Транспорт Гвінеї Бісау представлений автомобільним залізничним повітряним морським річковим у населених пунктах та у між

Транспорт Гвінеї-Бісау представлений автомобільним , залізничним , повітряним , (морським, річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 36 125 км² (138-ме місце у світі). Форма території країни — видовжена у широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 190 км, зі сходу на захід — 320 км. Географічне положення Гвінеї-Бісау дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією вздовж західного узбережжя Африки; сухопутне сполучення між країнами Західної Африки.

Транспорт Гвінеї-Бісау
Транспортна система Гвінеї-Бісау (англ.)
Територія
Площа	36,1 тис. км² ^(138-ме)
Рельєф	низовинний
Найвища точка	безіменна висота (300 м)
Повітряний
Аеропортів	8 ^(160-те)
Наземний
Автошляхів	3,5 тис. км ^(161-ше)
Водний
Узбережжя	350 км
Головний порт	Бісау
Адміністрування
Орган
Голова	посада вакантна

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше:

Загальна довжина автошляхів у Гвінеї-Бісау, станом на 2002 рік, дорівнює 3 455 км, з яких 965 км із твердим покриттям і 2 490 км без нього (162-ге місце у світі).

Міст через річку Мансоа
Вантажівки на сільській дорозі

Див. також: та

Повітряний

Докладніше:

У країні, станом на 2013 рік, діє 8 аеропортів (160-те місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 6 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (1);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (2);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (3).

Гвінея-Бісау є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — J5, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Гвінеї-Бісау мають літерний код ІКАО, що починається з — GG.

Див. також: та

Водний

Докладніше:

Морський

Головні морські порти країни: Бісау, Буба, Кашеу, Фарім.

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2012 року невідома.

Міський громадський

Докладніше:

Міські пасажирські перевезення у майже півмільйонній столиці представлені:

популярним спільним таксі на 6 пасажирів (або за ціною 6 квитків);
маршрутні мікроавтобуси на 10-20 пасажирів — найпопулярніший вид транспорту;
паром між Бісау і ;
міські автобусні маршрути.

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через . Станом на 28 вересня 2015 року посада міністра в уряді була вакантною.

Див. також

Примітки

Guinea-Bissau : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
Атлас світу, 2005.
Дубович І. А., 2008.
Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
(англ.) Convention on International Civil Aviation.
Transport system in Bissau Guinea Bissau / John Muhaise Bikalemesa // Fortune of Africa. — . — Дата звернення: 2 грудня 2017 року.
Guinea-Bissau : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
, Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.

Російською

(рос.) Гвинея-Бисау // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — С. 439.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Гвінеї-Бісау

Карти транспортної системи Гвінеї-Бісау на Вікісховищі.
Карти Гвінеї-Бісау — Perry–Castañeda Library Map Collection.
(рос.) Добірка публікацій про Гвінею-Бісау з часопису «Вокруг света».

[WF-1] Guinea-Bissau : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[FOOTNOTEДубович_І._А.2008-3] Дубович І. А., 2008.

[FOOTNOTEАтлас._Економічна_і_соціальна_географія_світу2010-4] Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.

[CICA-5] (англ.) Convention on International Civil Aviation.

[fortuneofafrica-6] Transport system in Bissau Guinea Bissau / John Muhaise Bikalemesa // Fortune of Africa. — . — Дата звернення: 2 грудня 2017 року.

[WL-7] Guinea-Bissau : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.