUN provokuyut nimciv do protiukrayinskih vistupiv Ta pid kinec 1943 r situaciya vzhe j pid cim oglyadom dozrila i vid pershih dniv 1944 r nazva UNS znikaye zovsim shob zrobiti misce zagalnij nazvi UPA Zahid Te same stalosya i zi zbrojnim pidpillyam na Bukovini sho tezh do kincya 1943 r nosilo nazvu Bukovinska Ukrayinska Samooboronna Armiya BUSA stavshi pislya cogo chastinoyu UPA Zahid Komandirom BUSA buv Lugovij Shumka Vasil Mironovich Organizaciyeyu UNS ta perehodom yiyi na UPA Zahid keruvali chleni GVSh polk Licar Oleksa Gasin na tereni Karpat a na tereni Lvivshini j Ternopilshini polk Shelest Vasil Sidor yakij tezh stav komandirom UPA Zahid Komandiri UPA ZahidLuckij Oleksandr Andrijovich Andriyenko 5 grudnya 1943 26 sichnya 1944 roku Vikonuvav obov yazki komandira UPA Zahid Sidor Vasil Dmitrovich Shelest 26 sichnya 1944 roku 14 kvitnya 1949 roku StrukturaProtyagom 1944 roku do skladu UPA Zahid vhodilo 8 voyennih okrug VO 1 Bashta m Lviv Roztochchya poligon Komandir Hmara Harkiv Viktor U veresni zhovtni 1944 rozformovana priyednana do VO 2 Bug VO 2 Bug Lvivshina Komandiri Yarema Linda Ostap a z chervnya 1944 roku Voronij Levkovich Vasil VO 3 Lisonya teritoriya Ternopilshini po Dnister Komandiri Ostap Polovij Omelyan z 27 veresnya 1944 roku Bondarenko Yakubovskij Volodimir VO 4 Goverla Ivano Frankivska oblast Komandiri Gucul Butkovskij Ivan z drugoyi polovini 1944 Grim Tverdohlib Mikola VO 5 Makivka Strijshina Drogobichchina Sambirshina Turkivshina Drogobicka oblast Komandiri Orel Vilshinskij Bogdan Dzvinchuk Belejlovich Ivan u listopadi 1944 priyednana do VO 4 Goverlya VO 6 Syan Zakerzonnya Komandiri Udarnik Yakiv Chornij 23 12 1944 Orest Onishkevich Miroslav VO 7 Suchava Bukovina Mala ohoplyuvati tereni Pivdennoyi Bukovini i Marmaroshini odnak perebuvala u stani organizaciyi komandira Grupi ne bulo priznacheno realno isnuvav TV Bukovinskij u listopadi 1944 priyednana do VO 4 Goverlya VO 8 Sribna Zakarpattya Komandira Grupi ne bulo priznacheno u listopadi 1944 priyednana do VO 4 Goverlya Stanom na 1945 roci vidbulasya reorganizaciya UPA Zahid VO 2 Bug z 1 09 1944 vkl v sebe VO 1 Bashta Komandir Voronij Levkovich Vasil VO 3 Lisonya Komandir Bondarenko Yakubovskij Volodimir VO 4 Goverla Nakazom komandira UPA Zahid vid 25 listopada 1944 do neyi vklyucheno VO 5 Makivka VO 7 Suchava VO 8 Sribna Komandir Grim Tverdohlib Mikola VO 6 Syan z 11 1944 do 04 1945 vhodila do VO 2 Bug Komandir Orest Onishkevich Miroslav Sotni i kureni UPA ZahidSerpen gruden 1944 Vid serpnya do grudnya 1944 r v UPA Zahid isnuvali taki kureni VO 1 Bashta Holodnoyarci komandir Grad Pereyaslavci komandir Dnister VO 2 Bug Gonti komandir Gonta Druzhinniki komandir Shugaj Romanovichi komandiri Vartovij Tkachenko Gajdamaki komandir Yurchenko Levi buv rozbitij u sutichkah iz frontovimi chastinami ChA i pereformovanij u kurin Zhurbi komandir Dir Zhurbi komandir Dir Galajdi komandir Em Lis Zaliznyaka z listopada 1944 r Mesniki komandir Zaliznyak Vovki komandir Yagoda Letuna komandir Letun VO 3 Lisonya Berezhanskij komandir Ostap Berezhanskij II komandir Bondarenko Kruk Rogatinskij komandir Roman Yastrub Ternopilskij komandir Chugajster Chortkivskij komandir Gordiyenko Bistrij VO 4 Goverla Bukovinskij komandir Perebijnis Peremoga komandir Stepovij Gajdamaki komandir Skuba Guculskij komandir Knish Karpatskij komandir Lisovij Zagroza komandir Romko Promin komandir Zhuravel Skazheni komandir Rizun Beskid komandir Dovbush Dovbush komandir Gamaliya Sivulya komandir Iskra Smertonosci komandir Blagij VO 5 Makivka Bojki komandir Tryasilo okremi sotni Basejn komandir Bil Bulava komandir Zelenij Vovki komandir Karmelyuk VO 6 Syan Lyutij komandir Yevgen Lemkivskij komandir Ren 1945 lito 1947 Pislya reorganizaciyi strukturi UPA Zahid u pershi polovini 1945 r vid lita 1945 do lita 1947 r na teritoriyi Galichini Prikarpattya i Zakerzonnya funkcionuvali taki povstanski sotni i kureni VO 2 Bug TV 11 Plisnisko 11 Zolochivskij teritorialnij