Троїцький собор Почаївської лаври

Свято-Троїцький собо́р (Собо́р Святої Троїці) — соборний храм Почаївської лаври. Збудований у модернізованих формах новгородсько-псковської архітектури. Дисонує з бароковим комплексом Почаївського монастиря.

Собор Святої Троїці Почаївської лаври
50°00′17″ пн. ш. 25°30′25″ сх. д. / 50.00472° пн. ш. 25.50694° сх. д. / 50.00472; 25.50694Координати: 50°00′17″ пн. ш. 25°30′25″ сх. д. / 50.00472° пн. ш. 25.50694° сх. д. / 50.00472; 25.50694
Тип споруди	собор
Розташування	Україна, Почаїв, Тернопільська область
Архітектор	Олексій Щусєв
Початок будівництва	1906
Кінець будівництва	1912
Стиль	новгородсько-псковська архітектура
Належність	Українська православна церква (Московський патріархат)
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Епонім	Трійця
Троїцький собор Почаївської лаври (Тернопільська область)
Троїцький собор Почаївської лаври у Вікісховищі

Історія

До побудови Троїцького собору у монастирі вже існував Троїцький храм, побудований у XVII столітті на кошти Феодора та Єви Домашевських, але його знесли під час будівництва Успенського собору у XVIII столітті. Довгий час після цього Троїцька церква розміщалася в прибудові до братського корпусу, де знаходилася друкарня.

Наприкінці ХІХ століття запропонували відновити Троїцький храм у вигляді собору. Тому новий собор був закладений у 1899 році, але тільки в 1906 році за ініціативою священноархімандрита лаври архієпископа Антонія (Храповицького) відновилися будівельні роботи. В результаті собор був зведений у 1912 році за проектом архітектора Олексія Щусєва за взірцями новгородсько-псковської архітектури (також вживають визначення «у давньоруському стилі»). Після побудови собор розписував лаврський художник ієродиакон Дамаскін (Малюта). Але через Першу світову війну розписав тільки притвор, вівтар храму, частково південну і західну стіни. У 1970-х роках місцеві іконописці за ескізами художників Щербакова і Фролова завершили розпис храму. У 1990-і роки храм відреставрували та позолотили купол.

Архітектура. Інтер'єр

Вхід в собор з боку

Троїцький собор має триапсидний тип з хрєщатобаневим і тринавним видом. Перехрестя вінчає шоломоподібна баня, що встановлена на циліндричному підбаннику. До рівноширокого з навами притвору з півночі прилягає циліндрична вежа, що має сходи, які ведуть на хори. Мозаїки порталів (за ескізами Олексія Щусєва та Миколи Реріха) оживляють стриманий декор собору на західному і південному фасадах. Також, у Святих воротах знаходиться мозаїчна ікона Спаса Нерукотворного з князями, що схилилися перед образом. Західний вхід собору прикрашений мозаїчним зображенням Почаївської ікони Божої Матері, навколо якої ангели у славі парять, а внизу благоговійно предстоять Волинські святі. З північної сторони храм прикрашається зображенням Новозавітної Троїці з Голгофою в центрі. Важкі й монолітні стіни будівлі прикрашені мало (тільки таємничий орнамент, викладений цеглою на висоті хорів).

Примітки

1. Вортман Д., Мицик Ю. Троїцький собор… — С. 470.
2. . Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. about-ukraine.com›index.php?text=1691
4. . Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 5 лютого 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

• Вортман Д., Мицик Ю. Троїцький собор // Почаївська Свято-Успенська лавра / Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 468—470. — .

Посилання

• Сайт Почаївської лаври
• Архітектура Почаївської лаври
• Свято-Успенська Почаївська лавра. Сайт Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.