Тістол Олег Михайлович (25 серпня 1960, Врадіївка, Миколаївська обл., Україна, СРСР) — український художник, представник українського необароко, один з лідерів «Нової української хвилі».
Олег Михайлович Тістол | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 25 серпня 1960 (63 роки) Врадіївка Миколаївська обл., УРСР | |||
Національність | українець | |||
Країна | Україна | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | концептуальне мистецтво,медіа-мистецтво | |||
Роботи в колекції | Міський музей (Амстердам)[1] | |||
| ||||
Тістол Олег Михайлович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Олег Тістол народився у селищі Врадіївка Миколаївської області у сім'ї Михайла Федоровича Тістола, вченого-агронома. 1970 року його мати Болгаріна (Тістол) Валентина Сергіївна отримала посаду начальника обласного управління культури, і Олег з батьками переїхав до Миколаєва.
Свою художню освіту розпочав 1972 року в дитячій художній школі. 1974 року вступив до Республіканської художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка на відділення живопису і переїхав до Києва. У 1978—1979 роках працював художником-шрифтовиком у Миколаївському художньому фонді. З 1979 до 1984 року навчається у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва. З 1984 до 1986 року проходить військову службу в військовій частині Макаров-1, де познайомився з Костянтином (Вінні) Рєуновим.
1988 року одружився з художницею Мариною Скугарєвою.
На 1-й радянсько-американській виставці «Совіарт» Олег Тістол познайомився з художником Дмитром Канторовим, який запросив його до московського сквоту «Фурманний провулок». Наприкінці 1988 року Тістол та Рєунов у співпраці з куратором Ольгою Свібловою почали презентувати свої роботи у Глазго, Рейк’явіку, Гельсінкі тощо. Від 2002 до 2009 року працював із куратором Ольгою Лопуховою, спільний проєкт — «Худфонд» (2009).
З 1993 року живе і працює у Києві.
Творчість
Творчість Олега Тістола (живопис, масштабні інсталяційні проєкти, фотографії, скульптура та художні об'єкти) з кінця 80-х відзначена у центрі активного поля сучасної культури, про що свідчить постійна участь у міжнародних художніх подіях.
У мистецтві Тістола, яке виникло на межі радянської та пострадянської доби, синтезовано перегляд кліше радянської культури і саме та життєрадісність, феєричність, що визначали сутність української «нової хвилі». Поєднуючи у своїх творах національні і радянські символи, міфи або ж утопії, Тістол відкрив для себе те, що зветься симулякром — «копію без оригіналу»: ту парадоксальну самодостатність радянської «наочної агітації» як замінника фіктивних речей, що несподівано пов'язує її з попартом. Тістола зацікавив її формально-естетичний аспект — трафарети, растри, зафарбовані площини.
Ранні роботи Тістола — великі за розміром картини «Возз'єднання»(1988), «Прощання слов'янки» (1989), «Вправа з булавами» (1989), «Зиновій-Богдан Хмельницький» (1989) — репрезентували характерні риси «української нової хвилі» : яскраву експресивність, розкутість, підкреслену надмірність у поєднанні з поставангардною інтерпретацією історичних сюжетів, образів, мотивів національної культури.
У 1987 році Олег Тістол і Костянтин Рєунов проголосили програму — «Межа зусиль національного постеклектизму», де головною метою було прагнення окреслити національний простір як тему для відтворення, оновлення і переусвідомлення художньої мови, традицій мистецтва та основ живопису. Об'єднані ідеєю «боротьби за красу стереотипу», вони загострили художню дискусію на «українському бароко» як на переламній й власне вирішальній добі вітчизняної історії, де особливо красномовним є радянський досвід і те «національне підсвідоме», що визначає стрижень світосприйняття та естетичних пріоритетів. Двозначність цих стереотипів постала як драма культури, як її традиційні риси.
З 1984 року Тістол розпочав роботу над «Проєктом українських грошей». Проєкт розтягнувся до 2001 року (на початку 90-х років до нього приєднався Микола Маценко): з малюнків і офортів він перетворився на монументальні панно та інсталяції. У проєкті Тістола банкноти унаочнено як категорію культурно-символічну, котра не тільки фіксує історію державності (у 1918 році дизайн українських карбованців розробляли видатні художники Г.Нарбут, М.Бойчук, О. Богомазов), але й віддзеркалює головні риси сучасності. У цьому проєкті банкнот історичні «українські бренди» — легендарну Роксолану, гетьманів, вершників-козаків, геральдичні фігури й псевдобарокові візерунки — подано крізь радянську естетику трафаретів та кліше. Примари національного міфу занурено художником у визначеність «прокреслених царин» сучасного ринку.
Паралельно, з середини 90-х, разом з Миколою Маценком, Олег Тістол розробляє ідею «Нацпрому» — дослідження національних стереотипів, зафіксованих у предметному середовищі. У спільних з Маценком проєктах «Музей Ататюрка», «Музей архітектури», «Музей України», «Мать городов», де поєдналися живопис, фотографія та художні об'єкти, архітектура постає як декорація до життєвих вистав. Через фільтри авторського бачення — загальновідомі та й пересічні споруди стають фата-морганою навзамін новітнім будівничим фантазіям. Роботи художників привертають увагу до такої надзвичайно актуальної в Україні теми, як маніпуляція історичною спадщиною, популярність «архітектурних реконструкцій», що заповнюють історичну забудову міста стилізованими муляжами.
Тему «стереотипів» продовжено Тістолом також у циклі картин «Національна географія», де задіяно проблему автентичності й глобалізації. Матеріалом слугували старі ілюстровані журнали з фотографіями «народів світу». Тут національну екзотику розглянуто як актуальну стратегію «продажу локальних брендів на глобальному ринку».
Події Помаранчевої революції 2004 року, коли, стежачи за розвитком політичної ситуації, уся країна ані на мить не відходила від телеекранів, стали для Тістола імпульсом до створення власної версії «постмедійної картини» — проєкту «TV + Реалізм». Художника зацікавили метаморфози, яких зазнає образ на екрані, перетворюючи людську індивідуальність на плаский медійний імідж. Переносячи телезображення на полотно, художник витворює їх як готові об'єкти, що здатні перетворюватись на подвійну ілюзію, коли ілюзорність живопису помножено ілюзорністю екрану.
Переводячи «телекартинку» у формат полотна, користуючись принципом розкладу частот, піксельною природою медіазображення, художник підносить її до традицій сюжетного живопису, вибудовуючи простір полотна за її класичними законами.
Цикл картин Тістола «Гори» демонструє його метод роботи зі стереотипом. Розпочатий в 1987-му році проєкт складають серії «Пейзаж», «Синай», «Кавказ», «Казбек» та «Арарат» (2002—2008). Всі роботи циклу побудовано за єдиним принципом: на полотнах, перекритих смугами локального кольору, реалістично виписано гірські вершини, а зверху нанесено трафаретні орнаменти. Лаконічні «Гори» Тістола сповнені грою змістових значень, символів та шифрів. Цей цикл має свою історію: картинка на пачці цигарок «Казбек» — цитата відомого твору художника Є. Лансере. З позахудожнього, побутового простору Тістол повертає «картинку» у простір нової картини, але не як спрощений повтор, а як певний знак, у якому закодовано художні й нехудожні змістові алюзії.
Над проєктом «Ю. Бе. Ка» — «Южный Берег Крыма» — Тістол працює з 2006 року. У пошуку стереотипів художник знаходить їх у звичному оточенні. Головний сюжет — пальми на кримському узбережжі. Тут продовжено тему «національної географії», де Крим — символ місця відпочинку, нескінченних вакацій, достеменний рай. Художника приваблює те рукотворне середовище, яке робить пейзаж складовою культури. Адже пальми — не автентичне дерево Криму, їх були привезено сюди у XX сторіччі заради формування кримського «нового стереотипу». У «Ю.Бе. Ка» використано техніку фотографії, живопису й рисунку, які невимушено перетікають одне в одне. До проєкту увійшли живописні полотна й цикли принтів; за тло правлять сторінки шкільних зошитів, побіжні нотатки, випадкові начерки, чеки супермаркетів, рахунки з готелів та пралень, листівки, банери колишніх виставок, авіаквитки.
Бієнале
- 2001 — 49-й Венеціанський бієнале.
- 1996 — Московський Міжнародний фотобієнале «Інтерфото».
- 1994 — 22-й Бієнале у Сан-Паулу.
Колекції
- PinchukArtCentre, Київ, Україна.
- Зібрання (колекція) образотворчого мистецтва Градобанку, Київ, Україна.
- Музей Стеделек, Амстердам, Нідерланди.
- Колекція Нортона Доджа, США.
- Музей історії Москви, Росія.
- Міністерство культури Туреччини, Анкара.
- Фонд Christoph Merian Stiftung, Базель, Швейцарія.
Громадська позиція
У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.
Виноски
- Project van de Slag bij Poltawa
- Тістол Олег Михайлович. logos-ukraine.com.ua. Процитовано 3 липня 2020.
- Олег Тістол, художник, один із лідерів "української нової хвилі". www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 3 липня 2020.
- Скляренко Г. «Телереалізми» Олега Тістола // Образотворче мистецтво. — 2009. — № 2.
- Б. Гройс
- Скляренко Г. «Пальми для Роксолани»// Вступна стаття до каталогу: Олег Тістол. Ю.Бе. Ка. — К., 2008.
- Світові інтелектуали закликають політиків бойкотувати ЧС доки Росія не звільнить українських політв’язнів [ 23 червня 2018 у Wayback Machine.] 06.06.2018
Бібліографія
- Володимир Петрашик.«60 років Незалежності» Олега Тістола // Образотворче мистецтво. – № 1.– 2021. – С. 68 – 71.
- Скляренко Г. «Худфонд Олега Тистола: кое-что о красоте стереотипов» («Худфонд» Олега Тістола: дещо про красу стереотипів) // Вступна стаття до каталогу «Худфонд». — Майстерня книги. — 2009.
- Скляренко Г. Від «Болотяної Лукрози» до «Матері городов». Архітектурні фантазії Олега Тістола та Миколи Маценка // Київ, 2006. — № 4
- Barbara Bauermeister. Der Rep Der Neuen Zeit (Реп нової доби) // Sieter. — 2005. — № 34.
- Janet Koplos. Of Walls and Wandering (Від стін та блукань) // Art in America, July 1992.
- Jan Hein Sassen. Oleg Tistol (Олег Тістол) // Wanderlieder, Stedelijk Museum, 1991.
- Свиблова О. В поисках счастливого конца (У пошуках щасливого кінця) // Родник. — 1990. — № 5(41).
- Акинша К. Поэтика суржика, или котлета по-киевски (Поетика суржику, або котлета по-київськи) // Декоративное искусство, 1989. — № 3.
- Larisa Kaszuk. Furmanny Zaulek, Furmanny Lane (Фурманний провулок) // Фурманный переулок — Furmanny Zaulek — Furmanny Lane. — Dom Slowa Polskiego. — 1989.
Посилання
- Олег Тістол, учасник проєкту STRANGE TIME - першої в Україні міжнародної виставки сучасного мистецтва у віртуальному просторі.
- Олег Тістол на сайті www.gif.ru
- Artmajeur
- Saatchi On-line Galery
- Олег Тістол на сайті BuyArtGallery
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tistol Oleg Mihajlovich 25 serpnya 1960 Vradiyivka Mikolayivska obl Ukrayina SRSR ukrayinskij hudozhnik predstavnik ukrayinskogo neobaroko odin z lideriv Novoyi ukrayinskoyi hvili Oleg Mihajlovich TistolNarodzhennya25 serpnya 1960 1960 08 25 63 roki Vradiyivka Mikolayivska obl URSRNacionalnistukrayinecKrayina UkrayinaZhanrzhivopisNavchannyaLvivska nacionalna akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikNapryamokkonceptualne mistectvo media mistectvoRoboti v kolekciyiMiskij muzej Amsterdam 1 Tistol Oleg Mihajlovich u VikishovishiBiografiyaOleg Tistol narodivsya u selishi Vradiyivka Mikolayivskoyi oblasti u sim yi Mihajla Fedorovicha Tistola vchenogo agronoma 1970 roku jogo mati Bolgarina Tistol Valentina Sergiyivna otrimala posadu nachalnika oblasnogo upravlinnya kulturi i Oleg z batkami pereyihav do Mikolayeva Svoyu hudozhnyu osvitu rozpochav 1972 roku v dityachij hudozhnij shkoli 1974 roku vstupiv do Respublikanskoyi hudozhnoyi serednoyi shkoli im T G Shevchenka na viddilennya zhivopisu i pereyihav do Kiyeva U 1978 1979 rokah pracyuvav hudozhnikom shriftovikom u Mikolayivskomu hudozhnomu fondi Z 1979 do 1984 roku navchayetsya u Lvivskomu derzhavnomu instituti dekorativno prikladnogo mistectva Z 1984 do 1986 roku prohodit vijskovu sluzhbu v vijskovij chastini Makarov 1 de poznajomivsya z Kostyantinom Vinni Ryeunovim 1988 roku odruzhivsya z hudozhniceyu Marinoyu Skugaryevoyu Na 1 j radyansko amerikanskij vistavci Soviart Oleg Tistol poznajomivsya z hudozhnikom Dmitrom Kantorovim yakij zaprosiv jogo do moskovskogo skvotu Furmannij provulok Naprikinci 1988 roku Tistol ta Ryeunov u spivpraci z kuratorom Olgoyu Sviblovoyu pochali prezentuvati svoyi roboti u Glazgo Rejk yaviku Gelsinki tosho Vid 2002 do 2009 roku pracyuvav iz kuratorom Olgoyu Lopuhovoyu spilnij proyekt Hudfond 2009 Z 1993 roku zhive i pracyuye u Kiyevi TvorchistTvorchist Olega Tistola zhivopis masshtabni instalyacijni proyekti fotografiyi skulptura ta hudozhni ob yekti z kincya 80 h vidznachena u centri aktivnogo polya suchasnoyi kulturi pro sho svidchit postijna uchast u mizhnarodnih hudozhnih podiyah Proyekt ukrayinskih groshej Roksolana Polotno oliya 280h480sm 1995 U mistectvi Tistola yake viniklo na mezhi radyanskoyi ta postradyanskoyi dobi sintezovano pereglyad klishe radyanskoyi kulturi i same ta zhittyeradisnist feyerichnist sho viznachali sutnist ukrayinskoyi novoyi hvili Poyednuyuchi u svoyih tvorah nacionalni i radyanski simvoli mifi abo zh utopiyi Tistol vidkriv dlya sebe te sho zvetsya simulyakrom kopiyu bez originalu tu paradoksalnu samodostatnist radyanskoyi naochnoyi agitaciyi yak zaminnika fiktivnih rechej sho nespodivano pov yazuye yiyi z popartom Tistola zacikaviv yiyi formalno estetichnij aspekt trafareti rastri zafarbovani ploshini Ranni roboti Tistola veliki za rozmirom kartini Vozz yednannya 1988 Proshannya slov yanki 1989 Vprava z bulavami 1989 Zinovij Bogdan Hmelnickij 1989 reprezentuvali harakterni risi ukrayinskoyi novoyi hvili yaskravu ekspresivnist rozkutist pidkreslenu nadmirnist u poyednanni z postavangardnoyu interpretaciyeyu istorichnih syuzhetiv obraziv motiviv nacionalnoyi kulturi U 1987 roci Oleg Tistol i Kostyantin Ryeunov progolosili programu Mezha zusil nacionalnogo posteklektizmu de golovnoyu metoyu bulo pragnennya okresliti nacionalnij prostir yak temu dlya vidtvorennya onovlennya i pereusvidomlennya hudozhnoyi movi tradicij mistectva ta osnov zhivopisu Ob yednani ideyeyu borotbi za krasu stereotipu voni zagostrili hudozhnyu diskusiyu na ukrayinskomu baroko yak na perelamnij j vlasne virishalnij dobi vitchiznyanoyi istoriyi de osoblivo krasnomovnim ye radyanskij dosvid i te nacionalne pidsvidome sho viznachaye strizhen svitosprijnyattya ta estetichnih prioritetiv Dvoznachnist cih stereotipiv postala yak drama kulturi yak yiyi tradicijni risi Z 1984 roku Tistol rozpochav robotu nad Proyektom ukrayinskih groshej Proyekt roztyagnuvsya do 2001 roku na pochatku 90 h rokiv do nogo priyednavsya Mikola Macenko z malyunkiv i ofortiv vin peretvorivsya na monumentalni panno ta instalyaciyi U proyekti Tistola banknoti unaochneno yak kategoriyu kulturno simvolichnu kotra ne tilki fiksuye istoriyu derzhavnosti u 1918 roci dizajn ukrayinskih karbovanciv rozroblyali vidatni hudozhniki G Narbut M Bojchuk O Bogomazov ale j viddzerkalyuye golovni risi suchasnosti U comu proyekti banknot istorichni ukrayinski brendi legendarnu Roksolanu getmaniv vershnikiv kozakiv geraldichni figuri j psevdobarokovi vizerunki podano kriz radyansku estetiku trafaretiv ta klishe Primari nacionalnogo mifu zanureno hudozhnikom u viznachenist prokreslenih carin suchasnogo rinku TV Realizm 25 12 2009 Polotno oliya 150 h 200 sm 2009 Paralelno z seredini 90 h razom z Mikoloyu Macenkom Oleg Tistol rozroblyaye ideyu Nacpromu doslidzhennya nacionalnih stereotipiv zafiksovanih u predmetnomu seredovishi U spilnih z Macenkom proyektah Muzej Atatyurka Muzej arhitekturi Muzej Ukrayini Mat gorodov de poyednalisya zhivopis fotografiya ta hudozhni ob yekti arhitektura postaye yak dekoraciya do zhittyevih vistav Cherez filtri avtorskogo bachennya zagalnovidomi ta j peresichni sporudi stayut fata morganoyu navzamin novitnim budivnichim fantaziyam Roboti hudozhnikiv privertayut uvagu do takoyi nadzvichajno aktualnoyi v Ukrayini temi yak manipulyaciya istorichnoyu spadshinoyu populyarnist arhitekturnih rekonstrukcij sho zapovnyuyut istorichnu zabudovu mista stilizovanimi mulyazhami Temu stereotipiv prodovzheno Tistolom takozh u cikli kartin Nacionalna geografiya de zadiyano problemu avtentichnosti j globalizaciyi Materialom sluguvali stari ilyustrovani zhurnali z fotografiyami narodiv svitu Tut nacionalnu ekzotiku rozglyanuto yak aktualnu strategiyu prodazhu lokalnih brendiv na globalnomu rinku Podiyi Pomaranchevoyi revolyuciyi 2004 roku koli stezhachi za rozvitkom politichnoyi situaciyi usya krayina ani na mit ne vidhodila vid teleekraniv stali dlya Tistola impulsom do stvorennya vlasnoyi versiyi postmedijnoyi kartini proyektu TV Realizm Hudozhnika zacikavili metamorfozi yakih zaznaye obraz na ekrani peretvoryuyuchi lyudsku individualnist na plaskij medijnij imidzh Perenosyachi telezobrazhennya na polotno hudozhnik vitvoryuye yih yak gotovi ob yekti sho zdatni peretvoryuvatis na podvijnu ilyuziyu koli ilyuzornist zhivopisu pomnozheno ilyuzornistyu ekranu Yu Be Ka Tretij Rim Polotno akril fotoprint 185h240 sm 2009 Perevodyachi telekartinku u format polotna koristuyuchis principom rozkladu chastot pikselnoyu prirodoyu mediazobrazhennya hudozhnik pidnosit yiyi do tradicij syuzhetnogo zhivopisu vibudovuyuchi prostir polotna za yiyi klasichnimi zakonami Cikl kartin Tistola Gori demonstruye jogo metod roboti zi stereotipom Rozpochatij v 1987 mu roci proyekt skladayut seriyi Pejzazh Sinaj Kavkaz Kazbek ta Ararat 2002 2008 Vsi roboti ciklu pobudovano za yedinim principom na polotnah perekritih smugami lokalnogo koloru realistichno vipisano girski vershini a zverhu naneseno trafaretni ornamenti Lakonichni Gori Tistola spovneni groyu zmistovih znachen simvoliv ta shifriv Cej cikl maye svoyu istoriyu kartinka na pachci cigarok Kazbek citata vidomogo tvoru hudozhnika Ye Lansere Z pozahudozhnogo pobutovogo prostoru Tistol povertaye kartinku u prostir novoyi kartini ale ne yak sproshenij povtor a yak pevnij znak u yakomu zakodovano hudozhni j nehudozhni zmistovi alyuziyi Nad proyektom Yu Be Ka Yuzhnyj Bereg Kryma Tistol pracyuye z 2006 roku U poshuku stereotipiv hudozhnik znahodit yih u zvichnomu otochenni Golovnij syuzhet palmi na krimskomu uzberezhzhi Tut prodovzheno temu nacionalnoyi geografiyi de Krim simvol miscya vidpochinku neskinchennih vakacij dostemennij raj Hudozhnika privablyuye te rukotvorne seredovishe yake robit pejzazh skladovoyu kulturi Adzhe palmi ne avtentichne derevo Krimu yih buli privezeno syudi u XX storichchi zaradi formuvannya krimskogo novogo stereotipu U Yu Be Ka vikoristano tehniku fotografiyi zhivopisu j risunku yaki nevimusheno peretikayut odne v odne Do proyektu uvijshli zhivopisni polotna j cikli printiv za tlo pravlyat storinki shkilnih zoshitiv pobizhni notatki vipadkovi nacherki cheki supermarketiv rahunki z goteliv ta pralen listivki baneri kolishnih vistavok aviakvitki Biyenale2001 49 j Venecianskij biyenale 1996 Moskovskij Mizhnarodnij fotobiyenale Interfoto 1994 22 j Biyenale u San Paulu KolekciyiPinchukArtCentre Kiyiv Ukrayina Zibrannya kolekciya obrazotvorchogo mistectva Gradobanku Kiyiv Ukrayina Muzej Stedelek Amsterdam Niderlandi Kolekciya Nortona Dodzha SShA Muzej istoriyi Moskvi Rosiya Ministerstvo kulturi Turechchini Ankara Fond Christoph Merian Stiftung Bazel Shvejcariya Gromadska poziciyaU chervni 2018 pidtrimav vidkritij list diyachiv kulturi politikiv i pravozahisnikiv iz zaklikom do svitovih lideriv vistupiti na zahist uv yaznenogo u Rosiyi ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova j inshih politv yazniv VinoskiProject van de Slag bij Poltawa Tistol Oleg Mihajlovich logos ukraine com ua Procitovano 3 lipnya 2020 Oleg Tistol hudozhnik odin iz lideriv ukrayinskoyi novoyi hvili www ukrinform ua ukr Procitovano 3 lipnya 2020 Sklyarenko G Telerealizmi Olega Tistola Obrazotvorche mistectvo 2009 2 B Grojs Sklyarenko G Palmi dlya Roksolani Vstupna stattya do katalogu Oleg Tistol Yu Be Ka K 2008 Svitovi intelektuali zaklikayut politikiv bojkotuvati ChS doki Rosiya ne zvilnit ukrayinskih politv yazniv 23 chervnya 2018 u Wayback Machine 06 06 2018BibliografiyaVolodimir Petrashik 60 rokiv Nezalezhnosti Olega Tistola Obrazotvorche mistectvo 1 2021 S 68 71 Sklyarenko G Hudfond Olega Tistola koe chto o krasote stereotipov Hudfond Olega Tistola desho pro krasu stereotipiv Vstupna stattya do katalogu Hudfond Majsternya knigi 2009 Sklyarenko G Vid Bolotyanoyi Lukrozi do Materi gorodov Arhitekturni fantaziyi Olega Tistola ta Mikoli Macenka Kiyiv 2006 4 Barbara Bauermeister Der Rep Der Neuen Zeit Rep novoyi dobi Sieter 2005 34 Janet Koplos Of Walls and Wandering Vid stin ta blukan Art in America July 1992 Jan Hein Sassen Oleg Tistol Oleg Tistol Wanderlieder Stedelijk Museum 1991 Sviblova O V poiskah schastlivogo konca U poshukah shaslivogo kincya Rodnik 1990 5 41 Akinsha K Poetika surzhika ili kotleta po kievski Poetika surzhiku abo kotleta po kiyivski Dekorativnoe iskusstvo 1989 3 Larisa Kaszuk Furmanny Zaulek Furmanny Lane Furmannij provulok Furmannyj pereulok Furmanny Zaulek Furmanny Lane Dom Slowa Polskiego 1989 PosilannyaOleg Tistol uchasnik proyektu STRANGE TIME pershoyi v Ukrayini mizhnarodnoyi vistavki suchasnogo mistectva u virtualnomu prostori Oleg Tistol na sajti www gif ru Artmajeur Saatchi On line Galery Oleg Tistol na sajti BuyArtGallery