Ті́ньки — село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Населення — 2 255 чоловік (2007). Село розташоване за 6 км від річкового порту Адамівка, за 17 км від районного центру, міста Чигирин та за 51 км від залізничної станції Фундукліївка. На півночі сусідить з селом Боровиця, на заході з селами Розсошинці та Красносілля, на півдні з селом Рацеве та на сході омивається водами Кременчуцького водосховища. Поблизу Тіньок, Бужина і Тарасівки знайдено 4 поселення доби бронзи.
село Тіньки | |
---|---|
будівля колишньої сільської ради | |
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Чигиринська міська громада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | середина 16 століття. |
Населення | 2 255 (на 01.01.2007) |
Площа | 8,5 км² |
Густота населення | 282,35 осіб/км² |
Поштовий індекс | 20924 |
Телефонний код | +380 4730 |
Катойконіми | тіньчани |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′10″ пн. ш. 32°37′02″ сх. д. / 49.18611° пн. ш. 32.61722° сх. д.Координати: 49°11′10″ пн. ш. 32°37′02″ сх. д. / 49.18611° пн. ш. 32.61722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 76 м |
Водойми | Дніпро (Кременчуцьке водосховище). |
Відстань до обласного центру | 48,7 (фізична) км 65 (автошляхами) км |
Відстань до районного центру | 17 (автошляхами) км |
Найближча залізнична станція | Фундукліївка |
Відстань до залізничної станції | 51 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Чигирин |
Карта | |
Тіньки | |
Тіньки | |
Мапа | |
Тіньки у Вікісховищі |
Історія
Сучасне село Тіньки утворене у 1959 році внаслідок переселення мешканців сіл Тіньки, Шабельники, Тарасівка, Адамівка та Бужин через будівництво Кременчуцького водосховища. Ці села знаходилися в низовині, яку потім затопили. Досі мешканці села умовно ділять територію на Шабельники та Тіньки, межа яких проходить по вулиці Гоголя.
В історичних документах Бужин і Тіньки згадуються ще у 16 столітті. Лаврентій Похилевич в своїх «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» пише:
Тіньки, село за 3 версти від Бужина і від Адамівки. Має таке саме розташування як і Адамівка і Кожарок, знаходиться в тіні гори і дерев, звідки походить і назва. Під час весняного паводку навколишні болота заливаються Дніпром і село стає островом; влітку Дніпро за 4 версти. На полях знаходиться велика кількість могил, що пояснюється близкістю до Бужина.
Мешканців обох статей 988. В 1808 році було 418 у 41 дворі.
Церква Миколаївська, дерев'яна, 6-го класу, землі має 36 десятин, побудована в 1804 році на місці старої.
В роки Радянсько-німецької війни населення брало активну участь у партизанських загонах. За мужність і відвагу 417 жителів села нагороджені орденами і медалями. В селі споруджено обеліск Слави та пам'ятник на братській могилі. Всього у війні брали участь 1 500 мешканців села, 78 з них загинули.
За радянської влади в селі працював колгосп «Україна», що обробляв 4130 га землі, з яких 3978 орної. Основним напрямком господарства було рільництво і тваринництво.
1958 року за виробництво м'яса та іншої тваринницької продукції бригадир рільничої бригади С. С. Яценко удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, 232 особи нагороджені орденами і медалями.
Станом на 1972 рік у селі мешкало 3 671 чоловік, працювали середня і початкова школи, будинок культури на 650 місць, 3 бібліотеки з фондом 16 600 книг, дільнича лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, 2 дитячих ясел, відділення зв'язку, чайна, 5 магазинів.
Сучасність
В селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний дитячий заклад «Сонечко». Працюють одинадцять приватних крамниць. Є лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, аптека, стадіон, пошта, відділення Ощадбанку, будинок культури (1969, архітектори Георгій Зенькович, Леонід Олов'янников, В. Кащин, З. Чечик, монументально-декоративне оздоблення виконав художник Григорій Довженко) з філією районної бібліотеки, працює кілька приватних риболовецьких підприємств. Щовівторка у першій половині дня в селі проводиться ярмарок.
Топоніми
- Вулиці: Пушкіна, Андріївська (колишня Горького), Богдана Хмельницького, Шабельницька (колишня Котовського), Гоголя, Благовісна (колишня Леніна), Грушевського (колишня Калініна), Тарасівська (колишня Кірова), Крилівська (була дорога на Крилів), Бужинська (колишня Чапаєва), Чернишевського, Чигиринська (дорога з Тарасівки на Чигирин), Шевченка, Центральна (колишня Щорса);
- Балки: Бадьорова (землі діда Бадьора), Нюхова;
- Ярки (з півночі на південь): Конюхів, Голиків, Больботів (Палтонів), Церковний, Свитин, Федін, Малий, Брисін, Бадьоровий, Льодник, Черпалка, Мурашиний, Набоківський (Дурний), Хмарівський, Курятник, Чигиринський, Цегельний, Дизель, Низький, Високий, Мишурин.
Політичні уподобання
Згідно з даними дільничої виборчої комісії у позачергових виборах до Верховної Ради України 30 вересня 2007 року взяли участь 1199 чоловік, або 65,84 % виборців. Найбільш голосів — 46,96 % віддали виборці Блоку Юлії Тимошенко, потім — «НАША УКРАЇНА — НАРОДНА САМООБОРОНА» — 21,35 %, Партія регіонів — 10,26 %, «Блок Литвина» — 7,09 %, Комуністична партія України — 5,56 %, Соціалістична партія України — 2 %.
Також від 1 до 10 голосів набрали підтримки (у порядку зменшення): Прогресивна соціалістична партія України — 10, Партія Вільних Демократів і Всеукраїнське об'єднання «Свобода» по 7, «Блок партії пенсіонерів України» — 4, Селянський Блок «Аграрна Україна» — 2, Блок «Всеукраїнська громада» і Виборчий блок політичних партій «КУЧМА» по одному.
Відомі люди
Народилися
- Великий Михайло Володимирович (1913—1975) — Герой Соціалістичної Праці;
- Зайнчківська Лідія Іванівна (* 1961) — Народна артистка України;
- Петкова Леся Омелянівна (* 1967) — вчена-економістка. Доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України.
- Прудкий Олег Вікторович (1991—2022) — український боксер, учасник російсько-української війни.
- Сіянко Климентій Євдокимович (1868—1946) — один з фундаторів заповідника «Асканія-Нова»
- Смоляр Олександр Васильович (1976—2014) — учасник АТО;
- (1913 — ?) — Герой Соціалістичної Праці.
Працювали
- Міхненко Григорій Кирилович (1910-1990) — український педагог, Заслужений вчитель Української РСР, Герой Соціалістичної праці.
Галерея
- Пам'ятний знак про заснування села
- Церква
- Будинок культури
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 10 червня 2007.
- maps.vlasenko.net(рос.)
- офіційний сайт школи[недоступне посилання з липня 2019]
- Зенькович Георгій Володимирович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 90.
- Довженко Григорій Овксентійович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 143.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Тіньки: [про минуле зниклих сіл Бужина, Тарасівки, Тіньок, Шабельників Черкас. обл., примусове переселення мешканців, буд-во і життя нового села, про уродженців краю] / Олександр Солодар. — Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2016. — 151, [2] с. : іл., табл., карти-схеми, портр. — (Серія «Невідома Чигиринщина»). — Бібліогр.: с. 143—152 (431 назва). —
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti nki selo u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Chigirinskij miskij gromadi Naselennya 2 255 cholovik 2007 Selo roztashovane za 6 km vid richkovogo portu Adamivka za 17 km vid rajonnogo centru mista Chigirin ta za 51 km vid zaliznichnoyi stanciyi Fundukliyivka Na pivnochi susidit z selom Borovicya na zahodi z selami Rozsoshinci ta Krasnosillya na pivdni z selom Raceve ta na shodi omivayetsya vodami Kremenchuckogo vodoshovisha Poblizu Tinok Buzhina i Tarasivki znajdeno 4 poselennya dobi bronzi selo Tinki budivlya kolishnoyi silskoyi radibudivlya kolishnoyi silskoyi radi Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Chigirinska miska gromada Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane seredina 16 stolittya Naselennya 2 255 na 01 01 2007 Plosha 8 5 km Gustota naselennya 282 35 osib km Poshtovij indeks 20924 Telefonnij kod 380 4730 Katojkonimi tinchani Geografichni dani Geografichni koordinati 49 11 10 pn sh 32 37 02 sh d 49 18611 pn sh 32 61722 sh d 49 18611 32 61722 Koordinati 49 11 10 pn sh 32 37 02 sh d 49 18611 pn sh 32 61722 sh d 49 18611 32 61722 Serednya visota nad rivnem morya 76 m Vodojmi Dnipro Kremenchucke vodoshovishe Vidstan do oblasnogo centru 48 7 fizichna km 65 avtoshlyahami km Vidstan do rajonnogo centru 17 avtoshlyahami km Najblizhcha zaliznichna stanciya Fundukliyivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 51 km Misceva vlada Adresa radi m Chigirin Karta Tinki Tinki Mapa Tinki u VikishovishiIstoriyaSuchasne selo Tinki utvorene u 1959 roci vnaslidok pereselennya meshkanciv sil Tinki Shabelniki Tarasivka Adamivka ta Buzhin cherez budivnictvo Kremenchuckogo vodoshovisha Ci sela znahodilisya v nizovini yaku potim zatopili Dosi meshkanci sela umovno dilyat teritoriyu na Shabelniki ta Tinki mezha yakih prohodit po vulici Gogolya V istorichnih dokumentah Buzhin i Tinki zgaduyutsya she u 16 stolitti Lavrentij Pohilevich v svoyih Skazannyah pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi pishe Tinki selo za 3 versti vid Buzhina i vid Adamivki Maye take same roztashuvannya yak i Adamivka i Kozharok znahoditsya v tini gori i derev zvidki pohodit i nazva Pid chas vesnyanogo pavodku navkolishni bolota zalivayutsya Dniprom i selo staye ostrovom vlitku Dnipro za 4 versti Na polyah znahoditsya velika kilkist mogil sho poyasnyuyetsya blizkistyu do Buzhina Meshkanciv oboh statej 988 V 1808 roci bulo 418 u 41 dvori Cerkva Mikolayivska derev yana 6 go klasu zemli maye 36 desyatin pobudovana v 1804 roci na misci staroyi obelisk Slavi V roki Radyansko nimeckoyi vijni naselennya bralo aktivnu uchast u partizanskih zagonah Za muzhnist i vidvagu 417 zhiteliv sela nagorodzheni ordenami i medalyami V seli sporudzheno obelisk Slavi ta pam yatnik na bratskij mogili Vsogo u vijni brali uchast 1 500 meshkanciv sela 78 z nih zaginuli Za radyanskoyi vladi v seli pracyuvav kolgosp Ukrayina sho obroblyav 4130 ga zemli z yakih 3978 ornoyi Osnovnim napryamkom gospodarstva bulo rilnictvo i tvarinnictvo 1958 roku za virobnictvo m yasa ta inshoyi tvarinnickoyi produkciyi brigadir rilnichoyi brigadi S S Yacenko udostoyenij zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci 232 osobi nagorodzheni ordenami i medalyami Stanom na 1972 rik u seli meshkalo 3 671 cholovik pracyuvali serednya i pochatkova shkoli budinok kulturi na 650 misc 3 biblioteki z fondom 16 600 knig dilnicha likarnya na 25 lizhok pologovij budinok 2 dityachih yasel viddilennya zv yazku chajna 5 magaziniv SuchasnistV seli ye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv doshkilnij dityachij zaklad Sonechko Pracyuyut odinadcyat privatnih kramnic Ye likarska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini apteka stadion poshta viddilennya Oshadbanku budinok kulturi 1969 arhitektori Georgij Zenkovich Leonid Olov yannikov V Kashin Z Chechik monumentalno dekorativne ozdoblennya vikonav hudozhnik Grigorij Dovzhenko z filiyeyu rajonnoyi biblioteki pracyuye kilka privatnih riboloveckih pidpriyemstv Shovivtorka u pershij polovini dnya v seli provoditsya yarmarok ToponimiVulici Pushkina Andriyivska kolishnya Gorkogo Bogdana Hmelnickogo Shabelnicka kolishnya Kotovskogo Gogolya Blagovisna kolishnya Lenina Grushevskogo kolishnya Kalinina Tarasivska kolishnya Kirova Krilivska bula doroga na Kriliv Buzhinska kolishnya Chapayeva Chernishevskogo Chigirinska doroga z Tarasivki na Chigirin Shevchenka Centralna kolishnya Shorsa Balki Badorova zemli dida Badora Nyuhova Yarki z pivnochi na pivden Konyuhiv Golikiv Bolbotiv Paltoniv Cerkovnij Svitin Fedin Malij Brisin Badorovij Lodnik Cherpalka Murashinij Nabokivskij Durnij Hmarivskij Kuryatnik Chigirinskij Cegelnij Dizel Nizkij Visokij Mishurin Politichni upodobannyaZgidno z danimi dilnichoyi viborchoyi komisiyi u pozachergovih viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini 30 veresnya 2007 roku vzyali uchast 1199 cholovik abo 65 84 viborciv Najbilsh golosiv 46 96 viddali viborci Bloku Yuliyi Timoshenko potim NAShA UKRAYiNA NARODNA SAMOOBORONA 21 35 Partiya regioniv 10 26 Blok Litvina 7 09 Komunistichna partiya Ukrayini 5 56 Socialistichna partiya Ukrayini 2 Takozh vid 1 do 10 golosiv nabrali pidtrimki u poryadku zmenshennya Progresivna socialistichna partiya Ukrayini 10 Partiya Vilnih Demokrativ i Vseukrayinske ob yednannya Svoboda po 7 Blok partiyi pensioneriv Ukrayini 4 Selyanskij Blok Agrarna Ukrayina 2 Blok Vseukrayinska gromada i Viborchij blok politichnih partij KUChMA po odnomu Vidomi lyudiNarodilisya Velikij Mihajlo Volodimirovich 1913 1975 Geroj Socialistichnoyi Praci Zajnchkivska Lidiya Ivanivna 1961 Narodna artistka Ukrayini Petkova Lesya Omelyanivna 1967 vchena ekonomistka Doktor ekonomichnih nauk profesor Akademik AN VSh Ukrayini Prudkij Oleg Viktorovich 1991 2022 ukrayinskij bokser uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Siyanko Klimentij Yevdokimovich 1868 1946 odin z fundatoriv zapovidnika Askaniya Nova Smolyar Oleksandr Vasilovich 1976 2014 uchasnik ATO 1913 Geroj Socialistichnoyi Praci Pracyuvali Mihnenko Grigorij Kirilovich 1910 1990 ukrayinskij pedagog Zasluzhenij vchitel Ukrayinskoyi RSR Geroj Socialistichnoyi praci GalereyaPam yatnij znak pro zasnuvannya sela Cerkva Budinok kulturiDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Primitki Arhiv originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 17 travnya 2008 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 10 chervnya 2007 maps vlasenko net ros oficijnij sajt shkoli nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zenkovich Georgij Volodimirovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 90 Dovzhenko Grigorij Ovksentijovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 143 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Tinki pro minule zniklih sil Buzhina Tarasivki Tinok Shabelnikiv Cherkas obl primusove pereselennya meshkanciv bud vo i zhittya novogo sela pro urodzhenciv krayu Oleksandr Solodar Cherkasi Chabanenko Yu A 2016 151 2 s il tabl karti shemi portr Seriya Nevidoma Chigirinshina Bibliogr s 143 152 431 nazva ISBN 978 966 920 160 7Posilannya