Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Туре цька війна за незале жність тур istiklâl Harbi буквально означає Війна за незалежність або тур Kurtuluş Savaşı букв

Турецька війна за незалежність

Турецька війна за незалежність

Туре́цька війна́ за незале́жність (тур. İstiklâl Harbi буквально означає «Війна за незалежність», або тур. Kurtuluş Savaşı буквально означає «визвольна війна»; 19 травня 1919 — 24 липня 1923) — війна яка велася турецькими націоналістами проти Антанти, після поділу країни внаслідок поразки Османської імперії в Першій світовій війні.

Турецька війна за незалежність
image
Турецькі війська входять до Смірни (9 вересня 1922)

Турецькі війська входять до Смірни (9 вересня 1922)
Дата: 19 травня 1919 – 11 жовтня 1922 (перемир'я) 24 липня 1923 (мир)
Місце: Мала Азія і Фракія
Привід: Розділ Османської імперії:
Результат: Перемога
Сторони

image (1920-23)

image (1919-20)
image РРФСР
image Італія (таємно)		 Антанта

image Грецьке королівство
image Франція

image Сполучене Королівство

image Вірменія
image Італія (офіційно)
image Грузія
image США

image Османська імперія (1919-22)

  • imageimageimage
Командувачі
image Мустафа Кемаль Паша
image Февзі Паша
image
image
image Ісмет Паша 		image
image
image
image
image Джордж Мілн
image
image
image Драстамат Канаян
image
image
image
image
Військові сили
image травень 1919: 35,000
Жовтень 1920: 86,000
Створення Регулярної Армії;
Серпень 1922: 312,000		 image 80,000 (Грудень 1919)
1922: 200,000-250,000
image 60,000
image 20,000
image 30,000
image 7,000 (на піку)
Втрати
image 13,000 вбитих
~23,000 померлих від хвороб
35,000 поранених
7,000-22,000 полонених*		 image 19,362 вбитих
18,095 зникли безвісти
48,880 поранених
4,878 померлих по за полем брані
10,000 ув'язнених
image ~7,000
image 1,100+ вбитих
3,000+ полонених
Notes
  1. ↑ Kuva-yi Milliye came under command of the GNA after 4 September 1920.
  2. ↑ The United Kingdom occupied Constantinople but did not engage the Turkish Army directly. However British troops engaged . Moreover British troops occupied some towns in Turkey.
  3. ↑ Italy occupied Constantinople and a part of southwestern Anatolia but never engaged the Turkish Army directly. During its occupation Italian troops protected Turkish civilians, who were living in the areas occupied by the Italian army, from Greek troops and accepted Turkish refugees who had to flee from the regions invaded by the Greek army. In July 1921 Italy began to withdraw its troops from southwestern .
  4. ↑ The Ottoman controlled engaged the Turkish revolutionaries during the Battle of İzmit and the Ottoman government in Constantinople supported other revolts (e.g. ).
  5. ↑ For further information, see the .
  6. ↑ The United States offered Naval Support to the allies and took part in the bombardments of Samsun and Trabzon.
  7. ↑ *According to the Greek Red Cross from January 4, 1923, 510 officers, 6,012 soldiers and 309 civilians were taken prisoner by the Greek army. The Greek army declared 520 officers, 6,002 soldiers and 2,661 civilians taken as prisoner for the same month. In 1923, during the prisoner exchange there were 329 officers, 6,002 soldiers and 15,740 (according to Greece 11,042) civilian prisoners.
image
Члени Турецького національного руху на Сиваському конгресі, вересень 1919 року

Турецький національний рух () в Анатолії призвів до формування нового (ВНЗ) на чолі з Мустафою Кемалем Ататюрком і його соратниками. Після закінчення турецько-вірменської, франко-турецької, греко-турецької війн, Севрський договір було анульовано і підписано Лозаннський мирний договір в липні 1923 року. Союзники залишили Анатолію та Східну Фракію, Турецька Республіка була проголошена у жовтні 1923 року.

Створення турецького національного руху призвело до скасування Османської системи міллетів, а реформи Ататюрка створили сучасну світську державу.

30 жовтня 1918 — травень 1919

Див. також: Розділ Османської імперії

30 жовтня 1918, було підписано Мудросське перемир'я між Османською імперією і Антантою, в результаті чого бойові дії на Близькосхідному театрі воєнних дій Першої світової війни були припинені. Договір надав союзникам права окупувати форти, контролюючи протоки Дарданелли і Босфор, і право окуповувати «у разі заворушень» будь-яку територію в разі загрози безпеці — підписант Мудросського перемир'я з боку Британії заявив: «Антанта не мала наміру демонтувати уряд Османської імперії або окуповувати Константинополь». Тим не менш, демонтаж Османського уряду і розкраювання Османської імперії Антанта розглядала з початку війни.

13 листопада 1918, французькі війська висадилися у Константинополі, з цього дня розпочалась окупація Константинополя, наступного дня висадилися вояки Великої Британії, Італії і Греції. 14 листопада, об'єднані франко-грецькі війська зайняли місто в Східній Фракії, а також залізницю до залізничної станції Хадімкей поруч з Чаталджа на околиці Константинополя. 1 грудня, британські війська, дислоковані в Сирії окуповали Кіліс. Починаючи з грудня, французькі війська почали послідовно захоплювати османські міста Антак'я, Мерсін, Тарсус, Джейхан, Адана, Османіє й .

19 січня 1919, відкрилась Паризька мирна конференція, зустріч країн союзників, які встановлювали мирні умови для переможених Центральних держав, у тому числі для Османської імперії Як спеціальний орган Паризької конференції, було створено «Міжсоюзницьку Комісію по мандатам в Туреччині» яка намагалась втілити в життя таємні договори підписані у 1915-17. Серед цілей було створення нової Грецької імперії заснованої на Великій ідеї. Це було обіцяно прем'єр-міністром Великої Британії Девід Ллойд-Джордж Греції. Італія прагнула отримати контроль над південною частиною Анатолії відповідно до Угод Санкт-Жан-де-Мор'єн . Франція зажадала, здійснювати контроль над Хатай, Лівані та Сирії, а також над частиною південно-східної Анатолії згідно з угодою Сайкса-Піко. Франція підписала і обіцяла сприяти створенню Вірменської держави в Середземноморському регіоні в обмін на створення

Між тим, союзні країни продовжували захоплювати терени Османської імперії. Британські сили, розташовані в Сирії окупували Мараш, Урфа і , в той час як французькі канонерські човни висадили десант у чорноморських портах Зонгулдак і провідних центрах видобутку вугілля. На Паризькій мирній конференції, конкурували територіальні претензії на Західну Анатолію грецької та італійської делегації. У відповідь на підняття грецького військово-морського прапора у Смірні, італійська делегація залишила конференцію. 30 квітня, Італія відреагувала на можливість грецької окупації Західної Анатолії, відрядженням військового флоту до Смірни як демонстрацією сили проти грецьких зазіхань. Велика кількість італійських військ висадилися в Анталії. За відсутності італійської делегації на переговорах в Паризькій конференції, Великій Британії вдалося схилити Францію і США на користь претензій Греції і в кінцевому рахунку конференція уповноважила висадку грецьких військ на території Анатолії.

Грецька кампанія у Західній Анатолії почалася 15 травня 1919 року висадкою грецьких військ у Смірні. Грецькі війська також окупували передмістя Смірни, на півдні на 100 км до міста на розташованому в ключовому місці, домінуючому над родючою долиною річки долині і до і , на північ і північний схід від Смірни.

Події

Центром революції була Анатолія. Тут наприкінці 1918 — початку 1919 рр. виник стихійний народний рух проти окупації ряду районів країни державами Антанти (Великою Британією, Францією, Італією), який переріс після окупації Грецією Ізміра 15 травня 1919 р. у визвольну війну.

Керівним класом революції була анатолійська буржуазія (переважно торгова), зацікавлена у збереженні територіальної цілісності країни і створенні незалежної турецької національної держави. Значну роль зіграли патріотичні кола дрібної буржуазії, інтелігенції, в особливості офіцерство, з-посеред якого висунувся лідер революції Мустафа Кемаль Ататюрк.

У вересні 1919 р. Сивасський конгрес буржуазних організацій (так званих, Товариств захисту прав) обрав керівний центр революції — Представницький комітет на чолі з Кемалем. Зробивши в кінці 1919 р. своєю резиденцією Анкару, цей комітет став фактично виконувати функції тимчасового уряду Туреччини. Після розгону у березні 1920 р. окупантами парламенту в Стамбулі, скликаного в січні 1920 р. на вимогу кемалістів, прийняв 28 січня декларацію незалежності «Національну обітницю».

Представницький комітет скликав 23 квітня 1920 р. в Анкарі Великі національні збори Туреччини (ВНЗТ), проголосив себе єдиною законною владою в країні. Султанський уряд у Стамбулі до того часу значною мірою втратив свій вплив. Його спроби придушити національно-визвольний рух своїми силами зазнали невдачі. З середини 1920 р. великі держави розгорнули за допомогою грецької армії відкриту збройну інтервенцію проти уряду в Анкарі. Разом з тим вони почали чинити тиск на султанський уряд, домігшись від нього підписання кабального Севрського мирного договору 1920.

Створена замість ліквідованих партизанських загонів регулярна армія ВНЗТ на початку 1921 р. затримала просування іноземних військ, а потім завдала їм ряд поразок і до осені 1922 р. повністю звільнила територію Туреччини від іноземних окупантів.

Підсумки

На Лозаннській конференції 1922—1923 великі держави змушені були остаточно відмовитися від Севрського договору і визнати незалежність Туреччини. У ході революції і подальших перетворень (ліквідація султанату — у 1922 р., проголошення республіки — у 1923, ліквідація Халіфату — у 1924 та ін.) Туреччина перетворилася на світську буржуазну республіку.

Примітки

  1. Chester Neal Tate, Governments of the World: a Global Guide to Citizens' Rights and Responsibilities, Macmillan Reference USA/Thomson Gale, 2006, p. 205.
  2. The Place of the Turkish Independence War in the American Press (1918—1923), Bülent Bilmez [ 2018-06-02 у Wayback Machine.]: «…the occupation of western Turkey by the Greek armies under the control of the Allied Powers, the discord among them was evident and publicly known. As the Italians were against this occupation from the beginning, and started „secretly“ helping the Kemalists, this conflict among the Allied Powers, and the Italian support for the Kemalists were reported regularly by the American press.» («…Batı Türkiye'nin İtilaf Devletleri'nin kontrolündeki Yunan ordularınca işgal edilmesi(nin yarattığı) ihtilaf aşikardı ve herkesçe biliniyordu. İtalyanlar bu işgale başından beri karşı çıktıklarında ve Kemalistlere „gizlice“ yardım etmeye başladıklarında, İtilaf Devletleri arasındaki bu çatışma ve İtalyanların Kemalistlere verdiği destek, Amerikan basını tarafından düzenli olarak rapor edildi.»)
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 26 травня 2021.
  4. Mustafa Kemal Paşa – Kont Sforza ve İtalya İlişkisi. оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
  5. Western Society for French History. Meeting, Proceedings of the … Annual Meeting of the Western Society for French History (Volume 24), New Mexico State University Press, 1996, p. 206.
  6. Briton Cooper Busch: Mudros to Lausanne: Britain's Frontier in West Asia, 1918—1923, SUNY Press, 1976, , p. 216.
  7. «British Indian troops attacked by Turks; thirty wounded and British officer captured-- Warships' guns drive enemy back, „ New York Times (June 18, 1920).
  8. “Allies occupy Constantinople; seize ministries; Turkish and British Indian soldiers killed in a clash at the War Office, „ New York Times (March 18, 1920).
  9. Jack Sweetman: American Naval History: An Illustrated Chronology of the U.S. Navy and Marine Corps, Volume 3, 1775-Present, Naval Institute Press, 2002, , p. 132.
  10. “Smyrna is taken away from Turkey, „ New York Times (May 17, 1919).
  11. “90 casualties in Samsun, „ New York Times (June 12, 1922).
  12. Burning of the French Transport Vinh-Long, 16 December 1922 [ 18 серпня 2014 у Wayback Machine.], Department of the Navy — Naval Historical Center.
  13. Henry Putney Beers; Robert Greenhalgh Albion; E. J. Leahy; R. H. Bahmer: U.S. Naval Detachment in Turkish Waters, 1919-1924, Office of Records Administration, Administrative Office, Navy Department, 1943.
  14. Hulki Cevizoğlu, 1919'un Şifresi (Gizli ABD İşgalinin Belge ve Fotoğrafları), Ceviz Kabuğu Yayınları, 2007, , pp. 64-65
  15. Ergün Aybars, Türkiye Cumhuriyeti tarihi I, Ege Üniversitesi Basımevi, 1984, pg 319—334 (тур.)
  16. Turkish General Staff, Türk İstiklal Harbinde Batı Cephesi, Edition II, Part 2, Ankara 1999, p. 225
  17. Klaus Kreiser, Christoph K. Neumann: Kleine Geschichte der Türkei, Publishing house Reclam, 2003, , p. 403. (нім.); (translated from reference: In late August 1922 the Turkish Army numbered 297,794 soldiers and 14,345 officers (=312,139 men))
  18. Arnold J. Toynbee/Kenneth P Kirkwood, Turkey, Benn 1926, p. 92
  19. History of the Campaign of Minor Asia, General Staff of Army, Directorate of Army History, Athens, 1967, p. 140: on June 11 (OC) 6,159 officers, 193,994 soldiers (=200,153 men)
  20. A. A. Pallis: Greece's Anatolian Venture — and After, Taylor & Francis, p. 56 (footnote 5).
  21. “When Greek meets Turk; How the Conflict in Asia Minor Is Regarded on the Spot — King Constantine's View, „ T. Walter Williams, New York Times, September 10, 1922.
  22. Isaiah Friedman: British Miscalculations: The Rise of Muslim Nationalism, 1918—1925, Transaction Publishers, 2012, , page 239
  23. Charles à Court Repington: After the War, Simon Publications LLC, 2001, , page 67
  24. Anahide Ter Minassian: La république d'Arménie. 1918—1920 La mémoire du siècle., éditions complexe, Bruxelles 1989 , pg 220
  25. BRITISH IN TURKEY MAY BE INCREASED, New York Times, 19 June 1920.
  26. Jowett, Philip (20 липня 2015). Armies of the Greek-Turkish War 1919–22. Bloomsbury Publishing. с. 45. Процитовано 17 вересня 2016 — через Google Books.
  27. Kate Fleet, Suraiya Faroqhi, Reşat Kasaba: The Cambridge History of Turkey Volume 4, Cambridge University Press, 2008, , p. 159.
  28. Aybars, 1984, pg 341—348.
  29. Ahmet Özdemir, Savaş esirlerinin Milli mücadeledeki yeri [ 2017-09-18 у Wayback Machine.], Ankara University, Türk İnkılap Tarihi Enstitüsü Atatürk Yolu Dergisi, Edition 2, Number 6, 1990, pg 325—333
  30. Σειρά Μεγάλες Μάχες: Μικρασιατική Καταστροφή (Νο 8), συλλογική εργασία, έκδοση περιοδικού Στρατιωτική Ιστορία, Εκδόσεις Περισκόπιο, Αθήνα, Νοέμβριος 2002, σελίδα 64 (гр.)
  31. Pars Tuğlacı: Tarih boyunca Batı Ermenileri, Pars Yayın, 2004, , p. 794.
  32. , Armenia: The Survival of a Nation, Croom Helm, 1980, p. 310.
  33. “British to defend Ismid-Black Sea line [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.],» New York Times, July 19, 1920.
  34. «Greeks enter Brussa; Turkish raids go on [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.],» New York Times, July 11, 1920.
  35. «Turk Nationalists capture Beicos [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.],» New York Times, 7 July 1920.
  36. «Allies occupy Constantinople; seize ministries [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]», New York Times, 18 March 1920.
  37. «British to fight rebels in Turkey [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.],» New York Times, 1 May 1920.
  38. Mevlüt Çelebi: Millî Mücadele'de İtalyan İşgalleri (English: Italian occupations during the National Struggle) [ 6 вересня 2013 у Wayback Machine.], Journal of Atatürk Research Center, issue 26.
  39. Turkey, Mustafa Kemal and the Turkish War of Independence, 1919–23. Encyclopædia Britannica. 2007. Процитовано 29 жовтня 2007.
  40. . Microsoft Encarta Online Encyclopedia 2007. 2007. Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 29 жовтня 2007.
  41. Turkey, Section: Occupation and War of Independence. History.com Encyclopedia. 2007. оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 29 жовтня 2007.
  42. Mango, Atatürk, chap. 10: Figures on a ruined landscape, pp. 157–85.
  43. Erickson, Ordered To Die, chap. 1.
  44. Nur Bilge Criss, Istanbul under Allied Occupation 1918—1923, p. 1
  45. Paul C. Helmreich, From Paris to Sèvres: The Partition of the Ottoman Empire at the Peace Conference of 1919—1920, Ohio Univiversity Press, 1974
  46. «The Armenian Legion and Its Destruction of the Armenian Community in Cilicia», Stanford J. Shaw, http://www.armenian-history.com/books/Armenian_legion_Cilicia.pdf
  47. Kaufman, Will; Macpherson, Heidi Slettedahl (2007). Britain and the Americas: Culture, Politics, and History. ABC-CLIO. с. 696. ISBN .
  48. The activities of commission is reported in Henry Churchill King, Charles Richard Crane (), «Report of American Section of Inter-allied Commission of Mandates in Turkey» published by American Section in 1919.
  49. Erickson, Ordered To Die", chap. 8, extended story at the Cost section.
  50. , Armenia on the Road to Independence, 1967.
  1. US ships which operated in Turkish waters between 1918 and 1924 include:
    .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ture cka vijna za nezale zhnist tur Istiklal Harbi bukvalno oznachaye Vijna za nezalezhnist abo tur Kurtulus Savasi bukvalno oznachaye vizvolna vijna 19 travnya 1919 24 lipnya 1923 vijna yaka velasya tureckimi nacionalistami proti Antanti pislya podilu krayini vnaslidok porazki Osmanskoyi imperiyi v Pershij svitovij vijni Turecka vijna za nezalezhnistTurecki vijska vhodyat do Smirni 9 veresnya 1922 Turecki vijska vhodyat do Smirni 9 veresnya 1922 Data 19 travnya 1919 11 zhovtnya 1922 peremir ya 24 lipnya 1923 mir Misce Mala Aziya i FrakiyaPrivid Rozdil Osmanskoyi imperiyi Rezultat Peremoga Povalennya Osmanskogo Sultanatu Lozannskij mirnij dogovir Progoloshennya Tureckoyi respublikiStoroni 1920 23 1919 20 RRFSR Italiya tayemno Antanta Grecke korolivstvo Franciya Francuzka Zahidna Afrika Francuzkij Virmenskij Legion Spoluchene Korolivstvo Britanska Indiya Virmeniya Italiya oficijno Gruziya SShA Osmanska imperiya 1919 22 KomanduvachiMustafa Kemal Pasha Fevzi Pasha Ismet Pasha Dzhordzh Miln Drastamat KanayanVijskovi silitraven 1919 35 000 Zhovten 1920 86 000 Stvorennya Regulyarnoyi Armiyi Serpen 1922 312 000 80 000 Gruden 1919 1922 200 000 250 000 60 000 20 000 30 000 7 000 na piku Vtrati13 000 vbitih 23 000 pomerlih vid hvorob 35 000 poranenih 7 000 22 000 polonenih 19 362 vbitih 18 095 znikli bezvisti 48 880 poranenih 4 878 pomerlih po za polem brani 10 000 uv yaznenih 7 000 1 100 vbitih 3 000 polonenihNotes Kuva yi Milliye came under command of the GNA after 4 September 1920 The United Kingdom occupied Constantinople but did not engage the Turkish Army directly However British troops engaged Moreover British troops occupied some towns in Turkey Italy occupied Constantinople and a part of southwestern Anatolia but never engaged the Turkish Army directly During its occupation Italian troops protected Turkish civilians who were living in the areas occupied by the Italian army from Greek troops and accepted Turkish refugees who had to flee from the regions invaded by the Greek army In July 1921 Italy began to withdraw its troops from southwestern The Ottoman controlled engaged the Turkish revolutionaries during the Battle of Izmit and the Ottoman government in Constantinople supported other revolts e g For further information see the The United States offered Naval Support to the allies and took part in the bombardments of Samsun and Trabzon According to the Greek Red Cross from January 4 1923 510 officers 6 012 soldiers and 309 civilians were taken prisoner by the Greek army The Greek army declared 520 officers 6 002 soldiers and 2 661 civilians taken as prisoner for the same month In 1923 during the prisoner exchange there were 329 officers 6 002 soldiers and 15 740 according to Greece 11 042 civilian prisoners Chleni Tureckogo nacionalnogo ruhu na Sivaskomu kongresi veresen 1919 roku Tureckij nacionalnij ruh v Anatoliyi prizviv do formuvannya novogo VNZ na choli z Mustafoyu Kemalem Atatyurkom i jogo soratnikami Pislya zakinchennya turecko virmenskoyi franko tureckoyi greko tureckoyi vijn Sevrskij dogovir bulo anulovano i pidpisano Lozannskij mirnij dogovir v lipni 1923 roku Soyuzniki zalishili Anatoliyu ta Shidnu Frakiyu Turecka Respublika bula progoloshena u zhovtni 1923 roku Stvorennya tureckogo nacionalnogo ruhu prizvelo do skasuvannya Osmanskoyi sistemi milletiv a reformi Atatyurka stvorili suchasnu svitsku derzhavu 30 zhovtnya 1918 traven 1919Div takozh Rozdil Osmanskoyi imperiyi 30 zhovtnya 1918 bulo pidpisano Mudrosske peremir ya mizh Osmanskoyu imperiyeyu i Antantoyu v rezultati chogo bojovi diyi na Blizkoshidnomu teatri voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijni buli pripineni Dogovir nadav soyuznikam prava okupuvati forti kontrolyuyuchi protoki Dardanelli i Bosfor i pravo okupovuvati u razi zavorushen bud yaku teritoriyu v razi zagrozi bezpeci pidpisant Mudrosskogo peremir ya z boku Britaniyi zayaviv Antanta ne mala namiru demontuvati uryad Osmanskoyi imperiyi abo okupovuvati Konstantinopol Tim ne mensh demontazh Osmanskogo uryadu i rozkrayuvannya Osmanskoyi imperiyi Antanta rozglyadala z pochatku vijni 13 listopada 1918 francuzki vijska visadilisya u Konstantinopoli z cogo dnya rozpochalas okupaciya Konstantinopolya nastupnogo dnya visadilisya voyaki Velikoyi Britaniyi Italiyi i Greciyi 14 listopada ob yednani franko grecki vijska zajnyali misto v Shidnij Frakiyi a takozh zaliznicyu do zaliznichnoyi stanciyi Hadimkej poruch z Chataldzha na okolici Konstantinopolya 1 grudnya britanski vijska dislokovani v Siriyi okupovali Kilis Pochinayuchi z grudnya francuzki vijska pochali poslidovno zahoplyuvati osmanski mista Antak ya Mersin Tarsus Dzhejhan Adana Osmaniye j 19 sichnya 1919 vidkrilas Parizka mirna konferenciya zustrich krayin soyuznikiv yaki vstanovlyuvali mirni umovi dlya peremozhenih Centralnih derzhav u tomu chisli dlya Osmanskoyi imperiyi Yak specialnij organ Parizkoyi konferenciyi bulo stvoreno Mizhsoyuznicku Komisiyu po mandatam v Turechchini yaka namagalas vtiliti v zhittya tayemni dogovori pidpisani u 1915 17 Sered cilej bulo stvorennya novoyi Greckoyi imperiyi zasnovanoyi na Velikij ideyi Ce bulo obicyano prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi Devid Llojd Dzhordzh Greciyi Italiya pragnula otrimati kontrol nad pivdennoyu chastinoyu Anatoliyi vidpovidno do Ugod Sankt Zhan de Mor yen Franciya zazhadala zdijsnyuvati kontrol nad Hataj Livani ta Siriyi a takozh nad chastinoyu pivdenno shidnoyi Anatoliyi zgidno z ugodoyu Sajksa Piko Franciya pidpisala i obicyala spriyati stvorennyu Virmenskoyi derzhavi v Seredzemnomorskomu regioni v obmin na stvorennya Mizh tim soyuzni krayini prodovzhuvali zahoplyuvati tereni Osmanskoyi imperiyi Britanski sili roztashovani v Siriyi okupuvali Marash Urfa i v toj chas yak francuzki kanonerski chovni visadili desant u chornomorskih portah Zonguldak i providnih centrah vidobutku vugillya Na Parizkij mirnij konferenciyi konkuruvali teritorialni pretenziyi na Zahidnu Anatoliyu greckoyi ta italijskoyi delegaciyi U vidpovid na pidnyattya greckogo vijskovo morskogo prapora u Smirni italijska delegaciya zalishila konferenciyu 30 kvitnya Italiya vidreaguvala na mozhlivist greckoyi okupaciyi Zahidnoyi Anatoliyi vidryadzhennyam vijskovogo flotu do Smirni yak demonstraciyeyu sili proti greckih zazihan Velika kilkist italijskih vijsk visadilisya v Antaliyi Za vidsutnosti italijskoyi delegaciyi na peregovorah v Parizkij konferenciyi Velikij Britaniyi vdalosya shiliti Franciyu i SShA na korist pretenzij Greciyi i v kincevomu rahunku konferenciya upovnovazhila visadku greckih vijsk na teritoriyi Anatoliyi Grecka kampaniya u Zahidnij Anatoliyi pochalasya 15 travnya 1919 roku visadkoyu greckih vijsk u Smirni Grecki vijska takozh okupuvali peredmistya Smirni na pivdni na 100 km do mista na roztashovanomu v klyuchovomu misci dominuyuchomu nad rodyuchoyu dolinoyu richki dolini i do i na pivnich i pivnichnij shid vid Smirni PodiyiCentrom revolyuciyi bula Anatoliya Tut naprikinci 1918 pochatku 1919 rr vinik stihijnij narodnij ruh proti okupaciyi ryadu rajoniv krayini derzhavami Antanti Velikoyu Britaniyeyu Franciyeyu Italiyeyu yakij pereris pislya okupaciyi Greciyeyu Izmira 15 travnya 1919 r u vizvolnu vijnu Kerivnim klasom revolyuciyi bula anatolijska burzhuaziya perevazhno torgova zacikavlena u zberezhenni teritorialnoyi cilisnosti krayini i stvorenni nezalezhnoyi tureckoyi nacionalnoyi derzhavi Znachnu rol zigrali patriotichni kola dribnoyi burzhuaziyi inteligenciyi v osoblivosti oficerstvo z posered yakogo visunuvsya lider revolyuciyi Mustafa Kemal Atatyurk U veresni 1919 r Sivasskij kongres burzhuaznih organizacij tak zvanih Tovaristv zahistu prav obrav kerivnij centr revolyuciyi Predstavnickij komitet na choli z Kemalem Zrobivshi v kinci 1919 r svoyeyu rezidenciyeyu Ankaru cej komitet stav faktichno vikonuvati funkciyi timchasovogo uryadu Turechchini Pislya rozgonu u berezni 1920 r okupantami parlamentu v Stambuli sklikanogo v sichni 1920 r na vimogu kemalistiv prijnyav 28 sichnya deklaraciyu nezalezhnosti Nacionalnu obitnicyu Predstavnickij komitet sklikav 23 kvitnya 1920 r v Ankari Veliki nacionalni zbori Turechchini VNZT progolosiv sebe yedinoyu zakonnoyu vladoyu v krayini Sultanskij uryad u Stambuli do togo chasu znachnoyu miroyu vtrativ svij vpliv Jogo sprobi pridushiti nacionalno vizvolnij ruh svoyimi silami zaznali nevdachi Z seredini 1920 r veliki derzhavi rozgornuli za dopomogoyu greckoyi armiyi vidkritu zbrojnu intervenciyu proti uryadu v Ankari Razom z tim voni pochali chiniti tisk na sultanskij uryad domigshis vid nogo pidpisannya kabalnogo Sevrskogo mirnogo dogovoru 1920 Stvorena zamist likvidovanih partizanskih zagoniv regulyarna armiya VNZT na pochatku 1921 r zatrimala prosuvannya inozemnih vijsk a potim zavdala yim ryad porazok i do oseni 1922 r povnistyu zvilnila teritoriyu Turechchini vid inozemnih okupantiv PidsumkiNa Lozannskij konferenciyi 1922 1923 veliki derzhavi zmusheni buli ostatochno vidmovitisya vid Sevrskogo dogovoru i viznati nezalezhnist Turechchini U hodi revolyuciyi i podalshih peretvoren likvidaciya sultanatu u 1922 r progoloshennya respubliki u 1923 likvidaciya Halifatu u 1924 ta in Turechchina peretvorilasya na svitsku burzhuaznu respubliku PrimitkiChester Neal Tate Governments of the World a Global Guide to Citizens Rights and Responsibilities Macmillan Reference USA Thomson Gale 2006 p 205 The Place of the Turkish Independence War in the American Press 1918 1923 Bulent Bilmez 2018 06 02 u Wayback Machine the occupation of western Turkey by the Greek armies under the control of the Allied Powers the discord among them was evident and publicly known As the Italians were against this occupation from the beginning and started secretly helping the Kemalists this conflict among the Allied Powers and the Italian support for the Kemalists were reported regularly by the American press Bati Turkiye nin Itilaf Devletleri nin kontrolundeki Yunan ordularinca isgal edilmesi nin yarattigi ihtilaf asikardi ve herkesce biliniyordu Italyanlar bu isgale basindan beri karsi ciktiklarinda ve Kemalistlere gizlice yardim etmeye basladiklarinda Itilaf Devletleri arasindaki bu catisma ve Italyanlarin Kemalistlere verdigi destek Amerikan basini tarafindan duzenli olarak rapor edildi PDF Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2018 Procitovano 26 travnya 2021 Mustafa Kemal Pasa Kont Sforza ve Italya Iliskisi originalu za 23 serpnya 2019 Procitovano 23 serpnya 2019 Western Society for French History Meeting Proceedings of the Annual Meeting of the Western Society for French History Volume 24 New Mexico State University Press 1996 p 206 Briton Cooper Busch Mudros to Lausanne Britain s Frontier in West Asia 1918 1923 SUNY Press 1976 ISBN 0 87395 265 0 p 216 British Indian troops attacked by Turks thirty wounded and British officer captured Warships guns drive enemy back New York Times June 18 1920 Allies occupy Constantinople seize ministries Turkish and British Indian soldiers killed in a clash at the War Office New York Times March 18 1920 Jack Sweetman American Naval History An Illustrated Chronology of the U S Navy and Marine Corps Volume 3 1775 Present Naval Institute Press 2002 ISBN 1557508674 p 132 Smyrna is taken away from Turkey New York Times May 17 1919 90 casualties in Samsun New York Times June 12 1922 Burning of the French Transport Vinh Long 16 December 1922 18 serpnya 2014 u Wayback Machine Department of the Navy Naval Historical Center Henry Putney Beers Robert Greenhalgh Albion E J Leahy R H Bahmer U S Naval Detachment in Turkish Waters 1919 1924 Office of Records Administration Administrative Office Navy Department 1943 Hulki Cevizoglu 1919 un Sifresi Gizli ABD Isgalinin Belge ve Fotograflari Ceviz Kabugu Yayinlari 2007 ISBN 9756613238 pp 64 65 Ergun Aybars Turkiye Cumhuriyeti tarihi I Ege Universitesi Basimevi 1984 pg 319 334 tur Turkish General Staff Turk Istiklal Harbinde Bati Cephesi Edition II Part 2 Ankara 1999 p 225 Klaus Kreiser Christoph K Neumann Kleine Geschichte der Turkei Publishing house Reclam 2003 ISBN 3 15 010540 4 p 403 nim translated from reference In late August 1922 the Turkish Army numbered 297 794 soldiers and 14 345 officers 312 139 men Arnold J Toynbee Kenneth P Kirkwood Turkey Benn 1926 p 92 History of the Campaign of Minor Asia General Staff of Army Directorate of Army History Athens 1967 p 140 on June 11 OC 6 159 officers 193 994 soldiers 200 153 men A A Pallis Greece s Anatolian Venture and After Taylor amp Francis p 56 footnote 5 When Greek meets Turk How the Conflict in Asia Minor Is Regarded on the Spot King Constantine s View T Walter Williams New York Times September 10 1922 Isaiah Friedman British Miscalculations The Rise of Muslim Nationalism 1918 1925 Transaction Publishers 2012 ISBN 1412847109 page 239 Charles a Court Repington After the War Simon Publications LLC 2001 ISBN 1931313733 page 67 Anahide Ter Minassian La republique d Armenie 1918 1920 La memoire du siecle editions complexe Bruxelles 1989 ISBN 2 87027 280 4 pg 220 BRITISH IN TURKEY MAY BE INCREASED New York Times 19 June 1920 Jowett Philip 20 lipnya 2015 Armies of the Greek Turkish War 1919 22 Bloomsbury Publishing s 45 Procitovano 17 veresnya 2016 cherez Google Books Kate Fleet Suraiya Faroqhi Resat Kasaba The Cambridge History of Turkey Volume 4 Cambridge University Press 2008 ISBN 0 521 62096 1 p 159 Aybars 1984 pg 341 348 Ahmet Ozdemir Savas esirlerinin Milli mucadeledeki yeri 2017 09 18 u Wayback Machine Ankara University Turk Inkilap Tarihi Enstitusu Ataturk Yolu Dergisi Edition 2 Number 6 1990 pg 325 333 Seira Megales Maxes Mikrasiatikh Katastrofh No 8 syllogikh ergasia ekdosh periodikoy Stratiwtikh Istoria Ekdoseis Periskopio A8hna Noembrios 2002 selida 64 gr Pars Tuglaci Tarih boyunca Bati Ermenileri Pars Yayin 2004 ISBN 975 7423 06 8 p 794 Armenia The Survival of a Nation Croom Helm 1980 p 310 British to defend Ismid Black Sea line 10 sichnya 2014 u Wayback Machine New York Times July 19 1920 Greeks enter Brussa Turkish raids go on 10 sichnya 2014 u Wayback Machine New York Times July 11 1920 Turk Nationalists capture Beicos 10 sichnya 2014 u Wayback Machine New York Times 7 July 1920 Allies occupy Constantinople seize ministries 4 grudnya 2013 u Wayback Machine New York Times 18 March 1920 British to fight rebels in Turkey 10 sichnya 2014 u Wayback Machine New York Times 1 May 1920 Mevlut Celebi Milli Mucadele de Italyan Isgalleri English Italian occupations during the National Struggle 6 veresnya 2013 u Wayback Machine Journal of Ataturk Research Center issue 26 Turkey Mustafa Kemal and the Turkish War of Independence 1919 23 Encyclopaedia Britannica 2007 Procitovano 29 zhovtnya 2007 Microsoft Encarta Online Encyclopedia 2007 2007 Arhiv originalu za 15 travnya 2008 Procitovano 29 zhovtnya 2007 Turkey Section Occupation and War of Independence History com Encyclopedia 2007 originalu za 24 zhovtnya 2007 Procitovano 29 zhovtnya 2007 Mango Ataturk chap 10 Figures on a ruined landscape pp 157 85 Erickson Ordered To Die chap 1 Nur Bilge Criss Istanbul under Allied Occupation 1918 1923 p 1 Paul C Helmreich From Paris to Sevres The Partition of the Ottoman Empire at the Peace Conference of 1919 1920 Ohio Univiversity Press 1974 ISBN 0 8142 0170 9 The Armenian Legion and Its Destruction of the Armenian Community in Cilicia Stanford J Shaw http www armenian history com books Armenian legion Cilicia pdf Kaufman Will Macpherson Heidi Slettedahl 2007 Britain and the Americas Culture Politics and History ABC CLIO s 696 ISBN 1 85109 431 8 The activities of commission is reported in Henry Churchill King Charles Richard Crane Report of American Section of Inter allied Commission of Mandates in Turkey published by American Section in 1919 Erickson Ordered To Die chap 8 extended story at the Cost section Armenia on the Road to Independence 1967 US ships which operated in Turkish waters between 1918 and 1924 include

Дата публікації:
Топ