vidtinok sotni Vityazi Druzhinniki Nepoborni Rusichi TV 12 Klimiv 12 Sokalskij sotni Galajda I Galajda II Kochoviki Perebijnis Prolom Tigri TV 13 Roztochchya 12 Lvivskij kureni Holodnoyarci Pereyaslavi TV 14 Asfalt 14 Gorodockij sotni Zhurbi I Zhurbi II Naddnipryanci I Naddnipryanci II TV 15 Yastrub 15 Rogatinskij sotnya Surmachi VO 3 Lisonya TV 16 Seret 16 Ternopilskij sotni Burlaki Rubachi Siromanci TV 17 Berezhani 17 Berezhanskij sotni Gajdamaki Lisoviki Holodnoyarci Ribolovci TV 18 Stripa 18 Chortkivskij sotni Siri Vovki Chornomorci TV 19 Kaminec 19 Kam yanec Podilskij sotnya Kiya VO 4 Goverla TV 20 Chernivci 20 Cherniveckij vlasnih viddiliv ne mav TV 21 Guculshina 21 Kolomijskij sotni Surma im Kolodzinskogo Dnister im Boguna Berezivska imeni Gonti Cheremosh Chornogora Trembita imeni Bogdana Hmelnickogo imeni Simona Petlyuri TV 22 Chornij lis 22 Stanislavivskij kureni Pidkarpatskij Dzvoni Smertonosci Sivulya Beskid TV 23 Magura 23 Kaluskij sotni Letuni Vitrogoni Kruki Risi Bistricya Zhuravli Horti Oprishki TV 24 Makivka 24 Drogobickij kurin Bojki okremi sotni Basejn Bulava Vovki TV 25 Zakarpattya 25 Zakarpatskij vlasnih viddiliv ne mav VO 6 Syan TV 26 Lemko 26 Lemkivskij kureni Lemkivskij Peremiskij TV 27 Bastion 27 Lyubachivskij kurin Mesniki p yatisotennogo skladu TV 28 Daniliv 28 Holmshina kurin Vovki trisotennogo skladu 1947 1949 Z kincya 1947 roku u Drogobickomu taktichnomu vidtinku TV diyalo 5 soten ale ce tilki kadrovi sotni kozhna z zagalnoyu siloyu po 30 50 cholovik Usi ci sotni krim odniyeyi buli rozbiti abo demobilizovani do kincya lita 1948 roku Podibno bulo i v inshih TV Grupi Goverla litom 1949 r diyali she aktivno tilki sotnya Basejn pid komanduvannyam horunzhogo Vasilya Gudzika Oriha na Drogobichchini ta sotnya im Boguna pid komanduvannyam poruchnika Vihora na Guculshini 3 veresnya 1949 r za nakazom Golovnogo komandira UPA R Shuhevicha buli rozformovani ostanni bojovi viddili i shtabi armiyi Chastina rozformovanoyi sotni Basejn pishla na Zahid Inshi starshini i voyaki UPA vlilisya u zbrojne pidpillya Chiselnist UPA ZahidVO 1 Bashta 400 500 povstanciv cherven serpen 1944 r VO 2 Bug 6 tis cherven 1944 r 3 tis cherven 1945 r povstanciv VO 3 Lisonya 2700 serpen 1944 r 1700 cherven 1945 r povstanciv VO 4 Goverla 8 tis povstanciv lito 1944 r 5 tis povstanciv lito 1945 r VO 5 Makivka 800 1000 povstanciv do zlittya VO v pershij polovini 1945 r VO 6 Syan 2000 2500 povstanciv na 1946 1947 rr Chiselnist UPA Zahid na zlami 1943 1944 rr 5 6 tis povstanciv na lito 1944 r 17 9 18 2 tis povstanciv na lito 1945 r 11 12 tis povstanciv na 1946 r 7 7 5 tis z yakih 2 2 5 tis povstanciv na teritoriyi VO 6 Syan Div takozhUkrayinska povstanska armiya u sestrinskih VikiproyektahPortal Ukrayinska povstanska armiya U Vikipediyi ye Kniga Ukrayinska povstanska armiyaStepan Bandera UPA Pivnich UPA Pivden UPA Shid UPA Zahid Karpati Ukrayinska Narodna Samooborona Bukovinska Ukrayinska Samooboronna Armiya Viddil osoblivogo priznachennya Administrativni boyivki Samooboronni Kushovi Viddili Vijskovo polova zhandarmeriya UPADzherelaIllya Oberishin Pivstolittya v Pidpilli avdiokniga galis Petro Mirchuk Ukrayinska Povstanska Armiya 1942 1952 Lviv 1991 S 320 Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 1997 359 s ISBN 966 538 009 5 Patrilyak I K Vstan i boris Sluhaj i vir ukrayinske nacionalistichne pidpillya ta povstanskih ruh 1939 1960 rr Monografiya Centr doslidzhennya vizvolnogo ruhu Lviv Chasopis 2012 592 s GDA SBU F 13 Spr 376 T 62 Petro Sodol Ukrayinska Povstancha Armiya 1943 49 Dovidnik I Prolog Noyu Jork 1994 200 s Rusnachenko A M Narod zburenij Nacionalno vizvolnij ruh v Ukrayini j nacionalni ruhi oporu v Bilorusi Litvi Latviyi Estoniyi u 1940 1950 h rokah K Univ vid vo Pulsari 2002 519 s 5 Kentij A Ukrayinska povstanska armiya v 1944 1945 rr K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1999 S 77 78 PrimitkiHronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini