Тісу́льський округ (рос. Тисульский район) — адміністративна одиниця, муніципальний округ Кемеровської області Російської Федерації.
Тісульський округ | |||||
---|---|---|---|---|---|
Тисульский округ | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Кемеровська область | ||||
Утворений: | 1924 | ||||
Населення: | 20413 осіб (2019) | ||||
Площа: | 8083,60 км² | ||||
Густота населення: | 2,53 осіб/км² | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | смт Тісуль | ||||
Кількість смт: | 3 | ||||
Кількість сіл та присілків: | 20 | ||||
Кількість селищ: | 14 | ||||
Влада |
Адміністративний центр — селище міського типу Тісуль. Відстань до обласного центру м. Кемерово — 250 км, пов'язаний із ним автомобільним сполученням.
Географія
Округ розташований на північному сході Кемеровської області. 59,5 % території району — лісоресурсів Держфонду.
Північно-західна частина Тісульського округу — це лісостеп, південно-східна — тайга, через яку проходять відроги Кузнецького Алатау. Велика територія рясніє озерами (, Піщане, Пусте, Качине), річками (Кія, Дудет, Урюп та інші). В межах округу розміщується мараловий зоологічний заказник, а також .
Історія
Тісульський округ має давню історію. За даними археологів, перші поселення на його території виникли в IV—III століттях до н. е. На території округу виявлено пам'ятки епохи неоліту, бронзової та ранньої залізної доби. Серед них — неолітичні стоянки й поселення, велика кількість курганних могильників андроновської та тагарської археологічних культур. Знахідки, знайдені археологами, в результаті розкопок дозволяють простежити історію матеріального виробництва протягом тисячоліть. Всього на території округу виявлено 92 археологічних пам'ятки. Найвідоміші з них: на березі річки Ягуней, розташований в полі — між селами Тамбар і Пичугино, серебряковський могильник, Тісульський могильник та інші пам'ятники тагарської культури.
В XIV–XVIII ст. територія Тісульського округу належала поліетнічній конфедерації кочових народів під назвою Хонгорай.
Визначною пам'яткою окргу є місце, де знаходиться так званий . Він був побудований в 1698 році для захисту від набігів кочівників сріблоплавильного заводу. Відкриття срібної руди посланцем Петра I рудознавцем Олександром Левандіані 1697 року послужило початком зародження гірничої промисловості в окрузі. І хоча, завод був ліквідований в 1700 році, є припущення, що рудошукачі дали початок майбутньому селищу Тісуль, яке знаходилося за 5-6 км від острогу в місці злиття річок і . Своє літочислення селище веде з 1783 року, до цієї дати відноситься перша згадка про нього в документах томського архіву.
20 березня 1931 року був утворений Маріїнсько-Тайгинський район з центром у селищі Центральний, при цьому окремо існував Тісульський район з центром у селі Тісуль. До його складу увійшли північний схід , південна частина Маріїнського району та південна частина Тісульського району.
2 лютого 1935 року до складу району передані Табарська та Тісульська сільради Тяжинського району. Одночасно центр Маріїнсько-Тайгинського району переїхав до селища Тісуль і район був перейменований в Тісульський район. 28 вересня 1937 року Західносибірський край поділений на Новосибірську область та Алтайський край, район перейшов до складу першої. 26 січня 1943 року район перейшов до складу нововиділеної Кемеровської області.
1 лютого 1963 року район був поділений на Тісульський промисловий район та Тісульський сільський район. 10 червня 1963 року Тісульський сільський район був ліквідований, територія відійшла до складу Тяжинського району. 11 січня 1965 року Тісульський промисловий район перетворено в Тісульський район.
Станом на 2002 рік район поділявся на 2 селищні та 13 сільських рад:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | К-ть НП | Населені пункти |
---|---|---|---|---|
Берікульська селищна рада | - | 1536 | 3 | смт Берікульський, селища Московка, Новий Берікуль |
Білогорська селищна рада | - | 3540 | 1 | смт Білогорськ |
Комсомольська селищна рада | - | 2631 | 1 | смт Комсомольськ |
Макаракська селищна рада | - | 648 | 2 | смт Макаракський, селище Велика Натальєвка |
Тісульська селищна рада | - | 9777 | 2 | смт Тісуль, селище Ржавчик |
Центральська селищна рада | - | 793 | 1 | смт Центральний |
Берчикульська сільська рада | - | 455 | 3 | села Великий Берчикуль, Городок, селище Смичка |
Вознесенська сільська рада | - | 1032 | 3 | село Великий Барандат, присілки Вознесенка, Усть-Барандат |
Дворниковська сільська рада | - | 308 | 1 | присілок Дворниково |
Кайчацька сільська рада | - | 581 | 3 | присілки Антоново, Байла, Кайчак |
Куликовська сільська рада | - | 687 | 2 | село Куликовка, присілок Новоівановка |
Колбинська сільська рада | - | 482 | 1 | село Колба |
Листвянська сільська рада | - | 595 | 1 | присілок Листвянка |
Серебряковська сільська рада | - | 739 | 1 | присілок Серебряково |
Солдаткинська сільська рада | - | 1307 | 3 | селища Камінь-Садат, Полуторник, Яковлевка |
Тамбарська сільська рада | - | 1655 | 5 | села Солдаткино, Тамбар, селища Кінжир, Новогеоргієвка, присілок Большепичугино |
Третьяковська сільська рада | - | 389 | 1 | село Третьяково |
Усть-Колбинська сільська рада | - | 591 | 1 | село Усть-Колба |
Утинська сільська рада | - | 725 | 2 | селище Утинка, присілок Кондрашка |
17 грудня 2004 року район перетворено в Тісульський муніципальний район, усі селищні та сільські ради перетворено в міські та сільські поселення. 7 жовтня 2020 року район перетворено в Тісульський муніципальний округ, при цьому були ліквідовані усі поселення.
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | К-ть НП | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|
Білогорське міське поселення | 1377,33 | 3278 | 2593 | 1 | смт Білогорськ |
Комсомольське міське поселення | 982,49 | 2872 | 2402 | 3 | смт Комсомольськ, селища Велика Натальєвка, Макаракський |
Тісульське міське поселення | 32,70 | 9304 | 7673 | 2 | смт Тісуль, селище Ржавчик |
Берікульське сільське поселення | 589,25 | 1029 | 784 | 3 | селища Берікульський, Московка, Новий Берікуль |
Великобарандатське сільське поселення | 266,74 | 825 | 630 | 3 | село Великий Барандат, присілки Вознесенка, Усть-Барандат |
Куликовське сільське поселення | 307,96 | 1040 | 878 | 3 | села Колба, Куликовка, присілок Новоівановка |
Листвянське сільське поселення | 173,44 | 1049 | 942 | 2 | село Уть-Колба, присілок Листвянка |
Полуторниківське сільське поселення | 1391,37 | 1143 | 880 | 3 | селища Камінь-Садат, Полуторник, Яковлевка |
Серебряковське сільське поселення | 169,57 | 640 | 507 | 1 | присілок Серебряково |
Тамбарське сільське поселення | 476,80 | 1377 | 1100 | 5 | села Солдаткино, Тамбар, селища Кінжир, Новогеоргієвка, присілок Большепичугино |
Третьяковське сільське поселення | 315,60 | 1081 | 908 | 5 | село Третьяково, присілки Антоново, Байла, Дворниково, Кайчак |
Утинське сільське поселення | 412,35 | 962 | 781 | 5 | села Великий Берчикуль, Городок, селища Смичка, Утинка, присілок Кондрашка |
Центральське сільське поселення | 1588,00 | 445 | 335 | 1 | селище Центральне |
Населення
Населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Антоново, присілок | 132 | 77 |
2 | Байла, присілок | 140 | 94 |
3 | Берікульський, селище | 956 | 694 |
4 | Білогорськ, селище міського типу | 3540 | 3278 |
5 | Большепичугино, присілок | 293 | 199 |
6 | Велика Натальєвка, селище | 195 | 136 |
7 | Великий Барандат, село | 720 | 590 |
8 | Великий Берчикуль, село | 289 | 230 |
9 | Вознесенка, присілок | 191 | 135 |
10 | Городок, село | 56 | 37 |
11 | Дворниково, присілок | 308 | 291 |
12 | Кайчак, присілок | 309 | 270 |
13 | Камінь-Садат, селище | 31 | 9 |
14 | Кінжир, селище | 35 | 27 |
15 | Колба, село | 482 | 419 |
16 | Комсомольськ, селище міського типу | 2631 | 2294 |
17 | Кондрашка, присілок | 242 | 205 |
18 | Куликовка, село | 649 | 620 |
19 | Листвянка, присілок | 595 | 535 |
20 | Макаракський, селище | 453 | 442 |
21 | Московка, селище | 182 | 108 |
22 | Новий Берікуль, селище | 398 | 227 |
23 | Новогеоргієвка, селище | 14 | 3 |
24 | Новоівановка, присілок | 38 | 1 |
25 | Полуторник, селище | 1269 | 1134 |
26 | Ржавчик, селище | 293 | 255 |
27 | Серебряково, присілок | 739 | 640 |
28 | Смичка, село | 110 | 49 |
29 | Солдаткино, село | 108 | 71 |
30 | Тамбар, село | 1205 | 1077 |
31 | Тісуль, селище міського типу | 9484 | 9049 |
32 | Третьяково, село | 389 | 349 |
33 | Усть-Барандат, присілок | 121 | 100 |
34 | Усть-Колба, село | 591 | 514 |
35 | Утинка, селище | 483 | 441 |
36 | Центральний, селище | 793 | 445 |
37 | Яковлевка, селище | 7 | 0 |
Господарство
Є підприємства гірничої та лісової промисловості. Багато золота, але його не добувають. Розробляється .
Примітки
- Закон Кемеровской области - Кузбасса от 17 декабря 2004 г. № 104-ОЗ «О статусе и границах муниципальных образований» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/4200202010090003?index=0&rangeSize=1[недоступне посилання]
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Результати перепису населення 2010 року в Кемеровській області (рос.)
- Результати перепису населення 2002 року в Кемеровській області (рос.)
- З них росіяни — 86 %.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tisu lskij okrug ros Tisulskij rajon administrativna odinicya municipalnij okrug Kemerovskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Tisulskij okrug Tisulskij okrug Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Kemerovska oblast Utvorenij 1924 Naselennya 20413 osib 2019 Plosha 8083 60 km Gustota naselennya 2 53 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr smt Tisul Kilkist smt 3 Kilkist sil ta prisilkiv 20 Kilkist selish 14 Vlada Administrativnij centr selishe miskogo tipu Tisul Vidstan do oblasnogo centru m Kemerovo 250 km pov yazanij iz nim avtomobilnim spoluchennyam GeografiyaOkrug roztashovanij na pivnichnomu shodi Kemerovskoyi oblasti 59 5 teritoriyi rajonu lisoresursiv Derzhfondu Pivnichno zahidna chastina Tisulskogo okrugu ce lisostep pivdenno shidna tajga cherez yaku prohodyat vidrogi Kuzneckogo Alatau Velika teritoriya ryasniye ozerami Pishane Puste Kachine richkami Kiya Dudet Uryup ta inshi V mezhah okrugu rozmishuyetsya maralovij zoologichnij zakaznik a takozh IstoriyaTisulskij okrug maye davnyu istoriyu Za danimi arheologiv pershi poselennya na jogo teritoriyi vinikli v IV III stolittyah do n e Na teritoriyi okrugu viyavleno pam yatki epohi neolitu bronzovoyi ta rannoyi zaliznoyi dobi Sered nih neolitichni stoyanki j poselennya velika kilkist kurgannih mogilnikiv andronovskoyi ta tagarskoyi arheologichnih kultur Znahidki znajdeni arheologami v rezultati rozkopok dozvolyayut prostezhiti istoriyu materialnogo virobnictva protyagom tisyacholit Vsogo na teritoriyi okrugu viyavleno 92 arheologichnih pam yatki Najvidomishi z nih na berezi richki Yagunej roztashovanij v poli mizh selami Tambar i Pichugino serebryakovskij mogilnik Tisulskij mogilnik ta inshi pam yatniki tagarskoyi kulturi V XIV XVIII st teritoriya Tisulskogo okrugu nalezhala polietnichnij konfederaciyi kochovih narodiv pid nazvoyu Hongoraj Viznachnoyu pam yatkoyu okrgu ye misce de znahoditsya tak zvanij Vin buv pobudovanij v 1698 roci dlya zahistu vid nabigiv kochivnikiv sribloplavilnogo zavodu Vidkrittya sribnoyi rudi poslancem Petra I rudoznavcem Oleksandrom Levandiani 1697 roku posluzhilo pochatkom zarodzhennya girnichoyi promislovosti v okruzi I hocha zavod buv likvidovanij v 1700 roci ye pripushennya sho rudoshukachi dali pochatok majbutnomu selishu Tisul yake znahodilosya za 5 6 km vid ostrogu v misci zlittya richok i Svoye litochislennya selishe vede z 1783 roku do ciyeyi dati vidnositsya persha zgadka pro nogo v dokumentah tomskogo arhivu 20 bereznya 1931 roku buv utvorenij Mariyinsko Tajginskij rajon z centrom u selishi Centralnij pri comu okremo isnuvav Tisulskij rajon z centrom u seli Tisul Do jogo skladu uvijshli pivnichnij shid pivdenna chastina Mariyinskogo rajonu ta pivdenna chastina Tisulskogo rajonu 2 lyutogo 1935 roku do skladu rajonu peredani Tabarska ta Tisulska silradi Tyazhinskogo rajonu Odnochasno centr Mariyinsko Tajginskogo rajonu pereyihav do selisha Tisul i rajon buv perejmenovanij v Tisulskij rajon 28 veresnya 1937 roku Zahidnosibirskij kraj podilenij na Novosibirsku oblast ta Altajskij kraj rajon perejshov do skladu pershoyi 26 sichnya 1943 roku rajon perejshov do skladu novovidilenoyi Kemerovskoyi oblasti 1 lyutogo 1963 roku rajon buv podilenij na Tisulskij promislovij rajon ta Tisulskij silskij rajon 10 chervnya 1963 roku Tisulskij silskij rajon buv likvidovanij teritoriya vidijshla do skladu Tyazhinskogo rajonu 11 sichnya 1965 roku Tisulskij promislovij rajon peretvoreno v Tisulskij rajon Stanom na 2002 rik rajon podilyavsya na 2 selishni ta 13 silskih rad Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 K t NP Naseleni punkti Berikulska selishna rada 1536 3 smt Berikulskij selisha Moskovka Novij Berikul Bilogorska selishna rada 3540 1 smt Bilogorsk Komsomolska selishna rada 2631 1 smt Komsomolsk Makarakska selishna rada 648 2 smt Makarakskij selishe Velika Natalyevka Tisulska selishna rada 9777 2 smt Tisul selishe Rzhavchik Centralska selishna rada 793 1 smt Centralnij Berchikulska silska rada 455 3 sela Velikij Berchikul Gorodok selishe Smichka Voznesenska silska rada 1032 3 selo Velikij Barandat prisilki Voznesenka Ust Barandat Dvornikovska silska rada 308 1 prisilok Dvornikovo Kajchacka silska rada 581 3 prisilki Antonovo Bajla Kajchak Kulikovska silska rada 687 2 selo Kulikovka prisilok Novoivanovka Kolbinska silska rada 482 1 selo Kolba Listvyanska silska rada 595 1 prisilok Listvyanka Serebryakovska silska rada 739 1 prisilok Serebryakovo Soldatkinska silska rada 1307 3 selisha Kamin Sadat Polutornik Yakovlevka Tambarska silska rada 1655 5 sela Soldatkino Tambar selisha Kinzhir Novogeorgiyevka prisilok Bolshepichugino Tretyakovska silska rada 389 1 selo Tretyakovo Ust Kolbinska silska rada 591 1 selo Ust Kolba Utinska silska rada 725 2 selishe Utinka prisilok Kondrashka 17 grudnya 2004 roku rajon peretvoreno v Tisulskij municipalnij rajon usi selishni ta silski radi peretvoreno v miski ta silski poselennya 7 zhovtnya 2020 roku rajon peretvoreno v Tisulskij municipalnij okrug pri comu buli likvidovani usi poselennya Poselennya Plosha km Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 K t NP Naseleni punkti Bilogorske miske poselennya 1377 33 3278 2593 1 smt Bilogorsk Komsomolske miske poselennya 982 49 2872 2402 3 smt Komsomolsk selisha Velika Natalyevka Makarakskij Tisulske miske poselennya 32 70 9304 7673 2 smt Tisul selishe Rzhavchik Berikulske silske poselennya 589 25 1029 784 3 selisha Berikulskij Moskovka Novij Berikul Velikobarandatske silske poselennya 266 74 825 630 3 selo Velikij Barandat prisilki Voznesenka Ust Barandat Kulikovske silske poselennya 307 96 1040 878 3 sela Kolba Kulikovka prisilok Novoivanovka Listvyanske silske poselennya 173 44 1049 942 2 selo Ut Kolba prisilok Listvyanka Polutornikivske silske poselennya 1391 37 1143 880 3 selisha Kamin Sadat Polutornik Yakovlevka Serebryakovske silske poselennya 169 57 640 507 1 prisilok Serebryakovo Tambarske silske poselennya 476 80 1377 1100 5 sela Soldatkino Tambar selisha Kinzhir Novogeorgiyevka prisilok Bolshepichugino Tretyakovske silske poselennya 315 60 1081 908 5 selo Tretyakovo prisilki Antonovo Bajla Dvornikovo Kajchak Utinske silske poselennya 412 35 962 781 5 sela Velikij Berchikul Gorodok selisha Smichka Utinka prisilok Kondrashka Centralske silske poselennya 1588 00 445 335 1 selishe CentralneNaselennyaNaselennya 20413 osib 2019 25045 v 2010 28471 u 2002 Naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Antonovo prisilok 132 77 2 Bajla prisilok 140 94 3 Berikulskij selishe 956 694 4 Bilogorsk selishe miskogo tipu 3540 3278 5 Bolshepichugino prisilok 293 199 6 Velika Natalyevka selishe 195 136 7 Velikij Barandat selo 720 590 8 Velikij Berchikul selo 289 230 9 Voznesenka prisilok 191 135 10 Gorodok selo 56 37 11 Dvornikovo prisilok 308 291 12 Kajchak prisilok 309 270 13 Kamin Sadat selishe 31 9 14 Kinzhir selishe 35 27 15 Kolba selo 482 419 16 Komsomolsk selishe miskogo tipu 2631 2294 17 Kondrashka prisilok 242 205 18 Kulikovka selo 649 620 19 Listvyanka prisilok 595 535 20 Makarakskij selishe 453 442 21 Moskovka selishe 182 108 22 Novij Berikul selishe 398 227 23 Novogeorgiyevka selishe 14 3 24 Novoivanovka prisilok 38 1 25 Polutornik selishe 1269 1134 26 Rzhavchik selishe 293 255 27 Serebryakovo prisilok 739 640 28 Smichka selo 110 49 29 Soldatkino selo 108 71 30 Tambar selo 1205 1077 31 Tisul selishe miskogo tipu 9484 9049 32 Tretyakovo selo 389 349 33 Ust Barandat prisilok 121 100 34 Ust Kolba selo 591 514 35 Utinka selishe 483 441 36 Centralnij selishe 793 445 37 Yakovlevka selishe 7 0GospodarstvoYe pidpriyemstva girnichoyi ta lisovoyi promislovosti Bagato zolota ale jogo ne dobuvayut Rozroblyayetsya PrimitkiZakon Kemerovskoj oblasti Kuzbassa ot 17 dekabrya 2004 g 104 OZ O statuse i granicah municipalnyh obrazovanij Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros http publication pravo gov ru Document View 4200202010090003 index 0 amp rangeSize 1 nedostupne posilannya Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Rezultati perepisu naselennya 2010 roku v Kemerovskij oblasti ros Rezultati perepisu naselennya 2002 roku v Kemerovskij oblasti ros Z nih rosiyani 86