Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тхір лісовий Час існування: середній плейстоцен — наш час | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Mustela (Putorius) putorius (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Тхір лісови́й (Mustela putorius), також відомий як тхір звича́йний, тхір те́мний — ссавець ряду Хижих, що представляє рід Mustela з родини куницевих. Цінний хутровий звір. Тхір лісовий — типовий звір широколистяних лісів Полісся і Лісостепу, частий мешканець сільських садиб та курників. З 2009 року в Україні під охороною: внесений до Червоної книги України (категорія «вразливий» станом на 2021 р.).
Родинні стосунки
«Тхір» — назва підроду Putorius. На території України водиться два види тхора:
- тхір лісовий, або темний (лат. Mustela putorius Lesson);
- тхір степовий, або світлий (лат. Mustela eversmanni Lesson)
Гібриди. У природі неодноразово відмічені гібриди з тхором степовим та норкою європейською, у тому числі й на території України.
Морфологія
Зовнішній вигляд
Довжина тіла 29-48 см, хвоста — 11,5-18,7 см, маса — 0,6-1,9 кг. Тіло витягнуте, відносно масивне, ноги короткі. Морда витягнута, з широкими заокругленими вухами. Хвіст пухнастий, відносно короткий, лише трохи виступає за кінці витягнутих назад задніх лап. У самиці є 5 пар сосків.
Хутро і забарвлення
Хутро пухнасте, з рідким остьовим волоссям, довгим на задній частині спини і поступово коротшим до переду. Загальний відтінок забарвлення темно- або чорно-бурий, зумовлений різною інтенсивністю темного кольору остьового волосся. Найтемніші боки шиї, горло, груди, передні і задні кінцівки. Нижня ділянка тіла темно-бура. На верхній частині тіла і голові забарвлення не однотонне, бо світло-палеве підшерстя помітно просвічує між чорним остьовим волоссям. Морда і кінчики вух сірувато-білі. Між очима темна поперечна пляма у вигляді маски. Хвіст по всій довжині темно-бурий або чорний. Улітку хутро коротше, рідше і темніше.
Череп, зуби, бакулюм
Череп широкий і короткий, ширина його в межах слухових капсул значно більша половини кондилобазальної довжини черепа. Кондилобальна довжина — 5,1-7,1 см. Лобова частина черепа між надочними відростками опукла. Починаючи від заочних відростків, міжочний простір черепа помітно не звужується. Зубна формула: і 3/3; с 1/1; pm 3/3; m 1/2 — всього 34 зуби. Статева кістка дорослого самця має довжину 3,4-4,3 см.
Ареал і чисельність в Україні
У Карпатських горах більш ніж на 1000—1200 м над рівнем моря не піднімається. Оселяється у різних місцевостях, уникає лише суцільних лісів і відкритих степових рівнин, хоча просувається далеко на південь у степові райони, тримаючись долин річок, невеликих острівних лісів, чагарників, людських осель тощо. У західних областях найчастіше трапляється в заростях очерету вздовж берегів різних водойм і боліт.
Згідно з Червоною книгою України, вид щільно поширений в Україні по всій території, окрім Кримського півострова (мапа в ЧКУ).
Чисельність виду в Україні постійно зростає. За державною статистикою, з 1999 по 2006 рік чисельність виду в Україні зросла з 17 414 до 23 050 особин, тобто, щороку чисельність зростає приблизно на тисячу особин. Попри цю тенденцію, оскільки дані мисливців і природоохоронців розходяться, вид було внесено до Червоної книги України з природоохоронним статусом «неоцінений».
Біологія
Спосіб життя
Веде переважно нічний спосіб життя, особливо активний у місячні ночі. На полюванні переміщується великими стрибками, обстежуючи різні схованки. За одну ніч долає 5-10 км. Може лазити по деревах, добре плаває. При переслідуванні вводить в дію пахучі залози, виділення яких мають неприємний запах. Знищуючи багато польових і лісових шкідників, корисний у сільському і лісовому господарстві. В той же час тхір чорний — кровожерний хижак, який може завдавати значних збитків у господарстві людини, знищуючи корисних птахів, спустошуючи курники.
Харчування
Живиться різноманітною їжею, переважно мишоподібними гризунами (Полушина, 1956; Абелєнцев, 1968). Другорядне значення в його живленні мають дрібні птахи, ящірки, жаби і риба. За добу може з'їсти 12-14 мишей і нориць. Із зайвої здобичі робить запаси. Оселившись поблизу господарства людини, нападає на кролів і свійську птицю, краде в курниках яйця. У весняно-літній період іноді споживає різноманітних комах, зокрема жуків.
Сховища
Кубло для виведення молодняку робить у порожнинах між корінням дерев, під хмизом, у купах каміння або дров, у низько розміщених дуплах дерев, під підлогою будівель, у скиртах соломи або в норах. Сам риє нори неохоче, здебільшого використовує готові нори інших тварин, лише пристосовуючи їх для себе, зокрема поглиблює. Глибина нори тхора досягає двох метрів.
Розмноження
Гін відбувається у березні-квітні. Вагітність триває 40-42 доби. Малята народжуються в квітні-травні. У приплоді 4-6 сліпих, майже голих малят, які прозрівають через 5 тижнів. Маса новонароджених 6-10 г. Молоком матері живляться до 6-ти тижнів. Самостійними стають восени, проте нерідко виводок залишається з самицею до весни. Статевої зрілості досягають в 9-14 місяців. Тривалість життя становить 12-15 років.
Вороги, хвороби
Вороги — вовк, лис рудий, беркут, великі сови, бродячі пси, браконьєри. Хвороби — гельмінтози, сказ.
Примітки
- Наукові назви ссавців України, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
- Тхір лісовий в Червоній книзі України
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 6 травня 2011.
Джерела
- Тхір на мисливському порталі
- Тхір лісовий в Червоній книзі України
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Абелєнцев В. I. Куницеві. — Київ: Наукова думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1, випуск 2).
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Thir lisovij Chas isnuvannya serednij plejstocen nash chas Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Kunicevi Mustelidae Pidrodina Kunicevi Mustelinae Rid Mustela Mustela Pidrid Thir Putorius Vid Thir lisovij Binomialna nazva Mustela Putorius putorius Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Mustela putorius Vikividi Mustela putorius EOL 311518 ITIS 621954 MSOP 41658 NCBI 9668 Fossilworks 104168 Thir lisovi j Mustela putorius takozh vidomij yak thir zvicha jnij thir te mnij ssavec ryadu Hizhih sho predstavlyaye rid Mustela z rodini kunicevih Cinnij hutrovij zvir Thir lisovij tipovij zvir shirokolistyanih lisiv Polissya i Lisostepu chastij meshkanec silskih sadib ta kurnikiv Z 2009 roku v Ukrayini pid ohoronoyu vnesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini kategoriya vrazlivij stanom na 2021 r Rodinni stosunki Thir nazva pidrodu Putorius Na teritoriyi Ukrayini voditsya dva vidi thora thir lisovij abo temnij lat Mustela putorius Lesson thir stepovij abo svitlij lat Mustela eversmanni Lesson Gibridi U prirodi neodnorazovo vidmicheni gibridi z thorom stepovim ta norkoyu yevropejskoyu u tomu chisli j na teritoriyi Ukrayini MorfologiyaZovnishnij viglyad Dovzhina tila 29 48 sm hvosta 11 5 18 7 sm masa 0 6 1 9 kg Tilo vityagnute vidnosno masivne nogi korotki Morda vityagnuta z shirokimi zaokruglenimi vuhami Hvist puhnastij vidnosno korotkij lishe trohi vistupaye za kinci vityagnutih nazad zadnih lap U samici ye 5 par soskiv Hutro i zabarvlennya Hutro puhnaste z ridkim ostovim volossyam dovgim na zadnij chastini spini i postupovo korotshim do peredu Zagalnij vidtinok zabarvlennya temno abo chorno burij zumovlenij riznoyu intensivnistyu temnogo koloru ostovogo volossya Najtemnishi boki shiyi gorlo grudi peredni i zadni kincivki Nizhnya dilyanka tila temno bura Na verhnij chastini tila i golovi zabarvlennya ne odnotonne bo svitlo paleve pidsherstya pomitno prosvichuye mizh chornim ostovim volossyam Morda i kinchiki vuh siruvato bili Mizh ochima temna poperechna plyama u viglyadi maski Hvist po vsij dovzhini temno burij abo chornij Ulitku hutro korotshe ridshe i temnishe Cherep zubi bakulyum Zubna sistema thora temnogo za Sketches in Natural History Cherep shirokij i korotkij shirina jogo v mezhah sluhovih kapsul znachno bilsha polovini kondilobazalnoyi dovzhini cherepa Kondilobalna dovzhina 5 1 7 1 sm Lobova chastina cherepa mizh nadochnimi vidrostkami opukla Pochinayuchi vid zaochnih vidrostkiv mizhochnij prostir cherepa pomitno ne zvuzhuyetsya Zubna formula i 3 3 s 1 1 pm 3 3 m 1 2 vsogo 34 zubi Stateva kistka doroslogo samcya maye dovzhinu 3 4 4 3 sm Areal i chiselnist v UkrayiniRozpovsyudzhennya thora lisovogo U Karpatskih gorah bilsh nizh na 1000 1200 m nad rivnem morya ne pidnimayetsya Oselyayetsya u riznih miscevostyah unikaye lishe sucilnih lisiv i vidkritih stepovih rivnin hocha prosuvayetsya daleko na pivden u stepovi rajoni trimayuchis dolin richok nevelikih ostrivnih lisiv chagarnikiv lyudskih osel tosho U zahidnih oblastyah najchastishe traplyayetsya v zarostyah ocheretu vzdovzh beregiv riznih vodojm i bolit Zgidno z Chervonoyu knigoyu Ukrayini vid shilno poshirenij v Ukrayini po vsij teritoriyi okrim Krimskogo pivostrova mapa v ChKU Chiselnist vidu v Ukrayini postijno zrostaye Za derzhavnoyu statistikoyu z 1999 po 2006 rik chiselnist vidu v Ukrayini zrosla z 17 414 do 23 050 osobin tobto shoroku chiselnist zrostaye priblizno na tisyachu osobin Popri cyu tendenciyu oskilki dani mislivciv i prirodoohoronciv rozhodyatsya vid bulo vneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini z prirodoohoronnim statusom neocinenij BiologiyaSposib zhittya Vede perevazhno nichnij sposib zhittya osoblivo aktivnij u misyachni nochi Na polyuvanni peremishuyetsya velikimi stribkami obstezhuyuchi rizni shovanki Za odnu nich dolaye 5 10 km Mozhe laziti po derevah dobre plavaye Pri peresliduvanni vvodit v diyu pahuchi zalozi vidilennya yakih mayut nepriyemnij zapah Znishuyuchi bagato polovih i lisovih shkidnikiv korisnij u silskomu i lisovomu gospodarstvi V toj zhe chas thir chornij krovozhernij hizhak yakij mozhe zavdavati znachnih zbitkiv u gospodarstvi lyudini znishuyuchi korisnih ptahiv spustoshuyuchi kurniki Harchuvannya Zhivitsya riznomanitnoyu yizheyu perevazhno mishopodibnimi grizunami Polushina 1956 Abelyencev 1968 Drugoryadne znachennya v jogo zhivlenni mayut dribni ptahi yashirki zhabi i riba Za dobu mozhe z yisti 12 14 mishej i noric Iz zajvoyi zdobichi robit zapasi Oselivshis poblizu gospodarstva lyudini napadaye na kroliv i svijsku pticyu krade v kurnikah yajcya U vesnyano litnij period inodi spozhivaye riznomanitnih komah zokrema zhukiv Shovisha Kublo dlya vivedennya molodnyaku robit u porozhninah mizh korinnyam derev pid hmizom u kupah kaminnya abo drov u nizko rozmishenih duplah derev pid pidlogoyu budivel u skirtah solomi abo v norah Sam riye nori neohoche zdebilshogo vikoristovuye gotovi nori inshih tvarin lishe pristosovuyuchi yih dlya sebe zokrema pogliblyuye Glibina nori thora dosyagaye dvoh metriv Rozmnozhennya Gin vidbuvayetsya u berezni kvitni Vagitnist trivaye 40 42 dobi Malyata narodzhuyutsya v kvitni travni U priplodi 4 6 slipih majzhe golih malyat yaki prozrivayut cherez 5 tizhniv Masa novonarodzhenih 6 10 g Molokom materi zhivlyatsya do 6 ti tizhniv Samostijnimi stayut voseni prote neridko vivodok zalishayetsya z samiceyu do vesni Statevoyi zrilosti dosyagayut v 9 14 misyaciv Trivalist zhittya stanovit 12 15 rokiv Vorogi hvorobi Vorogi vovk lis rudij berkut veliki sovi brodyachi psi brakonyeri Hvorobi gelmintozi skaz PrimitkiNaukovi nazvi ssavciv Ukrayini zatverdzheni Komisiyeyu iz zoologichnoyi terminologiyiInstitutu zoologiyi im I I Shmalgauzena NAN Ukrayini Thir lisovij v Chervonij knizi Ukrayini Arhiv originalu za 20 serpnya 2010 Procitovano 6 travnya 2011 DzherelaThir na mislivskomu portali Thir lisovij v Chervonij knizi UkrayiniLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Abelyencev V I Kunicevi Kiyiv Naukova dumka 1968 280 s Fauna Ukrayini Tom 1 vipusk 2 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi