Тукульті-Нінурта I — цар Ассирії, син Шульману-ашареда, правив 37 років з 1233–1197 роках до нашої ери. За його правління Ассирія досягла найбільшої могутності за увесь так званий середньоассирійський період.
Тукульті-Нінурта I | |
---|---|
Народився | 13 століття до н. е. |
Помер | 13 століття до н. е. |
Країна | Ассирія |
Діяльність | суверен |
Посада | Цар Ассирії[d] |
Батько | Шульману-ашаред I |
Діти | Енліль-кудуррі-уцур і Ашшур-надін-апал |
|
Життєпис
В перший рік свого правління Тукульті-Нінурта підкорив племена Кіту та Шубару на півночі та сході розбивши за власною заявою 43 царів країни Наїрі «кров'ю їх наповнивши ущелини та урвища гір». Цар підкорив значні території на північ від Ассирії у верхів'ях Тигру та на південь і південний-схід від озера Ван де розташовувалися країни Бабхі, Укумані, Шарніда, Мехрі, субарейські князівства Кутмухі, Пушші, Ніхані, а також власне країна Наїрі. Було завойоване хуритське царство Алзі біля хетського кордону.
Окрім того цар ходи походами на захід та південний-захід в Елам, Марі, Рапіку і Хану. Також відомо про те, що під час походу до Північної Сирії Тікульті-Нінурта розгромив хетів і захопив 28 800 хетських вояків «з того боку Євфрату». Однак найбільшим досягненням було завоювання Вавилонії. На початку правління царя кордон між державами проходив по Хабуру, але Тікульті-Нінурта вперто відсував його на південь. Приблизно в середині правління йому вдалося розгромити сусідню державу ослаблену набігами еламського царя Шільхак-Іншушінака. Вперше в історії ассирійці завоювали цю країну. Вавилонського царя Каштіліаша IV в ланцюгах привели до Ашшура. Через рік вавилоняни повстали, але їх виступ було жорстоко придушено, а сам Вавилон було після довгої облоги захоплено і розграбовано не пощадили переможці і храмів, постраждала в тому числі й Есагіла, а статую Мардука завойовники забрали як трофей. Для того щоб послабити опір вавилонян в майбутньому за наказом Тукульті-Нінурти було зруйновано стіни міста. Про ці події при царському дворі була складена епічна поема. На вісім років ассирійцям вдалося підкорити собі нижнє Межиріччя, але потім вавилоняни знову повстали і відновили незалежність своєї держави. Цікаво, що саме після завоювання Вавилону Тукульті-Нінуртою різко посилився вавилонський культурний вплив на Ассирію.
Після заворювання Вавилонії Тукульті-Нінурта I прийняв титул: могутній цар, цар Ассирії, цар Кардуніаш, цар Шумеру і Аккаду, цар Сіппару і Вавилона, цар Дільмуна і Мелахи, цар Верхнього та Нижнього моря, цар гір і степів, цар шубарійців, кутіїв і усіх країн Наїрі, цар, який дослухається своїх богів і приймає знатну данину чотирьох сторін світу в місті Ашшурі. З титулу видно претензії ассирійського царя, який відмовився від старого ішшіакум Ашшура, але зате іменує себе стародавнім титулом цар Шумера і Аккада і знову, як в часи Нарам-Суена та Шульгі, згадує «чотири сторони світу». Окрім того, в титулі згадуються землі, які не входять до складу Ассирійської держави — Бахрейн та Індія. Вони згадуються чи то для більшої пишності, чи як претензія на володіння.
За прикладом багатьох ассирійських правителів Тукульті-Нінурта хотів позбутися впливу священної столиці Ашшуру та його могутньої знаті тому не пізніше 15 року свого правління переніс столицю до нового, спеціально вистроєного міста Кар-Тукульті-Нінурта (Торгова пристань Тукульті-Нінурти), де було споруджено величезний палац. В новій столиці влада царя не обмежувалася стародавніми привілеями древнього міста та храмів. Цар був оточений безліччю служників та завів пишний царемоніал який пізніше наслідували усі владики регіону. Цар перестав спілкуватися з зовнішнім світом, а його накази і навпаки доповіді йому передавалися через спеціальних чиновників. Незважаючи на усе це, а можливо саме завдяки таким порядкам які сприяли палацовим інтригам, проти літнього правителя було здійснено вдалий заколот — спершу оголосили, що старий цар звар'ював, а потім убили його. Кар-Тікульті-Нінурту закинули, а столиця повернулася до Ашшуру. Організаторами заколоту за одними джерелами була придворні, за іншими стара ашшурська знать невдоволена втратою свого впливу на царя, на чолі ж його став син царя.
Після смерті Тукульті-Нінурти розпочався майже столітній період занепаду держави.
Примітки
- В різних джерелах трапляються також цифри 1244–1208, 1244–1207, 1245-1208 до нашої ери.
- Так ассирійці називали район біля озера Ван.
- Цифра округлена, в документі сказано 8 сар, сара — 3600
- Каситська назва Вавилонії яку перейняли ассирійці.
- Бахрейн
- Індія
- Середземне, Чорне та Каспійське моря, що в уявленнях жителів стародавнього Межиріччя були одним басейном
- Перська затока та Індійський океан взагалі.
- Шубарійцяими ассирійціі називали не субарійців, а хуритів які їх ассиміліювали.
- тобто, східних гірських племен.
Джерела
- Садаев Д. Ч. История древней Ассирии, Москва, Наука, 1979
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tukulti Ninurta I car Assiriyi sin Shulmanu ashareda praviv 37 rokiv z 1233 1197 rokah do nashoyi eri Za jogo pravlinnya Assiriya dosyagla najbilshoyi mogutnosti za uves tak zvanij serednoassirijskij period Tukulti Ninurta INarodivsya 13 stolittya do n e Pomer 13 stolittya do n e Krayina AssiriyaDiyalnist suverenPosada Car Assiriyi d Batko Shulmanu ashared IDiti Enlil kudurri ucur i Ashshur nadin apal Mediafajli u Vikishovishi Karta Assiriyi v serednoassirijskij period pislya zavoyuvan Adad nirari I ta Shulmanu ashareda IZhittyepisV pershij rik svogo pravlinnya Tukulti Ninurta pidkoriv plemena Kitu ta Shubaru na pivnochi ta shodi rozbivshi za vlasnoyu zayavoyu 43 cariv krayini Nayiri krov yu yih napovnivshi ushelini ta urvisha gir Car pidkoriv znachni teritoriyi na pivnich vid Assiriyi u verhiv yah Tigru ta na pivden i pivdennij shid vid ozera Van de roztashovuvalisya krayini Babhi Ukumani Sharnida Mehri subarejski knyazivstva Kutmuhi Pushshi Nihani a takozh vlasne krayina Nayiri Bulo zavojovane huritske carstvo Alzi bilya hetskogo kordonu Okrim togo car hodi pohodami na zahid ta pivdennij zahid v Elam Mari Rapiku i Hanu Takozh vidomo pro te sho pid chas pohodu do Pivnichnoyi Siriyi Tikulti Ninurta rozgromiv hetiv i zahopiv 28 800 hetskih voyakiv z togo boku Yevfratu Odnak najbilshim dosyagnennyam bulo zavoyuvannya Vaviloniyi Na pochatku pravlinnya carya kordon mizh derzhavami prohodiv po Haburu ale Tikulti Ninurta vperto vidsuvav jogo na pivden Priblizno v seredini pravlinnya jomu vdalosya rozgromiti susidnyu derzhavu oslablenu nabigami elamskogo carya Shilhak Inshushinaka Vpershe v istoriyi assirijci zavoyuvali cyu krayinu Vavilonskogo carya Kashtiliasha IV v lancyugah priveli do Ashshura Cherez rik vavilonyani povstali ale yih vistup bulo zhorstoko pridusheno a sam Vavilon bulo pislya dovgoyi oblogi zahopleno i rozgrabovano ne poshadili peremozhci i hramiv postrazhdala v tomu chisli j Esagila a statuyu Marduka zavojovniki zabrali yak trofej Dlya togo shob poslabiti opir vavilonyan v majbutnomu za nakazom Tukulti Ninurti bulo zrujnovano stini mista Pro ci podiyi pri carskomu dvori bula skladena epichna poema Na visim rokiv assirijcyam vdalosya pidkoriti sobi nizhnye Mezhirichchya ale potim vavilonyani znovu povstali i vidnovili nezalezhnist svoyeyi derzhavi Cikavo sho same pislya zavoyuvannya Vavilonu Tukulti Ninurtoyu rizko posilivsya vavilonskij kulturnij vpliv na Assiriyu Pislya zavoryuvannya Vaviloniyi Tukulti Ninurta I prijnyav titul mogutnij car car Assiriyi car Karduniash car Shumeru i Akkadu car Sipparu i Vavilona car Dilmuna i Melahi car Verhnogo ta Nizhnogo morya car gir i stepiv car shubarijciv kutiyiv i usih krayin Nayiri car yakij dosluhayetsya svoyih bogiv i prijmaye znatnu daninu chotiroh storin svitu v misti Ashshuri Z titulu vidno pretenziyi assirijskogo carya yakij vidmovivsya vid starogo ishshiakum Ashshura ale zate imenuye sebe starodavnim titulom car Shumera i Akkada i znovu yak v chasi Naram Suena ta Shulgi zgaduye chotiri storoni svitu Okrim togo v tituli zgaduyutsya zemli yaki ne vhodyat do skladu Assirijskoyi derzhavi Bahrejn ta Indiya Voni zgaduyutsya chi to dlya bilshoyi pishnosti chi yak pretenziya na volodinnya Za prikladom bagatoh assirijskih praviteliv Tukulti Ninurta hotiv pozbutisya vplivu svyashennoyi stolici Ashshuru ta jogo mogutnoyi znati tomu ne piznishe 15 roku svogo pravlinnya perenis stolicyu do novogo specialno vistroyenogo mista Kar Tukulti Ninurta Torgova pristan Tukulti Ninurti de bulo sporudzheno velicheznij palac V novij stolici vlada carya ne obmezhuvalasya starodavnimi privileyami drevnogo mista ta hramiv Car buv otochenij bezlichchyu sluzhnikiv ta zaviv pishnij caremonial yakij piznishe nasliduvali usi vladiki regionu Car perestav spilkuvatisya z zovnishnim svitom a jogo nakazi i navpaki dopovidi jomu peredavalisya cherez specialnih chinovnikiv Nezvazhayuchi na use ce a mozhlivo same zavdyaki takim poryadkam yaki spriyali palacovim intrigam proti litnogo pravitelya bulo zdijsneno vdalij zakolot spershu ogolosili sho starij car zvar yuvav a potim ubili jogo Kar Tikulti Ninurtu zakinuli a stolicya povernulasya do Ashshuru Organizatorami zakolotu za odnimi dzherelami bula pridvorni za inshimi stara ashshurska znat nevdovolena vtratoyu svogo vplivu na carya na choli zh jogo stav sin carya Pislya smerti Tukulti Ninurti rozpochavsya majzhe stolitnij period zanepadu derzhavi PrimitkiV riznih dzherelah traplyayutsya takozh cifri 1244 1208 1244 1207 1245 1208 do nashoyi eri Tak assirijci nazivali rajon bilya ozera Van Cifra okruglena v dokumenti skazano 8 sar sara 3600 Kasitska nazva Vaviloniyi yaku perejnyali assirijci Bahrejn Indiya Seredzemne Chorne ta Kaspijske morya sho v uyavlennyah zhiteliv starodavnogo Mezhirichchya buli odnim basejnom Perska zatoka ta Indijskij okean vzagali Shubarijcyaimi assirijcii nazivali ne subarijciv a huritiv yaki yih assimiliyuvali tobto shidnih girskih plemen DzherelaSadaev D Ch Istoriya drevnej Assirii Moskva Nauka 1979 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi